Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ахіяр Хасанович Хакімов (башк. Хәкимов Әхиәр Хәсән улы; нар. 23 серпня 1929, Давлекановський район, Російська РФСР — пом. 27 грудня 2003, Москва, Росія) — башкирський письменник, перекладач, критик, літературознавець; кандидат філологічних наук (1967).
| Хакімов Ахіяр Хасанович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 23 серпня 1929 Давлекановський район | |||
| Помер | 27 грудня 2003 (74 роки) Москва, Росія | |||
| Країна |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | письменник, поет, літературний критик | |||
| Alma mater | d | |||
| Заклад | Літературний інститут імені Горького | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | оповідання, повість, роман | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |       d  | |||
| | ||||
Біографія
Ахіяр Хакімов народився 23 серпня 1929 року в аулі Новоянбекове.
Його дід походив з дворянського роду, служив офіцером Російської царської армії, брав участь у боях за Шипку. Ахіяр рано втратив батька, і його вихованням займалася бабуся. Закінчивши шість класів у школі в селі, він вступив на підготовчі курси Давлекановського педагогічного училища, одночасно відвідуючи курси радистів. В юнацькі роки писав вірші, які не збереглися.
Бажаючи швидше потрапити на фронт німецько-радянської війни, він у 14 років взяв у сільраді довідку, що йому 16, і поїхав до Москви. На станції Щолково Московської області він прибився до солдатів, які забрали з собою. Так він опинився в м. Фрязіно. Спочатку його переховували, але потім керівництво дозволило йому залишитися, і він був включений до списків, навчався на радиста, стрибав з парашутом. Лейтенантом у них був Григорій Чухрай, згодом знаменитий режисер.
З вересня по листопад 1943 року брав участь у боях у складі 3-ї гвардійської повітряно-десантної бригади, перекинутої на правий берег Дніпра. З кінця 1943 року і до кінця війни він воював у складі 103-їй гвардійської стрілецької дивізії 3-го Українського фронту, де став «сином полку». Пережите на фронтах війни дало Ахіяру Хакімову багатий документальний матеріал для віршів, повістей, романів.
В 1950—1953 рр. працював учителем в Узбекистані. У 1953—1956 рр. був директором Старомусинської школи (Кармаскалінський район Башкирської АРСР).
У 1961 р. закінчив філологічний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова У першій половині 1960-х років захистив дисертацію, присвячену творчості Мустая Каріма. У 1960—1962 рр. — літературний співробітник, заступник головного редактора журналу «Агидель». Перші оповідання про кохання друкував у башкирських літературних журналах в 1960-ті роки, будучи студентом. Перша його книга — збірка літературно-критичних статей — вийшла в 1967 році.
У 1967 році закінчив аспірантуру Інституту світової літератури імені М. Горького.
Надалі його життя була пов'язана з «Літературною газетою»: в 1967—1992 рр. був редактором відділу літератури народів СРСР, членом редколегії, одночасно — секретарем правління Спілки письменників РРФСР.
У 1990-ті роки викладав в Літературному інституті в Москві, вів башкирскую групу студентів.
Помер 27 грудня 2003 року в Москві.
Родина
Дружина — Лідія Камалівна Хакімова, дочка — Гульшат.
Перша дружина — Асма Низамівна, син Ришат, дочка Римма, онук Роман.
Нагороди та премії
- орден Червоної Зірки (1945)
- медаль «За відвагу» (1944)
- медаль «За взяття Відня» (грудень 1945 року),
- медаль "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр."
- орден «Знак Пошани» (1979)
- Премія башкирського комсомолу імені Г. Саляма (1980) — за успішну роботу над темою війни
- Республіканська премія імені Салават Юлаєва (1984) — за романи «Куштиряк» і «Шкіряні шкатулка» («Лихі часи»), видані Башкниговидавом у 1982 році і видавництвом «Радянський письменник» у 1984 році
- орден Вітчизняної війни II ступеня (1985)
- заслужений працівник культури РРФСР (1985)
- Державна премія РРФСР імені Максима Горького (1989) — за книгу «Плач домбри» (1986)
- Народний письменник Республіки Башкортостан (2001)
- почесний громадянин міста Давлеканове.
Творчість
Ахіяр Хакімов писав як російською, так і башкирською мовами. У студентські роки почав писати оповідання, статті, рецензії. Ним були написані повісті «Райдуга» (1973), «Байга» (1974), «Кульгава вовчиця» (1977), «Весілля» (1978), «Ешелон» (1995), «Опале листя» (2001), «Наперекір смерті» [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]; романи «Чумацький шлях» (1989), «Куштиряк» (про життя і звичаї башкирської села), «Ураган» і «Від бурі немає спасіння» (опис життя в 20-30-х роках XX століття), «Шкіряні шкатулка» та «Плач домбри» (про боротьбу башкирських племен за свою незалежність в XIV столітті), «Караван» (про взаємопроникнення культур); оповідання «Падають зірки» (1998), «Один день в серпні» (1998), «Зустріч із маршалом» (1999), вірші «Пам'ятник», «Весняні мрії», «Уршак», «Уїл», «Париж» тощо.
Ахіяр Хасанович був різнобічною людиною, займався науковою та викладацькою роботою, публіцистикою та перекладами. Перекладав російською мовою твори башкирських письменників, а також народний башкирська епос «Урал-батир», башкирською мовою — епос фінського народу «Калевала».
Монографії «Зі століттям нарівні», «Література і час». Ним написані статті, присвячені дослідженню башкирської літератури.
Твори А. Хакімова, написані башкирською мовою, перекладені українською, російською, казахською, узбецькою, таджицькою, туркменською, азербайджанською, татарською та естонською мовами. Його твори друкувалися в Болгарії, Угорщині, Чехословаччині та Франції.
Вибрані твори
Джерело — Електронні каталоги РНБ [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Хакимов А. Х. Байга : Повести / Пер. с башк. — М. : Сов. писатель, 1981. — 367 с. — (Зміст: Радуга; Байга; Свадьба; Гульбикэ) — 30000 прим.
- Хакимов А. Х. Куштиряк ; Лихие времена : Романы / Пер. с башк. — М. : Сов. писатель, 1984. — 496 с. — 30000 прим.
- Хакимов А. Х. Млечный путь : Роман / Пер. с башк. авт. — М. : Современник, 1990. — 332 с. — 50000 прим. — .
- Хакимов А. Х. Мост : Повести / Пер. с башк. И. Каримова. — М. : Сов. Россия, 1983. — 283 с. — (Зміст: Свадьба; Байга; Мост) — 50000 прим.
- Хакимов А. Х. Плач домбры : Романы / Пер. с башк. — М. : Сов. писатель, 1988. — 580 с. — (Зміст: Плач домбры; Кожаная шкатулка) — 30000 прим. — .
- Хакимов А. Х. Плач домбры : Романы. Повесть / Пер. с башк. И. Каримова. — М. : Известия, 1991. — 601 с. — (Библиотека «Дружбы народов»; Зміст: Романы: Плач домбры: О башк. поэте XIV в. Хабрау; Куштиряк; Свадьба: Повесть) — 180000 прим. — .
- Хакимов А. Х. Сполохи : Повести / Пер. с башк. — М. : Сов. писатель, 1978. — 368 с. — (Зміст: Байга; Хромая волчица; Сполохи; Мост) — 30000 прим.
- Хакимов А. Х. Творящие весну : Заметки о худож. особенностях романов Ш. Рашидова. — Ташкент : Изд-во лит. и искусства, 1979. — 124 с. — 3000 прим.
- Хакимов А. Х. Ураган : Роман / Пер. с башк. авт. — Уфа : Башк. изд-во «Китап», 1996. — 301 с. — 7000 прим. — .
Ушанування пам'яті
У Давлеканово створений і працює будинок-музей Ахіяра Хакімова. Його ім'я носять одна з вулиць міста та школа в рідному селі.
У 2010 році адміністрацією Давлекановського району Башкортостану заснована літературна премія імені Акіма Хакімова в галузі літературного перекладу і критики.
Примітки
- Нині — Давлекановський район, Башкортостан, Росія.
- Узиков Ю. Башкирский москвич // БАШвестЪ : интернет-газета. — .
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 22 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
- Наградной лист. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Подання — до ордена Червоного Прапора, але внизу червоним чорнилом приписка командування: «Червона Зірка». Див. також статтю за посиланням у примітках: Юрій Узіков. Башкирська москвич. — Там вказані ордена Вітчизняної Війни і Червоної Зірки; орден Червоного Прапора відсутня.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 травня 2020.
