Міше-шад (д/н—662) — напівнезалежний (автономний) західний каган Західнотюркського каганату в 657—662 роках.
Міше-шад кит. 阿史那弥射 | |
Смерть: | 662 |
---|---|
Рід: | Ашина |
Батько: | d |
Діти: | Ашина Юанькін, Q10564926? і Бабу-ябгу |
Життєпис
Походив з династії Ашина. Син Бйорі (Бурі, Бері)-шада, очільника тюрків на Кавказі під час персо-візантійської війни. Відомостей про молоді роки обмаль. 632 року, коли каган Си-Ябгу фактично втратив владу, почав перемовини з імперією Тан, від якої отримав титул сілібі-дулу-каган. Але був атакований стриєчним братом Бучженем, що завдав низки поразок дулу.
639 року визнав зверхність імперії Тан разом з підвладними племенами чігіль. 645 року відзначився у військовій кампанії проти Когурьо. За що отримав титул бо (на кшталт графа) Пхеньяна. Але втримати захоплене китайцям не вдалося, тому разом з танським військом Міше-шад відступив.
В наступні роки вірно служив імперії Тан. З початком війни китайців з його братом Халлиг Ишбара-Ябгу-каганом 655 рокувиступив проти останнього. В 656—657 роках брав активну участь боях на боці імперії Тан.
657 року після знищення незалежного Західнотюркського каганату було утворено автономне утворення (джімі) Хаочі на чолі з Міше-шадом з титулом сінсіван-каган (каган, що змушує знову підніматись). Разом з тим він підпорядковувався генеральному протектору Спокійного Заходу (області імперії Тан).
Зберігав вірність імператору, протидіяв стриєчному брату Бучженю, що намагався відновити колишній каганат. Втім 659 року разом з останнім здійснив кампанію проти Дженджу-шада, що набирав силу в Тохаристані. Того було переможено й страчено. Став танським намісником в Кундузі, якому підкорялися дрібні князівства Тохаристану.
662 року за намовою Бучженя під час походу на Кучу за наказом танського полководця Су Хуачжена міше-шада було вбито. Це спричинило повстання декількох племен дулу. Втім новим сінсіван-каганом було поставлено сина загиблого Юанькін-шада.
Джерела
- Гумилёв Л. Н. Древние тюрки. — СПб.: СЗКЭО, Издательский Дом «Кристалл», 2002. — С. 576. — .
- Ahmet., Taşağil (1995—2004). Gök-Türkler. Atatürk Kültür, Dil, ve Tarih Yüksek Kurumu (Turkey). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. . OCLC 33892575.
- Cunrui, Xiong, Victor (2009). Historical dictionary of medieval China. Lanham, Md.: Scarecrow Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mishe shad d n 662 napivnezalezhnij avtonomnij zahidnij kagan Zahidnotyurkskogo kaganatu v 657 662 rokah Mishe shad kit 阿史那弥射 Smert 662Rid AshinaBatko dDiti Ashina Yuankin Q10564926 i Babu yabguZhittyepisPohodiv z dinastiyi Ashina Sin Bjori Buri Beri shada ochilnika tyurkiv na Kavkazi pid chas perso vizantijskoyi vijni Vidomostej pro molodi roki obmal 632 roku koli kagan Si Yabgu faktichno vtrativ vladu pochav peremovini z imperiyeyu Tan vid yakoyi otrimav titul silibi dulu kagan Ale buv atakovanij striyechnim bratom Buchzhenem sho zavdav nizki porazok dulu 639 roku viznav zverhnist imperiyi Tan razom z pidvladnimi plemenami chigil 645 roku vidznachivsya u vijskovij kampaniyi proti Koguro Za sho otrimav titul bo na kshtalt grafa Phenyana Ale vtrimati zahoplene kitajcyam ne vdalosya tomu razom z tanskim vijskom Mishe shad vidstupiv V nastupni roki virno sluzhiv imperiyi Tan Z pochatkom vijni kitajciv z jogo bratom Hallig Ishbara Yabgu kaganom 655 rokuvistupiv proti ostannogo V 656 657 rokah brav aktivnu uchast boyah na boci imperiyi Tan 657 roku pislya znishennya nezalezhnogo Zahidnotyurkskogo kaganatu bulo utvoreno avtonomne utvorennya dzhimi Haochi na choli z Mishe shadom z titulom sinsivan kagan kagan sho zmushuye znovu pidnimatis Razom z tim vin pidporyadkovuvavsya generalnomu protektoru Spokijnogo Zahodu oblasti imperiyi Tan Zberigav virnist imperatoru protidiyav striyechnomu bratu Buchzhenyu sho namagavsya vidnoviti kolishnij kaganat Vtim 659 roku razom z ostannim zdijsniv kampaniyu proti Dzhendzhu shada sho nabirav silu v Toharistani Togo bulo peremozheno j stracheno Stav tanskim namisnikom v Kunduzi yakomu pidkoryalisya dribni knyazivstva Toharistanu 662 roku za namovoyu Buchzhenya pid chas pohodu na Kuchu za nakazom tanskogo polkovodcya Su Huachzhena mishe shada bulo vbito Ce sprichinilo povstannya dekilkoh plemen dulu Vtim novim sinsivan kaganom bulo postavleno sina zagiblogo Yuankin shada DzherelaGumilyov L N Drevnie tyurki SPb SZKEO Izdatelskij Dom Kristall 2002 S 576 ISBN 5 9503 0031 9 Ahmet Tasagil 1995 2004 Gok Turkler Ataturk Kultur Dil ve Tarih Yuksek Kurumu Turkey Ankara Turk Tarih Kurumu Basimevi ISBN 978 9751611130 OCLC 33892575 Cunrui Xiong Victor 2009 Historical dictionary of medieval China Lanham Md Scarecrow Press ISBN 9780810860537