Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Хара-Хото («Чорне місто») — археологічна пам'ятка, руїни стародавнього тангутського міста Едзіна (Хейжунчен) в хошуні Едзін аймака Алашань (Внутрішня Монголія, Китай). Саме це місто, як вважається, було описане Марко Поло в його «Книзі чудес світу» під назвою Етзіна. Місто мало прямокутну форму, його розміри в плані складали 440 × 360 м.
Хара-Хото | |
Культура | Тангути |
---|---|
Країна | КНР |
Адміністративна одиниця | Внутрішня Монголія |
Описано за адресою | xinhuanet.com/english/2019-10/21/c_138489374.htm(англ.) |
Категорія для екстер'єру елемента | d |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Хара-Хото у Вікісховищі |
Координати: 41°45′54″ пн. ш. 101°08′42″ сх. д. / 41.76500000002777568° пн. ш. 101.14500000002777824° сх. д.
Історія
Місто відоме з першої половини XI століття — засноване приблизно в 1032 році; незабаром стало важливим торговим центром тангутської держави. Було захоплене Чингісханом у 1226 році; в радянських джерелах зазначено, що місто піддалося руйнуванню, тоді як в різних зарубіжних — що було одним з небагатьох тангутських міст, не тільки не зруйнованих, але і пережило новий розквіт при монгольському правлінні. Легенди відносять руйнування міста до 1372 року, коли Едзін, гарнізоном якого командував , було оточене військами китайської династії Мін; при цьому однією з причин залишення міста жителями могла стати і гостра нестача води.
Завдяки віддаленому і важкодоступному місцю розташування в Хара-Хото збереглися недоторканими багато артефактів XIII століття, в тому числі глинобитні стіни з бастіонами і баштами, руїни релігійних буддійських (субургани) і різних світських будівель (майстерні, готелі, склади, крамниці, житлові будинки). Завдяки доброму стану вдалося скласти приблизний план міста і довести наявність в ньому системи зрошувальних каналів. Серед виявлених артефактів, крім численних рукописів, — предмети буддійського культу, китайські монети, юаньські паперові гроші (іноді звані першими подібними в історії), різні сільськогосподарські та ремісничі знаряддя.
Перші наукові дослідження руїн Хара-Хото проводив український географ і мандрівник Козлов Петро Кузьмич, експедиції під керівництвом якого працювали тут в 1907–1909 і 1926 роках. Перша експедиція стала фактичним відкриттям Хара-Хото і тангутської культури в цілому: з неї в Петербург були доставлені, крім безлічі інших знахідок, більше 2000 книг і сувоїв ; значна частина вивезених Козловим артефактів нині зберігається у фондах Ермітажу. Однією з найважливіших знахідок експедиції Козлова був тангутсько-китайський словник, набуття якого дозволило розпочати роботи з дешифрування тангутської писемності.
Розкопки в Хара-Хото проводили також Аурел Стейн (1917), (1925), (1927), Свен Гедін (1927–1931) та інші вчені. Китайськими експедиціями в 1983–1984 роках було виявлено більше 3000 тангутських рукописів.
Галерея
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Hara Hoto Chorne misto arheologichna pam yatka ruyini starodavnogo tangutskogo mista Edzina Hejzhunchen v hoshuni Edzin ajmaka Alashan Vnutrishnya Mongoliya Kitaj Same ce misto yak vvazhayetsya bulo opisane Marko Polo v jogo Knizi chudes svitu pid nazvoyu Etzina Misto malo pryamokutnu formu jogo rozmiri v plani skladali 440 360 m Hara Hoto KulturaTanguti Krayina KNR Administrativna odinicyaVnutrishnya Mongoliya Opisano za adresoyuxinhuanet com english 2019 10 21 c 138489374 htm angl Kategoriya dlya ekster yeru elementad Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Hara Hoto u Vikishovishi Koordinati 41 45 54 pn sh 101 08 42 sh d 41 76500000002777568 pn sh 101 14500000002777824 sh d 41 76500000002777568 101 14500000002777824IstoriyaMisto vidome z pershoyi polovini XI stolittya zasnovane priblizno v 1032 roci nezabarom stalo vazhlivim torgovim centrom tangutskoyi derzhavi Bulo zahoplene Chingishanom u 1226 roci v radyanskih dzherelah zaznacheno sho misto piddalosya rujnuvannyu todi yak v riznih zarubizhnih sho bulo odnim z nebagatoh tangutskih mist ne tilki ne zrujnovanih ale i perezhilo novij rozkvit pri mongolskomu pravlinni Legendi vidnosyat rujnuvannya mista do 1372 roku koli Edzin garnizonom yakogo komanduvav bulo otochene vijskami kitajskoyi dinastiyi Min pri comu odniyeyu z prichin zalishennya mista zhitelyami mogla stati i gostra nestacha vodi Zavdyaki viddalenomu i vazhkodostupnomu miscyu roztashuvannya v Hara Hoto zbereglisya nedotorkanimi bagato artefaktiv XIII stolittya v tomu chisli glinobitni stini z bastionami i bashtami ruyini religijnih buddijskih suburgani i riznih svitskih budivel majsterni goteli skladi kramnici zhitlovi budinki Zavdyaki dobromu stanu vdalosya sklasti pribliznij plan mista i dovesti nayavnist v nomu sistemi zroshuvalnih kanaliv Sered viyavlenih artefaktiv krim chislennih rukopisiv predmeti buddijskogo kultu kitajski moneti yuanski paperovi groshi inodi zvani pershimi podibnimi v istoriyi rizni silskogospodarski ta remisnichi znaryaddya Pershi naukovi doslidzhennya ruyin Hara Hoto provodiv ukrayinskij geograf i mandrivnik Kozlov Petro Kuzmich ekspediciyi pid kerivnictvom yakogo pracyuvali tut v 1907 1909 i 1926 rokah Persha ekspediciya stala faktichnim vidkrittyam Hara Hoto i tangutskoyi kulturi v cilomu z neyi v Peterburg buli dostavleni krim bezlichi inshih znahidok bilshe 2000 knig i suvoyiv znachna chastina vivezenih Kozlovim artefaktiv nini zberigayetsya u fondah Ermitazhu Odniyeyu z najvazhlivishih znahidok ekspediciyi Kozlova buv tangutsko kitajskij slovnik nabuttya yakogo dozvolilo rozpochati roboti z deshifruvannya tangutskoyi pisemnosti Rozkopki v Hara Hoto provodili takozh Aurel Stejn 1917 1925 1927 Sven Gedin 1927 1931 ta inshi vcheni Kitajskimi ekspediciyami v 1983 1984 rokah bulo viyavleno bilshe 3000 tangutskih rukopisiv GalereyaDzherelaStattya v BSE Carswell John November 1998 Asian Affairs 29 3 287 298 doi 10 1080 714041361 ISSN 0306 8374 Arhiv originalu za 31 lipnya 2009 Procitovano 5 lipnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya doi dovidka