Фірсова Джемма Сергіївна

Джемма Сергіївна Фірсова  (рос. Джемма Сергеевна Фирсова; 27 грудня 1935, Самарканд, Узбецька РСР — пом. 8 травня 2012, Москва, Росія) — радянська та російська акторка, режисер документального кіно, журналістка, громадський діяч. Лауреат Державної (1973) i Ленінської премії СРСР (1980).

Джемма Фірсоварос. Джемма ФирсоваІм'я при народженніДжемма Сергіївна ФірсоваДата народження27 грудня 1935(1935-12-27)^[1]Місце народженняСамарканд, СРСРДата смерті8 травня 2012(2012-05-08)^[1](76 років)Місце смертіМосква, РосіяПоховання^dГромадянство СРСР
 РосіяПрофесіяакторка, режисерка-документалістка, журналістка, кінорежисерка, музична критикиня, документалістка, поетесаAlma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1966)Член уСК СРСРЧоловікIMDbID 0278723Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фірсова.

Життєпис

Джемма Фірсова народилася 27 грудня 1935 року в Самарканді, де її батько, будучи військовим будівельником, командував інженерно-саперним батальйоном.

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1966, майстерня О. Довженка, М. Ромма).

У 1987 році брала участь у створенні екологічної організації «Союз Чорнобиль». Згодом була призначена керівником експертної групи щодо з'ясування безпосередніх причин аварії.

Автор декількох публіцистичних книг.

Джемма Фірсова померла 8 травня 2012 р. Похована на Хімкинському цвинтарі у Москві.

Сім'я

Чоловік — Мікоша Владислав Владиславович (1909—2004) — кінооператор-документаліст, фронтовий кінооператор Великої Вітчизняної війни, кінорежисер. Народний артист СРСР (1990), лауреат Сталінських (1943, 1949, 1951) і Державної премії СРСР (1976). Капітан третього рангу.

Фільмографія

Акторські кінороботи:

• «Ходіння по муках» (1958-59, Чародєєва)
• «Пурпурові вітрила» (1961, Ліліан Грей, мати Артура)
• «Війна і мир» (1967, Катіш)
• «Чорне сонце» (1970, Ніколь Готьє)
• «Це солодке слово — свобода!» (1972, Еллен Каррера)
• «Хроніка ночі» (1972)
• «Чорна береза» (1977) та ін.

Знялась в українських стрічках:

• «Криниця для спраглих» (1965, Марія)
• «Вечір на Івана Купала» (1968, відьма)
• «Білий птах з чорною ознакою» (1970, Вівдя)
• «Осяяння» (1971)

Режисер-постановник:

• «На півдорозі до Місяця» (1966, фільм входить до кіноальманаху «Подорож»)
• З 1968 р. працює в документальному кіно як режисер і сценарист («Поїзд у революцію» у співавт.; Головний приз на Міжнародному кінофестивалі в Лейпцигу; «Зима і весна сорок п'ятого» (Державна премія СРСР, 1973) тощо).

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.451.

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. . Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 14 лютого 2018.

Посилання

• Джемма Фірсова про Олександра Довженка і Україну [ 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/4523/bio/ [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Фірсова Джемма Сергіївна (dic.academic.ru)(рос.) [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.]