Характероло́гія — вчення про характер. Як область дослідження розвинулась головним чином у німецькій психології у 1-й половині ХХ віку. Термін введений німецьким філософом Ю. Банзеном («Нариси по характерології», 1867).
Своєрідність психіки, тобто те, чим цілість однієї психіки різниться від цілости другої, називається характером психіки, а ділянку психології, що вивчає ці своєрідності, — характерологією.
У психології
у психології — вчення про характер. Термін введений німецьким філософом Ю. Банзеном («Нариси по характерології», 1867). Як особлива область психологічних досліджень отримала розвиток здебільшого в німецькій психології 1-ї половини XX ст, що виходила значною мірою з ідей філософії життя, феноменології і ін., причому термін «характер» незрідка виступав як синонім особи.
Перший систематичний аналіз різних аспектів характеру дав Людвіг Клагес («Принципи характерології», 1910) на основі розвиненого їм вчення про вираження. У так званій конституціональній типології німецького психіатра Ернста Кречмера (1921) отримав закінчене вираження статичний підхід до характеру як певної незмінної структури основних меж, відповідної будови тіла (див. Темперамент), причому як психічна, так і соматична конституція визначається, за Кречмером, кінець кінцем природженими, перш за все ендокринними чинниками (близький Кречмеру у своїй морфологічній концепції характеру американський психолог В. Шелдон). У типології Карла Густава Юнга (1921) виділяються екстравертивний та інтравертивний типи характеру (особи), що відрізняються переважанням спрямованості (установкою) на зовнішній об'єкт або на внутрішній світ думок і переживань.
Динамічний і генетичний підхід до характеру набув поширення в психоаналізі (індивідуальна психологія А. Адлера і ін.), що відводить вирішальну роль у формуванні характеру подіям раннього дитинства; освіта тих або інших рис вдачі тлумачиться при цьому як своєрідний спосіб вирішення деякої конфліктної ситуації (у концепції В. Райха характер у цілому з'являється як «панцир», відчужена система захисних реакцій людини). У психоаналізі і різному перебігу, що йде від нього, глибинній психології робиться акцент на несвідомих і ірраціональних витоках характеру. У концепції німецького ученого Р. Хайса (1936) різноспрямованість потягів і здібностей розглядалася як основний конфлікт, що визначає формування характеру і особи. Ф. Лерш в роботі «Будова характеру» (1938, з 1951 під назвою «Будова особи»), що зіграла провідну роль в подальшому розвитку німецької характерології, спробував, відштовхуючись від теорій Фрейда і Клагеса, розвинути вчення про «шари» характеру, виділяючи у ньому внутрішню, «ендотимну» основу (настрої, відчуття, афекти, потяги тощо) і особову «надбудову».
В англо-саксонській психологічній літературі вивчення характеру із самого початку велося в рамках «дослідження особи»; після Другої світової війни 1939—1945 рр. і в німецькій психології термін «характер» витісняється терміном «особа».
Радянська психологія, виходячи з марксистського розуміння людини як сукупності суспільних стосунків, підкреслює соціально-історичну обумовленість характеру і розглядає його як складну єдність індивідуального і типологічного, як результат взаємодії спадкових завдатків і якостей, що виробляються в процесі виховання.
У мовознавстві
У мовознавстві — напрям лінгвістичної типології. Виник у рамках Празького лінгвістичного кружка, очолюваного В. Скалічкой. Характерологія виходить з того, що зі всіх потенційно можливих структурно-типологічних меж (характеристик) мови в кожній мові реалізуються переважно ті, які можуть розглядатися як взаємообумовлені або взаємно сприятливі; поєднання деяких структурних властивостей мови може бути і нейтральним. Сукупність взаємообумовлених ознак складає загальний тип або характер мови і зумовлює міру відносної стійкості його структури. Так, що ізолює типа мови характеризується поєднанням таких ознак, як сильне зіставлення кореневих і службових (словозмінних і словотворчих) елементів, стислість слова, слабкий розвиток категорій частин мови, слабо виражене узгодження, нечисленність складних слів, твердий порядок слів.
Посилання
- Характерологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 555.
- Олександр Кульчицький. Риси характерології українського народу
- Характерологія
Джерела
- Ясь О. Яку роль відіграла етнопсихологія в окресленні кардинальних національних відмінностей між українцями й росіянами? // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками / Відп. ред. В. Смолій. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2023. – Кн. 3. – С. 431–437. https://www.academia.edu/105103910
- УРЕС — 2-ге видання.
- Психоаналіз і вчення про характери, М. — П., 1923.
- Лазурський А. Ф., Класифікація осіб, 3 видавництва, Л., 1924.
- Виготський Л. С., До питання про динаміку дитячого характеру, в збірці: Педологія і виховання, М., 1928; Юнг До. Р., Психологічні типи, Цюрих 1929; Кречмер Е., Будова тіла і характер, 2 видавництва, М. — Л., 1930.
- Теплов Би. М., Проблеми індивідуальних відмінностей, М., 1961; Мейлі Р., Структура особи, в кн.: Експериментальна психологія, ред. і сост. П. Фресс і Ж. Піаже, пер.(переведення) з франц.(французький), ст 5, М., 1975.
- Леонтьев А. Н., Діяльність. Свідомість. Особа, М., 1975.
- Jahrbuch der Charakterologie, hrsg. v. Е. Utitz. Bd 1—6, Ст, 1924—29.
- Le Senne R., Traité de caractérologie, P., 1945; Heiss R., Die Lehre vom Charakter, 2 Aufl., B., 1949; Klages L., Die Grundlagen der Charakterkunde, 13 Aufl., Bonn, 1966.
- Lersch Ph., Aufbau der Person, 10 Aufl., Münch., 1966; Weliek A., Die Polarität im Aufbau des Charakters, 3 Aufl., Bern — Münch., 1966.
- Arnold W., Person, Charakter, Persönlichkeit, 3 Aufl., Gött., 1969.
- Ськалічка Ст, Про сучасний стан типології, пер.(переведення) з чеш. (чеський), у збірці: Нове в лінгвістиці, ст 3, М., 1963.
- Ськалічка Ст, Типологія і тотожність мов, в збірці: Дослідження по структурній типології, М., 1963.
- Ськалічка Ст, До питання про типологію, «Питання мовознавства», 1966 № 4.
- Ськалічка Ст, Vývoj jazyka, Praha, 1960.
Це незавершена стаття з психології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Harakterolo giya vchennya pro harakter Yak oblast doslidzhennya rozvinulas golovnim chinom u nimeckij psihologiyi u 1 j polovini HH viku Termin vvedenij nimeckim filosofom Yu Banzenom Narisi po harakterologiyi 1867 Svoyeridnist psihiki tobto te chim cilist odniyeyi psihiki riznitsya vid cilosti drugoyi nazivayetsya harakterom psihiki a dilyanku psihologiyi sho vivchaye ci svoyeridnosti harakterologiyeyu U psihologiyiu psihologiyi vchennya pro harakter Termin vvedenij nimeckim filosofom Yu Banzenom Narisi po harakterologiyi 1867 Yak osobliva oblast psihologichnih doslidzhen otrimala rozvitok zdebilshogo v nimeckij psihologiyi 1 yi polovini XX st sho vihodila znachnoyu miroyu z idej filosofiyi zhittya fenomenologiyi i in prichomu termin harakter nezridka vistupav yak sinonim osobi Pershij sistematichnij analiz riznih aspektiv harakteru dav Lyudvig Klages Principi harakterologiyi 1910 na osnovi rozvinenogo yim vchennya pro virazhennya U tak zvanij konstitucionalnij tipologiyi nimeckogo psihiatra Ernsta Krechmera 1921 otrimav zakinchene virazhennya statichnij pidhid do harakteru yak pevnoyi nezminnoyi strukturi osnovnih mezh vidpovidnoyi budovi tila div Temperament prichomu yak psihichna tak i somatichna konstituciya viznachayetsya za Krechmerom kinec kincem prirodzhenimi persh za vse endokrinnimi chinnikami blizkij Krechmeru u svoyij morfologichnij koncepciyi harakteru amerikanskij psiholog V Sheldon U tipologiyi Karla Gustava Yunga 1921 vidilyayutsya ekstravertivnij ta intravertivnij tipi harakteru osobi sho vidriznyayutsya perevazhannyam spryamovanosti ustanovkoyu na zovnishnij ob yekt abo na vnutrishnij svit dumok i perezhivan Dinamichnij i genetichnij pidhid do harakteru nabuv poshirennya v psihoanalizi individualna psihologiya A Adlera i in sho vidvodit virishalnu rol u formuvanni harakteru podiyam rannogo ditinstva osvita tih abo inshih ris vdachi tlumachitsya pri comu yak svoyeridnij sposib virishennya deyakoyi konfliktnoyi situaciyi u koncepciyi V Rajha harakter u cilomu z yavlyayetsya yak pancir vidchuzhena sistema zahisnih reakcij lyudini U psihoanalizi i riznomu perebigu sho jde vid nogo glibinnij psihologiyi robitsya akcent na nesvidomih i irracionalnih vitokah harakteru U koncepciyi nimeckogo uchenogo R Hajsa 1936 riznospryamovanist potyagiv i zdibnostej