Фредерик Джон Мерріан Стреттон (англ. Frederick John Marrian Stratton; 16 жовтня 1881 — 2 вересня 1960) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1947).
Фредерик Джон Мерріан Стреттон | |
---|---|
Народився | 16 жовтня 1881[1] Бірмінгем, Велика Британія |
Помер | 2 вересня 1960[1] (78 років) Кембридж, Англія, Велика Британія |
Країна | Велика Британія Сполучене Королівство |
Діяльність | астроном, військовослужбовець, науково-педагогічний працівник, парапсихолог |
Alma mater | Бірмінгемський університет і Лондонський університет |
Знання мов | англійська |
Заклад | Кембриджський університет |
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Військове звання | підполковник |
Нагороди | |
|
Наукова біографія
Родився в Бірмінгемі. У 1904 році закінчив Кіз-коледж Кембриджського університету. До 1928 року викладав у цьому коледжі математику і астрономію, з 1919 року був його керівником. З 1905 року працював також в обсерваторії Кембриджського університету, в 1913—1914 роках — заступник директора Обсерваторії сонячної фізики в Кембриджі. Упродовж 1928—1947 років — директор Обсерваторії сонячної фізики та професор астрономії Кембриджського університету.
Наукові праці присвячені дослідженню Сонця і нових зірок. У 1939 році спільно з В. Меннінгом опублікував атлас спектру , складений на основі спектрограм, отриманих у різних обсерваторіях, — єдиний атлас, що відображає зміни спектру нової зірки протягом тривалого часу. Активно вивчав інші нові — , , . Брав участь у кембриджських експедиціях для спостереження сонячних затемнень — на Суматру (1926) і в Норвегію (1927). Очолював кембриджські експедиції в Сіам (1929), Канаду (1932) і Японію (1936) для спостереження сонячних затемнень. Під час спостережень в 1926 році спільно з К. Девідсоном отримав спектри хромосфери, які дозволили вперше ототожнити багато хромосферних ліній.
Генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу (1925—1935), генеральний секретар Міжнародної ради наукових союзів (1937—1952), президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1933—1935), президент Кембриджського філософського товариства (1930—1931), член багатьох академій наук і наукових товариств.
Премія імені Жуля Жансена Французького астрономічного товариства (1952).
На його честь названі астероїд 1560 Стреттонія і кратер на Місяці.
Примітки
- SNAC — 2010.
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Астрономы. Биографический справочник. отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frederik Dzhon Merrian Stretton angl Frederick John Marrian Stratton 16 zhovtnya 1881 18811016 2 veresnya 1960 anglijskij astronom chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1947 Frederik Dzhon Merrian StrettonNarodivsya16 zhovtnya 1881 1881 10 16 1 Birmingem Velika BritaniyaPomer2 veresnya 1960 1960 09 02 1 78 rokiv Kembridzh Angliya Velika BritaniyaKrayina Velika Britaniya Spoluchene KorolivstvoDiyalnistastronom vijskovosluzhbovec naukovo pedagogichnij pracivnik parapsihologAlma materBirmingemskij universitet i Londonskij universitetZnannya movanglijskaZakladKembridzhskij universitetUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijnaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoVijskove zvannyapidpolkovnikNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva premiya Zhulya Zhansena 1952 Mediafajli u VikishovishiNaukova biografiyaRodivsya v Birmingemi U 1904 roci zakinchiv Kiz koledzh Kembridzhskogo universitetu Do 1928 roku vikladav u comu koledzhi matematiku i astronomiyu z 1919 roku buv jogo kerivnikom Z 1905 roku pracyuvav takozh v observatoriyi Kembridzhskogo universitetu v 1913 1914 rokah zastupnik direktora Observatoriyi sonyachnoyi fiziki v Kembridzhi Uprodovzh 1928 1947 rokiv direktor Observatoriyi sonyachnoyi fiziki ta profesor astronomiyi Kembridzhskogo universitetu Naukovi praci prisvyacheni doslidzhennyu Soncya i novih zirok U 1939 roci spilno z V Menningom opublikuvav atlas spektru skladenij na osnovi spektrogram otrimanih u riznih observatoriyah yedinij atlas sho vidobrazhaye zmini spektru novoyi zirki protyagom trivalogo chasu Aktivno vivchav inshi novi Brav uchast u kembridzhskih ekspediciyah dlya sposterezhennya sonyachnih zatemnen na Sumatru 1926 i v Norvegiyu 1927 Ocholyuvav kembridzhski ekspediciyi v Siam 1929 Kanadu 1932 i Yaponiyu 1936 dlya sposterezhennya sonyachnih zatemnen Pid chas sposterezhen v 1926 roci spilno z K Devidsonom otrimav spektri hromosferi yaki dozvolili vpershe ototozhniti bagato hromosfernih linij Generalnij sekretar Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1925 1935 generalnij sekretar Mizhnarodnoyi radi naukovih soyuziv 1937 1952 prezident Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1933 1935 prezident Kembridzhskogo filosofskogo tovaristva 1930 1931 chlen bagatoh akademij nauk i naukovih tovaristv Premiya imeni Zhulya Zhansena Francuzkogo astronomichnogo tovaristva 1952 Na jogo chest nazvani asteroyid 1560 Strettoniya i krater na Misyaci PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Astronomy Biograficheskij spravochnik otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros