Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрідріх Вільгельм Мурнау нім Friedrich Wilhelm Murnau 28 грудня 1888 18881228 11 березня 1931 німецький кінорежисер пері

Фрідріх-Вільгельм Мурнау

Фрідріх-Вільгельм Мурнау

Фрідріх-Вільгельм Мурнау (нім. Friedrich Wilhelm Murnau, 28 грудня 1888(18881228) — 11 березня 1931) — німецький кінорежисер періоду німого кіно.

Фрідріх Вільгельм Мурнаунім. Friedrich Wilhelm MurnauimageДата народження28 грудня 1888(1888-12-28)[1][2][…]Місце народженняБілефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]Дата смерті11 березня 1931(1931-03-11)[1][2][…] (42 роки)Місце смертіСанта-Барбара, Каліфорнія, США[1]Похованняd[4]Громадянствоimage Німеччина[5]Alma materГайдельберзький університет Рупрехта-Карла і dПрофесіярежисерIMDbID 0003638 image Фрідріх Вільгельм Мурнау у Вікісховищі

Біографія

Фрідріх-Вільгельм Плумпе (Plumpe) народився 28 грудня 1888 року в містечку Білефельд у Німеччині. Батько Генріх Плумпе, виробник текстилю, був одружений удруге на матері хлопчика, Отілії, яка була вчителькою. Фрідріх мав двох рідних братів (Роберт та Бернхард) і двох прийомних сестер (Іда та Анна). Сім'я переїхала з Білефельда до Касселя в 1891—1892 роках. 1907 року Фрідріх став студентом Берлінського університету, але згодом перевівся до Гайдельберзького. Вивчав там німецьку та французьку філологію, відвідував лекції з історії мистецтв. Там познайомився та здружився з Гансом Еренбаумом-Дегеле — однокурсником, сином відомого берлінського банкіра. Ганс познайомив Фрідріха з богемною субкультурою Берліна. Творча діяльність Мурнау розпочалася з роботи театральним актором. Спочатку він був запрошений Максом Рейнгардтом до своєї школи й навчався там акторській майстерності. З 1912 року він є актором Німецького театру. А з 1914-го став помічником режисера в його труппі. Перша світова війна поставила крапку в театральній кар'єрі Мурнау. Він був призваний до армії й після служби на Західному фронті став у 1915 році командиром батальйону в Латвії. На Західний фронт Мурнау повернувся в 1917 році як радист і спостерігач у повітряних силах. Він був інтернований до Швейцарії в 1918 році й там написав свій перший сценарій. 1919 року повернувся до Берліна, де мати його загиблого на російському фронті друга Ганса Еренбаума-Дегеле запросила Мурнау жити на її віллі в Грюневальді.

Творчість

Відтоді Мурнау починає працювати режисером. Перший фільм — драма «Хлопчик у блакитному» (Der Knabe in Blau, інша назва — «Смарагд смерті») — був знятий у співдружності з Ернстом Хофманном, колишнім колегою по Німецькому театру, який був також продюсером і провідним актором фільму.

До кінця 1921 року Мурнау зняв 10 художніх фільмів, у п'яти з яких грав його колега та друг по театру Рейнхардта Конрад Фейдт. Серед них вирізняється стрічка «Голова Януса — трагедія на грані дійсності» (Der Januskopf — Eine Tragödie am Rand der Wirklichkeit, інші назви — «Жах», «Таємниця сера О'Коннора»), вільна екранізація сюжету «Дивна історія доктора Джекіла та містера Гайда» за Р. Л. Стівенсоном. Загалом ранні фільми Мурнау були фільмами жахів, попит на які був надзвичайно високим у післявоєнні роки. Три з десяти фільмів періоду 1919—1921 років існують і досі, а сім вважаються втраченими.

