Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Архелай значення Архелай дав гр Ἀρχέλαος цар Спарти з роду Агіадів IX

Архелай Спартанський

Архелай Спартанський
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Архелай (значення).

Архелай (дав.-гр. Ἀρχέλαος) — цар Спарти з роду Агіадів IX або VIII століття до н. е., правив спільно з Харілаєм з роду Еврипонтидів. Син царя Агесілая I. Під час правління Архелая давньогрецький політичний діяч Лікург провів свої реформи у спартанському законодавстві. Разом з Харілаєм цар, після благословення дельфійського оракулу, захопив місто [en] на півдні Аркадії. Наступником Архелая став його син Телекл.

Архелай Спартанський
дав.-гр. Ἀρχέλαος
image
Цар Спарти
ПравлінняIX або VIII століття до н. е.
ПопередникАгесілай I
НаступникТелекл
Біографічні дані
Релігіядавньогрецька релігія
Народження
Спарта
ДітиТелекл
ДинастіяАгіади
БатькоАгесілай I

Життєпис

Архелай — син царя Агесілая I. Його співправителем з роду Еврипонтидів був Харілай. На думку британського історика , Архелай і Харілай є першими спартанськими царями-співправителями. Естонський історик [et] також зазначає, що це перша пара царів, про спільні дії яких згадується в джерелах. Картледж відносить період правління Архелая і Харілая до 775—760 років до н. е., історики і  — до 775—750 років до н. е.. Згідно з хронологією істориків , Джона Бріджеса Оттлі та Джона Ратта, Архелай повинен був правити в 879—819 роках до н. е., згідно з Діодором Сицилійським — у 885—826 роках до н. е.

Спартанці сумували за Лікургом, який покинув місто ще в дитинстві Харілая через поширення чуток про нього з боку матері Харілая і її родичів. Громадяни бачили в ньому постать керівника і наставника, а також говорили, що царів від народу відрізняли лише титул і почесті. Царі також чекали на Лікурга, сподіваючись, що після його повернення люди стануть поважніше до них ставитись. Лікург тим часом звернувся до Дельфійського оракула. Піфія назвала його боголюбним і сказала, що Аполлон дарує спартанцям порядки кращі, ніж в інших державах. Підбадьореним цим, Лікург повернувся в Спарту, почавши змінювати державний устрій. Лікург зібрав широке коло людей для здійснення свого плану. Коли настав потрібний час, він наказав 30 знатним чоловікам в повному озброєнні вийти на площу, щоб вселити страх можливим опірникам. Прийнявши це за заколот, Харілай сховався в храмі Афіни Міднодомної, але після умовлянь вийшов з нього. На це Архелай сказав, що його співправитель не міг гніватися навіть на своїх ворогів.

Під час правління Харілая та Архелая Лікург запровадив реформи в спартанському законодавстві, які обмежили, але при цьому зміцнили владу царів. Одна з них — герусія, рада з 28 старійшин і 2 царів, що вирішувала суперечки. Якщо раніше царі намагалися досягти єдиновладдя, то відтепер вони входили в герусію і могли ухвалити рішення тільки спільно з іншими її членами. Колишня влада царів поширювалася тільки на війни. Крім герусії, Лікург ввів усну конституцію Велику Ретру, народні збори апеллу, можливо, ефорів та ін.

Згідно з Полом Картледжем, близько другої половини VIII століття до н. е. Дельфійський оракул благословив завоювання міста Егісу на півдні Аркадії, наказавши присвятити Аполлону половину отриманих земель. Архелай разом з Харілаєм захопили його, зробивши жителів рабами. Сучасні вчені вважають слова оракула справжніми. На думку Картледжа, їх істинність доводять встановлені Спартою релігійно-політичні відносини з Дельфами та спільна дія царів у завоюванні. На думку професора Джорджа Леонарда Хакслі, скірити були союзниками спартанців під час захоплення Егісу.

За свідченнями Діодора Сицилійського, Архелай правив 60 років. Його наступником став його син Телекл.

Примітки

  1. Павсаній, III, 2, 5.
  2. Cartledge, 2002, p. 89.
  3. Kõiv, 2003, p. 212.
  4. Forrest, 1986, p. 21.
  5. Fontenrose, 1978, p. 192.
  6. Pococke, Ottley & Rutt, 1852, p. 513.
  7. Gelzer, 1873, S. 5, 31.
  8. Niese, 1895, Kol. 446.
  9. Плутарх, Лікург, 5.
  10. Ботвинник и Стратановский, 1968, с. 16.
  11. Pococke, Ottley & Rutt, 1852, с. 143.
  12. Ботвинник и Стратановский, 1968, с. 16—18.
  13. Плутарх, Лікург, 6.
  14. Геродот, 2006, с. 36—37, I, 65.
  15. Зайков, 2007, с. 36.
  16. Parke & Wormell, 1956, p. 93.
  17. Huxley, 1962, p. 21—22.
  18. Діодор, VII, фрагмент 8.
  19. Павсаній, III, 2, 6.

Джерела та література

Джерела

Література

  • Ботвинник М. Н., Стратановский Г. А.. Знаменитые греки : ( )[рос.]. — 2-е изд. — Москва : Просвещение, 1968.
  • Зайков А. В. Скириты и вопрос о лакедемонском гражданстве : ( )[рос.] // Исседон - ΙΣΣΕΔΩΝ: Альманах по древней истории и культуре. — 2007. — Т. 4. — С. 26—58.
  • . Sparta and Lakonia: A Regional History 1300—362 BC : ( )[англ.]. — second edition. — London and New York, 2002.
  • . The Delphic Oracle, Its Responses and Operations, with a Catalogue of Responses : ( )[англ.]. — Berkeley : University of California Press, 1978.
  • Forrest W. G. History of Sparta : ( )[англ.]. — New York : Norton, 1986.
  • Gelzer H. Lykurg und die delphische Priesterschaft : ( )[нім.] // Rheinisches Museum für Philologie. — 1873. — Bd. 28. — S. 1—55. — JSTOR 23216124.
  • Huxley G. L. Early Sparta : ( )[англ.]. — London : Harvard University Press, 1962. — 164 с.
  • [et]. Ancient Tradition and Early Greek History: The Origins of States in Early-archaic Sparta, Argos and Corinth : ( )[англ.]. — Tallinn : Avita Publishers, 2003.
  • Niese B. Archelaos 5 : ( )[нім.] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1895. — Bd. II, 1. — Kol. 446.
  • Parke H. W. , Wormell D. E. W. . The Delphic Oracle: The History : ( )[англ.]. — Oxford : Blackwell, 1956.
  • Pococke E., Ottley J. B., Rutt J. T. The History Of Greece, From The Earliest Records To The Close Of The Peloponnesian War, Includ. A Sketch Of The Geography Of Greece, And Dissertations … Age, On The Early Painters And Sculptors : ( )[англ.]. — Griffin, 1852. — 536 p.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Arhelaj znachennya Arhelaj dav gr Ἀrxelaos car Sparti z rodu Agiadiv IX abo VIII stolittya do n e praviv spilno z Harilayem z rodu Evripontidiv Sin carya Agesilaya I Pid chas pravlinnya Arhelaya davnogreckij politichnij diyach Likurg proviv svoyi reformi u spartanskomu zakonodavstvi Razom z Harilayem car pislya blagoslovennya delfijskogo orakulu zahopiv misto en na pivdni Arkadiyi Nastupnikom Arhelaya stav jogo sin Telekl Arhelaj Spartanskij dav gr ἈrxelaosCar SpartiPravlinnyaIX abo VIII stolittya do n e PoperednikAgesilaj INastupnikTeleklBiografichni daniReligiyadavnogrecka religiyaNarodzhennyaSpartaDitiTeleklDinastiyaAgiadiBatkoAgesilaj IZhittyepisArhelaj sin carya Agesilaya I Jogo spivpravitelem z rodu Evripontidiv buv Harilaj Na dumku britanskogo istorika Arhelaj i Harilaj ye pershimi spartanskimi caryami spivpravitelyami Estonskij istorik et takozh zaznachaye sho ce persha para cariv pro spilni diyi yakih zgaduyetsya v dzherelah Kartledzh vidnosit period pravlinnya Arhelaya i Harilaya do 775 760 rokiv do n e istoriki i do 775 750 rokiv do n e Zgidno z hronologiyeyu istorikiv Dzhona Bridzhesa Ottli ta Dzhona Ratta Arhelaj povinen buv praviti v 879 819 rokah do n e zgidno z Diodorom Sicilijskim u 885 826 rokah do n e Spartanci sumuvali za Likurgom yakij pokinuv misto she v ditinstvi Harilaya cherez poshirennya chutok pro nogo z boku materi Harilaya i yiyi rodichiv Gromadyani bachili v nomu postat kerivnika i nastavnika a takozh govorili sho cariv vid narodu vidriznyali lishe titul i pochesti Cari takozh chekali na Likurga spodivayuchis sho pislya jogo povernennya lyudi stanut povazhnishe do nih stavitis Likurg tim chasom zvernuvsya do Delfijskogo orakula Pifiya nazvala jogo bogolyubnim i skazala sho Apollon daruye spartancyam poryadki krashi nizh v inshih derzhavah Pidbadorenim cim Likurg povernuvsya v Spartu pochavshi zminyuvati derzhavnij ustrij Likurg zibrav shiroke kolo lyudej dlya zdijsnennya