Халлиг Ишбара-Ябгу-каган (д/н—659) — останній незалежний каган Західнотюркського каганату в 650—657 роках.
Халлиг Ишбара-Ябгу-каган | |
Смерть: | 659 Чан'ань |
---|---|
Поховання: | Чан'ань |
Країна: | Західний тюркський каганат |
Батько: | d |
Життєпис
Походив з династії Ашина. Син Бйорі (Бурі, Бері)-шада, очільника тюрків на Кавказі під час персо-візантійської війни. При народженні звався Хелу. 633 року отримав від стрийка Дулу-кагана посаду ябгу та владу над 5 аймаками, де мешкали племена нушібі. З цього часу титулувався як ишбара-ябгу. Надалі зберігав дружні відносини з вождями племен нушібі, але про активну власну діяльність Хелу нічого невідомо.
646 року частина племен нушібі повстала проти кагана Ірбіс-Шегуя, який запідозрив Хелу у заколоті. Тоді той втік до імперії Тан, де деякий час перебував на військовій службі.
649 року за підтримки танського війська виступив проти Ірбіс-Шегуя. На його бік спочатку перейшли племена нушібі, а потім — дулу. 650 року переміг Ірбіс-Шегуя, якого начебто вбив власноруч. Взяв ім'я Халлиг (Той, що високо піднявся).
Провів реформи зі зміцнення влади кагана, призначивши для 5 племен нушібі єгіней (сигіней) та 5 племен дулу чур (чжо), які фактично підпорядковувалися каганові. Також впровадив посаду багадур-ябгу (голови над намісниками, на кшталт 1-го міністра), яким призначив сина Сіюня.
651 року його брат Ірбіс став самостійним, створивши державу Хозарський каганат. 652 року виступив проти імперії Тан, намагаючись відновити кордони колишнього Тюркського каганату. Імператор Лі Чжи відправив військо на чолі із Лянь Гянфаном і Цілі Хелі. Попри окремі успіхи 652 року тюркське військо зазнало поразки. Протягом 653—654 років танські війська здійснювали наступи на землі каганату. В цей час Дженджу-шад, правитель Кундуза (син кагана Ірбіс-Дулу) спробував захопити батьківські землі (західну частину каганату), але війська Халлиг Ишбара-Ябгу-каган завдали Дженджу поразки, змусивши підкоритися.
656 року каган зазнав низки поразок, внаслідок чого вождь дулу Нунь визнав зверхність танського імператора. За ним так вчинили й представники панівної династії Бучжень і Міше. Невдовзі в битві на річці Ілі зазнав поразки від танських військ Чумугунь, очільник племен дулу. В результаті рештки нушібі й дулу підкорилися імператорові. Танські війська за підтримки дулу захопили ставку Халлиг Ишбара-Ябгу-кагана в Тарбагатаї. Каган втік на захід, його переслідував Міше-шад. В битві на річці Іртиш каган зазнав остаточної поразки. 657 року схоплений родичем Юанькіном та виданий китайцям.
Поселений в столиці держави Чан'ань. Каганат було розділено на дві автономні держави (система дзімі), на чолі яких постали Міше-шад й Бучжень. Халлиг Ишбара-Ябгу-каган помер 659 року.
Джерела
- Гумилёв Л. Н. Древние тюрки. — СПб.: СЗКЭО, Издательский Дом «Кристалл», 2002. — С. 576. — .
- Christoph Baumer, History of Central Asia, volume two, 2014
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hallig Ishbara Yabgu kagan d n 659 ostannij nezalezhnij kagan Zahidnotyurkskogo kaganatu v 650 657 rokah Hallig Ishbara Yabgu kagan Smert 659 Chan anPohovannya Chan anKrayina Zahidnij tyurkskij kaganatBatko Bori ShaddZhittyepisred Pohodiv z dinastiyi Ashina Sin Bjori Buri Beri shada ochilnika tyurkiv na Kavkazi pid chas perso vizantijskoyi vijni Pri narodzhenni zvavsya Helu 633 roku otrimav vid strijka Dulu kagana posadu yabgu ta vladu nad 5 ajmakami de meshkali plemena nushibi Z cogo chasu tituluvavsya yak ishbara yabgu Nadali zberigav druzhni vidnosini z vozhdyami plemen nushibi ale pro aktivnu vlasnu diyalnist Helu nichogo nevidomo 646 roku chastina plemen nushibi povstala proti kagana Irbis Sheguya yakij zapidozriv Helu u zakoloti Todi toj vtik do imperiyi Tan de deyakij chas perebuvav na vijskovij sluzhbi 649 roku za pidtrimki tanskogo vijska vistupiv proti Irbis Sheguya Na jogo bik spochatku perejshli plemena nushibi a potim dulu 650 roku peremig Irbis Sheguya yakogo nachebto vbiv vlasnoruch Vzyav im ya Hallig Toj sho visoko pidnyavsya Proviv reformi zi zmicnennya vladi kagana priznachivshi dlya 5 plemen nushibi yeginej siginej ta 5 plemen dulu chur chzho yaki faktichno pidporyadkovuvalisya kaganovi Takozh vprovadiv posadu bagadur yabgu golovi nad namisnikami na kshtalt 1 go ministra yakim priznachiv sina Siyunya 651 roku jogo brat Irbis stav samostijnim stvorivshi derzhavu Hozarskij kaganat 652 roku vistupiv proti imperiyi Tan namagayuchis vidnoviti kordoni kolishnogo Tyurkskogo kaganatu Imperator Li Chzhi vidpraviv vijsko na choli iz Lyan Gyanfanom i Cili Heli Popri okremi uspihi 652 roku tyurkske vijsko zaznalo porazki Protyagom 653 654 rokiv tanski vijska zdijsnyuvali nastupi na zemli kaganatu V cej chas Dzhendzhu shad pravitel Kunduza sin kagana Irbis Dulu sprobuvav zahopiti batkivski zemli zahidnu chastinu kaganatu ale vijska Hallig Ishbara Yabgu kagan zavdali Dzhendzhu porazki zmusivshi pidkoritisya 656 roku kagan zaznav nizki porazok vnaslidok chogo vozhd dulu Nun viznav zverhnist tanskogo imperatora Za nim tak vchinili j predstavniki panivnoyi dinastiyi Buchzhen i Mishe Nevdovzi v bitvi na richci Ili zaznav porazki vid tanskih vijsk Chumugun ochilnik plemen dulu V rezultati reshtki nushibi j dulu pidkorilisya imperatorovi Tanski vijska za pidtrimki dulu zahopili stavku Hallig Ishbara Yabgu kagana v Tarbagatayi Kagan vtik na zahid jogo peresliduvav Mishe shad V bitvi na richci Irtish kagan zaznav ostatochnoyi porazki 657 roku shoplenij rodichem Yuankinom ta vidanij kitajcyam Poselenij v stolici derzhavi Chan an Kaganat bulo rozdileno na dvi avtonomni derzhavi sistema dzimi na choli yakih postali Mishe shad j Buchzhen Hallig Ishbara Yabgu kagan pomer 659 roku Dzherelared Gumilyov L N Drevnie tyurki SPb SZKEO Izdatelskij Dom Kristall 2002 S 576 ISBN 5 9503 0031 9 Christoph Baumer History of Central Asia volume two 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hallig Ishbara Yabgu kagan amp oldid 41001896