«Філософія композиції» (англ. The Philosophy of Composition) — есе американського літератора Едгара Аллана По, написане в 1846 році, в якому він викладає свій принцип створення поетичного твору і формулює основні закони побудови вірша. Він також робить твердження, що «смерть … красивої жінки є безперечно самою поетичною темою в світі». Едгар використовує композицію своєї поеми «Ворон» як приклад.
Вперше опубліковано в журналі «Graham's Magazine» у квітні 1846.
Філософія композиції Едгара По
Три центральні елементи філософії Едгара По в композиції:
Довжина
Едгар вважає, що всі літературні твори повинні бути короткими. «Існує», пише він, «явне обмеження … для всіх робіт літературного мистецтва — межа в один присід». Він зазначив, що оповідання перевершує роман можливістю прочитати його за один присід.
Метод
Едгар відхилив поняття художньої інтуїції і стверджував, що твори є методичними і аналітичними, а не спонтанними. Він пише, що жоден інший автор ще не визнав це, тому що більшість письменників «здригнуться при одній думці дозволити публіці зазирнути за лаштунки і побачити, як складно і грубо працює думка… побачити, як сам автор осягає свою мету тільки в останній момент…»
«Єдність ефекту»
Едгар По стверджує, що художній твір має бути написано тільки після того, як автор вирішив, який емоційний відгук, він хоче створити («єдність ефекту»). Після того, як цей ефект був визначений, письменник повинен вирішити всі інші питання, що належать до складу роботи, в тому числі тон, тема, оточення, символи, конфлікт, і сюжет. Все зайве, що не працює на заздалегідь попередньо встановлений ефект, не має права бути в новелі. Він писав: «Не повинно бути жодного слова, яке, прямо або побічно, не було б спрямовано на здійснення первісного задуму».
Під сюжетом письменник розумів загальну формальну структуру твору, зчеплення вчинків, подій, характерів, предметів. У сюжеті, він вважав, не повинно бути нічого зайвого, і всі його елементи повинні бути взаємопов'язані. Кожен епізод, кожна подія, кожне слово в оповіданні повинні служити здійсненню задуму і досягненню єдиного ефекту.
Історія публікації
Вперше «Філософію композиції» опубліковано (квітнь 1846) у філадельфійському журналі «Graham's Magazine» Джорджом Гремом.
«Ворон»
Едгар По детально виклав процес написання «Ворона», підкресливши його методичність і суворий логічний підхід. При цьому головною метою, за словами автора, було створення твору, який припаде до душі як критикам, так і пересічним читачам. Однак, при описі творчого процесу По міг піддати його додатковій обробці (з метою усунути випадковості і невідповідності), щоб у підсумку отримати стрункий алгоритм роботи над твором, який найбільшою мірою відповідав би його естетичним поглядам. Сам По зазначав, що жоден елемент твору не є випадковим, підкреслюючи, що робота над «Вороном» «йшла до завершення з точністю і жорсткою послідовністю, з якою вирішують математичні завдання».
Незважаючи на те, що По міг трохи прикрасити процес написання вірша і гіперболізувати значення його системності, «Філософія творчості» залишається важливим джерелом, що описує його літературну теорію.
При виборі інтонації твору По керувався тим міркуванням, що найбільш «емоційно зарядженим» почуттям є смуток і меланхолія. Він також вважав, що сумна інтонація — «найбільш законна з усіх поетичних інтонацій». Подальший пошук найбільш емоційного поєднання прекрасного і сумного привів По до висновку, що смерть прекрасної жінки є найбільшим поетичним предметом, і найкраще про неї повідають вуста вбитого горем коханого — так народилася основна тема «Ворона».
Далі постало питання про вибір художніх ефектів. По зупинився на такому універсальному прийомі, як рефрен. Поет підсумував, що найкращим рефреном буде одне слово, щоб не зіткнутися з непереборними труднощами при частих змінах сенсу будь-якої довгої фрази. Для посилення ефекту рефрен мав бути звучним. По зупинив свій вибір на «довгої o як найбільш звучною голосною в поєднанні з r як найбільш часто вживаним приголосним». Так народилося слово «nevermore».
Сумніваючись в правдоподібності постійного повторення одного слова людиною, По прийшов до висновку, що вимовляти його повинна «нерозумна істота, здатна до членороздільної мови». Першим варіантом був, цілком логічно, папуга, але потім він був замінений вороном. Його також можна навчити мови, при цьому він набагато більш вдало відповідав би обраної раніше інтонації. Далі Е. По логічним шляхом прийшов до висновку що композиційна структура «питання-відповідь» підходить його задуму. Так можна було б домогтися бажаного ефекту смисловій варіації рефрену. За словами По, він почав писати вірш з кульмінаційної строфи, оскільки шукав те саме питання, у відповідь на яке слово «nevermore» викликало би найбільше горе і відчай, які тільки можливо уявити.
Також тепер з'явилася можливість порядково вибудовувати ступінь емоційної напруженості, маючи на увазі що кульмінаційна строфа — є піковою і її ефект перебивати не можна. Крім того, що не менш важливо, цією строфою поет встановив всі основні параметри віршованого тексту: метр, ритм, довжину і загальне розташування рядків, визначивши віршовану форму.
Примітки
- Чередниченко В. И. Приложения. Примечания // Ворон / изд. подгот. В. И. Чередниченко. — М.: «Наука», 2009. — С. 400. — 147—393 с. — («Литературные памятники»). — .
- Krutch, Joseph Wood. Edgar Allan Poe: A Study in Genius / edited by Kevin J. Hayes. — New York: Alfred A. Knopf, 1926.
- По, Э. А. Ворон / изд. подгот. В. И. Чередниченко. — М.: «Наука», 2009. — С. 400. — 768 с. — («Литературные памятники»). — .
Посилання
- Строфа «Крука» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 438.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filosofiya kompoziciyi angl The Philosophy of Composition ese amerikanskogo literatora Edgara Allana Po napisane v 1846 roci v yakomu vin vikladaye svij princip stvorennya poetichnogo tvoru i formulyuye osnovni zakoni pobudovi virsha Vin takozh robit tverdzhennya sho smert krasivoyi zhinki ye bezperechno samoyu poetichnoyu temoyu v sviti Edgar vikoristovuye kompoziciyu svoyeyi poemi Voron yak priklad Persha publikaciya v Graham s American Monthly Magazine of Literature and Art kviten 1846 Filadelfiya Vpershe opublikovano v zhurnali Graham s Magazine u kvitni 1846 Filosofiya kompoziciyi Edgara PoTri centralni elementi filosofiyi Edgara Po v kompoziciyi Dovzhina Edgar vvazhaye sho vsi literaturni tvori povinni buti korotkimi Isnuye pishe vin yavne obmezhennya dlya vsih robit literaturnogo mistectva mezha v odin prisid Vin zaznachiv sho opovidannya perevershuye roman mozhlivistyu prochitati jogo za odin prisid Metod Edgar vidhiliv ponyattya hudozhnoyi intuyiciyi i stverdzhuvav sho tvori ye metodichnimi i analitichnimi a ne spontannimi Vin pishe sho zhoden inshij avtor she ne viznav ce tomu sho bilshist pismennikiv zdrignutsya pri odnij dumci dozvoliti publici zazirnuti za lashtunki i pobachiti yak skladno i grubo pracyuye dumka pobachiti yak sam avtor osyagaye svoyu metu tilki v ostannij moment Yednist efektu Edgar Po stverdzhuye sho hudozhnij tvir maye buti napisano tilki pislya togo yak avtor virishiv yakij emocijnij vidguk vin hoche stvoriti yednist efektu Pislya togo yak cej efekt buv viznachenij pismennik povinen virishiti vsi inshi pitannya sho nalezhat do skladu roboti v tomu chisli ton tema otochennya simvoli konflikt i syuzhet Vse zajve sho ne pracyuye na zazdalegid poperedno vstanovlenij efekt ne maye prava buti v noveli Vin pisav Ne povinno buti zhodnogo slova yake pryamo abo pobichno ne bulo b spryamovano na zdijsnennya pervisnogo zadumu Pid syuzhetom pismennik rozumiv zagalnu formalnu strukturu tvoru zcheplennya vchinkiv podij harakteriv predmetiv U syuzheti vin vvazhav ne povinno buti nichogo zajvogo i vsi jogo elementi povinni buti vzayemopov yazani Kozhen epizod kozhna podiya kozhne slovo v opovidanni povinni sluzhiti zdijsnennyu zadumu i dosyagnennyu yedinogo efektu Istoriya publikaciyiVpershe Filosofiyu kompoziciyi opublikovano kvitn 1846 u filadelfijskomu zhurnali Graham s Magazine Dzhordzhom Gremom Voron Edgar Po detalno viklav proces napisannya Vorona pidkreslivshi jogo metodichnist i suvorij logichnij pidhid Pri comu golovnoyu metoyu za slovami avtora bulo stvorennya tvoru yakij pripade do dushi yak kritikam tak i peresichnim chitacham Odnak pri opisi tvorchogo procesu Po mig piddati jogo dodatkovij obrobci z metoyu usunuti vipadkovosti i nevidpovidnosti shob u pidsumku otrimati strunkij algoritm roboti nad tvorom yakij najbilshoyu miroyu vidpovidav bi jogo estetichnim poglyadam Sam Po zaznachav sho zhoden element tvoru ne ye vipadkovim pidkreslyuyuchi sho robota nad Voronom jshla do zavershennya z tochnistyu i zhorstkoyu poslidovnistyu z yakoyu virishuyut matematichni zavdannya Nezvazhayuchi na te sho Po mig trohi prikrasiti proces napisannya virsha i giperbolizuvati znachennya jogo sistemnosti Filosofiya tvorchosti zalishayetsya vazhlivim dzherelom sho opisuye jogo literaturnu teoriyu Pri vibori intonaciyi tvoru Po keruvavsya tim mirkuvannyam sho najbilsh emocijno zaryadzhenim pochuttyam ye smutok i melanholiya Vin takozh vvazhav sho sumna intonaciya najbilsh zakonna z usih poetichnih intonacij Podalshij poshuk najbilsh emocijnogo poyednannya prekrasnogo i sumnogo priviv Po do visnovku sho smert prekrasnoyi zhinki ye najbilshim poetichnim predmetom i najkrashe pro neyi povidayut vusta vbitogo gorem kohanogo tak narodilasya osnovna tema Vorona Dali postalo pitannya pro vibir hudozhnih efektiv Po zupinivsya na takomu universalnomu prijomi yak refren Poet pidsumuvav sho najkrashim refrenom bude odne slovo shob ne zitknutisya z neperebornimi trudnoshami pri chastih zminah sensu bud yakoyi dovgoyi frazi Dlya posilennya efektu refren mav buti zvuchnim Po zupiniv svij vibir na dovgoyi o yak najbilsh zvuchnoyu golosnoyu v poyednanni z r yak najbilsh chasto vzhivanim prigolosnim Tak narodilosya slovo nevermore Sumnivayuchis v pravdopodibnosti postijnogo povtorennya odnogo slova lyudinoyu Po prijshov do visnovku sho vimovlyati jogo povinna nerozumna istota zdatna do chlenorozdilnoyi movi Pershim variantom buv cilkom logichno papuga ale potim vin buv zaminenij voronom Jogo takozh mozhna navchiti movi pri comu vin nabagato bilsh vdalo vidpovidav bi obranoyi ranishe intonaciyi Dali E Po logichnim shlyahom prijshov do visnovku sho kompozicijna struktura pitannya vidpovid pidhodit jogo zadumu Tak mozhna bulo b domogtisya bazhanogo efektu smislovij variaciyi refrenu Za slovami Po vin pochav pisati virsh z kulminacijnoyi strofi oskilki shukav te same pitannya u vidpovid na yake slovo nevermore viklikalo bi najbilshe gore i vidchaj yaki tilki mozhlivo uyaviti Takozh teper z yavilasya mozhlivist poryadkovo vibudovuvati stupin emocijnoyi napruzhenosti mayuchi na uvazi sho kulminacijna strofa ye pikovoyu i yiyi efekt perebivati ne mozhna Krim togo sho ne mensh vazhlivo ciyeyu strofoyu poet vstanoviv vsi osnovni parametri virshovanogo tekstu metr ritm dovzhinu i zagalne roztashuvannya ryadkiv viznachivshi virshovanu formu PrimitkiCherednichenko V I Prilozheniya Primechaniya Voron izd podgot V I Cherednichenko M Nauka 2009 S 400 147 393 s Literaturnye pamyatniki ISBN 978 5 02 036908 5 Krutch Joseph Wood Edgar Allan Poe A Study in Genius edited by Kevin J Hayes New York Alfred A Knopf 1926 Po E A Voron izd podgot V I Cherednichenko M Nauka 2009 S 400 768 s Literaturnye pamyatniki ISBN 978 5 02 036908 5 PosilannyaStrofa Kruka Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 438