Фредерік Гендрік Оранський (нід. Frederik Hendrik van Oranje; 29 січня 1584, Делфт — 14 березня 1647, Гаага) — принц Оранський, штатгалетер усіх провінцій Голландської республіки в 1625—1647 роках. За успішне захоплення ворожих міст отримав прізвисько «Містазавойовник».
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Оранських. Молодший син Вільгельма I Оранського, штатгальтера Голландії, Зеландії, Утрехта і Фризландії, й Луїзи де Коліньї. Народився 1584 року в Делфті. Через півроку загинув його батько.
1591 року разом з матір'ю перебрався до Гааги, де став навчатися у пастора Йогана Утенбогерта. Слідом вступив до Лейденського університету. У 1597—1598 роках навчався у Франції.
Потім оволодівав науками державного управління й військовою справою під орудою старшого зведеного брата Моріца. З 1598 року керував ескадроном кірасир. 1600 року стає членом Державної ради. Того ж року відзначився у битві біля Ньюпорта. 1602 року звитяжив під час облоги Граве, де вже керував значними загонами. 1603 року разом з великим пенсіонарієм Йоганом ван Олденбарневелтом представляв республіку на коронації в Лондоні Якова I Стюарта.
По поверненню отримав звання генерала кавалерії. На чолі загону здійснював набіги на прикордонні землі Німеччини та Південних Нідерландів. 1606 року прийшов на допомогу обложеному замку Бредевурт.
Після укладання Дванадцятирічного перемир'я з Іспанією занурився у внутрішні справи. Спочатку зберігав нейтралітет у конфлікті між армініанами і гомаристами, а також великим пенсіонарієм Йоганом ван Олденбарневелтом і братом-штатгальтером Моріцем. Втім у 1618 році за наказом останнього вимушений був брати участь у заколоті проти великого пенсіонарія. З загоном Фредерік Гендрік зайняв Утрехт.
Штатгальтер
1625 року оженився на представниці графського роду з Гессену. Того ж року після смерті брата Моріца стає штатгальтером Голландії, Зеландії, Утрехту, Оверейселя та Гельдерна, а також а капітаном і генерал-адміралом республіки. Скористався послабленням політиків, що представляли інтереси буржуазії, фактично впровадив монархічне правління.
Водночас продовжив війну проти Іспанії. При цьому уклав союзи з Данією та Швецією. Вже 1627 року відвоював важливу фортецю Грунло в графстві Цютфен, яку ще 1606 року захопили іспанці. 1628 році Франція фактично встановила контроль над князівством Оранж, що належало Фредеріку Гендріху 1629 році штатгальтер захопив важливе місто-фортецю Гертогенбос у північному Брабанті, де розташовувалися численні комори з військовим начинням та харчами.
У 1630-х роках переніс військові дії до Південних Нідерландів. З 1631 року надавав фінансову допомогу шведському королю Густаву II Адольфу. Водночас здійснив похід з наміром зайняти Брюгге і Дюнкерк, втім цьому завадило прибуття великої іспанської армії до Гентського каналу. 1632 року спробував зайняти Антверпен, проте невдало. Тому рушив південніше, захопивши міста Венло, Рурмонд і Сіттард. Слідом за цим здобув місто Маастрих, що давало контроль над усією течією Мааса. Внаслідок цих успіхів почалися перемовини з Іспанією щодо укладання мирного договору. Штатгальтер вимагав прийняття ключових вимог: збереження володінь Ост-Індійської компанії в Бразилії, перехід Гертогенбоса під владу Республіки Сполучених провінцій і сплата за вхід до портів Фландрії та Антверпену. Проте ці умови було відкинуто. Внаслідок цього армініани, що зберегли вплив в Голландії виступили за продовження перемовин та нові поступки республіки, проти чого був Оранський. Внаслідок цього вступив у конфлікт з великим пенсіонарієм Адріаном Паувом. Втім у генеральних Штатах штатгальтер здобув повну підтримку. Тому продовжив війну з Іспанією. У 1635 році поновив військовий союз з Францією.