rozglyadalasya yak osnovnij konflikt sho viznachaye formuvannya harakteru i osobi F Lersh v roboti Budova harakteru 1938 z 1951 pid nazvoyu Budova osobi sho zigrala providnu rol v podalshomu rozvitku nimeckoyi harakterologiyi sprobuvav vidshtovhuyuchis vid teorij Frejda i Klagesa rozvinuti vchennya pro shari harakteru vidilyayuchi u nomu vnutrishnyu endotimnu osnovu nastroyi vidchuttya afekti potyagi tosho i osobovu nadbudovu V anglo saksonskij psihologichnij literaturi vivchennya harakteru iz samogo pochatku velosya v ramkah doslidzhennya osobi pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 rr i v nimeckij psihologiyi termin harakter vitisnyayetsya terminom osoba Radyanska psihologiya vihodyachi z marksistskogo rozuminnya lyudini yak sukupnosti suspilnih stosunkiv pidkreslyuye socialno istorichnu obumovlenist harakteru i rozglyadaye jogo yak skladnu yednist individualnogo i tipologichnogo yak rezultat vzayemodiyi spadkovih zavdatkiv i yakostej sho viroblyayutsya v procesi vihovannya U movoznavstviU movoznavstvi napryam lingvistichnoyi tipologiyi Vinik u ramkah Prazkogo lingvistichnogo kruzhka ocholyuvanogo V Skalichkoj Harakterologiya vihodit z togo sho zi vsih potencijno mozhlivih strukturno tipologichnih mezh harakteristik movi v kozhnij movi realizuyutsya perevazhno ti yaki mozhut rozglyadatisya yak vzayemoobumovleni abo vzayemno spriyatlivi poyednannya deyakih strukturnih vlastivostej movi mozhe buti i nejtralnim Sukupnist vzayemoobumovlenih oznak skladaye zagalnij tip abo harakter movi i zumovlyuye miru vidnosnoyi stijkosti jogo strukturi Tak sho izolyuye tipa movi harakterizuyetsya poyednannyam takih oznak yak silne zistavlennya korenevih i sluzhbovih slovozminnih i slovotvorchih elementiv stislist slova slabkij rozvitok kategorij chastin movi slabo virazhene uzgodzhennya nechislennist skladnih sliv tverdij poryadok sliv PosilannyaHarakterologiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 555 Oleksandr Kulchickij Risi harakterologiyi ukrayinskogo narodu HarakterologiyaDzherelaYas O Yaku rol vidigrala etnopsihologiya v okreslenni kardinalnih nacionalnih vidminnostej mizh ukrayincyami j rosiyanami Perelom Vijna Rosiyi proti Ukrayini u chasovih plastah i prostorah minuvshini Dialogi z istorikami Vidp red V Smolij K NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini 2023 Kn 3 S 431 437 https www academia edu 105103910 URES 2 ge vidannya Psihoanaliz i vchennya pro harakteri M P 1923 Lazurskij A F Klasifikaciya osib 3 vidavnictva L 1924 Vigotskij L S Do pitannya pro dinamiku dityachogo harakteru v zbirci Pedologiya i vihovannya M 1928 Yung Do R Psihologichni tipi Cyurih 1929 Krechmer E Budova tila i harakter 2 vidavnictva M L 1930 Teplov Bi M Problemi individualnih vidminnostej M 1961 Mejli R Struktura osobi v kn Eksperimentalna psihologiya red i sost P Fress i Zh Piazhe per perevedennya z franc francuzkij st 5 M 1975 Leontev A N Diyalnist Svidomist Osoba M 1975 Jahrbuch der Charakterologie hrsg v E Utitz Bd 1 6 St 1924 29 Le Senne R Traite de caracterologie P 1945 Heiss R Die Lehre vom Charakter 2 Aufl B 1949 Klages L Die Grundlagen der Charakterkunde 13 Aufl Bonn 1966 Lersch Ph Aufbau der Person 10 Aufl Munch 1966 Weliek A Die Polaritat im Aufbau des Charakters 3 Aufl Bern Munch 1966 Arnold W Person Charakter Personlichkeit 3 Aufl Gott 1969 Skalichka St Pro suchasnij stan tipologiyi per perevedennya z chesh cheskij u zbirci Nove v lingvistici st 3 M 1963 Skalichka St Tipologiya i totozhnist mov v zbirci Doslidzhennya po strukturnij tipologiyi M 1963 Skalichka St Do pitannya pro tipologiyu Pitannya movoznavstva 1966 4 Skalichka St Vyvoj jazyka Praha 1960 Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti