Фідіппід (грец. Φειδιππίδης) — грецький воїн, що приніс звістку в Афіни про перемогу греків над персами в битві при Марафоні (12 вересня 490 року до н. е.) і помер тут же від знемоги і крововтрати.
Фідіппід | |
---|---|
грец. Φειδιππίδης / грец. Φιλιππίδης | |
Картина що зображує Фідіппіда, який приносить звістку про перемогу в Марафонській битві жителям Афін | |
Псевдо | Філіппід |
Народився | близько 490 Афіни |
Помер | 12 вересня 490 до н. е. Афіни ·Згідно легенди марафонський біг |
Країна | Стародавні Афіни |
Діяльність | військовослужбовець, кур'єр |
Знання мов | давньогрецька |
Учасник | Марафонська битва |
У шлюбі з | [ |
|
Легенда
Як найкращий бігун, незадовго до битви Фідіппід був направлений до Спарти, щоб передати прохання надіслати спартанське військо на допомогу в разі поразки. Вибігши вранці, він менш ніж за добу здолав бігом по гірських дорогах 1240 стадій (238 км), досягнувши мети «рано на зорі наступного дня», повідомляє історик Геродот (бл. 484 до н. е. — бл. 425 до н. е.). Потім, не отримавши зрозумілої відповіді, негайно повернувся назад. Греки зрозуміли, що допомоги не буде і програвати битву не можна.
Не маючи достатнього часу на відпочинок, Фідіппід, як і усі чоловіки (у ті часи греки воювали в строю до 60-річного віку), взяв участь в жорстокій 6-годинний битві з більшим у 10 разів супротивником і відразу після перемоги поранений та знесилений побіг в Афіни, де жінки і діти з острахом чекали вирішення своєї долі.
Право принести звістку про перемогу вважалося у греків почесною нагородою, гідною героїв, і мужній Фідіппід зажадав це право. Звістку в Афіни несли кілька бігунів, але Фідіппід, який не звик програвати, і в той раз доклав усіх зусиль, щоб бути першим. І це йому вдалося. Добігши до Афін без зупинок, він встиг крикнути «Радійте, афіняни, ми перемогли!» (грец. Νενικήκαμεν) і впав мертвим.
Історія
Згідно з Історією Геродота, що жив усього 40 років після марафонської битви, Фідіппід дійсно пробіг велику дистанцію але не до Афін, а до Спарти. І смерть його не згадується:
105. І насамперед, коли ці стратеги перебували в місті, вони послали до Спарти вісника, Фейдіппіда, афінського громадянина і до того ще й скорохода, таке ще було в нього ремесло. Треба сказати, що його, як сам він розповідав і як він заявив афінянам, біля гори Партенія, що над Тегеєю, зустрів Пан. Пан його покликав, назвавши його на ім'я Фейдіппід, і наказав йому запитати афінян від його імені, чому вони нехтують ним, коли він бажає афінянам добра і до цих пір у багатьох випадках виявився їм корисним, і ще в майбутньому принесе їм користь. Коли справи для них повернули на добре, афіняни повірили цьому, що це правда, і побудували під Акрополем святилище Пана і, одержавши таке попередження, звертаються до Пана по допомогу, і шанують його щорічними жертвами і бігом із смолоскипами. 106. І тоді цей Фейдіппід, якого стратеги послали в Спарту, і який казав, що побачив Пана, прибув до Спарти наступного дня після того, як вийшов із Афін, він з'явився до архонтів і звернувся до них: «Шановні лакедемонці! Афіняни просять вас допомогти їм і не дозволити, щоб було поневолено варварами місто, яке є одним із найдавніших міст Еллади, бо нині поневолено Еретрію і Еллада стала слабкішою, бо втратила таке значне місто». Він переказав їм доручення, що було йому дано, а вони готові були подати допомогу афінянам, але на той час це було для них неможливим, бо вони не хотіли порушити закон. А тоді був дев'ятий день місяця і цього дев'ятого дня, відповіли, вони не вирушають у похід, оскільки ще не було повні.
Легенда про те, що він пробіг з Марафону в Афіни, була вигадана пізнішими авторами і з'явилась у Плутарха в «Етиці», датованій 1 століттям нашої ери. Інша частина легенди з'являється у книзі під назвою "Обмовка в привітанні" сатирика Лукіана в II столітті нашої ери. Він наводить історію з Фідіппідом, як перше використання привітання "Радуйся!". Згідно з нею Філліпід пробігши дистанцію від Марафону до Афін вимовив "Радійте! Ми виграли!" і помер. Відомо, що Лукіан Самосатський мало турбувався про історичну реальність і поєднував реалії різних часів.
