Карл Людвіг Давид Фрідріх Гейслер (1 лютого 1866, Ділленбург — 25 жовтня 1947) — німецький гірничий інженер і хімік. Він відкрив особливу групу інтерметалідів, тепер відомих як Сплав Гейслера, які є феромагнітними, хоча складові елементи не є феромагнітними.
Громадянство | Німеччина |
---|---|
Дата народження | 1 лютого 1866[1] |
Місце народження | Ділленбург |
Дата смерті | 25 жовтня 1947 (81 рік) |
Місце смерті | Бонн |
Рід діяльності | хімік, інженер, гірничий інженер |
Сфера роботи | хімія[2] |
Заклад освіти | Боннський університет |
Життєпис
Фрідріх Гейслер народився як син Конрада Гейслера, власника заводу з виробництва кольорових металів Isabellenhütte Dillenburg. Він навчався в Боннському та Берлінському університетах і отримав ступінь доктора філософії в 1887 році в Берліні. Після роботи в Геттінгенському університеті він пройшов габілітацію в Берліні 1894 року. У 1901 році він відкрив феромагнітні інтерметаліди, тепер відомі як Сплав Гейслера, і провів деякі дослідження у співпраці з Марбурзьким університетом. Через патентні суперечки результати були опубліковані до 1903 року. З 1902 року він був головою Isabellenhütte.
Джерела
- F. Heusler: Verh. Deutsche Physikalische Gesellschaft 5 (1903), S. 219 ff.
- Personal- und Hochschulnachrichten Heusler 70th. Angewandte Chemie. 49 (12): 214. 1936. doi:10.1002/ange.19360491216.
- 100 Jahre „Heuslersche Legierungen“ from University of Marburg
Примітки
- SNAC — 2010.
- Чеська національна авторитетна база даних
- Heusler F. (1903). Über magnetische Manganlegierungen. Verhandlungen der Deutschen Physikalischen Gesellschaft (German) . 5: 219.
- Knowlton A.A. and Clifford O.C. (1912). The Heusler alloys. Trans. Faraday Soc. 8: 195—206. doi:10.1039/TF9120800195.
- Bozorth, Richard M. (1993). Ferromagnetism. Wiley-VCH. с. 201. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Lyudvig David Fridrih Gejsler 1 lyutogo 1866 Dillenburg 25 zhovtnya 1947 nimeckij girnichij inzhener i himik Vin vidkriv osoblivu grupu intermetalidiv teper vidomih yak Splav Gejslera 3 4 5 yaki ye feromagnitnimi hocha skladovi elementi ne ye feromagnitnimi GromadyanstvoNimechchina Data narodzhennya1 lyutogo 1866 1866 02 01 1 Misce narodzhennyaDillenburg Data smerti25 zhovtnya 1947 1947 10 25 81 rik Misce smertiBonn Rid diyalnostihimik inzhener girnichij inzhener Sfera robotihimiya 2 Zaklad osvitiBonnskij universitetZhittyepisred Fridrih Gejsler narodivsya yak sin Konrada Gejslera vlasnika zavodu z virobnictva kolorovih metaliv Isabellenhutte Dillenburg Vin navchavsya v Bonnskomu ta Berlinskomu universitetah i otrimav stupin doktora filosofiyi v 1887 roci v Berlini Pislya roboti v Gettingenskomu universiteti vin projshov gabilitaciyu v Berlini 1894 roku U 1901 roci vin vidkriv feromagnitni intermetalidi teper vidomi yak Splav Gejslera i proviv deyaki doslidzhennya u spivpraci z Marburzkim universitetom Cherez patentni superechki rezultati buli opublikovani do 1903 roku Z 1902 roku vin buv golovoyu Isabellenhutte Dzherelared F Heusler Verh Deutsche Physikalische Gesellschaft 5 1903 S 219 ff Personal und Hochschulnachrichten Heusler 70th Angewandte Chemie 49 12 214 1936 doi 10 1002 ange 19360491216 100 Jahre Heuslersche Legierungen from University of MarburgPrimitkired SNAC 2010 d Track Q29861311 Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Heusler F 1903 Uber magnetische Manganlegierungen Verhandlungen der Deutschen Physikalischen Gesellschaft German 5 219 Knowlton A A and Clifford O C 1912 The Heusler alloys Trans Faraday Soc 8 195 206 doi 10 1039 TF9120800195 Bozorth Richard M 1993 Ferromagnetism Wiley VCH s 201 ISBN 0 7803 1032 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fridrih Gejsler amp oldid 43332979