1636 року голландсько-французькі війська захопили місто Тінен в Брабанті. Проте спроба захопити Левен виявилася невдалою. В цей час іспанські війська захопили важливу фортеці Шенкеншанс в гирлі Ваалу і Рейну, що становило загрозу для Утрехту. Але невдовзі штатгальтер відвоював цю фортецю. 1637 року війська Фредеріка Гендріка відвоювали фортецю Бреду. Водночас призначив командувачем флоту Мартина Тромпа. 1638 року спробував захопити Антверпен, проте марно. Водночас знову послабив вагу великих пенсіонаріїв.
З 1640 року постійно хворів на подагру. При цьому дедалі частіше конфліктував з Генеральними Штатами щодо фінансування військами, оскільки ті не бажали більше нести видатки. 1641 року захопив Геннеп в Лімбурзі. Також планував зайняти Антверпен. 1644 року вдалося зайняти місто Сас ван Гент і 1645 року місто Гюлст, що убезпечило Зеландію від вторгнення іспанців, надавши республіці контроль над морським узбережжям і каналами. У 1646 році вкотре спробував оволодіти Антверпеном, втім без успіху. Слідом за цим погодився розпочати мирні перемовини з іспанцями в Мюнстері. Втім не встиг дочекатися результатів, померши 1647 року. Посаду штатгальтера і фактичну владу в республіці успадкував його старший син Вільгельм.
Родина
Дружина — Амалія, донька графа .
Діти:
- Вільгельм (1626—1650), штатгальтер в 1647—1650 роках
- Луїза Генрієтта (1627—1667), дружина Фрідріха-Вільгельма Гогенцоллерна, курфюрста Бранденбургу
- (1628)
- Елізабет (1630)
- (1632—1642)
- Альбертіна Агнеса (1634—1696), дружина Віллема Фрідріха, князя Нассау-Діца
- Генріетта Катерина (1637—1708), дружина Йоганна Георга II Асканія, князя Ангальт-Дессау
- (1639)
- Марія (1642—1688), дружина Людвіга Генріха Віттельсбаха, пфальцграфа Зіммерн-Кайзерслаутерн
Коханка — .
Діти:
- (1624—1672), володар Цюлейштайна
Примітки
- Frederik Hendrik — 2009.
- SNAC — 2010.
- RKDartists
- Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Graaf, Ronald de, Oorlog, mijn arme schapen. Een andere kijk op de Tachtigjarige Oorlog 1565—1648. Uitgeverij Van Wijnen, Franeker (2004), 686 blz. .
- Israel, Jonathan I., De Republiek 1477—1806. Uitgeverij Van Wijnen, Franeker (6e druk, 2008 [1e druk: 1996]), 1368 blz. .
- Nimwegen, Olaf van, The Dutch Army and the Military Revolutions, 1588—1688. Boydell & Brewer Ltd (2010), 602 blz.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фредерік Гендрік Оранський |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frederik Gendrik Oranskij nid Frederik Hendrik van Oranje 29 sichnya 1584 Delft 14 bereznya 1647 Gaaga princ Oranskij shtatgaleter usih provincij Gollandskoyi respubliki v 1625 1647 rokah Za uspishne zahoplennya vorozhih mist otrimav prizvisko Mistazavojovnik Frederik Gendrik Oranskijnid Frederik Hendrik van OranjeNarodivsya29 sichnya 1584 1584 01 29 1 2 Delft Gollandiya Gollandska respublika 4 Pomer14 bereznya 1647 1647 03 14 1 2 63 roki abo 1647 4 Gaaga Gollandska respublika 4 PohovannyaNova cerkvaKrayina Gollandska respublikaDiyalnistpolitik oficer voyenachalnik kolekcioner mistectvaGaluzpolitika 4 i vijska 4 Znannya movniderlandskaUchasnikTridcyatirichna vijnaTitulknyazPosadaPrinc Oranskij i shtatgalterVijskove zvannyageneralRidOranska dinastiyaBatkoVilgelm I OranskijMatiLuyiza de KolinyiRodichiYelizaveta Sharlotta Pfalcska Fridrih IV kurfyurst Pfalcu Fridrih Vilgelm I i Georg VilgelmBrati sestriLuyiza Yuliana Oranska d Emiliya Antverpiana Oranska d Katerina Belgika Oranska Sharlotta Flandrina Oranska d d d d d Moric Oranskij 6 i dU shlyubi zAmaliya Zolms BraunfelskaDitiVilgelm II Oranskij Luyiza Genriyetta Oranska Albertina Agnesa Oranska Genriyetta Katerina Oranska d 7 Mariya Oranska 7 d 7 d 7 d i d 7 AvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Oranskih Molodshij sin Vilgelma I Oranskogo shtatgaltera Gollandiyi Zelandiyi Utrehta i Frizlandiyi j Luyizi de Kolinyi Narodivsya 1584 roku v Delfti Cherez pivroku zaginuv jogo batko 1591 roku razom z matir yu perebravsya do Gaagi de stav navchatisya u pastora Jogana Utenbogerta Slidom vstupiv do Lejdenskogo universitetu U 1597 1598 rokah navchavsya u Franciyi Potim ovolodivav naukami derzhavnogo upravlinnya j vijskovoyu spravoyu pid orudoyu starshogo zvedenogo brata Morica Z 1598 roku keruvav eskadronom kirasir 1600 roku staye chlenom Derzhavnoyi radi Togo zh roku vidznachivsya u bitvi bilya Nyuporta 1602 roku zvityazhiv pid chas oblogi Grave de vzhe keruvav znachnimi zagonami 1603 roku razom z velikim pensionariyem Joganom van Oldenbarneveltom predstavlyav respubliku na koronaciyi v Londoni Yakova I Styuarta Po povernennyu otrimav zvannya generala kavaleriyi Na choli zagonu zdijsnyuvav nabigi na prikordonni zemli Nimechchini ta Pivdennih Niderlandiv 1606 roku prijshov na dopomogu oblozhenomu zamku Bredevurt Pislya ukladannya Dvanadcyatirichnogo peremir ya z Ispaniyeyu zanurivsya u vnutrishni spravi Spochatku zberigav nejtralitet u konflikti mizh arminianami i gomaristami a takozh velikim pensionariyem Joganom van Oldenbarneveltom i bratom shtatgalterom Moricem Vtim u 1618 roci za nakazom ostannogo vimushenij buv brati uchast u zakoloti proti velikogo pensionariya Z zagonom Frederik Gendrik zajnyav Utreht Shtatgalter 1625 roku ozhenivsya na predstavnici grafskogo rodu z Gessenu Togo zh roku pislya smerti brata Morica staye shtatgalterom Gollandiyi Zelandiyi Utrehtu Overejselya ta Gelderna a takozh a kapitanom i general admiralom respubliki Skoristavsya poslablennyam politikiv sho predstavlyali interesi burzhuaziyi faktichno vprovadiv monarhichne pravlinnya Vodnochas prodovzhiv vijnu proti Ispaniyi Pri comu uklav soyuzi z Daniyeyu ta Shveciyeyu Vzhe 1627 roku vidvoyuvav vazhlivu fortecyu Grunlo v grafstvi Cyutfen yaku she 1606 roku zahopili ispanci 1628 roci Franciya faktichno vstanovila kontrol nad knyazivstvom Oranzh sho nalezhalo Frederiku Gendrihu 1629 roci shtatgalter zahopiv vazhlive misto fortecyu Gertogenbos u pivnichnomu Brabanti de roztashovuvalisya chislenni komori z vijskovim nachinnyam ta harchami U 1630 h rokah perenis vijskovi diyi do Pivdennih Niderlandiv Z 1631 roku nadavav finansovu dopomogu shvedskomu korolyu Gustavu II Adolfu Vodnochas zdijsniv pohid z namirom zajnyati Bryugge i Dyunkerk vtim comu zavadilo pributtya velikoyi ispanskoyi armiyi do Gentskogo kanalu 1632 roku sprobuvav zajnyati Antverpen prote nevdalo Tomu rushiv pivdennishe zahopivshi mista Venlo Rurmond i Sittard Slidom za cim zdobuv misto Maastrih sho davalo