Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фінікійський корабель (рос. Финикийский корабль) — перша історична повість, написана російськомовним радянським письменником українського походження Василем Яном в 1931 році. У "Фінікійському кораблі" В. Ян описує морську подорож фінікійців із Сідону до "Щасливих островів" (Канарські острови). Повість складається із п'яти частин, кожна з яких поділена на декілька пунктів. Як і інші історичні повісті вона містить вигадані події, які автор наповнив достовірним історичним змістом, відтворивши історію Фінікії і її колоній за іншими джерелами, які дійшли до нас — за творами карфагенських і греко-римських авторів і перш за все по Біблії.
| Фінікійський корабель | ||||
|---|---|---|---|---|
| Финикийский корабль | ||||
| Жанр | історична повість | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Ян Василь Григорович | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1930 рік | |||
| Опубліковано | 1931 рік | |||
| Переклад | немає | |||
| | ||||
В повісті "Фінікійський корабель" відобразились ідеї, котрі В.Ян буде розвивати у своїх наступних художніх творах. Будучи соцреалістом, в своїй першій історичній повісті В. Ян ідеалізує "простий народ" — вони є носіями мудрості та активними борцями за кращу долю. Їх антагоністами В. Ян робить "панівний клас" — царів, жерців, урядовців, купців. Він зображає їх тиранами, себелюбцями, фанатиками, які готові на будь-що заради задоволення своїх інтересів.
Головні персонажі
Головними героями повісті є:
- Елісар — хлопець, який розшукує батька;
- Ам-Лайлі — мати Елісара;
- Софер — старий мудрець;
- Гамаліель — друг Елісара;
- Макар — купець;
- Лала-Зор — пірат;
- Бен-Кадех — стерновий (керманич) корабля.
Історична основа
Події в повісті розгортаються в період правління легендарних біблійних царів Соломона і його сина Ровоама та Хірама І Великого (цар Тіру і Біблу). Автор вкладає в уста своїх героїв оригінальні трактування ролі цих постатей в історії. На основі історичних джерел детально описується вірування, побут, заняття фінікійців. Після прибуття фінікійців на "Щасливі острови" (Канари) автор розповідає про народ гуанчі, який був завойований іспанцями в 1402-1496 роках.
Сюжет
В центрі повісті — образи фінікійського хлопчика Елісара, його вчителя і друга мудрого старця Софера, безжалісного пірата, хижака морів Лала-Зора. У кожного з цих героїв мандрів своя ціль: Елісар шукає батька, теслю Якіра, посланого на роботи в Єрусалим і який потім пропав безвісти. Старий Софер відшукує «людей, котрі не творять несправедливості і не пригнічують слабких». Пірат Лала-Зор нишпорить по морях в жадобі наживи. Дії повісті переносять читача в стародавні легендарні країни і міста — Сідон, Єрусалим, Карфаген, на Щасливі острови, в країну Канар. Четвертий пункт першого розділу, дає можливість вивчити разом з героєм фінікійську азбуку, розуміти фінікійське письмо.
Частина перша. Подорожній на білій ослиці
Історична повість розпочинається із буденної сцени звичайної фінікійської сім’ї. Мати (Ам-Лайлі) будить сина (Елісара) до сніданку та щоб він йшов до господаря-гончаря, проте він не хоче вставати — йому тепло в овечій шкурі і старому батьковому плащі. Проте цю буденну сцену перервав несподіваний голос за дверима. Це був старий подорожній (Софер), який згодом змінить усе життя хлопця. Елісар є учнем гончаря, він вміє обробляти глину. Це стало в пригоді Соферу, якому були потрібні світильник та таблички для письма. Разом із ним Елісар навчається письму. Автор детально описує це, тож читач має нагоду навчитись розуміти стародавнє фінікійське письмо. Згодом Елісар вирушає разом зі старим в місто Сідон. Кожен з них хоче здійснити свою мрію. В цьому місті вони зустрічаються з купцем (Макаром), який дає відповіді на запитання які цікавлять головних героїв: чи відправить він свої кораблі за стовпи Мелькарта (в країну Канар), а також, де шукати Якіра, батька Елісара. Автор подає своє бачення ролі в історії царів Хірама і Соломона.