Література
- Амиров Р. Преданность // Агидель. — 1979 (на баш.яз.).
- Амиров Р. // Литературное обозрение. — 1980. — № 5. — С. 96-97 (на рус. яз.).
- Амиров Р. Чтобы шагнуть в завтра. — Уфа, 1982. — 280 с. (на рус. яз.).
- Багуманов А. И., Фаизова Ф. А. Ахияр Хакимов // Лауреаты премии имени Салавата Юлаева. — Уфа: Китап, 1999. — С. 124—126.
- Бикбаев Р. Писатель-воин // Пионер. — 1979. — № 8 (на баш. яз.).
- Буханцов Н. Мгновенья суровой правды. — Звезда Востока. — 1979. — № 6 (на рус. яз.).
- История башкирской литературы: в 6-ти томах. — Уфа: Книга. — Т. 6. — С. 327—397 (на баш.яз.).
- Мустафин Р. Сполохи давних лет // Лит. Россия. — 1979, 9 февраля (на рус. яз.).
- Спиридонова Е. «Судьба унесла из жизни не только хорошего писателя, но и человека великого мужества…» [некролог] // Башвестъ. — 2003, 30 декабря.
- Шакуров Р. З. Хакимов Ахияр Хасанович // Энциклопедия Башкортостана.
Посилання
- Хакімов Ахіяр Хасанович, повість «Сполохи» («Перелетные птицы»). Форум Поисковых Движений. 24 липня 2012. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
- Фронтовики. Литературная газета. оригіналу за 12 жовтня 2006. Процитовано 28 березня 2013.
- Хакимов Ахияр Хасанович. Земляки : проект партии «Единая Россия». Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
- Хакимова Л. Вспоминая Ахияра Хакима // Ватандаш : журнал. з джерела 4 жовтня 2015. Процитовано 22 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahiyar Hasanovich Hakimov bashk Hәkimov Әhiәr Hәsәn uly nar 23 serpnya 1929 Davlekanovskij rajon Rosijska RFSR pom 27 grudnya 2003 Moskva Rosiya bashkirskij pismennik perekladach kritik literaturoznavec kandidat filologichnih nauk 1967 Hakimov Ahiyar HasanovichNarodivsya23 serpnya 1929 1929 08 23 Davlekanovskij rajonPomer27 grudnya 2003 2003 12 27 74 roki Moskva RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnistpismennik poet literaturnij kritikAlma materdZakladLiteraturnij institut imeni GorkogoMova tvorivrosijskaZhanropovidannya povist romanChlenstvoSP SRSRUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodidBiografiyaAhiyar Hakimov narodivsya 23 serpnya 1929 roku v auli Novoyanbekove Jogo did pohodiv z dvoryanskogo rodu sluzhiv oficerom Rosijskoyi carskoyi armiyi brav uchast u boyah za Shipku Ahiyar rano vtrativ batka i jogo vihovannyam zajmalasya babusya Zakinchivshi shist klasiv u shkoli v seli vin vstupiv na pidgotovchi kursi Davlekanovskogo pedagogichnogo uchilisha odnochasno vidviduyuchi kursi radistiv V yunacki roki pisav virshi yaki ne zbereglisya Bazhayuchi shvidshe potrapiti na front nimecko radyanskoyi vijni vin u 14 rokiv vzyav u silradi dovidku sho jomu 16 i poyihav do Moskvi Na stanciyi Sholkovo Moskovskoyi oblasti vin pribivsya do soldativ yaki zabrali z soboyu Tak vin opinivsya v m Fryazino Spochatku jogo perehovuvali ale potim kerivnictvo dozvolilo jomu zalishitisya i vin buv vklyuchenij do spiskiv navchavsya na radista stribav z parashutom Lejtenantom u nih buv Grigorij Chuhraj zgodom znamenitij rezhiser Z veresnya po listopad 1943 roku brav uchast u boyah u skladi 3 yi gvardijskoyi povitryano desantnoyi brigadi perekinutoyi na pravij bereg Dnipra Z kincya 1943 roku i do kincya vijni vin voyuvav u skladi 103 yij gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 3 go Ukrayinskogo frontu de stav sinom polku Perezhite na frontah vijni dalo Ahiyaru Hakimovu bagatij dokumentalnij material dlya virshiv povistej romaniv V 1950 1953 rr pracyuvav uchitelem v Uzbekistani U 1953 1956 rr buv direktorom Staromusinskoyi shkoli Karmaskalinskij rajon Bashkirskoyi ARSR U 1961 r zakinchiv filologichnij fakultet MDU imeni M V Lomonosova U pershij polovini 1960 h rokiv zahistiv disertaciyu prisvyachenu tvorchosti Mustaya Karima U 1960 1962 rr literaturnij spivrobitnik zastupnik golovnogo redaktora zhurnalu Agidel Pershi opovidannya pro kohannya drukuvav u bashkirskih literaturnih zhurnalah v 1960 ti roki buduchi studentom Persha jogo kniga zbirka literaturno kritichnih statej vijshla v 1967 roci U 1967 roci zakinchiv aspiranturu Institutu svitovoyi literaturi imeni M Gorkogo Nadali jogo zhittya bula pov yazana z Literaturnoyu gazetoyu v 1967 1992 rr buv redaktorom viddilu literaturi narodiv SRSR chlenom redkolegiyi odnochasno sekretarem pravlinnya Spilki pismennikiv RRFSR U 1990 ti roki vikladav v Literaturnomu instituti v Moskvi viv bashkirskuyu grupu studentiv Pomer 27 grudnya 2003 roku v Moskvi Rodina Druzhina Lidiya Kamalivna Hakimova dochka Gulshat Persha druzhina Asma Nizamivna sin Rishat dochka Rimma onuk Roman Nagorodi ta premiyiorden Chervonoyi Zirki 1945 medal Za vidvagu 1944 medal Za vzyattya Vidnya gruden 1945 roku medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr orden Znak Poshani 1979 Premiya bashkirskogo komsomolu imeni G Salyama 1980 za uspishnu robotu nad temoyu vijni Respublikanska premiya imeni Salavat Yulayeva 1984 za romani Kushtiryak i Shkiryani shkatulka Lihi chasi vidani Bashknigovidavom u 1982 roci i vidavnictvom Radyanskij pismennik u 1984 roci orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1985 zasluzhenij pracivnik kulturi RRFSR 1985 Derzhavna premiya RRFSR imeni Maksima Gorkogo 1989 za knigu Plach dombri 1986 Narodnij pismennik Respubliki Bashkortostan 2001 pochesnij gromadyanin mista Davlekanove TvorchistAhiyar Hakimov pisav yak rosijskoyu tak i bashkirskoyu movami U studentski roki pochav pisati opovidannya statti recenziyi Nim buli napisani povisti Rajduga 1973 Bajga 1974 Kulgava vovchicya 1977 Vesillya 1978 Eshelon 1995 Opale listya 2001 Naperekir smerti 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine romani Chumackij shlyah 1989 Kushtiryak pro zhittya i zvichayi bashkirskoyi sela Uragan i Vid buri nemaye spasinnya opis zhittya v 20 30 h rokah XX stolittya Shkiryani shkatulka ta Plach dombri pro borotbu bashkirskih plemen za svoyu nezalezhnist v XIV stolitti Karavan pro vzayemoproniknennya kultur opovidannya Padayut zirki 1998 Odin den v serpni 1998 Zustrich iz marshalom 1999 virshi Pam yatnik Vesnyani mriyi Urshak Uyil Parizh tosho Ahiyar Hasanovich buv riznobichnoyu lyudinoyu zajmavsya naukovoyu ta vikladackoyu robotoyu publicistikoyu ta perekladami Perekladav rosijskoyu movoyu tvori bashkirskih pismennikiv a takozh narodnij bashkirska epos Ural batir bashkirskoyu movoyu epos finskogo narodu Kalevala Monografiyi Zi stolittyam narivni Literatura i chas Nim napisani statti prisvyacheni doslidzhennyu bashkirskoyi literaturi Tvori A Hakimova napisani bashkirskoyu movoyu perekladeni ukrayinskoyu rosijskoyu kazahskoyu uzbeckoyu tadzhickoyu turkmenskoyu azerbajdzhanskoyu tatarskoyu ta estonskoyu movami Jogo tvori drukuvalisya v Bolgariyi Ugorshini Chehoslovachchini ta Franciyi Vibrani tvori Dzherelo Elektronni katalogi RNB 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Hakimov A H Bajga Povesti Per s bashk M Sov pisatel 1981 367 s Zmist Raduga Bajga Svadba Gulbike 30000 prim Hakimov A H Kushtiryak Lihie vremena Romany Per s bashk M Sov pisatel 1984 496 s 30000 prim Hakimov A H Mlechnyj put Roman Per s bashk avt M Sovremennik 1990 332 s 50000 prim ISBN 5 270 00914 5 Hakimov A H Most Povesti Per s bashk I Karimova M Sov Rossiya 1983 283 s Zmist Svadba Bajga Most 50000 prim Hakimov A H Plach dombry Romany Per s bashk M Sov pisatel 1988 580 s Zmist Plach dombry Kozhanaya shkatulka 30000 prim ISBN 5 265 00502 1 Hakimov A H Plach dombry Romany Povest Per s bashk I Karimova M Izvestiya 1991 601 s Biblioteka Druzhby narodov Zmist Romany Plach dombry O bashk poete XIV v Habrau Kushtiryak Svadba Povest 180000 prim ISBN 5 206 00213 5 Hakimov A H Spolohi Povesti Per s bashk M Sov pisatel 1978 368 s Zmist Bajga Hromaya volchica Spolohi Most 30000 prim Hakimov A H Tvoryashie vesnu Zametki o hudozh osobennostyah romanov Sh Rashidova Tashkent Izd vo lit i iskusstva 1979 124 s 3000 prim Hakimov A H Uragan Roman Per s bashk avt Ufa Bashk izd vo Kitap 1996 301 s 7000 prim ISBN 5 295 01423 1 Ushanuvannya pam yatiU Davlekanovo stvorenij i pracyuye budinok muzej Ahiyara Hakimova Jogo im ya nosyat odna z vulic mista ta shkola v ridnomu seli U 2010 roci administraciyeyu Davlekanovskogo rajonu Bashkortostanu zasnovana literaturna premiya imeni Akima Hakimova v galuzi literaturnogo perekladu i kritiki PrimitkiNini Davlekanovskij rajon Bashkortostan Rosiya Uzikov Yu Bashkirskij moskvich BAShvest internet gazeta Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 22 travnya 2020 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 22 travnya 2020 Nagradnoj list 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Podannya do ordena Chervonogo Prapora ale vnizu chervonim chornilom pripiska komanduvannya Chervona Zirka Div takozh stattyu za posilannyam u primitkah Yurij Uzikov Bashkirska moskvich Tam vkazani ordena Vitchiznyanoyi Vijni i Chervonoyi Zirki orden Chervonogo Prapora vidsutnya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 22 travnya 2020 LiteraturaAmirov R Predannost Agidel 1979 na bash yaz Amirov R Literaturnoe obozrenie 1980 5 S 96 97 na rus yaz Amirov R Chtoby shagnut v zavtra Ufa 1982 280 s na rus yaz Bagumanov A I Faizova F A Ahiyar Hakimov Laureaty premii imeni Salavata Yulaeva Ufa Kitap 1999 S 124 126 Bikbaev R Pisatel voin Pioner 1979 8 na bash yaz Buhancov N Mgnovenya surovoj pravdy Zvezda Vostoka 1979 6 na rus yaz Istoriya bashkirskoj literatury v 6 ti tomah Ufa Kniga T 6 S 327 397 na bash yaz Mustafin R Spolohi davnih let Lit Rossiya 1979 9 fevralya na rus yaz Spiridonova E Sudba unesla iz zhizni ne tolko horoshego pisatelya no i cheloveka velikogo muzhestva nekrolog Bashvest 2003 30 dekabrya Shakurov R Z Hakimov Ahiyar Hasanovich Enciklopediya Bashkortostana PosilannyaHakimov Ahiyar Hasanovich povist Spolohi Pereletnye pticy Forum Poiskovyh Dvizhenij 24 lipnya 2012 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2013 Procitovano 28 bereznya 2013 Frontoviki Literaturnaya gazeta originalu za 12 zhovtnya 2006 Procitovano 28 bereznya 2013 Hakimov Ahiyar Hasanovich Zemlyaki proekt partii Edinaya Rossiya Arhiv originalu za 5 kvitnya 2013 Procitovano 28 bereznya 2013 Hakimova L Vspominaya Ahiyara Hakima Vatandash zhurnal z dzherela 4 zhovtnya 2015 Procitovano 22 travnya 2020