kontrol nad usiyeyu techiyeyu Maasa Vnaslidok cih uspihiv pochalisya peremovini z Ispaniyeyu shodo ukladannya mirnogo dogovoru Shtatgalter vimagav prijnyattya klyuchovih vimog zberezhennya volodin Ost Indijskoyi kompaniyi v Braziliyi perehid Gertogenbosa pid vladu Respubliki Spoluchenih provincij i splata za vhid do portiv Flandriyi ta Antverpenu Prote ci umovi bulo vidkinuto Vnaslidok cogo arminiani sho zberegli vpliv v Gollandiyi vistupili za prodovzhennya peremovin ta novi postupki respubliki proti chogo buv Oranskij Vnaslidok cogo vstupiv u konflikt z velikim pensionariyem Adrianom Pauvom Vtim u generalnih Shtatah shtatgalter zdobuv povnu pidtrimku Tomu prodovzhiv vijnu z Ispaniyeyu U 1635 roci ponoviv vijskovij soyuz z Franciyeyu 1636 roku gollandsko francuzki vijska zahopili misto Tinen v Brabanti Prote sproba zahopiti Leven viyavilasya nevdaloyu V cej chas ispanski vijska zahopili vazhlivu forteci Shenkenshans v girli Vaalu i Rejnu sho stanovilo zagrozu dlya Utrehtu Ale nevdovzi shtatgalter vidvoyuvav cyu fortecyu 1637 roku vijska Frederika Gendrika vidvoyuvali fortecyu Bredu Vodnochas priznachiv komanduvachem flotu Martina Trompa 1638 roku sprobuvav zahopiti Antverpen prote marno Vodnochas znovu poslabiv vagu velikih pensionariyiv Z 1640 roku postijno hvoriv na podagru Pri comu dedali chastishe konfliktuvav z Generalnimi Shtatami shodo finansuvannya vijskami oskilki ti ne bazhali bilshe nesti vidatki 1641 roku zahopiv Gennep v Limburzi Takozh planuvav zajnyati Antverpen 1644 roku vdalosya zajnyati misto Sas van Gent i 1645 roku misto Gyulst sho ubezpechilo Zelandiyu vid vtorgnennya ispanciv nadavshi respublici kontrol nad morskim uzberezhzhyam i kanalami U 1646 roci vkotre sprobuvav ovoloditi Antverpenom vtim bez uspihu Slidom za cim pogodivsya rozpochati mirni peremovini z ispancyami v Myunsteri Vtim ne vstig dochekatisya rezultativ pomershi 1647 roku Posadu shtatgaltera i faktichnu vladu v respublici uspadkuvav jogo starshij sin Vilgelm RodinaDruzhina Amaliya donka grafa Diti Vilgelm 1626 1650 shtatgalter v 1647 1650 rokah Luyiza Genriyetta 1627 1667 druzhina Fridriha Vilgelma Gogencollerna kurfyursta Brandenburgu 1628 Elizabet 1630 1632 1642 Albertina Agnesa 1634 1696 druzhina Villema Fridriha knyazya Nassau Dica Genrietta Katerina 1637 1708 druzhina Joganna Georga II Askaniya knyazya Angalt Dessau 1639 Mariya 1642 1688 druzhina Lyudviga Genriha Vittelsbaha pfalcgrafa Zimmern Kajzerslautern Kohanka Diti 1624 1672 volodar CyulejshtajnaPrimitkiFrederik Hendrik 2009 d Track Q1868372 SNAC 2010 d Track Q29861311 RKDartists d Track Q17299517 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2016 d Track Q110250907d Track Q2494649 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaGraaf Ronald de Oorlog mijn arme schapen Een andere kijk op de Tachtigjarige Oorlog 1565 1648 Uitgeverij Van Wijnen Franeker 2004 686 blz ISBN 9051942729 Israel Jonathan I De Republiek 1477 1806 Uitgeverij Van Wijnen Franeker 6e druk 2008 1e druk 1996 1368 blz ISBN 9789051943375 Nimwegen Olaf van The Dutch Army and the Military Revolutions 1588 1688 Boydell amp Brewer Ltd 2010 602 blz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Frederik Gendrik Oranskij