Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філософія діалогу або діалогічна етика концепція яку сформував німецько ізраїльський релігійний мислитель Мартин Бубер В

Філософія діалогу

Філософія діалогу

Філософія діалогу або діалогічна етика — концепція, яку сформував німецько-ізраїльський релігійний мислитель Мартин Бубер. Важливим, якщо не центральним, елементом філософії діалогу Бубера — з'ясування відносин світу і Бога, людини і Бога.

image
Мартин Бубер - основоположник "філософії діалогу"

Російський релігійний філософ Микола Бердяєв зазначав, що у філософській теології Бубера (як і в хасидизмі) укладені християнські елементи — такі, як людинобожність, "подолання абсолютної трансценденції Бога", тобто його віддалення від світу і людини.

Бубер не приховує того, що основна мета його філософії — докладно розібрати і затвердити в її фундаментальному філософському праві "подвійність" опозиції , тобто, власне, розкрити у всіх його відтінках досвід міжособистісного діалогу. Важливість діалогу (як для Бубера, так і для інших філософій діалогу XX ст. - Від Г. Марселя, М. Бахтіна до Ю. Габермаса, К.-О. Апеля) навряд чи потребує виправдання і нічим так не підтверджується, як дефіцитом цивілізованого спілкування, довірчого діалогу в століття світових воєн, кривавих етнічних, релігійних і всяких інших конфліктів. Аналізу Бубера властиві особлива теплота розмови з читачами, вміння вести діалог саме з тими, кому він рішуче заперечує, філософська і психологічна глибина аналізу та перешкод до діалогу, і глибоко вкорінених в бутті і людської сутності підстав, передумов діалогу.

Праця «Я і Ти» як основа «філософії діалогу» Бубера

Бубер називає три найважливіші сфери, в яких реалізується зв'язок між "Я" і "Ти". Він розглядає ці зв’язки як універсальні, значимі не тільки для живих істот. "Я іТи-зв'язок " реалізується не тільки між людьми, він виявляється й по відношенню до інших істот та речей.

  • Перша сфера - це зв’язок з природою. Тут відношення невербальне. Створіння відповідають нам зустрічним рухом, але вони не в змозі нас досягти, наше "Ти", звернене до них, завмирає на порозі мови.
  • Друга сфера – це зв’язок з людьми. Тут стосунки очевидні і приймають мовну форму. Ми можемо давати і брати "Ти".
  • Третя сфера спілкування з духовними сферами Тут ставлення невідоме, але розкриває себе - невербально, не породжуючи мову. Ми не чуємо ніякого "Ти", але все ж відчуваємо поклик, і ми відповідаємо, творячи образи, думаючи, діючи. Ми говоримо своєю суттю, не в силах вимовити "Ти" своїми устами.

Про відмінність понять «діалог» та «дискусія»

Незрідка найнадійніший шлях до осягнення суті тих або тих понять нам відкриває етимологія. Слово «діалог» походить від грецького dialogos, що означає «поділений» або «поширений» логос — сенс, що переходить межі індивідуальних свідомостей і стає спільним надбанням учасників його обговорення. Тож прошу звернути увагу: діалог як такий жодним чином не зводиться до дискусії. Вільна дискусія, безперечно, являє собою невід'ємний елемент повноцінного наукового і громадського життя; за своєю суттю вона є своєрідним інтелектуальним двобоєм: кожен з учасників дискусії прагне утвердити власну точку зору як єдино правильну й продемонструвати неспроможність точки зору свого опонента. Не випадково в основі терміну «дискусія» — латинське дієслово discutio, що означає «трощу», «розбиваю», «руйную».

… дійсно конструктивний діалог у сучасному світі найчастіше спрямований на досягнення взаєморозуміння і взаємне збагачення його учасників: власне кажучи, ми маємо бути вдячні партнерам у діалозі вже за те одне, що вони показують нам предмет нашого спільного зацікавлення з такого боку, з якого ми самі ніколи б його не побачили.

Віктор Малахов. Декілька слів про діалог та філософію діалогу.

Джерела

Література

  • Більченко Є. В. Чужий. Інший. Ближній. Філософія діалогу як філософія Третього. — К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. — 388 с.
  • Етика діалогічна // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Комунікація та діалог у контексті освітніх викликів сучасності // Ґілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2012. – Вип. 66 (11)
  • Сергій Дацюк. Свій, чужий та ворог // 22 березня 2011

Примітки

  1. З передмови до книги: [pl]. Філософія діалогу

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Filosofiya dialogu abo dialogichna etika koncepciya yaku sformuvav nimecko izrayilskij religijnij mislitel Martin Buber Vazhlivim yaksho ne centralnim elementom filosofiyi dialogu Bubera z yasuvannya vidnosin svitu i Boga lyudini i Boga Martin Buber osnovopolozhnik filosofiyi dialogu Rosijskij religijnij filosof Mikola Berdyayev zaznachav sho u filosofskij teologiyi Bubera yak i v hasidizmi ukladeni hristiyanski elementi taki yak lyudinobozhnist podolannya absolyutnoyi transcendenciyi Boga tobto jogo viddalennya vid svitu i lyudini Buber ne prihovuye togo sho osnovna meta jogo filosofiyi dokladno rozibrati i zatverditi v yiyi fundamentalnomu filosofskomu pravi podvijnist opoziciyi tobto vlasne rozkriti u vsih jogo vidtinkah dosvid mizhosobistisnogo dialogu Vazhlivist dialogu yak dlya Bubera tak i dlya inshih filosofij dialogu XX st Vid G Marselya M Bahtina do Yu Gabermasa K O Apelya navryad chi potrebuye vipravdannya i nichim tak ne pidtverdzhuyetsya yak deficitom civilizovanogo spilkuvannya dovirchogo dialogu v stolittya svitovih voyen krivavih etnichnih religijnih i vsyakih inshih konfliktiv Analizu Bubera vlastivi osobliva teplota rozmovi z chitachami vminnya vesti dialog same z timi komu vin rishuche zaperechuye filosofska i psihologichna glibina analizu ta pereshkod do dialogu i gliboko vkorinenih v butti i lyudskoyi sutnosti pidstav peredumov dialogu Pracya Ya i Ti yak osnova filosofiyi dialogu BuberaBuber nazivaye tri najvazhlivishi sferi v yakih realizuyetsya zv yazok mizh Ya i Ti Vin rozglyadaye ci zv yazki yak universalni znachimi ne tilki dlya zhivih istot Ya iTi zv yazok realizuyetsya ne tilki mizh lyudmi vin viyavlyayetsya j po vidnoshennyu do inshih istot ta rechej Persha sfera ce zv yazok z prirodoyu Tut vidnoshennya neverbalne Stvorinnya vidpovidayut nam zustrichnim ruhom ale voni ne v zmozi nas dosyagti nashe Ti zvernene do nih zavmiraye na porozi movi Druga sfera ce zv yazok z lyudmi Tut stosunki ochevidni i prijmayut movnu formu Mi mozhemo davati i brati Ti Tretya sfera spilkuvannya z duhovnimi sferami Tut stavlennya nevidome ale rozkrivaye sebe neverbalno ne porodzhuyuchi movu Mi ne chuyemo niyakogo Ti ale vse zh vidchuvayemo poklik i mi vidpovidayemo tvoryachi obrazi dumayuchi diyuchi Mi govorimo svoyeyu suttyu ne v silah vimoviti Ti svoyimi ustami Pro vidminnist ponyat dialog ta diskusiya Nezridka najnadijnishij shlyah do osyagnennya suti tih abo tih ponyat nam vidkrivaye etimologiya Slovo dialog pohodit vid greckogo dialogos sho oznachaye podilenij abo poshirenij logos sens sho perehodit mezhi individualnih svidomostej i staye spilnim nadbannyam uchasnikiv jogo obgovorennya Tozh proshu zvernuti uvagu dialog yak takij zhodnim chinom ne zvoditsya do diskusiyi Vilna diskusiya bezperechno yavlyaye soboyu nevid yemnij element povnocinnogo naukovogo i gromadskogo zhittya za svoyeyu suttyu vona ye svoyeridnim intelektualnim dvoboyem kozhen z uchasnikiv diskusiyi pragne utverditi vlasnu tochku zoru yak yedino pravilnu j prodemonstruvati nespromozhnist tochki zoru svogo oponenta Ne vipadkovo v osnovi terminu diskusiya latinske diyeslovo discutio sho oznachaye troshu rozbivayu rujnuyu dijsno konstruktivnij dialog u suchasnomu sviti najchastishe spryamovanij na dosyagnennya vzayemorozuminnya i vzayemne zbagachennya jogo uchasnikiv vlasne kazhuchi mi mayemo buti vdyachni partneram u dialozi vzhe za te odne sho voni pokazuyut nam predmet nashogo spilnogo zacikavlennya z takogo boku z yakogo mi sami nikoli b jogo ne pobachili Viktor Malahov Dekilka sliv pro dialog ta filosofiyu dialogu Dzherela pl Filosofiya dialogu Per z pol K Rassudinoyi K Duh i Litera Institut religijnih nauk sv Tomi Akvinskogo 2013 224 s ISBN 978 966 378 324 6 Filozofia dialogu Poznan W Drodze 2005 ISBN 83 7033 557 8 vul Lisenka 3 st m Zoloti vorota Martin Buber http filosof historic ru books item f00 s00 z0000197 st063 shtml M BUBER I M BAHTIN Akcenti filosofiyi dialogu http www nbuv gov ua portal soc gum Magisterium Ist f 1998 1 01 malahov v pdfLiteraturaBilchenko Ye V Chuzhij Inshij Blizhnij Filosofiya dialogu yak filosofiya Tretogo K NPU imeni M P Dragomanova 2010 388 s Etika dialogichna Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Komunikaciya ta dialog u konteksti osvitnih viklikiv suchasnosti Gileya naukovij visnik Zbirnik naukovih prac K 2012 Vip 66 11 Sergij Dacyuk Svij chuzhij ta vorog 22 bereznya 2011PrimitkiZ peredmovi do knigi pl Filosofiya dialoguDiv takozhInshij

Дата публікації:
Топ