Всесвітню славу Фрідріх Мурнау здобув завдяки революційній для свого часу експресіоністській стрічці «Носферату. Симфонія жаху» (Nosferatu, eine Symphonie des Grauens). Головну роль у цій фантазії на тему роману Брема Стокера «Дракула» зіграв Макс Шрек. Настрій фільму був створений не лише самим режисером, а й значною мірою сценаристом Генріком Галеєном та дизайнером по костюмах і художником Альбіном Грау (Albin Grau). Альбін Грау навіть створив для цього студію «Прана-фільм» (Prana-film), однак «Носферату» став першим і останнім фільмом, знятим на цій студії. Кіносвіт і досі зазнає впливу кінематографічної традиції, започаткованої Мурнау цією стрічкою. Її прямим продовженням є, наприклад, фільми «Носферату — привид ночі» режисера Вернера Герцога (1979) та «Тінь вампіра» Еліаса Мериджа (2000).

У фільмі «Привид» за романом Гергарта Гауптмана, Мурнау використовує новаторський засіб — «суб'єктивну камеру», коли фільм знімається ніби «очима» персонажа. Його герой — дрібний чиновник із багатою уявою, який часто бачить реальність прикрашеною своїми нестримними фантазіями та страждає від невзаємного кохання.

Ще однієї вершини Мурнау досягає у фільмі «Остання людина» (Der letzte Mann) — безтитровій камерній драмі про старого швейцара (класична роль Еміля Яннінгса), що звільнений зі служби й переживає важку психологічну кризу. Цю стрічку часто називають найкращим і найглибшим твором режисера. Зйомки велися студією УФА (UFA) в Бабельсбергу в травні 1924 року. Це четверта з семи робіт Мурнау в співдружності з Карлом Майєром, одним із найвідоміших сценаристів Німеччини 20-х років XX століття.

Далі Мурнау звертається до екранізації класичних творів і ставить фільми «Тартюф» (Herr Tartüff) та «Фауст» (Faust — Eine deutsche Volkssage), у кожному з яких знову блискуче грає Еміль Яннінгс. У «Тартюфі» він знову співпрацює з Еріхом Поммером, який продюсував «Останню людину», а Карл Майєр перетворює мольєрівську комедію на «фільм у фільмі». Студія УФА відкрила новий Берлінський кінотеатр Gloria Palast німецькою прем'єрою «Тартюфа», презентуючи фільм Мурнау як головну громадську подію. «Тартюф» задумувався як грандіозний проект міжнародного ринку кіно. Бюджет стрічки сягнув 2 млн марок. Історія «Фауста» Гете задумувалась як гарантія витонченості та успішності кінематографу Німеччини. Це був останній фільм, знятий Мурнау для студії УФА.

Після свого першого візиту до США, у січні 1925 року, Мурнау підписав контракт із продюсером Вільямом Фоксом. Коли в Берліні відбувалася прем'єра «Фауста» в жовтні 1926-го, Мурнау вже переїхав до США й почав працювати в Голлівуді. Влітку 1927-го він знову приїхав до Берліна задля перемовин з УФА, але проекти, що задумувалися з УФА, не матеріалізувалися. Вдруге він поїхав до США в червні 1926 року, щоб почати роботу над своїм першим американським фільмом «Схід: Пісня двох людей». Це розповідь про чоловіка, звабленого жінкою з великого міста, який заради кохання до неї намагається вбити свою дружину. Фільм був створений на замовлення голлівудської кіностудії «Фокс» (Fox Film Studios). Сценарій, як було записано цю вимогу в контракті, писав Карл Майєр. Одразу після заснування нагороди Оскар фільм отримав її в кількох номінаціях (зокрема з формулюванням «Видатна художня постановка») та згодом неодноразово вносився до списків найзначущіших кінофільмів усіх часів.

Наступним фільмом Мурнау стала стрічка «Чотири дияволи» (Four Devils) — історія трагічного кохання в цирковому середовищі. Мурнау вимушений був іти на поступки кіностудії «Фокс» та змінювати кінцівку фільму згідно з бажанням глядачів (опитування було проведене самою кінокомпанією). До того ж після виходу на екрани стрічку спробували озвучити, незважаючи на протести самого Мурнау. Дивним чином разом із озвучкою змінилася кінцівка фільму, й озвучена версія була на 3 хвилини довша, ніж німа. Фільм «Міська дівчина» (City Girl), як і «Чотири дияволи», збігся із кризовим для кіно етапом переходу від німого кіно до звукового, тому не мав значного успіху.

Останньою роботою Мурнау став повнометражний документальний фільм «Табу» (Tabu), який він почав знімати на островах південної частини Тихого океану разом із Робертом Флаерті. Обидва поважали творчість один одного й були невдоволені умовами в Голлівуді. Тому з радістю взялися до зйомок фільму за власною уявою. Однак унаслідок творчих розбіжностей із Флаерті Мурнау змушений був закінчувати роботу над картиною самотужки. Коли картина була відзнята, Мурнау перебував на «фінансовій мілині», але компанія «Парамаунт» придбала стрічку й підписала з Мурнау контракт на 10 років. Він повернувся до Лос-Анджелеса для перемовин, збирався бути присутнім на прем'єрі стрічки в Нью-Йорку та поїхати далі у Європу.

Але цього не сталося — 11 березня 1931 року, за тиждень до прем'єри, він загинув у автомобільній катастрофі в Санта-Барбарі (Каліфорнія): його викинуло з машини, й він насмерть розбився об бетонну загорожу. Дивно, але ніхто з його подорожніх не постраждав. Зате миттєво поповзли плітки про те, що він вилетів із машини внаслідок того, що в той момент домагався юного шофера-кубинця. Пліткам повірили, й ім'я Мурнау опинилося під забороною, а на його поховання пришло всього 11 чоловік, серед яких були Еміль Яннінгс, Грета Гарбо, Карл Майєр, Роберт Флаерті, Еріх Поммер та Фріц Ланг.

Похований Фрідріх-Вільгельм Мурнау на кладовищі Waldfriedhof Stahnsdorf у Берліні.

Фільмографія

Факти з життя

  • За згадками сучасників, Мурнау був дуже високого зросту — вище двох метрів.
  • Фрідріх-Вільгельм Мурнау став одним із двох головних персонажів фільму Е. Еліаса Мериджа «Тінь вампіра» (2000) — філософсько-фантастичної версії історії зйомок «Носферату. Симфонія жаху». Роль Мурнау в ньому блискуче виконав Джон Малкович.
  • На прем'єрі фільму «Чотири дияволи» 2 липня 1928 року серед публіки були розповсюджені анкети. 49 заповнених анкет, які залишилися після смерті Мурнау та зберігаються в Берлінському музеї кіно, містять коментарі не лише щодо героїв фільму та акторів, а й кінцівки фільму. Мурнау був змушений підкоритися й змінити запланований ним фінал на «хеппі-енд».
  • Фільм Мурнау «Табу» про життя туземців тихоокеанських островів був спотворений цензурою внаслідок того, що в кадр постійно потрапляли нічим не прикриті груди туземних жінок. В одному з початкових епізодів фільму Пітера Джексона «Кінг-Конг» є прямий натяк на цю історію — один із продюсерів каже про те, що «в таких фільмах глядачам потрібні лише оголені груди».

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118585878 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
  5. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125

Посилання

  • Фонд Фрідріха-Вільгельма Мурнау [ 22 червня 2007 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fridrih Vilgelm Murnau nim Friedrich Wilhelm Murnau 28 grudnya 1888 18881228 11 bereznya 1931 nimeckij kinorezhiser periodu nimogo kino Fridrih Vilgelm Murnaunim Friedrich Wilhelm MurnauData narodzhennya28 grudnya 1888 1888 12 28 1 2 Misce narodzhennyaBilefeld Detmold Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina 1 Data smerti11 bereznya 1931 1931 03 11 1 2 42 roki Misce smertiSanta Barbara Kaliforniya SShA 1 Pohovannyad 4 Gromadyanstvo Nimechchina 5 Alma materGajdelberzkij universitet Ruprehta Karla i dProfesiyarezhiserIMDbID 0003638 Fridrih Vilgelm Murnau u VikishovishiBiografiyaFridrih Vilgelm Plumpe Plumpe narodivsya 28 grudnya 1888 roku v mistechku Bilefeld u Nimechchini Batko Genrih Plumpe virobnik tekstilyu buv odruzhenij udruge na materi hlopchika Otiliyi yaka bula vchitelkoyu Fridrih mav dvoh ridnih brativ Robert ta Bernhard i dvoh prijomnih sester Ida ta Anna Sim ya pereyihala z Bilefelda do Kasselya v 1891 1892 rokah 1907 roku Fridrih stav studentom Berlinskogo universitetu ale zgodom perevivsya do Gajdelberzkogo Vivchav tam nimecku ta francuzku filologiyu vidviduvav lekciyi z istoriyi mistectv Tam poznajomivsya ta zdruzhivsya z Gansom Erenbaumom Degele odnokursnikom sinom vidomogo berlinskogo bankira Gans poznajomiv Fridriha z bogemnoyu subkulturoyu Berlina Tvorcha diyalnist Murnau rozpochalasya z roboti teatralnim aktorom Spochatku vin buv zaproshenij Maksom Rejngardtom do svoyeyi shkoli j navchavsya tam aktorskij majsternosti Z 1912 roku vin ye aktorom Nimeckogo teatru A z 1914 go stav pomichnikom rezhisera v jogo truppi Persha svitova vijna postavila krapku v teatralnij kar yeri Murnau Vin buv prizvanij do armiyi j pislya sluzhbi na Zahidnomu fronti stav u 1915 roci komandirom bataljonu v Latviyi Na Zahidnij front Murnau povernuvsya v 1917 roci yak radist i sposterigach u povitryanih silah Vin buv internovanij do Shvejcariyi v 1918 roci j tam napisav svij pershij scenarij 1919 roku povernuvsya do Berlina de mati jogo zagiblogo na rosijskomu fronti druga Gansa Erenbauma Degele zaprosila Murnau zhiti na yiyi villi v Gryunevaldi TvorchistVidtodi Murnau pochinaye pracyuvati rezhiserom Pershij film drama Hlopchik u blakitnomu Der Knabe in Blau insha nazva Smaragd smerti buv znyatij u spivdruzhnosti z Ernstom Hofmannom kolishnim kolegoyu po Nimeckomu teatru yakij buv takozh prodyuserom i providnim aktorom filmu Do kincya 1921 roku Murnau znyav 10 hudozhnih filmiv u p yati z yakih grav jogo kolega ta drug po teatru Rejnhardta Konrad Fejdt Sered nih viriznyayetsya strichka Golova Yanusa tragediya na grani dijsnosti Der Januskopf Eine Tragodie am Rand der Wirklichkeit inshi nazvi Zhah Tayemnicya sera O Konnora vilna ekranizaciya syuzhetu Divna istoriya doktora Dzhekila ta mistera Gajda za R L Stivensonom Zagalom ranni filmi Murnau buli filmami zhahiv popit na yaki buv nadzvichajno visokim u pislyavoyenni roki Tri z desyati filmiv periodu 1919 1921 rokiv isnuyut i dosi a sim vvazhayutsya vtrachenimi Vsesvitnyu slavu Fridrih Murnau zdobuv zavdyaki revolyucijnij dlya svogo chasu ekspresionistskij strichci Nosferatu Simfoniya zhahu Nosferatu eine Symphonie des Grauens Golovnu rol u cij fantaziyi na temu romanu Brema Stokera Drakula zigrav Maks Shrek Nastrij filmu buv stvorenij ne lishe samim rezhiserom a j znachnoyu miroyu scenaristom Genrikom Galeyenom ta dizajnerom po kostyumah i hudozhnikom Albinom Grau Albin Grau Albin Grau navit stvoriv dlya cogo studiyu Prana film Prana film odnak Nosferatu stav pershim i ostannim filmom znyatim na cij studiyi Kinosvit i dosi zaznaye vplivu kinematografichnoyi tradiciyi zapochatkovanoyi Murnau ciyeyu strichkoyu Yiyi pryamim prodovzhennyam ye napriklad filmi Nosferatu privid nochi rezhisera Vernera Gercoga 1979 ta Tin vampira Eliasa Meridzha 2000 U filmi Privid za romanom Gergarta Gauptmana Murnau vikoristovuye novatorskij zasib sub yektivnu kameru koli film znimayetsya nibi ochima personazha Jogo geroj dribnij chinovnik iz bagatoyu uyavoyu yakij chasto bachit realnist prikrashenoyu svoyimi nestrimnimi fantaziyami ta strazhdaye vid nevzayemnogo kohannya She odniyeyi vershini Murnau dosyagaye u filmi Ostannya lyudina Der letzte Mann beztitrovij kamernij drami pro starogo shvejcara klasichna rol Emilya Yanningsa sho zvilnenij zi sluzhbi j perezhivaye vazhku psihologichnu krizu Cyu strichku chasto nazivayut najkrashim i najglibshim tvorom rezhisera Zjomki velisya studiyeyu UFA UFA v Babelsbergu v travni 1924 roku Ce chetverta z semi robit Murnau v spivdruzhnosti z Karlom Majyerom odnim iz najvidomishih scenaristiv Nimechchini 20 h rokiv XX stolittya Dali Murnau zvertayetsya do ekranizaciyi klasichnih tvoriv i stavit filmi Tartyuf Herr Tartuff ta Faust Faust Eine deutsche Volkssage u kozhnomu z yakih znovu bliskuche graye Emil Yannings U Tartyufi vin znovu spivpracyuye z Erihom Pommerom yakij prodyusuvav Ostannyu lyudinu a Karl Majyer peretvoryuye molyerivsku komediyu na film u filmi Studiya UFA vidkrila novij Berlinskij kinoteatr Gloria Palast nimeckoyu prem yeroyu Tartyufa prezentuyuchi film Murnau yak golovnu gromadsku podiyu Tartyuf zadumuvavsya yak grandioznij proekt mizhnarodnogo rinku kino Byudzhet strichki syagnuv 2 mln marok Istoriya Fausta Gete zadumuvalas yak garantiya vitonchenosti ta uspishnosti kinematografu Nimechchini Ce buv ostannij film znyatij Murnau dlya studiyi UFA Pislya svogo pershogo vizitu do SShA u sichni 1925 roku Murnau pidpisav kontrakt iz prodyuserom Vilyamom Foksom Koli v Berlini vidbuvalasya prem yera Fausta v zhovtni 1926 go Murnau vzhe pereyihav do SShA j pochav pracyuvati v Gollivudi Vlitku 1927 go vin znovu priyihav do Berlina zadlya peremovin z UFA ale proekti sho zadumuvalisya z UFA ne materializuvalisya Vdruge vin poyihav do SShA v chervni 1926 roku shob pochati robotu nad svoyim pershim amerikanskim filmom Shid Pisnya dvoh lyudej Ce rozpovid pro cholovika zvablenogo zhinkoyu z velikogo mista yakij zaradi kohannya do neyi namagayetsya vbiti svoyu druzhinu Film buv stvorenij na zamovlennya gollivudskoyi kinostudiyi Foks Fox Film Studios Scenarij yak bulo zapisano cyu vimogu v kontrakti pisav Karl Majyer Odrazu pislya zasnuvannya nagorodi Oskar film otrimav yiyi v kilkoh nominaciyah zokrema z formulyuvannyam Vidatna hudozhnya postanovka ta zgodom neodnorazovo vnosivsya do spiskiv najznachushishih kinofilmiv usih chasiv Nastupnim filmom Murnau stala strichka Chotiri diyavoli Four Devils istoriya tragichnogo kohannya v cirkovomu seredovishi Murnau vimushenij buv iti na postupki kinostudiyi Foks ta zminyuvati kincivku filmu zgidno z bazhannyam glyadachiv opituvannya bulo provedene samoyu kinokompaniyeyu Do togo zh pislya vihodu na ekrani strichku sprobuvali ozvuchiti nezvazhayuchi na protesti samogo Murnau Divnim chinom razom iz ozvuchkoyu zminilasya kincivka filmu j ozvuchena versiya bula na 3 hvilini dovsha nizh nima Film Miska divchina City Girl yak i Chotiri diyavoli zbigsya iz krizovim dlya kino etapom perehodu vid nimogo kino do zvukovogo tomu ne mav znachnogo uspihu Ostannoyu robotoyu Murnau stav povnometrazhnij dokumentalnij film Tabu Tabu yakij vin pochav znimati na ostrovah pivdennoyi chastini Tihogo okeanu razom iz Robertom Flaerti Obidva povazhali tvorchist odin odnogo j buli nevdovoleni umovami v Gollivudi Tomu z radistyu vzyalisya do zjomok filmu za vlasnoyu uyavoyu Odnak unaslidok tvorchih rozbizhnostej iz Flaerti Murnau zmushenij buv zakinchuvati robotu nad kartinoyu samotuzhki Koli kartina bula vidznyata Murnau perebuvav na finansovij milini ale kompaniya Paramaunt pridbala strichku j pidpisala z Murnau kontrakt na 10 rokiv Vin povernuvsya do Los Andzhelesa dlya peremovin zbiravsya buti prisutnim na prem yeri strichki v Nyu Jorku ta poyihati dali u Yevropu Ale cogo ne stalosya 11 bereznya 1931 roku za tizhden do prem yeri vin zaginuv u avtomobilnij katastrofi v Santa Barbari Kaliforniya jogo vikinulo z mashini j vin nasmert rozbivsya ob betonnu zagorozhu Divno ale nihto z jogo podorozhnih ne postrazhdav Zate mittyevo popovzli plitki pro te sho vin viletiv iz mashini vnaslidok togo sho v toj moment domagavsya yunogo shofera kubincya Plitkam povirili j im ya Murnau opinilosya pid zaboronoyu a na jogo pohovannya prishlo vsogo 11 cholovik sered yakih buli Emil Yannings Greta Garbo Karl Majyer Robert Flaerti Erih Pommer ta Fric Lang Pohovanij Fridrih Vilgelm Murnau na kladovishi Waldfriedhof Stahnsdorf u Berlini Filmografiya1919 Hlopchik u blakitnomu Smaragd smerti Der Knabe in Blau 1920 Satana Satanas 1920 Gorban i tancivnicya Der Bucklige und die Tanzerin 1920 Golova Yanusa Dvulikij Yanus Der Januskopf 1920 Vechir Nich Ranok Abend Nacht Morgen 1921 Temna doroga Der Gang in die Nacht 1921 Bazhannya Sehnsucht 1921 Zamok Fogelod Schloss Vogeloed 1922 Marica Marizza 1922 Palayucha zemlya 1922 Nosferatu Simfoniya zhahu Nosferatu eine Symphonie des Grauens 1922 Primara Phantom 1923 Vignannya Die Austreibung 1923 Die Finanzen des Grossherzogs 1924 Ostannya lyudina Der Letzte Mann 1926 Herr Tartuff 1926 Faust nimecka narodna legenda Faust Eine deutsche Volkssage 1927 Shid Pisnya dvoh lyudej 1928 Chotiri diyavoli 4 Devils 1930 Miska divchina City Girl 1931 Tabu Tabu Fakti z zhittyaZa zgadkami suchasnikiv Murnau buv duzhe visokogo zrostu vishe dvoh metriv Fridrih Vilgelm Murnau stav odnim iz dvoh golovnih personazhiv filmu E Eliasa Meridzha Tin vampira 2000 filosofsko fantastichnoyi versiyi istoriyi zjomok Nosferatu Simfoniya zhahu Rol Murnau v nomu bliskuche vikonav Dzhon Malkovich Na prem yeri filmu Chotiri diyavoli 2 lipnya 1928 roku sered publiki buli rozpovsyudzheni anketi 49 zapovnenih anket yaki zalishilisya pislya smerti Murnau ta zberigayutsya v Berlinskomu muzeyi kino mistyat komentari ne lishe shodo geroyiv filmu ta aktoriv a j kincivki filmu Murnau buv zmushenij pidkoritisya j zminiti zaplanovanij nim final na heppi end Film Murnau Tabu pro zhittya tuzemciv tihookeanskih ostroviv buv spotvorenij cenzuroyu vnaslidok togo sho v kadr postijno potraplyali nichim ne prikriti grudi tuzemnih zhinok V odnomu z pochatkovih epizodiv filmu Pitera Dzheksona King Kong ye pryamij natyak na cyu istoriyu odin iz prodyuseriv kazhe pro te sho v takih filmah glyadacham potribni lishe ogoleni grudi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118585878 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 https www berlin de senuvk umwelt stadtgruen friedhoefe begraebnisstaetten downloads eg liste pdf LIBRIS 2012 d Track Q1798125PosilannyaFond Fridriha Vilgelma Murnau 22 chervnya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