svogo planu Koli nastav potribnij chas vin nakazav 30 znatnim cholovikam v povnomu ozbroyenni vijti na ploshu shob vseliti strah mozhlivim opirnikam Prijnyavshi ce za zakolot Harilaj shovavsya v hrami Afini Midnodomnoyi ale pislya umovlyan vijshov z nogo Na ce Arhelaj skazav sho jogo spivpravitel ne mig gnivatisya navit na svoyih vorogiv Pid chas pravlinnya Harilaya ta Arhelaya Likurg zaprovadiv reformi v spartanskomu zakonodavstvi yaki obmezhili ale pri comu zmicnili vladu cariv Odna z nih gerusiya rada z 28 starijshin i 2 cariv sho virishuvala superechki Yaksho ranishe cari namagalisya dosyagti yedinovladdya to vidteper voni vhodili v gerusiyu i mogli uhvaliti rishennya tilki spilno z inshimi yiyi chlenami Kolishnya vlada cariv poshiryuvalasya tilki na vijni Krim gerusiyi Likurg vviv usnu konstituciyu Veliku Retru narodni zbori apellu mozhlivo eforiv ta in Zgidno z Polom Kartledzhem blizko drugoyi polovini VIII stolittya do n e Delfijskij orakul blagosloviv zavoyuvannya mista Egisu na pivdni Arkadiyi nakazavshi prisvyatiti Apollonu polovinu otrimanih zemel Arhelaj razom z Harilayem zahopili jogo zrobivshi zhiteliv rabami Suchasni vcheni vvazhayut slova orakula spravzhnimi Na dumku Kartledzha yih istinnist dovodyat vstanovleni Spartoyu religijno politichni vidnosini z Delfami ta spilna diya cariv u zavoyuvanni Na dumku profesora Dzhordzha Leonarda Haksli skiriti buli soyuznikami spartanciv pid chas zahoplennya Egisu Za svidchennyami Diodora Sicilijskogo Arhelaj praviv 60 rokiv Jogo nastupnikom stav jogo sin Telekl PrimitkiPavsanij III 2 5 Cartledge 2002 p 89 Koiv 2003 p 212 Forrest 1986 p 21 Fontenrose 1978 p 192 Pococke Ottley amp Rutt 1852 p 513 Gelzer 1873 S 5 31 Niese 1895 Kol 446 Plutarh Likurg 5 Botvinnik i Stratanovskij 1968 s 16 Pococke Ottley amp Rutt 1852 s 143 Botvinnik i Stratanovskij 1968 s 16 18 Plutarh Likurg 6 Gerodot 2006 s 36 37 I 65 Zajkov 2007 s 36 Parke amp Wormell 1956 p 93 Huxley 1962 p 21 22 Diodor VII fragment 8 Pavsanij III 2 6 Dzherela ta literaturaDzherela Gerodot Istoriyi v dev yati knigah Per peredmova j primitki A O Bileckogo Harkiv Folio 2006 655 s Biblioteka svitovoyi literaturi ISBN 966 03 2301 8 Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Pavsanij Opis Elladi Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Literatura Botvinnik M N Stratanovskij G A Znamenitye greki ros 2 e izd Moskva Prosveshenie 1968 Zajkov A V Skirity i vopros o lakedemonskom grazhdanstve ros Issedon ISSEDWN Almanah po drevnej istorii i kulture 2007 T 4 S 26 58 Sparta and Lakonia A Regional History 1300 362 BC angl second edition London and New York 2002 The Delphic Oracle Its Responses and Operations with a Catalogue of Responses angl Berkeley University of California Press 1978 Forrest W G History of Sparta angl New York Norton 1986 Gelzer H Lykurg und die delphische Priesterschaft nim Rheinisches Museum fur Philologie 1873 Bd 28 S 1 55 JSTOR 23216124 Huxley G L Early Sparta angl London Harvard University Press 1962 164 s et Ancient Tradition and Early Greek History The Origins of States in Early archaic Sparta Argos and Corinth angl Tallinn Avita Publishers 2003 Niese B Archelaos 5 nim Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1895 Bd II 1 Kol 446 Parke H W Wormell D E W The Delphic Oracle The History angl Oxford Blackwell 1956 Pococke E Ottley J B Rutt J T The History Of Greece From The Earliest Records To The Close Of The Peloponnesian War Includ A Sketch Of The Geography Of Greece And Dissertations Age On The Early Painters And Sculptors angl Griffin 1852 536 p

Дата публікації:
Топ