Фрідріх Карл Шмідт | |||
---|---|---|---|
нім. Friedrich Karl Schmidt | |||
Народився | 27 січня 1832 d, Російська імперія | ||
Помер | 21 листопада 1908 (76 років) Санкт-Петербург, Російська імперія | ||
Країна | Російська імперія | ||
Діяльність | ботанік, палеонтолог, геолог | ||
Alma mater | d | ||
Галузь | ботаніка, геологія, палеонтологія | ||
Заклад | d Петербурзька академія наук | ||
Посада | d | ||
Відомі учні | Степанов Павло Іванович[1] | ||
Аспіранти, докторанти | d | ||
Членство | Російська академія наук Петербурзька академія наук Прусська академія наук | ||
Батько | Q123991250? | ||
Мати | Q123991331? | ||
Нагороди | |||
Фрідріх Карл Шмідт у Вікісховищі |
Фрідріх Карл Шмідт (нім. Friedrich Karl Schmidt або Федір Богданович (Фрідріх Карл) Шмідт; 27 січня 1832 — 21 листопада 1908 — балтійсько-німецький, російський геолог, ботанік та палеонтолог. Він вважається засновником естонської геології.
Життєпис
У 1852 закінчив курс кандидатом у Дерптському університеті.
Спочатку займався ботанікою та у 1855 році отримав ступінь магістра цієї науки, але згодом зацікавився іншою галуззю природознавства та присвятив свою наукову діяльність геологічному і палеонтологічному вивченню силурійскіх утворень Прибалтійського краю, найкращим знавцем яких він вважався на той час.
З 1856 до 1859 року Шмідт служив помічником директора Дерптського ботанічного саду.
У 1859, зарекомендувавши себе цілим рядом наукових робіт, він був запрошений Імператорським російським географічним товариством, як геолог і ботанік, керівником фізичного відділу у та на острів Сахалін, де і працював у 1859–1862 роках. У результаті експедиції знайдена викопна юрська флора Амурської області та відкриті крейдяні та третинні відкладення на Сахаліні. Разом з та А. Д. Брилкіним вивчав флору Сахаліну, дав перший опис рослинного світу та геологічної будови острова. Шмідт запропонував поділ Сахаліну на дві фізико-географічні та рослинні області: північно-східну і південно-західну. Склав першу геологічну карту затоки Петра Великого. За роботу на Далекому Сході Російське географічне товариство нагородило Шмідта золотою медаллю.
У 1866 був відправлений Академією наук у нову експедицію в пониззя річки Єнісей для дослідження знайденого там трупа мамонта.
У 1872 обраний ад'юнктом, а у 1874 році академіком Імператорської академії наук, безперервно продовжуючи працювати над вивченням фауни силурійської системи, особливо трилобітів, над дослідженням льодовикових утворень Прибалтійського краю та над розробкою сибірських колекцій, що доставляються російськими науковими експедиціями, та брав активну участь у діяльності петербурзьких вчених товариств та товариств Прибалтійського краю, у більшості яких він перебував почесним членом.
У 1873–1900 був директором Петербурзької Академії наук.
Названі на честь Фрідріха Карла Шмідта
Іменем Шмідта названі півострів на Сахаліні, біля Норильська у Красноярському краї та на Камчатці; гори на північному сході у архіпелазі Новосибірські острови (назвав у 1902 році); гора (Фрідріха) на острові Західний Шпіцберген; мис на у на узбережжі Таймиру (назвав Е. В. Толль у 1901 році).
Едуард Людвигович Регель назвав на його честь один з видів берези, знайдений ним у , — Береза Шмідта (Betula schmidtii).
