Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Харіла й Харілл дав гр Χάριλλος Χαρίλαος у перекладі Радість народу або Люб язний народу цар Спарти з роду Євріпонтидів

Харілай

Харілай

Харіла́й, Харілл (дав.-гр. Χάριλλος, Χαρίλαος ; у перекладі — «Радість народу» або «Люб'язний народу») — цар Спарти з роду Євріпонтидів IX або VIII століття до н. е., правив разом із Архелаєм із роду Агіадів. Згідно з Плутархом і Павсанієм, Харілай — син царя Полідекта, згідно з Геродотом і Діодором Сицилійським — син царя Евнома. Дотримуючись першої версії, дядьком та опікуном Харілая був давньогрецький політичний діяч Лікург.

Харілай
дав.-гр. Χάριλλος
image
Цар Спарти
ПравлінняIX або VIII століття до н. е.
ПопередникПолідект або Евном
НаступникНікандр
Біографічні дані
Релігіядавньогрецька релігія
Народженняневідомо
Спарта
Смертьневідомо
ДітиНікандр
Династія
БатькоПолідект або Евном

Під час правління Харілая Лікург провів свої реформи у спартанському законодавстві. Разом з Архелаєм цар, після благословення дельфійського оракула, захопив місто [en] на півдні Аркадії. Самостійно Харілай напав на Арголіду та Тегею. В останній він зазнав поразки й був узятий у полон, але потім був звільнений. Наступником Харілая став його син Нікандр.

Життєпис

Харілай, згідно з Плутархом і Павсанієм, був сином спартанського царя Полідекта, проте Геродот і Діодор Сицилійський вважають його сином царя Евнома.

Згідно з Плутархом, після смерті Полідекта влада мала перейти до його молодшого брата Лікурга, проте, дізнавшись, що дружина померлого царя вагітна, він сказав, що влада перейде дитині, якщо вона народиться хлопчиком. Вдова пропонувала Лікургу отруїти плід, щоб він став повновладним правителем і взяв її за дружину. Він не схвалив цього, але вдав, що згоден, заперечивши лише в тому, що отруїти плід буде надто небезпечно, тому він сам розбереться з новонародженою дитиною. Перед пологами Лікург відправив своїх людей стежити за породіллю, наказавши негайно принести до неї дитину, якщо та виявиться хлопчиком, що й сталося. Йому принесли дитину під час засідання із високими посадовими особами. Він узяв його на руки і сказав: «Спартанці, у вас народився цар!». Поклавши його на місце царя, Лікург назвав дитину Харілаєм і став її опікуном. Однак мати новонародженого та її родичі, особливо брат Леонід, почали поширювати чутки про те, що він хоче зайняти престол. Лікург побоювався того, що якщо з Харілаєм щось трапиться, то його будуть вважати винним, тому через 8 місяців покинув Спарту, вирішивши повернутися, коли у царя з'явиться спадкоємець. На думку Геродота, Лікург був дядьком і опікуном не Харілая, а Лабота.

Співправителем Харілая з роду Агіадів був Архелай. На думку британського історика , Архелай та Харілай є першими спартанськими царями-співправителями. Естонський історик [et] вважає, що Харілай є першим реальним царем з роду Євріпонтидів за рахунок того, що він і Архелай — перші спартанські царі, про спільні дії яких згадується в джерелах. Попередників Харілая Кийв назвав вигаданими.

Серед як і сучасних, так і античних вчених, немає спільної думки про період правління Харілая. Картледж відносить його до 775—760 років до н. е., історики і  — до 775—750 років до н. е., доцент кафедри класичної літератури Віктор Паркер — до 750—725 років до н. е. За Діодором Сицилійським, Харілай мав правити у 884—825 роках до н. е., а згідно з [it] — у 873—810 роках до н. е.

Спартанці сумували за Лікургом, який покинув місто ще в дитинстві Харілая через поширення чуток про нього з боку матері Харілая і її родичів. Громадяни бачили в ньому постать керівника і наставника, а також говорили, що царів від народу відрізняли лише титул і почесті. Царі також чекали на Лікурга, сподіваючись, що після його повернення люди стануть поважніше до них ставитись. Лікург тим часом звернувся до Дельфійського оракула. Піфія назвала його боголюбним і сказала, що Аполлон дарує спартанцям порядки кращі, ніж в інших державах. Підбадьореним цим, Лікург повернувся в Спарту і почав змінювати державний устрій. На цей момент часу Харілай повинен був досягти повноліття. Лікург зібрав широке коло людей для здійснення свого плану. Коли настав потрібний час, він наказав 30 знатним чоловікам в повному озброєнні вийти на площу, щоб вселити страх можливим опірникам. Прийнявши це за заколот, Харілай сховався в храмі Афіни Міднодомної, але після умовлянь вийшов з нього.

Під час правління Харілая та Архелая Лікург запровадив реформи в спартанському законодавстві, які обмежили, але при цьому зміцнили владу царів. Одна з них — герусія, рада з 28 старійшин і 2 царів, що вирішує суперечки. Якщо раніше царі намагалися досягти єдиновладдя, то відтепер вони входили в герусію і могли ухвалити рішення тільки спільно з іншими її членами. Колишня влада царів поширювалася тільки на війни. Крім герусії, Лікург ввів усну конституцію Велику Ретру, народні збори апеллу, можливо, ефорів та ін. За словами Арістотеля, за правління Харілая аристократія змінила монархію у Спарті. На думку Кийва, реформи Лікурга запобігли тиранії царя.

Згідно з Полом Картледжем, близько другої половини VIII століття до н. е. Дельфійський оракул благословив завоювання міста Егісу на півдні Аркадії, наказавши присвятити Аполлону половину отриманих земель. Архелай разом з Харілаєм захопили його, зробивши жителів рабами. Сучасні вчені вважають слова оракула справжніми. На думку Картледжа, їх істинність доводять встановлені Спартою релігійно-політичні відносини з Дельфами та спільна діяльність царів у завоюванні. На думку професора Джорджа Леонарда Хакслі, скірити були союзниками спартанців під час захоплення Егісу.

Самостійно Харілай напав на Арголіду. Через кілька років він вдерся в Тегею. Тегеатські жінки влаштували засідку під пагорбом, напавши на спартанців під час битви і розгромили їх. Харілай був узятий в полон. Його відпустили взамін на те, що він дасть присягу більше ніколи не нападати на Тегею.

На думку Діодора Сицилійського, Харілай правив 60 років, а на думку Климента Александрійського — 64 роки. Наступником царя став його син Нікандр.

За словами Плутарха, Харілай був лагідним. Він наводить слова Архелая, згідно з якими, Харілай не міг гніватися навіть на своїх ворогів. Плутарх також наводить слова сподвижника Лікурга Архідаміда, сказані тим у відповідь на хвалу царя: «а чи справедливо хвалити людину, яка ласкава навіть з негідниками?».

Примітки

  1. Ботвинник и Стратановский, 1968, с. 14.
  2. Плутарх a, Лікург, 3.
  3. Павсаній, III, 7, 3.
  4. Геродот, 2006, с. 504, VIII, 131.
  5. Діодор Сицилійський, VII, фрагмент 8.
  6. Ботвинник и Стратановский, 1968, с. 14—15.
  7. Геродот, 2006, с. 36—37, I, 65.
  8. Cartledge, 2002, p. 89.
  9. Kõiv, 2003, p. 212.
  10. Forrest, 1986, p. 21.
  11. Fontenrose, 1978, p. 192.
  12. Parker, 1993, p. 56.
  13. Niese, 1899, Kol. 2142.
  14. Gelzer, 1873, S. 1—55.
  15. Плутарх a, Лікург, 5.
  16. Ботвинник и Стратановский, 1968, с. 16.
  17. Kõiv, 2003, p. 175.
  18. Pococke, Ottley & Rutt, 1852, p. 143.
  19. Ботвинник и Стратановский, 1968, с. 16—18.
  20. Плутарх a, Лікург, 6.
  21. Арістотель, 2023, с. 259, Політика V, 10, 3.
  22. Фюстель де Куланж, 1906, с. 271.
  23. Kõiv, 2003, p. 175—176.
  24. Зайков, 2007, с. 36.
  25. Павсаній, III, 2, 5.
  26. Parke & Wormell, 1956, p. 93.
  27. Huxley, 1962, p. 21—22.
  28. Павсаній, VIII, 5, 4; VIII, 48, 3.
  29. Климент Александрійський, I, 21, 123.
  30. Павсаній, III, 7, 4.
  31. Плутарх b, Вислови спартанців, 18.

Джерела та література

Джерела

Література

  • Ботвинник М. Н., Стратановский Г. А.. Знаменитые греки : ( )[рос.]. — 2-е изд. — Москва : Просвещение, 1968.
  • Зайков А. В. Скириты и вопрос о лакедемонском гражданстве : ( )[рос.] // Исседон - ΙΣΣΕΔΩΝ: Альманах по древней истории и культуре. — 2007. — Т. 4. — С. 26—58.
  • Гражданская община древнего мира : ( )[рос.] / под редакцией проф. Д. Н. Кудрявского. — Санкт-Петербург : Типография Б. М. Вольфа, 1906.
  • . Sparta and Lakonia: A Regional History 1300—362 BC : ( )[англ.]. — second edition. — London and New York, 2002.
  • . The Delphic Oracle, Its Responses and Operations, with a Catalogue of Responses : ( )[англ.]. — Berkeley : University of California Press, 1978.
  • Forrest W. G. History of Sparta : ( )[англ.]. — New York : Norton, 1986.
  • Gelzer H. Lykurg und die delphische Priesterschaft : ( )[нім.] // Rheinisches Museum für Philologie. — 1873. — Bd. 28. — S. 1—55. — JSTOR 23216124.
  • Huxley G. L. Early Sparta : ( )[англ.]. — London : Harvard University Press, 1962. — 164 с.
  • [et]. Ancient Tradition and Early Greek History: The Origins of States in Early-archaic Sparta, Argos and Corinth : ( )[англ.]. — Tallinn : Avita Publishers, 2003.
  • Niese B. Charillos : ( )[нім.] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1899. — Bd. III, 2. — Kol. 2142.
  • Parke H. W. , Wormell D. E. W. . The Delphic Oracle: The History : ( )[англ.]. — Oxford : Blackwell, 1956.
  • Parker V. Some Dates In Early Spartan History : ( )[англ.] // Klio. — 1993. — Vol. 75. — P. 45—60. — DOI:10.1524/klio.1993.75.75.45.
  • Pococke E., Ottley J. B., Rutt J. T. The History Of Greece, From The Earliest Records To The Close Of The Peloponnesian War, Includ. A Sketch Of The Geography Of Greece, And Dissertations … Age, On The Early Painters And Sculptors : ( )[англ.]. — Griffin, 1852. — 536 p.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Harila j Harill dav gr Xarillos Xarilaos u perekladi Radist narodu abo Lyub yaznij narodu car Sparti z rodu Yevripontidiv IX abo VIII stolittya do n e praviv razom iz Arhelayem iz rodu Agiadiv Zgidno z Plutarhom i Pavsaniyem Harilaj sin carya Polidekta zgidno z Gerodotom i Diodorom Sicilijskim sin carya Evnoma Dotrimuyuchis pershoyi versiyi dyadkom ta opikunom Harilaya buv davnogreckij politichnij diyach Likurg Harilaj dav gr XarillosCar SpartiPravlinnyaIX abo VIII stolittya do n e PoperednikPolidekt abo EvnomNastupnikNikandrBiografichni daniReligiyadavnogrecka religiyaNarodzhennyanevidomo SpartaSmertnevidomoDitiNikandrDinastiyaBatkoPolidekt abo Evnom Pid chas pravlinnya Harilaya Likurg proviv svoyi reformi u spartanskomu zakonodavstvi Razom z Arhelayem car pislya blagoslovennya delfijskogo orakula zahopiv misto en na pivdni Arkadiyi Samostijno Harilaj napav na Argolidu ta Tegeyu V ostannij vin zaznav porazki j buv uzyatij u polon ale potim buv zvilnenij Nastupnikom Harilaya stav jogo sin Nikandr ZhittyepisHarilaj zgidno z Plutarhom i Pavsaniyem buv sinom spartanskogo carya Polidekta prote Gerodot i Diodor Sicilijskij vvazhayut jogo sinom carya Evnoma Zgidno z Plutarhom pislya smerti Polidekta vlada mala perejti do jogo molodshogo brata Likurga prote diznavshis sho druzhina pomerlogo carya vagitna vin skazav sho vlada perejde ditini yaksho vona naroditsya hlopchikom Vdova proponuvala Likurgu otruyiti plid shob vin stav povnovladnim pravitelem i vzyav yiyi za druzhinu Vin ne shvaliv cogo ale vdav sho zgoden zaperechivshi lishe v tomu sho otruyiti plid bude nadto nebezpechno tomu vin sam rozberetsya z novonarodzhenoyu ditinoyu Pered pologami Likurg vidpraviv svoyih lyudej stezhiti za porodillyu nakazavshi negajno prinesti do neyi ditinu yaksho ta viyavitsya hlopchikom sho j stalosya Jomu prinesli ditinu pid chas zasidannya iz visokimi posadovimi osobami Vin uzyav jogo na ruki i skazav Spartanci u vas narodivsya car Poklavshi jogo na misce carya Likurg nazvav ditinu Harilayem i stav yiyi opikunom Odnak mati novonarodzhenogo ta yiyi rodichi osoblivo brat Leonid pochali poshiryuvati chutki pro te sho vin hoche zajnyati prestol Likurg poboyuvavsya togo sho yaksho z Harilayem shos trapitsya to jogo budut vvazhati vinnim tomu cherez 8 misyaciv pokinuv Spartu virishivshi povernutisya koli u carya z yavitsya spadkoyemec Na dumku Gerodota Likurg buv dyadkom i opikunom ne Harilaya a Labota Spivpravitelem Harilaya z rodu Agiadiv buv Arhelaj Na dumku britanskogo istorika Arhelaj ta Harilaj ye pershimi spartanskimi caryami spivpravitelyami Estonskij istorik et vvazhaye sho Harilaj ye pershim realnim carem z rodu Yevripontidiv za rahunok togo sho vin i Arhelaj pershi spartanski cari pro spilni diyi yakih zgaduyetsya v dzherelah Poperednikiv Harilaya Kijv nazvav vigadanimi Sered yak i suchasnih tak i antichnih vchenih nemaye spilnoyi dumki pro period pravlinnya Harilaya Kartledzh vidnosit jogo do 775 760 rokiv do n e istoriki i do 775 750 rokiv do n e docent kafedri klasichnoyi literaturi Viktor Parker do 750 725 rokiv do n e Za Diodorom Sicilijskim Harilaj mav praviti u 884 825 rokah do n e a zgidno z it u 873 810 rokah do n e Spartanci sumuvali za Likurgom yakij pokinuv misto she v ditinstvi Harilaya cherez poshirennya chutok pro nogo z boku materi Harilaya i yiyi rodichiv Gromadyani bachili v nomu postat kerivnika i nastavnika a takozh govorili sho cariv vid narodu vidriznyali lishe titul i pochesti Cari takozh chekali na Likurga spodivayuchis sho pislya jogo povernennya lyudi stanut povazhnishe do nih stavitis Likurg tim chasom zvernuvsya do Delfijskogo orakula Pifiya nazvala jogo bogolyubnim i skazala sho Apollon daruye spartancyam poryadki krashi nizh v inshih derzhavah Pidbadorenim cim Likurg povernuvsya v Spartu i pochav zminyuvati derzhavnij ustrij Na cej moment chasu Harilaj povinen buv dosyagti povnolittya Likurg zibrav shiroke kolo lyudej dlya zdijsnennya svogo planu Koli nastav potribnij chas vin nakazav 30 znatnim cholovikam v povnomu ozbroyenni vijti na ploshu shob vseliti strah mozhlivim opirnikam Prijnyavshi ce za zakolot Harilaj shovavsya v hrami Afini Midnodomnoyi ale pislya umovlyan vijshov z nogo Pid chas pravlinnya Harilaya ta Arhelaya Likurg zaprovadiv reformi v spartanskomu zakonodavstvi yaki obmezhili ale pri comu zmicnili vladu cariv Odna z nih gerusiya rada z 28 starijshin i 2 cariv sho virishuye superechki Yaksho ranishe cari namagalisya dosyagti yedinovladdya to vidteper voni vhodili v gerusiyu i mogli uhvaliti rishennya tilki spilno z inshimi yiyi chlenami Kolishnya vlada cariv poshiryuvalasya tilki na vijni Krim gerusiyi Likurg vviv usnu konstituciyu Veliku Retru narodni zbori apellu mozhlivo eforiv ta in Za slovami Aristotelya za pravlinnya Harilaya aristokratiya zminila monarhiyu u Sparti Na dumku Kijva reformi Likurga zapobigli tiraniyi carya Zgidno z Polom Kartledzhem blizko drugoyi polovini VIII stolittya do n e Delfijskij orakul blagosloviv zavoyuvannya mista Egisu na pivdni Arkadiyi nakazavshi prisvyatiti Apollonu polovinu otrimanih zemel Arhelaj razom z Harilayem zahopili jogo zrobivshi zhiteliv rabami Suchasni vcheni vvazhayut slova orakula spravzhnimi Na dumku Kartledzha yih istinnist dovodyat vstanovleni Spartoyu religijno politichni vidnosini z Delfami ta spilna diyalnist cariv u zavoyuvanni Na dumku profesora Dzhordzha Leonarda Haksli skiriti buli soyuznikami spartanciv pid chas zahoplennya Egisu Samostijno Harilaj napav na Argolidu Cherez kilka rokiv vin vdersya v Tegeyu Tegeatski zhinki vlashtuvali zasidku pid pagorbom napavshi na spartanciv pid chas bitvi i rozgromili yih Harilaj buv uzyatij v polon Jogo vidpustili vzamin na te sho vin dast prisyagu bilshe nikoli ne napadati na Tegeyu Na dumku Diodora Sicilijskogo Harilaj praviv 60 rokiv a na dumku Klimenta Aleksandrijskogo 64 roki Nastupnikom carya stav jogo sin Nikandr Za slovami Plutarha Harilaj buv lagidnim Vin navodit slova Arhelaya zgidno z yakimi Harilaj ne mig gnivatisya navit na svoyih vorogiv Plutarh takozh navodit slova spodvizhnika Likurga Arhidamida skazani tim u vidpovid na hvalu carya a chi spravedlivo hvaliti lyudinu yaka laskava navit z negidnikami PrimitkiBotvinnik i Stratanovskij 1968 s 14 Plutarh a Likurg 3 Pavsanij III 7 3 Gerodot 2006 s 504 VIII 131 Diodor Sicilijskij VII fragment 8 Botvinnik i Stratanovskij 1968 s 14 15 Gerodot 2006 s 36 37 I 65 Cartledge 2002 p 89 Koiv 2003 p 212 Forrest 1986 p 21 Fontenrose 1978 p 192 Parker 1993 p 56 Niese 1899 Kol 2142 Gelzer 1873 S 1 55 Plutarh a Likurg 5 Botvinnik i Stratanovskij 1968 s 16 Koiv 2003 p 175 Pococke Ottley amp Rutt 1852 p 143 Botvinnik i Stratanovskij 1968 s 16 18 Plutarh a Likurg 6 Aristotel 2023 s 259 Politika V 10 3 Fyustel de Kulanzh 1906 s 271 Koiv 2003 p 175 176 Zajkov 2007 s 36 Pavsanij III 2 5 Parke amp Wormell 1956 p 93 Huxley 1962 p 21 22 Pavsanij VIII 5 4 VIII 48 3 Kliment Aleksandrijskij I 21 123 Pavsanij III 7 4 Plutarh b Vislovi spartanciv 18 Dzherela ta literaturaDzherela Aristotel Politika Poetika Pereklad z davnogreckoyi Oleksandra Kislyuka Borisa Tena Harkiv Folio 2023 510 s Biblioteka svitovoyi literaturi ISBN 978 617 551 403 0 Gerodot Istoriyi v dev yati knigah Per peredmova j primitki A O Bileckogo Harkiv Folio 2006 655 s Biblioteka svitovoyi literaturi ISBN 966 03 2301 8 Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Kliment Aleksandrijskij Stromati Pavsanij Opis Elladi Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Plutarh Zastilni besidi Literatura Botvinnik M N Stratanovskij G A Znamenitye greki ros 2 e izd Moskva Prosveshenie 1968 Zajkov A V Skirity i vopros o lakedemonskom grazhdanstve ros Issedon ISSEDWN Almanah po drevnej istorii i kulture 2007 T 4 S 26 58 Grazhdanskaya obshina drevnego mira ros pod redakciej prof D N Kudryavskogo Sankt Peterburg Tipografiya B M Volfa 1906 Sparta and Lakonia A Regional History 1300 362 BC angl second edition London and New York 2002 The Delphic Oracle Its Responses and Operations with a Catalogue of Responses angl Berkeley University of California Press 1978 Forrest W G History of Sparta angl New York Norton 1986 Gelzer H Lykurg und die delphische Priesterschaft nim Rheinisches Museum fur Philologie 1873 Bd 28 S 1 55 JSTOR 23216124 Huxley G L Early Sparta angl London Harvard University Press 1962 164 s et Ancient Tradition and Early Greek History The Origins of States in Early archaic Sparta Argos and Corinth angl Tallinn Avita Publishers 2003 Niese B Charillos nim Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1899 Bd III 2 Kol 2142 Parke H W Wormell D E W The Delphic Oracle The History angl Oxford Blackwell 1956 Parker V Some Dates In Early Spartan History angl Klio 1993 Vol 75 P 45 60 DOI 10 1524 klio 1993 75 75 45 Pococke E Ottley J B Rutt J T The History Of Greece From The Earliest Records To The Close Of The Peloponnesian War Includ A Sketch Of The Geography Of Greece And Dissertations Age On The Early Painters And Sculptors angl Griffin 1852 536 p

Дата публікації:
Топ