Харківщенко Ігор Олександрович

Ігор Олександрович Харківщенко (нар. 17 січня 1967, Одеса, УРСР) — радянський, український та російський футболіст, захисник, згодом — тренер.

Ігор Харківщенко
Особисті дані
Повне ім'я	Ігор Олександрович Харківщенко
Народження	17 січня 1967(1967-01-17) (57 років)
	Одеса, УРСР
Зріст	178 см
Вага	73 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
	«Чорноморець» (О)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1983—1984 «Чорноморець» (О) 0 (0) 1985—1992 / СКА (О) 262 (12) 1993 «Норд АМ Поділля» 33 (2) 1994—1995 «Верес» 47 (2) 1995—1996 «Буковина» 38 (0) 1996—1997 «Дніпро» 33 (4) 1997 →  «Дніпро-2» 1 (0) 1998 «Газовик-Газпром» 7 (0) 1998 →  «Левський» 3 (0) 1999 ЦСКА (Софія) 2 (0) 1999 «Ботев» (В) ? (?) 2000 «Металург» (Л) 23 (0) 2001 «Шериф» (Т) 19 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2007—2008 2018—2019 2020—2021	«Сахалін» «Минай» «Нива» (Теребовля)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець футбольної школи одеського «Чорноморця». Перші тренери — Матвій Черкаський та І. Іваненко. У 1983 році розпочав кар'єру в резервній команді «Чорноморця». У 1985 році перейшов до одеського СКА, кольори якого захищав протягом 8-ми років. На початку 1993 року підсилив склад хмельницького «Норд АМ Поділля». Під час зимової перерви сезону 1993/94 років став гравцем рівненського «Вереса», який виступав в еліті українського футболу. Сезон 1995/96 років провів у чернівецькій «Буковині». Влітку 1996 року отримав запрошення від дніпропетровського «Дніпра». Під керівництвом В'ячеслава Грозного Ігор був капітаном команди.

На початку 1998 року виїхав до Росії, де протягом півроку грав у клубі «Газовик-Газпром» (Іжевськ). Влітку 1998 року переїхав до Болгарії, де під керівництвом В'ячеслава Грозного захищав кольори клубу «Левський». Харківщенко розпочинав свої виступи в команді як гравець основного складу, але зігравши 3 матчі в групі «А» решту часу лікував свої травми. У 1999 році перейшов до одвічного ворога «блакитних», софійського ЦСКА. Таким чином захисник став першим легіонером, який встиг зіграти в складі обох столичних грандів болгарського футболу. У складі «армійців» українець не зміг закріпитися й розчарувавши тренерський штаб залишив команду. Після відходу з софійського ЦСКА деякий час виступав у «Ботеві» (Враца). У 2000 році виступав в російському «Металурзі» (Липецьк). Під час зимової перерви сезону 2000/01 років перейшов молдовського клубу «Шериф» (Тирасполь). Після року виступів у Молдові повернувся до України, де виступав в одеських аматорських командах «Ласуня», ІРІК, «Сигнал» та «Іван». У 2005 році завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Спочатку допомагав В'ячеславу Грозному тренувати «Арсенал» (Київ), «Металург» (Запоріжжя) та «Терек» (Грозний). У 2007—2008 роках працював у тренерському штабі южносахалінського «Сахаліна». З січня 2010 року працював на посаді асистента головного тренера овідіопольського «Дністра». З 2013 по 2016 рік працював асистентом головного тренера в ужгородській «Говерлі».

2018 року очолив ужгородський «Минай», який розпочав виступи в другій лізі України. У серпні 2018-го після матчу проти «Вереса» відзначився емоційним сексистським висловлюванням про головного суддю зустрічі Крістіну Козорог: «Якщо жінка не розбирається у футболі, їй треба народжувати дітей. Народжувати дітей, а не судити матчі». ФК «Минай» засудив слова тренера, а також оштрафував його.

31 серпня 2020 керівництво теребовлянської «Ниви» представило футболістам нового головного тренера — Ігоря Харківщенка.

Досягнення

• Національний дивізіон Молдови
  • Чемпіон (2): 2001, 2002
• Кубок Молдови
  • Володар (2): 2001, 2002

Примітки

1. Профіль футболіста на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги
2. . Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
3. Защитниците са хит на футболния ни пазар
4. А група: купуваме скъпо, връщаме безплатно
5. . Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 12 вересня 2017.
6. http://nkveres.club/novini/igor-kharkovshchenko-iakshcho-zhinka-ne-rozbiraietsia-u-futboli-
7. . Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
8. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.

Посилання

• Профіль гравця на сайті levskisofia.info
• Харківщенко Ігор Олександрович. clffu.org.ua (укр.). Процитовано 10 грудня 2021.