Окремі публікації
- Untersuchungen über d. silurische Formation von Estland, Nord Livland u. Oesel, 1858
- Wissenschaftliche Resultate d. Mamuth-Expedition an den unterem Enisej // Труды Сибирской экспедиции, 1865–1874 (ботаническая, зоологическая, геологическая часть, палеонтология и исторические отчёты)
- Шмидт Ф. Б. и Глен П. П. Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 1. Исторические отчёты. СПб. 1868
- Окаменелости меловой формации с острова Сахалина // Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 3. вып. 1. СПб. 1873
- Ботаническая часть // Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 2. СПб. 1874
- Miscellanea silurica
- Revision der ostbaltischen silurischen Trilobiten, 1881–1902
- Ревизия силурийских трилобитов Прибалтики, 1881–1907 (описані 250 видів трилобітів та дана схема розчленування силурійських відкладів)
Примітки
- https://www.ras.ru/nappelbaum/144ae5bc-4434-4b69-863c-b9cc02476270.aspx?hidetoc=0
- IPNI, F.Schmidt
- Aaloe, Aasa; Bauert, Heikki; Soesoo, Alvar (2007). (PDF). Tallinn: MTÜ GEOGuide Baltoscandia: 31. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017. Процитовано 16 березня 2013.
- Шмидт Федор Богданович (Фридрих Карл) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайте ИС АРАН
Посилання
- Шмидт, Федор Богданович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Шмидт Фридрих Богданович. Биографическая справка [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] // Электронная библиотека «Научное наследие России»
- Information from the University of Oslo[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- A. П. Карпинский Фридрих Богданович Шмидт. Некролог // Известия Академии наук, 6 серия, 1908, № 18, стр. 1287–1294
- Палибин И. В. Академик Ф. Б. Шмидт // Природа, 1939, № 3
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Fridrih Karl Shmidtnim Friedrich Karl SchmidtNarodivsya27 sichnya 1832 1832 01 27 d Rosijska imperiyaPomer21 listopada 1908 1908 11 21 76 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistbotanik paleontolog geologAlma materdGaluzbotanika geologiya paleontologiyaZakladd Peterburzka akademiya naukPosadadVidomi uchniStepanov Pavlo Ivanovich 1 Aspiranti doktorantidChlenstvoRosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Prusska akademiya naukBatkoQ123991250 MatiQ123991331 Nagorodi Fridrih Karl Shmidt u Vikishovishi F Schmidt ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Fridrih Karl Shmidt Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Fridrih Karl Shmidt nim Friedrich Karl Schmidt abo Fedir Bogdanovich Fridrih Karl Shmidt 27 sichnya 1832 21 listopada 1908 baltijsko nimeckij rosijskij geolog botanik ta paleontolog Vin vvazhayetsya zasnovnikom estonskoyi geologiyi ZhittyepisU 1852 zakinchiv kurs kandidatom u Derptskomu universiteti Spochatku zajmavsya botanikoyu ta u 1855 roci otrimav stupin magistra ciyeyi nauki ale zgodom zacikavivsya inshoyu galuzzyu prirodoznavstva ta prisvyativ svoyu naukovu diyalnist geologichnomu i paleontologichnomu vivchennyu silurijskih utvoren Pribaltijskogo krayu najkrashim znavcem yakih vin vvazhavsya na toj chas Z 1856 do 1859 roku Shmidt sluzhiv pomichnikom direktora Derptskogo botanichnogo sadu U 1859 zarekomenduvavshi sebe cilim ryadom naukovih robit vin buv zaproshenij Imperatorskim rosijskim geografichnim tovaristvom yak geolog i botanik kerivnikom fizichnogo viddilu u ta na ostriv Sahalin de i pracyuvav u 1859 1862 rokah U rezultati ekspediciyi znajdena vikopna yurska flora Amurskoyi oblasti ta vidkriti krejdyani ta tretinni vidkladennya na Sahalini Razom z ta A D Brilkinim vivchav floru Sahalinu dav pershij opis roslinnogo svitu ta geologichnoyi budovi ostrova Shmidt zaproponuvav podil Sahalinu na dvi fiziko geografichni ta roslinni oblasti pivnichno shidnu i pivdenno zahidnu Sklav pershu geologichnu kartu zatoki Petra Velikogo Za robotu na Dalekomu Shodi Rosijske geografichne tovaristvo nagorodilo Shmidta zolotoyu medallyu U 1866 buv vidpravlenij Akademiyeyu nauk u novu ekspediciyu v ponizzya richki Yenisej dlya doslidzhennya znajdenogo tam trupa mamonta U 1872 obranij ad yunktom a u 1874 roci akademikom Imperatorskoyi akademiyi nauk bezperervno prodovzhuyuchi pracyuvati nad vivchennyam fauni silurijskoyi sistemi osoblivo trilobitiv nad doslidzhennyam lodovikovih utvoren Pribaltijskogo krayu ta nad rozrobkoyu sibirskih kolekcij sho dostavlyayutsya rosijskimi naukovimi ekspediciyami ta brav aktivnu uchast u diyalnosti peterburzkih vchenih tovaristv ta tovaristv Pribaltijskogo krayu u bilshosti yakih vin perebuvav pochesnim chlenom U 1873 1900 buv direktorom Peterburzkoyi Akademiyi nauk Nazvani na chest Fridriha Karla ShmidtaImenem Shmidta nazvani pivostriv na Sahalini bilya Norilska u Krasnoyarskomu krayi ta na Kamchatci gori na pivnichnomu shodi u arhipelazi Novosibirski ostrovi nazvav u 1902 roci gora Fridriha na ostrovi Zahidnij Shpicbergen mis na u na uzberezhzhi Tajmiru nazvav E V Toll u 1901 roci Eduard Lyudvigovich Regel nazvav na jogo chest odin z vidiv berezi znajdenij nim u Bereza Shmidta Betula schmidtii Okremi publikaciyiUntersuchungen uber d silurische Formation von Estland Nord Livland u Oesel 1858 Wissenschaftliche Resultate d Mamuth Expedition an den unterem Enisej Trudy Sibirskoj ekspedicii 1865 1874 botanicheskaya zoologicheskaya geologicheskaya chast paleontologiya i istoricheskie otchyoty Shmidt F B i Glen P P Trudy sibirskoj ekspedicii Imperatorskogo russkogo geograficheskogo obshestva Fizicheskij otdel T 1 Istoricheskie otchyoty SPb 1868 Okamenelosti melovoj formacii s ostrova Sahalina Trudy sibirskoj ekspedicii Imperatorskogo russkogo geograficheskogo obshestva Fizicheskij otdel T 3 vyp 1 SPb 1873 Botanicheskaya chast Trudy sibirskoj ekspedicii Imperatorskogo russkogo geograficheskogo obshestva Fizicheskij otdel T 2 SPb 1874 Miscellanea silurica Revision der ostbaltischen silurischen Trilobiten 1881 1902 Reviziya silurijskih trilobitov Pribaltiki 1881 1907 opisani 250 vidiv trilobitiv ta dana shema rozchlenuvannya silurijskih vidkladiv Primitkihttps www ras ru nappelbaum 144ae5bc 4434 4b69 863c b9cc02476270 aspx hidetoc 0 IPNI F Schmidt Aaloe Aasa Bauert Heikki Soesoo Alvar 2007 PDF Tallinn MTU GEOGuide Baltoscandia 31 ISBN 978 9985 9834 2 3 Arhiv originalu PDF za 15 grudnya 2017 Procitovano 16 bereznya 2013 Shmidt Fedor Bogdanovich Fridrih Karl 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajte IS ARANPosilannyaShmidt Fedor Bogdanovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Shmidt Fridrih Bogdanovich Biograficheskaya spravka 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Elektronnaya biblioteka Nauchnoe nasledie Rossii Information from the University of Oslo nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaA P Karpinskij Fridrih Bogdanovich Shmidt Nekrolog Izvestiya Akademii nauk 6 seriya 1908 18 str 1287 1294 Palibin I V Akademik F B Shmidt Priroda 1939 3 Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi