Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
---|---|---|---|---|
Неоген, N | Міоцен, N1 | Аквітанський, N1aqt | молодше | |
Палеоген, Ꝑ | Олігоцен, Ꝑ3 | Хаттський, Ꝑ3h | 23,03 | 27,82 |
Рюпельський, Ꝑ3r | 27,82 | 33,9 | ||
Еоцен, Ꝑ2 | , Ꝑ2p | 33,9 | 37,8 | |
, Ꝑ2b | 37,8 | 41.2 | ||
Лютецький, Ꝑ2l | 41,2 | 47,8 | ||
Іпрський, Ꝑ2i | 47,8 | 56,0 | ||
Палеоцен, Ꝑ1 | Танетський, Ꝑ1t | 56,0 | 59,2 | |
, Ꝑ1z | 59,2 | 61,6 | ||
Данський, Ꝑ1d | 61,6 | 66,0 | ||
Крейда, K | Верхня/Пізня, K2 | Маастрихтський, K2m | древніше | |
Підрозділи палеогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік. | ||||
Хаттський ярус і вік (рос. хаттский ярус, англ. Chattian, нім. Katt n) — верхній ярус олігоцену Західної Європи. Охоплює час між 28,4 ± 0,1 млн і 23,03 ± 0,05 млн років. Підстилається рюпельським ярусом (Rupelian), перекривається аквітанським ярусом (Aquitanian).
Деякі дослідники розглядають його як фацію нижньої частини аквітанського ярусу нижнього міоцену. Від назви германського племені хатти, що жило в Центральній Європі. (Fuchs, 1894).
Хаттський ярус уперше виділив австрійський палеонтолог [en] в 1894 р. Типова місцевість знаходилася поблизу німецького міста Кассель.
Для відкладів хаттського ярусу характерно вимирання роду (який також є основою біозони P21b). Офіційний GSSP для хаттійського ярусу був ратифікований у жовтні 2016 року.
У верхньому шарі хаттського ярусу (що є перехідним ярусом до аквітанського ярусу, на межі міоцену та неогену) з'являються , вимирають (що утворюють основу нанопланктонної біозони NN1), а також є базовим для C6CN.2N.
В цей час відбулось виверження Ла-Гаріта-Кальдера з магнітудою 9,2 і VEI 8 з датуванням 27,51 млн років тому
Примітки
- Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
- Berry, Edward W. "The Mayence Basin, a Chapter of Geologic History" [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.], , Vol. 16, No. 2, February 1923. pp. 114. Retrieved March 18, 2020.
- Harland, Brian et al. A Geological Time Scale 1989, Cambridge University Press, 1982. pp 64.
- Mason et al. (2004)
- Lanphere & Baadsgaard (2001)
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Lanphere, M.A. & Baadsgaard, H.; 2001: Precise K–Ar, 40Ar/39Ar, Rb–Sr and U/Pb mineral ages from the 27.5 Ma Fish Canyon Tuff reference standard, Chemical Geology 175(3–4), pp 653–671.
- Mason, B.G.; Pyle, D.M. & Oppenheimer, C.; 2004: The size and frequency of the largest explosive eruptions on Earth, Bulletin of Volcanology 66(8), pp 735–748.
Посилання
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) [ 24 грудня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет