Філіпп Едуард Антон фон Ленард (нім. Philipp Eduard Anton von Lenard 7 червня 1862, Пресбург, Австро-Угорська імперія — 20 травня 1947, , Німеччина) — німецький фізик, автор багатьох видатних робіт в області фізики твердого тіла і атомної фізики. Лауреат Нобелівської премії з фізики в 1905 р. «за роботи з дослідження катодних променів». У 20-х роках XX століття став противником «теорії відносності» і пропагандистом т. з. «арійської фізики».
Філіпп Едуард Антон фон Ленард | |
---|---|
нім. Philipp Eduard Anton von Lenard | |
Ім'я при народженні | нім. Philipp Eduard Anton von Lenard |
Народився | 7 червня 1862 Пресбург, Австро-Угорська імперія |
Помер | 20 травня 1947 (84 роки) , Німеччина |
Поховання | d |
Країна | Німеччина |
Діяльність | фізик, винахідник, викладач університету |
Alma mater | Гейдельберзький університет |
Галузь | атомна фізика |
Заклад | Гайдельберзький університет Кільський університет |
Посада | професор |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Науковий керівник | Роберт Вільгельм Бунзен |
Вчителі | Роберт Вільгельм Бунзен |
Аспіранти, докторанти | d[2] Вальтер Коссель[3] d d[4] Вальтер Коссель[4] |
Членство | Прусська академія наук Шведська королівська академія наук d Угорська академія наук Гайдельберзька академія наук (1934) d |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[5][6] |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Філіпп Едуард Антон фон Ленард у Вікісховищі |
Життєпис
Ленард народився в сім'ї тірольського торговця вином. У 1722 р. сім'ї Ленарда було присвоєно спадкове дворянство, яке проте, починаючи з кінця XVIII століття, в сім'ї не застосовувалося. У 1880 р. Ленард вивчає протягом двох семестрів природничі науки — спочатку в Будапешті, а потім у Відні. Після цього він віддає перевагу роботі у батьківському винному магазині в Прессбурзі. У 1883 р. Ленард продовжує навчання в Гайдельберзі під керівництвом Георга Квінке та Роберта Бунзена. Після навчання протягом одного семестру в Берліні під керівництвом Германа Гельмгольца, він захищає в 1886 р. у Гайдельберзі дисертацію за темою «Про коливання падаючих крапель». Після цього він стає асистентом у Квінке у фізичному інституті Гайдельберзького університету. У цей час він продовжує дослідження люмінесценції. У наступні десятиліття на основі цих досліджень він напише основоположні роботи про механізм свічення так званих фосфорів Ленарда. У 1898 році Ленард стає професором в Кільському університеті, де проводить найпродуктивніші роки своєї наукової діяльності. Він продовжує досліджувати фотоелектричний ефект, розробляє динамічну модель атома, що спростувала уявлення про атом як про масивний однорідний об'єкт. У 1907 році Ленард повертається у Гайдельберг.
Науковий доробок
Метеорологічні внески
Ленард був першим, хто в 1892 році вивчив і описав те, що було названо пізніше як ефект Ленарда. Цим ефектом назване відокремлення електричних зарядів, при аеродинамічному розпаді крапель води, наприклад, при падінні на основу чи розщепленні крапель у повітрі. Ефект також відомий як балоелектричний ефект, електрифікація розпилення або ефект водоспаду. У основі ефекту лежить явище, коли сили розливу крапель, генеруючи бризки, генерують невеликі негативні краплі з поверхні основної краплі, залишаючи нейтральний або слабкий позитивний заряд на решті великого фрагмента. Ефект був повторений багатьма дослідниками, проте, молекулярні механізми цього явища станом на 2015 рік досліджені недостатньо.
Також, ним були проведені дослідження розмірів та форми розподілу крапель дощу, для цього він сконструювавши вітровий тунель, в якому краплі води різної величини могли утримуватися нерухомими протягом декількох секунд. Він першим визнав, що великі краплі дощу не мають класичну форму краплі сльози, а мають форму подібну до булочки гамбургерів.
Джерела
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite](англ.)
- Коротка біографія з історичного музею Німеччини в Берліні [ 27 січня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- (нім.)
- Жозе Наварро Фаус. Ленард (8 раз) // в серии Наука. Величайшие теории (№ 3)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118779397 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Ouest-France — Rennes: 2017. — ISSN 0999-2138; 2262-4279
- Lebendiges Museum Online — 1997.
- . Amsglossary.allenpress.com. 25 червня 2013. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Beattie, James (04 2016). The mechanism of spray electrification: the waterfall effect. Atmospheric Chemistry and Physics Discussions. с. 1—9. doi:10.5194/acp-2015-892.
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
()Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Volynets, Igor (2001). Elert, Glenn (ред.). . The Physics Factbook. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Filipp Filipp Eduard Anton fon Lenard nim Philipp Eduard Anton von Lenard 7 chervnya 1862 Presburg Avstro Ugorska imperiya 20 travnya 1947 Nimechchina nimeckij fizik avtor bagatoh vidatnih robit v oblasti fiziki tverdogo tila i atomnoyi fiziki Laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki v 1905 r za roboti z doslidzhennya katodnih promeniv U 20 h rokah XX stolittya stav protivnikom teoriyi vidnosnosti i propagandistom t z arijskoyi fiziki Filipp Eduard Anton fon Lenardnim Philipp Eduard Anton von LenardIm ya pri narodzhenninim Philipp Eduard Anton von LenardNarodivsya7 chervnya 1862 1862 06 07 Presburg Avstro Ugorska imperiyaPomer20 travnya 1947 1947 05 20 84 roki NimechchinaPohovannyadKrayina NimechchinaDiyalnistfizik vinahidnik vikladach universitetuAlma materGejdelberzkij universitetGaluzatomna fizikaZakladGajdelberzkij universitet Kilskij universitetPosadaprofesorNaukovij stupindoktorskij stupin 1 Naukovij kerivnikRobert Vilgelm BunzenVchiteliRobert Vilgelm BunzenAspiranti doktorantid 2 Valter Kossel 3 d d 4 Valter Kossel 4 ChlenstvoPrusska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk d Ugorska akademiya nauk Gajdelberzka akademiya nauk 1934 dPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 5 6 U shlyubi zdNagorodiMedal Rumforda 1896 medal Matteuchchi 1896 medal Franklina 1932 Filipp Eduard Anton fon Lenard u VikishovishiZhittyepisLenard narodivsya v sim yi tirolskogo torgovcya vinom U 1722 r sim yi Lenarda bulo prisvoyeno spadkove dvoryanstvo yake prote pochinayuchi z kincya XVIII stolittya v sim yi ne zastosovuvalosya U 1880 r Lenard vivchaye protyagom dvoh semestriv prirodnichi nauki spochatku v Budapeshti a potim u Vidni Pislya cogo vin viddaye perevagu roboti u batkivskomu vinnomu magazini v Pressburzi U 1883 r Lenard prodovzhuye navchannya v Gajdelberzi pid kerivnictvom Georga Kvinke ta Roberta Bunzena Pislya navchannya protyagom odnogo semestru v Berlini pid kerivnictvom Germana Gelmgolca vin zahishaye v 1886 r u Gajdelberzi disertaciyu za temoyu Pro kolivannya padayuchih krapel Pislya cogo vin staye asistentom u Kvinke u fizichnomu instituti Gajdelberzkogo universitetu U cej chas vin prodovzhuye doslidzhennya lyuminescenciyi U nastupni desyatilittya na osnovi cih doslidzhen vin napishe osnovopolozhni roboti pro mehanizm svichennya tak zvanih fosforiv Lenarda U 1898 roci Lenard staye profesorom v Kilskomu universiteti de provodit najproduktivnishi roki svoyeyi naukovoyi diyalnosti Vin prodovzhuye doslidzhuvati fotoelektrichnij efekt rozroblyaye dinamichnu model atoma sho sprostuvala uyavlennya pro atom yak pro masivnij odnoridnij ob yekt U 1907 roci Lenard povertayetsya u Gajdelberg Naukovij dorobokMeteorologichni vneski Lenard buv pershim hto v 1892 roci vivchiv i opisav te sho bulo nazvano piznishe yak efekt Lenarda Cim efektom nazvane vidokremlennya elektrichnih zaryadiv pri aerodinamichnomu rozpadi krapel vodi napriklad pri padinni na osnovu chi rozsheplenni krapel u povitri Efekt takozh vidomij yak baloelektrichnij efekt elektrifikaciya rozpilennya abo efekt vodospadu U osnovi efektu lezhit yavishe koli sili rozlivu krapel generuyuchi brizki generuyut neveliki negativni krapli z poverhni osnovnoyi krapli zalishayuchi nejtralnij abo slabkij pozitivnij zaryad na reshti velikogo fragmenta Efekt buv povtorenij bagatma doslidnikami prote molekulyarni mehanizmi cogo yavisha stanom na 2015 rik doslidzheni nedostatno Takozh nim buli provedeni doslidzhennya rozmiriv ta formi rozpodilu krapel doshu dlya cogo vin skonstruyuvavshi vitrovij tunel v yakomu krapli vodi riznoyi velichini mogli utrimuvatisya neruhomimi protyagom dekilkoh sekund Vin pershim viznav sho veliki krapli doshu ne mayut klasichnu formu krapli slozi a mayut formu podibnu do bulochki gamburgeriv DzherelaInformaciya z sajtu Nobelivskogo komitetu Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite angl Korotka biografiya z istorichnogo muzeyu Nimechchini v Berlini 27 sichnya 2011 u Wayback Machine nim nim Zhoze Navarro Faus Lenard 8 raz v serii Nauka Velichajshie teorii 3 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118779397 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Ouest France Rennes 2017 ISSN 0999 2138 2262 4279 d Track Q647d Track Q660769 Lebendiges Museum Online 1997 d Track Q19601671 Amsglossary allenpress com 25 chervnya 2013 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2012 Procitovano 13 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Beattie James 04 2016 The mechanism of spray electrification the waterfall effect Atmospheric Chemistry and Physics Discussions s 1 9 doi 10 5194 acp 2015 892 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Volynets Igor 2001 Elert Glenn red The Physics Factbook Arhiv originalu za 20 serpnya 2019 Procitovano 19 serpnya 2019