Частина друга. Де багато золота — багато печалі
На світанку корабель "Кокаб-Цафон" ("Північна Зоря") повинен був відправитись у подорож вздовж фінікійського берега, тому Елісар з матір'ю ще звечора прийшли у гавань. Там також розмістились моряки, тож хлопчик став слухати їхні історії, зокрема, про морських корів та пірата Лала-Зора. Та настав час розлуки. Мати міцно обняла сина та наказала йому знайти батька та швидше повертатись додому. Він піднявся на корабель, запрацювали гребці і швидке судно відправилось у подорож. Елісар зі старим розмістився на передній палубі корабля. Раптом він зауважив, що з одного із мішків, що лежали поряд висунулась рука, яка набирала до себе стиглі смокви. Це був Гамаліель, друг Елісара. Його приніс на корабель чоловік зі шрамом, щоб потім продати в рабство.
Подорожні вирішили зупинитись в місті Яфо а потім в Єрусалимі, який Софер назвав "містом золота і сліз", щоб дізнатись про долю батька. В цьому місті автор описує вигадану розмову старого із царем Соломоном і його сином Ровоамом. Після цього вони вирушили в дім Маллуха, управлінця Макара, який був присмерті. Старий вилікував його і коли той заснув, хлопець знайшов в його речах мідну пластинку з посланням від батька. В цьому посланні він описав, що доля занесла його в країну Канар. Хлопець вирішив стати моряком, щоб врятувати батька.
Частина третя. Лала-Зор, гроза морів
Хлопець з дідусем відправились назад в Яфо. Вони примкнули до каравану царя Соломона з подарунками Хіраму, і на вечір наступного дня були в Яфо. Прибувши в це місто подорожні одразу ж попрямували до свого корабля. Корабель поплив назад, на північ, в місто Сідон. Настала ніч і старий взявся розказувати хлопцю про сузір'я. Раптом він побачив що Північна зірка опинилась проти правого борту, це означало, що корабель пливе у відкрите море. Хлопець вирушив до корми і побачив як стерновий Бен-Кадех бореться з трьома нападниками. Вони повалили його і зв'язали. Тоді замість стернового з'явився інший чоловік. Це був Лала-Зор. Пірати захопили корабель та попрямували на обох кораблях до свого острова. Там вони кинули Бен-Кадеха до темниці а самі почали святкувати до ночі — пити вино, танцювати, співати веселі пісні. Коли Елісар прокинувся, усі ще спали. Він схопив ножа та побіг звільняти Бен-Кадеха. Звільнений стерновий не гаяв часу. Разом із іншими в'язнями він відштовхнув корабель. Втікачі благополучно зникли з лігва піратів.
Частина четверта. Карфаген
Відчайдушно борючись з примхами природи, мандрівники пливли далі. Одного дня Елісар помітив Меремота (поплічника Лала-Зора), який сховався під палубою. Його було вирішено прив'язати до щогли. На горизонті з'явилось місто Карфаген. Коли моряки прив'язали корабель до стовпа на набережній, до них підійшов чиновник з воїнами. Бен-Кадех сказав хто хазяїн корабля і звідки він пливе. Проте зрадник Меремот закричав, що всі вони пірати. Воїни розв'язали його і він пішов разом з начальником, який наказав всім повернутись на корабель і залишив біля корабля воїнів щоб стерегти мандрівників до початку суду. Всі товариші зібрались навколо Софера та почали обговорювати, що робити. Софер згадав свого друга Сунханіафона та вирішив передати йому листа. Раптом до них підійшов один з воїнів і повідомив, що їх всіх розіпнуть, та запропонував в обмін на дорогий плащ принести смачної їжі. Воїн повернувся зі слугою який ніс на голові кошик з хлібом, цибулею, лимонами і м'ясом. Коли їжу витягнули, Бен-Кадех шепнув Елісару щоб той лягав у корзину і не ворушився. Він мав передати листа другу Софера. Випадково Елісар почув молитви жінки, яка розшукувала свого сина. Йому стало жаль жінки і він підбіг до неї. Це почув жрець, який оголосив що бог Ваал зробив чудо, він не хотів слухати що ця жінка не його мати і відвів хлопця до мудреця. Так Елісар потрапив до мудреця Суханіафона. Прочитавши листа, мудрець пішов до шофета, який в гніві наказав начальнику гавані звільнити мирних подорожніх. Наступного дня Елісар проснувся і побачив таких як він хлопців. Раптом до кімнати Зайшов Сунханіафон і почав проводити урок, та його перервала поява Софера. Радіючи появі друга Сунханіафон відпустив хлопців, наказавши показати Елісару місто і дав йому шматочок срібла. За нього хлопці купили собі фініки та яблука. Коли Елісар повернувся до корабля, то побачив, що Кокаб-Цафон витягнули на берег, поставили на опори і робітники ремонтували його для подорожі по Зовнішньому морю. Коли корабель було відремонтовано звідусіль туди почали сходитись люди, які хотіли поїхати в країну Канар. Того дня у гавань прибув корабель Лала-Зора, який теж прагнув поїхати в цю країну.
Частина п'ята. "Нас терпіли смерті..."
Вранці наступного дня усі кораблі вирушили в бік стовпів Мелькарта. На ніч вони приставали до берега. На одинадцятий день ескадра припливла до вузької протоки, що відділяла Африку від Іберії. Під час подорожі Елісар знайшов нового друга — Бігвая, який виявився хлопцем, якого розшукувала мати в Карфагені. Після того як Елісар описав свою зустріч з матір'ю хлопця, вони ще більше подружились. На одному кораблі з ними плив зрадник Меремот. На одній із зупинок до команди Кокаб-Цафона приєдналось двоє людей Лала-Зора. Вони наказали Соферу й Елісару спуститись в трюм. Більше, до кінця подорожі, вони на палубу не виходили, та Бігвай розказував кожного дня, що творилось під час зупинок. Сорок днів після того як ескадра залишила стовпи Мелькарта вони прибули в країну Канар. Купці задумали зробити обмін речами. Та результати обміну з жителями цієї країни їх не задовільнили. Лала-Зор задумав зробити ще один обмін з місцевим населенням та влаштувати на них засідку. Проте на наступний день ті, хто був у засідці зникли, а на місці обміну були сліди боротьби. Лала-Зор вирішив піти війною на столицю цієї країни. Воїни взяли з собою Софера і Елісара. Згодом показались стіни міста. Коли воїни увійшли в нього то побачили що його покинули жителі та почали грабувати це місто. Старий із хлопчиком, тим часом, пішли на головну площу міста, де побачили будинки, схожі на Сідонські. Хлопець одразу подумав, що їх міг робити його батько. Посеред площі був склеп, в яких в Сідоні хоронять людей. В ньому була тонка мідна пластинка, в якій йшлося про те, що батько Елісара уже відправився додому. Раптом із кущів на людей Лала-Зора напали люди, розмальовані білими і червоними лініями. Моряки змушені були тікати. Так закінчився набіг на країну Канар. Першими відчалили корабель Лала-Зора і Кокаб-Цафон. Пірати почали гнатись за кораблем Бен-Кадеха проте. Вони продовжували погоню довгі дні і одної ночі на два корблі напали морські чудовиська, які затопили корабель Лала-Зора, а команда Кокаб-Цафона перемогла морське чудовисько. На наступний день після цього випадку мандрівники побачили на горизонті Щасливі острови. Висадившись, вони вирішили вести себе дружньо. Невідомі люди обережно наближались, а старший з них підійшов до Софера. Софер показавши на своїх людей сказав "Бені-Анат", а вождь остров'ян сказав "Уанчі". Їх мова була схожа на мову берберів. Вранці наступного дня уанчі принесли фрукти, а їх вождь проколов ножем дерево і з нього потік яскраво-червоний сік. Воно було символом єдності цього народу. Після ритуалу з муміями Софер вирішив залишитись із цими людьми назавжди. Ніхто крім Софера не захотів залишитись на острові. Він подарував Елісару на прощання свою білу ослицю та плащ. Коли корабель повернувся в Середземне море, хлопець почав мріяти про свій дім, про матір і батька, про своїх друзів. На цьому закінчується повість про дивовижні пригоди моряка в країну Канар і на Щасливі острови.
Примітки
- В повість включена пісня, написана А. Шапіро.
- Ам — по-фінікійськи "мати"; Лайлі — жіноче ім'я.
- Протока Гібралтар.
- Фінікійські кораблі мали палуби на носі корабля і біля корми. Середина корабля була відкрита.
- Внутрішнє море — Середземне море, Зовнішнє море — Атлантичний океан.
- Мумії набальзамовані народом гуанчі ще до 70-х років ХІХ століття знаходились в печерах Канарських островів. Багато з них були знищені. Найвідоміша мумія гуанчі зберігається в Археологічному музеї на Тенерифе (так звана мумія з Сан-Андреса).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Finikijskij korabel ros Finikijskij korabl persha istorichna povist napisana rosijskomovnim radyanskim pismennikom ukrayinskogo pohodzhennya Vasilem Yanom v 1931 roci U Finikijskomu korabli V Yan opisuye morsku podorozh finikijciv iz Sidonu do Shaslivih ostroviv Kanarski ostrovi Povist skladayetsya iz p yati chastin kozhna z yakih podilena na dekilka punktiv Yak i inshi istorichni povisti vona mistit vigadani podiyi yaki avtor napovniv dostovirnim istorichnim zmistom vidtvorivshi istoriyu Finikiyi i yiyi kolonij za inshimi dzherelami yaki dijshli do nas za tvorami karfagenskih i greko rimskih avtoriv i persh za vse po Bibliyi Finikijskij korabelFinikijskij korablZhanristorichna povistFormaromanAvtorYan Vasil GrigorovichMovarosijskaNapisano1930 rikOpublikovano1931 rikPerekladnemaye V povisti Finikijskij korabel vidobrazilis ideyi kotri V Yan bude rozvivati u svoyih nastupnih hudozhnih tvorah Buduchi socrealistom v svoyij pershij istorichnij povisti V Yan idealizuye prostij narod voni ye nosiyami mudrosti ta aktivnimi borcyami za krashu dolyu Yih antagonistami V Yan robit panivnij klas cariv zherciv uryadovciv kupciv Vin zobrazhaye yih tiranami sebelyubcyami fanatikami yaki gotovi na bud sho zaradi zadovolennya svoyih interesiv Golovni personazhiGolovnimi geroyami povisti ye Elisar hlopec yakij rozshukuye batka Am Lajli mati Elisara Sofer starij mudrec Gamaliel drug Elisara Makar kupec Lala Zor pirat Ben Kadeh sternovij kermanich korablya Istorichna osnovaPodiyi v povisti rozgortayutsya v period pravlinnya legendarnih biblijnih cariv Solomona i jogo sina Rovoama ta Hirama I Velikogo car Tiru i Biblu Avtor vkladaye v usta svoyih geroyiv originalni traktuvannya roli cih postatej v istoriyi Na osnovi istorichnih dzherel detalno opisuyetsya viruvannya pobut zanyattya finikijciv Pislya pributtya finikijciv na Shaslivi ostrovi Kanari avtor rozpovidaye pro narod guanchi yakij buv zavojovanij ispancyami v 1402 1496 rokah SyuzhetV centri povisti obrazi finikijskogo hlopchika Elisara jogo vchitelya i druga mudrogo starcya Sofera bezzhalisnogo pirata hizhaka moriv Lala Zora U kozhnogo z cih geroyiv mandriv svoya cil Elisar shukaye batka teslyu Yakira poslanogo na roboti v Yerusalim i yakij potim propav bezvisti Starij Sofer vidshukuye lyudej kotri ne tvoryat nespravedlivosti i ne prignichuyut slabkih Pirat Lala Zor nishporit po moryah v zhadobi nazhivi Diyi povisti perenosyat chitacha v starodavni legendarni krayini i mista Sidon Yerusalim Karfagen na Shaslivi ostrovi v krayinu Kanar Chetvertij punkt pershogo rozdilu daye mozhlivist vivchiti razom z geroyem finikijsku azbuku rozumiti finikijske pismo Chastina persha Podorozhnij na bilij oslici Istorichna povist rozpochinayetsya iz budennoyi sceni zvichajnoyi finikijskoyi sim yi Mati Am Lajli budit sina Elisara do snidanku ta shob vin jshov do gospodarya goncharya prote vin ne hoche vstavati jomu teplo v ovechij shkuri i staromu batkovomu plashi Prote cyu budennu scenu perervav nespodivanij golos za dverima Ce buv starij podorozhnij Sofer yakij zgodom zminit use zhittya hlopcya Elisar ye uchnem goncharya vin vmiye obroblyati glinu Ce stalo v prigodi Soferu yakomu buli potribni svitilnik ta tablichki dlya pisma Razom iz nim Elisar navchayetsya pismu Avtor detalno opisuye ce tozh chitach maye nagodu navchitis rozumiti starodavnye finikijske pismo Zgodom Elisar virushaye razom zi starim v misto Sidon Kozhen z nih hoche zdijsniti svoyu mriyu V comu misti voni zustrichayutsya z kupcem Makarom yakij daye vidpovidi na zapitannya yaki cikavlyat golovnih geroyiv chi vidpravit vin svoyi korabli za stovpi Melkarta v krayinu Kanar a takozh de shukati Yakira batka Elisara Avtor podaye svoye bachennya roli v istoriyi cariv Hirama i Solomona Chastina druga De bagato zolota bagato pechali Na svitanku korabel Kokab Cafon Pivnichna Zorya povinen buv vidpravitis u podorozh vzdovzh finikijskogo berega tomu Elisar z matir yu she zvechora prijshli u gavan Tam takozh rozmistilis moryaki tozh hlopchik stav sluhati yihni istoriyi zokrema pro morskih koriv ta pirata Lala Zora Ta nastav chas rozluki Mati micno obnyala sina ta nakazala jomu znajti batka ta shvidshe povertatis dodomu Vin pidnyavsya na korabel zapracyuvali grebci i shvidke sudno vidpravilos u podorozh Elisar zi starim rozmistivsya na perednij palubi korablya Raptom vin zauvazhiv sho z odnogo iz mishkiv sho lezhali poryad visunulas ruka yaka nabirala do sebe stigli smokvi Ce buv Gamaliel drug Elisara Jogo prinis na korabel cholovik zi shramom shob potim prodati v rabstvo Podorozhni virishili zupinitis v misti Yafo a potim v Yerusalimi yakij Sofer nazvav mistom zolota i sliz shob diznatis pro dolyu batka V comu misti avtor opisuye vigadanu rozmovu starogo iz carem Solomonom i jogo sinom Rovoamom Pislya cogo voni virushili v dim Malluha upravlincya Makara yakij buv prismerti Starij vilikuvav jogo i koli toj zasnuv hlopec znajshov v jogo rechah midnu plastinku z poslannyam vid batka V comu poslanni vin opisav sho dolya zanesla jogo v krayinu Kanar Hlopec virishiv stati moryakom shob vryatuvati batka Chastina tretya Lala Zor groza moriv Hlopec z didusem vidpravilis nazad v Yafo Voni primknuli do karavanu carya Solomona z podarunkami Hiramu i na vechir nastupnogo dnya buli v Yafo Pribuvshi v ce misto podorozhni odrazu zh popryamuvali do svogo korablya Korabel popliv nazad na pivnich v misto Sidon Nastala nich i starij vzyavsya rozkazuvati hlopcyu pro suzir ya Raptom vin pobachiv sho Pivnichna zirka opinilas proti pravogo bortu ce oznachalo sho korabel plive u vidkrite more Hlopec virushiv do kormi i pobachiv yak sternovij Ben Kadeh boretsya z troma napadnikami Voni povalili jogo i zv yazali Todi zamist sternovogo z yavivsya inshij cholovik Ce buv Lala Zor Pirati zahopili korabel ta popryamuvali na oboh korablyah do svogo ostrova Tam voni kinuli Ben Kadeha do temnici a sami pochali svyatkuvati do nochi piti vino tancyuvati spivati veseli pisni Koli Elisar prokinuvsya usi she spali Vin shopiv nozha ta pobig zvilnyati Ben Kadeha Zvilnenij sternovij ne gayav chasu Razom iz inshimi v yaznyami vin vidshtovhnuv korabel Vtikachi blagopoluchno znikli z ligva pirativ Chastina chetverta Karfagen Vidchajdushno boryuchis z primhami prirodi mandrivniki plivli dali Odnogo dnya Elisar pomitiv Meremota poplichnika Lala Zora yakij shovavsya pid paluboyu Jogo bulo virisheno priv yazati do shogli Na gorizonti z yavilos misto Karfagen Koli moryaki priv yazali korabel do stovpa na naberezhnij do nih pidijshov chinovnik z voyinami Ben Kadeh skazav hto hazyayin korablya i zvidki vin plive Prote zradnik Meremot zakrichav sho vsi voni pirati Voyini rozv yazali jogo i vin pishov razom z nachalnikom yakij nakazav vsim povernutis na korabel i zalishiv bilya korablya voyiniv shob steregti mandrivnikiv do pochatku sudu Vsi tovarishi zibralis navkolo Sofera ta pochali obgovoryuvati sho robiti Sofer zgadav svogo druga Sunhaniafona ta virishiv peredati jomu lista Raptom do nih pidijshov odin z voyiniv i povidomiv sho yih vsih rozipnut ta zaproponuvav v obmin na dorogij plash prinesti smachnoyi yizhi Voyin povernuvsya zi slugoyu yakij nis na golovi koshik z hlibom cibuleyu limonami i m yasom Koli yizhu vityagnuli Ben Kadeh shepnuv Elisaru shob toj lyagav u korzinu i ne vorushivsya Vin mav peredati lista drugu Sofera Vipadkovo Elisar pochuv molitvi zhinki yaka rozshukuvala svogo sina Jomu stalo zhal zhinki i vin pidbig do neyi Ce pochuv zhrec yakij ogolosiv sho bog Vaal zrobiv chudo vin ne hotiv sluhati sho cya zhinka ne jogo mati i vidviv hlopcya do mudrecya Tak Elisar potrapiv do mudrecya Suhaniafona Prochitavshi lista mudrec pishov do shofeta yakij v gnivi nakazav nachalniku gavani zvilniti mirnih podorozhnih Nastupnogo dnya Elisar prosnuvsya i pobachiv takih yak vin hlopciv Raptom do kimnati Zajshov Sunhaniafon i pochav provoditi urok ta jogo perervala poyava Sofera Radiyuchi poyavi druga Sunhaniafon vidpustiv hlopciv nakazavshi pokazati Elisaru misto i dav jomu shmatochok sribla Za nogo hlopci kupili sobi finiki ta yabluka Koli Elisar povernuvsya do korablya to pobachiv sho Kokab Cafon vityagnuli na bereg postavili na opori i robitniki remontuvali jogo dlya podorozhi po Zovnishnomu moryu Koli korabel bulo vidremontovano zvidusil tudi pochali shoditis lyudi yaki hotili poyihati v krayinu Kanar Togo dnya u gavan pribuv korabel Lala Zora yakij tezh pragnuv poyihati v cyu krayinu Chastina p yata Nas terpili smerti Vranci nastupnogo dnya usi korabli virushili v bik stovpiv Melkarta Na nich voni pristavali do berega Na odinadcyatij den eskadra priplivla do vuzkoyi protoki sho viddilyala Afriku vid Iberiyi Pid chas podorozhi Elisar znajshov novogo druga Bigvaya yakij viyavivsya hlopcem yakogo rozshukuvala mati v Karfageni Pislya togo yak Elisar opisav svoyu zustrich z matir yu hlopcya voni she bilshe podruzhilis Na odnomu korabli z nimi pliv zradnik Meremot Na odnij iz zupinok do komandi Kokab Cafona priyednalos dvoye lyudej Lala Zora Voni nakazali Soferu j Elisaru spustitis v tryum Bilshe do kincya podorozhi voni na palubu ne vihodili ta Bigvaj rozkazuvav kozhnogo dnya sho tvorilos pid chas zupinok Sorok dniv pislya togo yak eskadra zalishila stovpi Melkarta voni pribuli v krayinu Kanar Kupci zadumali zrobiti obmin rechami Ta rezultati obminu z zhitelyami ciyeyi krayini yih ne zadovilnili Lala Zor zadumav zrobiti she odin obmin z miscevim naselennyam ta vlashtuvati na nih zasidku Prote na nastupnij den ti hto buv u zasidci znikli a na misci obminu buli slidi borotbi Lala Zor virishiv piti vijnoyu na stolicyu ciyeyi krayini Voyini vzyali z soboyu Sofera i Elisara Zgodom pokazalis stini mista Koli voyini uvijshli v nogo to pobachili sho jogo pokinuli zhiteli ta pochali grabuvati ce misto Starij iz hlopchikom tim chasom pishli na golovnu ploshu mista de pobachili budinki shozhi na Sidonski Hlopec odrazu podumav sho yih mig robiti jogo batko Posered ploshi buv sklep v yakih v Sidoni horonyat lyudej V nomu bula tonka midna plastinka v yakij jshlosya pro te sho batko Elisara uzhe vidpravivsya dodomu Raptom iz kushiv na lyudej Lala Zora napali lyudi rozmalovani bilimi i chervonimi liniyami Moryaki zmusheni buli tikati Tak zakinchivsya nabig na krayinu Kanar Pershimi vidchalili korabel Lala Zora i Kokab Cafon Pirati pochali gnatis za korablem Ben Kadeha prote Voni prodovzhuvali pogonyu dovgi dni i odnoyi nochi na dva korbli napali morski chudoviska yaki zatopili korabel Lala Zora a komanda Kokab Cafona peremogla morske chudovisko Na nastupnij den pislya cogo vipadku mandrivniki pobachili na gorizonti Shaslivi ostrovi Visadivshis voni virishili vesti sebe druzhno Nevidomi lyudi oberezhno nablizhalis a starshij z nih pidijshov do Sofera Sofer pokazavshi na svoyih lyudej skazav Beni Anat a vozhd ostrov yan skazav Uanchi Yih mova bula shozha na movu berberiv Vranci nastupnogo dnya uanchi prinesli frukti a yih vozhd prokolov nozhem derevo i z nogo potik yaskravo chervonij sik Vono bulo simvolom yednosti cogo narodu Pislya ritualu z mumiyami Sofer virishiv zalishitis iz cimi lyudmi nazavzhdi Nihto krim Sofera ne zahotiv zalishitis na ostrovi Vin podaruvav Elisaru na proshannya svoyu bilu oslicyu ta plash Koli korabel povernuvsya v Seredzemne more hlopec pochav mriyati pro svij dim pro matir i batka pro svoyih druziv Na comu zakinchuyetsya povist pro divovizhni prigodi moryaka v krayinu Kanar i na Shaslivi ostrovi PrimitkiV povist vklyuchena pisnya napisana A Shapiro Am po finikijski mati Lajli zhinoche im ya Protoka Gibraltar Finikijski korabli mali palubi na nosi korablya i bilya kormi Seredina korablya bula vidkrita Vnutrishnye more Seredzemne more Zovnishnye more Atlantichnij okean Mumiyi nabalzamovani narodom guanchi she do 70 h rokiv HIH stolittya znahodilis v pecherah Kanarskih ostroviv Bagato z nih buli znisheni Najvidomisha mumiya guanchi zberigayetsya v Arheologichnomu muzeyi na Tenerife tak zvana mumiya z San Andresa