В сучасну культуру легенда про Фідіппіда потрапляє у творі Роберта Браунінга «Фідіппід». Вважають, що саме ця поема надихнула французького лінгвіста Мішеля Бреаля, товариша організатора Олімпійських ігор П'єра де Кубертена на створення марафонської дистанції. Він оголосив, що подарує чашу з золота переможцю, що пробіжить дистанцію в честь історії Фідіппіда.
Сучасність
Спорт
Марафон
Подвиг Фідіппіда вважався абсолютно фантастичним для перших спортсменів-любителівсучасності. Коли 1896 року в Афінах проходили перші сучасні Олімпійські ігри, за пропозицією французького філолога Мішеля Бреаля на честь Фідіппіда було влаштовано перший спортивний легендарним маршрутом між Марафоном і Афінами (40 км). Під час Олімпійських ігор в Лондоні дистанція була трохи збільшена до 42 км 195 м, щоб фініш знаходився біля королівського палацу.
Спартатлон
Сумніваючися в легенді про Фідіппіда, що пробіг від Марафону до Афін (40 кілометрів) п'ять офіцерів британських ППС на чолі з Джоном Фоденом вирушили 1982 року до Грецію з офіційною експедицією для перевірки версії Геродота, чи можливо було подолати дистанцію від Марафону до Спарти (близько 250 кілометрів) за півтора дня. Світовий рекорд у добовому бігу тоді дорівнював 272 км; пізніше він був покращений до 290 (шосе) і 303,5 (стадіон). Три бігуни успішно завершили дистанцію: Джон Фоден (37:37), Джон Шолтенс (34:30) і Джон Маккарті (39:00). З 1983 міжнародний пробіг Спартатлону проводиться щорічно в кінці вересня на дистанції 246 кілометрів.
Рекорди траси
- (Ч) Яніс Курос (Греція), 20:25.00 (1984)
- (Ж) (Англія), 27:02.17 (2012)
Культура
- У фільмі «[en]», Італія, 1959) роль Фідіппіда (у фільмі названий Філіппідом) грав Стів Рівз.
- У фільмі Історія марафону: Подорож героя (1991), в якому розповідається історія марафону, роль Фідіппіда зіграв Яніс Курос.
- У фільмі Суперфантоцці (1986) історія марафону пародіюється, а функцію Фідіппіда виконує головний герой фільму Фантоцці.
Критика
- Геродот народився через кілька років після Битви при Марафоні і описав її через 30-40 років.
- Легенда про те, що Фідіппід пробіг з Марафону в Афіни, вперше з'явилася у Плутарха в есе «Слава Афін» в першому столітті нашої ери, що сталося більше ніж через 550 років після битви при Марафоні
Примітки
- . www.ae-lib.org.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
- ЛУКІАН САМОСАТСЬКИЙ. resource.history.org.ua. Процитовано 23 квітня 2019.
- Pheidippides - Poem by Robert Browning.
- Burfoot, Amby (26 жовтня 2010). Oct. 26: The Truth about Pheidippides and the Early Years of Marathon History. Runner's World (амер.). Процитовано 23 квітня 2019.
- Найкращі результати скороходів-професіоналів XIX століття рівні чи кращі за досягнення Фідіпіда див., наприклад, (Чемпіонат світу в 6-добовому бігу 1879), або [en]
- Маються на увазі складні умови конкретної траси.
- Spartathlon 1983—2007, page 23, Published by the International Spartathlon Association, Athens, Greece (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фідіппід |
- Фидиппид // Современный словарь-справочник: Античный мир. (рос.)
- [недоступне посилання з травня 2019 Фидиппид][недоступне посилання з жовтня 2019] // Энциклопедия спорта Кирилла и Мефодия. (рос.)
- Марафонский бег Фидиппида (рос.)
- Главное — дожить до финиша: ученые выяснили, от чего умер первый марафонец (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fidippid grec Feidippidhs greckij voyin sho prinis zvistku v Afini pro peremogu grekiv nad persami v bitvi pri Marafoni 12 veresnya 490 roku do n e i pomer tut zhe vid znemogi i krovovtrati Fidippidgrec Feidippidhs grec FilippidhsKartina sho zobrazhuye Fidippida yakij prinosit zvistku pro peremogu v Marafonskij bitvi zhitelyam AfinPsevdo FilippidNarodivsya blizko 490 AfiniPomer 12 veresnya 490 do n e 490 09 12 Afini Zgidno legendi marafonskij bigKrayina Starodavni AfiniDiyalnist vijskovosluzhbovec kur yerZnannya mov davnogreckaUchasnik Marafonska bitvaU shlyubi z Mediafajli u Vikishovishi Pam yatnik Fidippidu na dorozi v MarafonLegendaYak najkrashij bigun nezadovgo do bitvi Fidippid buv napravlenij do Sparti shob peredati prohannya nadislati spartanske vijsko na dopomogu v razi porazki Vibigshi vranci vin mensh nizh za dobu zdolav bigom po girskih dorogah 1240 stadij 238 km dosyagnuvshi meti rano na zori nastupnogo dnya povidomlyaye istorik Gerodot bl 484 do n e bl 425 do n e Potim ne otrimavshi zrozumiloyi vidpovidi negajno povernuvsya nazad Greki zrozumili sho dopomogi ne bude i progravati bitvu ne mozhna Ne mayuchi dostatnogo chasu na vidpochinok Fidippid yak i usi choloviki u ti chasi greki voyuvali v stroyu do 60 richnogo viku vzyav uchast v zhorstokij 6 godinnij bitvi z bilshim u 10 raziv suprotivnikom i vidrazu pislya peremogi poranenij ta znesilenij pobig v Afini de zhinki i diti z ostrahom chekali virishennya svoyeyi doli Pravo prinesti zvistku pro peremogu vvazhalosya u grekiv pochesnoyu nagorodoyu gidnoyu geroyiv i muzhnij Fidippid zazhadav ce pravo Zvistku v Afini nesli kilka biguniv ale Fidippid yakij ne zvik progravati i v toj raz doklav usih zusil shob buti pershim I ce jomu vdalosya Dobigshi do Afin bez zupinok vin vstig kriknuti Radijte afinyani mi peremogli grec Nenikhkamen i vpav mertvim IstoriyaZgidno z Istoriyeyu Gerodota sho zhiv usogo 40 rokiv pislya marafonskoyi bitvi Fidippid dijsno probig veliku distanciyu ale ne do Afin a do Sparti I smert jogo ne zgaduyetsya 105 I nasampered koli ci strategi perebuvali v misti voni poslali do Sparti visnika Fejdippida afinskogo gromadyanina i do togo she j skorohoda take she bulo v nogo remeslo Treba skazati sho jogo yak sam vin rozpovidav i yak vin zayaviv afinyanam bilya gori Parteniya sho nad Tegeyeyu zustriv Pan Pan jogo poklikav nazvavshi jogo na im ya Fejdippid i nakazav jomu zapitati afinyan vid jogo imeni chomu voni nehtuyut nim koli vin bazhaye afinyanam dobra i do cih pir u bagatoh vipadkah viyavivsya yim korisnim i she v majbutnomu prinese yim korist Koli spravi dlya nih povernuli na dobre afinyani povirili comu sho ce pravda i pobuduvali pid Akropolem svyatilishe Pana i oderzhavshi take poperedzhennya zvertayutsya do Pana po dopomogu i shanuyut jogo shorichnimi zhertvami i bigom iz smoloskipami 106 I todi cej Fejdippid yakogo strategi poslali v Spartu i yakij kazav sho pobachiv Pana pribuv do Sparti nastupnogo dnya pislya togo yak vijshov iz Afin vin z yavivsya do arhontiv i zvernuvsya do nih Shanovni lakedemonci Afinyani prosyat vas dopomogti yim i ne dozvoliti shob bulo ponevoleno varvarami misto yake ye odnim iz najdavnishih mist Elladi bo nini ponevoleno Eretriyu i Ellada stala slabkishoyu bo vtratila take znachne misto Vin perekazav yim doruchennya sho bulo jomu dano a voni gotovi buli podati dopomogu afinyanam ale na toj chas ce bulo dlya nih nemozhlivim bo voni ne hotili porushiti zakon A todi buv dev yatij den misyacya i cogo dev yatogo dnya vidpovili voni ne virushayut u pohid oskilki she ne bulo povni Legenda pro te sho vin probig z Marafonu v Afini bula vigadana piznishimi avtorami i z yavilas u Plutarha v Etici datovanij 1 stolittyam nashoyi eri Insha chastina legendi z yavlyayetsya u knizi pid nazvoyu Obmovka v privitanni satirika Lukiana v II stolitti nashoyi eri Vin navodit istoriyu z Fidippidom yak pershe vikoristannya privitannya Radujsya Zgidno z neyu Fillipid probigshi distanciyu vid Marafonu do Afin vimoviv Radijte Mi vigrali i pomer Vidomo sho Lukian Samosatskij malo turbuvavsya pro istorichnu realnist i poyednuvav realiyi riznih chasiv V suchasnu kulturu legenda pro Fidippida potraplyaye u tvori Roberta Brauninga Fidippid Vvazhayut sho same cya poema nadihnula francuzkogo lingvista Mishelya Brealya tovarisha organizatora Olimpijskih igor P yera de Kubertena na stvorennya marafonskoyi distanciyi Vin ogolosiv sho podaruye chashu z zolota peremozhcyu sho probizhit distanciyu v chest istoriyi Fidippida SuchasnistSport Marafon Dokladnishe Marafon Podvig Fidippida vvazhavsya absolyutno fantastichnim dlya pershih sportsmeniv lyubitelivsuchasnosti Koli 1896 roku v Afinah prohodili pershi suchasni Olimpijski igri za propoziciyeyu francuzkogo filologa Mishelya Brealya na chest Fidippida bulo vlashtovano pershij sportivnij legendarnim marshrutom mizh Marafonom i Afinami 40 km Pid chas Olimpijskih igor v Londoni distanciya bula trohi zbilshena do 42 km 195 m shob finish znahodivsya bilya korolivskogo palacu Spartatlon Monument peremozhciv Spartatlonu Dokladnishe Spartatlon Sumnivayuchisya v legendi pro Fidippida sho probig vid Marafonu do Afin 40 kilometriv p yat oficeriv britanskih PPS na choli z Dzhonom Fodenom virushili 1982 roku do Greciyu z oficijnoyu ekspediciyeyu dlya perevirki versiyi Gerodota chi mozhlivo bulo podolati distanciyu vid Marafonu do Sparti blizko 250 kilometriv za pivtora dnya Svitovij rekord u dobovomu bigu todi dorivnyuvav 272 km piznishe vin buv pokrashenij do 290 shose i 303 5 stadion Tri biguni uspishno zavershili distanciyu Dzhon Foden 37 37 Dzhon Sholtens 34 30 i Dzhon Makkarti 39 00 Z 1983 mizhnarodnij probig Spartatlonu provoditsya shorichno v kinci veresnya na distanciyi 246 kilometriv Rekordi trasi Ch Yanis Kuros Greciya 20 25 00 1984 Zh Angliya 27 02 17 2012 Kultura U filmi en Italiya 1959 rol Fidippida u filmi nazvanij Filippidom grav Stiv Rivz U filmi Istoriya marafonu Podorozh geroya 1991 v yakomu rozpovidayetsya istoriya marafonu rol Fidippida zigrav Yanis Kuros U filmi Superfantocci 1986 istoriya marafonu parodiyuyetsya a funkciyu Fidippida vikonuye golovnij geroj filmu Fantocci KritikaGerodot narodivsya cherez kilka rokiv pislya Bitvi pri Marafoni i opisav yiyi cherez 30 40 rokiv Legenda pro te sho Fidippid probig z Marafonu v Afini vpershe z yavilasya u Plutarha v ese Slava Afin v pershomu stolitti nashoyi eri sho stalosya bilshe nizh cherez 550 rokiv pislya bitvi pri MarafoniPrimitki www ae lib org ua Arhiv originalu za 22 kvitnya 2019 Procitovano 23 kvitnya 2019 LUKIAN SAMOSATSKIJ resource history org ua Procitovano 23 kvitnya 2019 Pheidippides Poem by Robert Browning Burfoot Amby 26 zhovtnya 2010 Oct 26 The Truth about Pheidippides and the Early Years of Marathon History Runner s World amer Procitovano 23 kvitnya 2019 Najkrashi rezultati skorohodiv profesionaliv XIX stolittya rivni chi krashi za dosyagnennya Fidipida div napriklad Chempionat svitu v 6 dobovomu bigu 1879 abo en Mayutsya na uvazi skladni umovi konkretnoyi trasi Spartathlon 1983 2007 page 23 Published by the International Spartathlon Association Athens Greece angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fidippid Logotip Vikiteki U Vikidzherelah ye originali tekstiv Fidippid Fidippid Sovremennyj slovar spravochnik Antichnyj mir ros nedostupne posilannya z travnya 2019 Fidippid nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Enciklopediya sporta Kirilla i Mefodiya ros Marafonskij beg Fidippida ros Glavnoe dozhit do finisha uchenye vyyasnili ot chego umer pervyj marafonec ros