Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франческо Мауріціо ді Джорджо ді Мартіно італ Francesco di Giorgio Martini 1439 29 листопада 1501 італійський художник С

Франческо ді Джорджо

Франческо ді Джорджо

Франческо Мауріціо ді Джорджо ді Мартіно (італ. Francesco di Giorgio Martini; 1439 — 29 листопада 1501) — італійський художник Сієнської школи, скульптор, архітектор, винахідник, військовий інженер.

Франческо ді Джорджо
image
ПсевдоМауріціо
Народився1439(1439)
Сієна
Помер29 листопада 1501(1501-11-29)
Сієна
ГромадянствоСієнська республіка
Національністьіталієць
Діяльністьхудожник, скульптор
ВчителіВекк'єтта
Знання мовіталійська[1][2]
Роки активності1464[3] — 1502[3]
НапрямокСієнська школа
Magnum opusd і d
Конфесіякатолицтво
БатькоДжорджо ді Мартіно дель Віва
У шлюбі зКрістофана ді Крістофано ді Компаньятіко
Аньєза ді Бенедетто Ланді дель Поджо
Діти9 дітей

Життєпис

Франческо ді Джорджо народився в Сієні у 1439 році (згідно з архівними документами, був хрещений 23 вересня 1439 року) в родині Джорджо ді Мартіно дель Віва, чиновника, який обіймав невиличку посаду в сієнській міській адміністрації.

На початку 1460-х років Франческо поступив в майстерню Лоренцо ді П'єтро дель Векк'єтти, художника, скульптора і військового архітектора. У 1463–1464 роках він разом зі вчителем відвідав Флоренцію та Рим, де ознаймився з досягненнями тамтешних майстрів.

У 1460-ті роках Мартіні вдосконалюється в інженерній та будівельній справі. У квітні 1469 року призначається на посаду operaio dei bottini, в обов'язки якого входила інспекція системи водопостачання Сієни, наглядом за станом підземних вод, криниць, водогонів, мостів, а також будівництвом фонтанів, якими він порадував мешканців Сієни під час міських фестивалів у 1470 і 1471 роках. Разом з Нероччо де Ланді у 1467 році організувавши Товариство живопису. Їх спільна діяльність тривала до 1475 року, коли Франческо ді Джорджо став працювати самостійно.

Франческо ді Джорджо і його колезі Паоло ді Андреа сієнський уряд доручив протягом трьох років збільшити водні запаси Сієни. Великі суми грошей, які він отримав за діяльність у цьому напрямку (у 1469 році — 3200 лір та у 1472 році — 3200 лір) свідчать про важливість його робіт для сієнського уряду, а також про високе становище Франческо в суспільстві. Він одночасно стає людиною, чиє ім'я відоме за межами Сієни.

У 1477 році Федеріго ді Монтефельтро, герцог Урбіно, запрошує майстра до себе на службу. Він став для герцога «довіреним радником», і за роки, проведені в Урбіно, йому довелося виконувати самі різні доручення — працював в Домському соборі (Урбіно), в герцогському палаці, будував різні фортифікаційні споруди, вигадував різні військові машини, а також виконував дипломатичні місії, навіть займався шпигунством. Його служба при дворі тривала до самої смерті Федеріго да Монтефельтро у 1482 році. Саме під час служби при дворі герцога Урбіно про ді Мартіні пішла слава по всій Італії. Його стали запрошувати «застосувати свій інтелект» герцог Калабрії Альфонсо, правитель Флоренції Лоренцо Медічі, герцог Міланський Джан Галеаццо Сфорца.

В цей час Франческо ді Джорджо був звинувачений у тому, що видав ворогам Сієни секрети військових споруд, його викреслили з реєстру громадян, а майно конфіскували. В цей час Франческо служив Джованні делла Ровере та виконував роботи в Кортоні, Губбіо, Анконі та Йєзі.

Він повернувся до Сієни наприкінці 1487 року, завдяки тому, що рідня його дружини прийшла до влади, але й тому, що новий уряд Сієнської республіки приклав немало зусиль для його повернення та запропонував йому, в якості стимулу, 1000 флоринів. Франческо з сім'єю повернувся в Сієну у той же будинок на Пьяцца Сан Джованні, де він уже тепер значився жителем до самої своєї смерті у 1501 році, а його ім'я у 1488 році знову з'являється в податкових реєстрах з позначкою «ingegniere», тобто «інженер». Він був для сієнського уряду дуже потрібним фахівцем, оскільки був куратором найважливіших міських об'єктів — фортифікаційних споруд, гребель і мостів, а також гірничих робіт.

З цього моменту мешкає у Сієні, де отримує замовлення від уряду як інженер — зводить фортифікаційні споруди, греблі і мости, здійснює гірничі роботи. Крім того, він виконував різні урядові доручення, як в області фінансів, за допомогою участі в різних спільних бізнес-проектах, так і в галузі дипломатії, яка завжди тісно пов'язана з шпигунством. З кінця літа 1487 архіви свідчать про його постійних поїздках з метою огляду споруд та інженерних консультацій по всій Італії, так що в Сієні він практично не жив. Але, цілком ймовірно, його консультації і огляди відбувалися не без важливих відомостей, отриманих у результаті сієнські урядом.

У 1490 році Франческо відбуває до Мілана до герцога Джан Галеаццо Сфорца. Тут брав участь у будівництві собору, давши цінні поради стосовно зведення купола. При дворі Сфорца Франческо познайомився з Леонардо да Вінчі, з яким затоваришував. Вони разом їздили до Павії, куди Франческо був запрошений для консультацій з приводу будівництва собору.

У 1491 році майстра запрошує Альфонсо, герцог Калабрії, для робіт у Неаполі, де Мартіні займався будівництома фортифікацій навколо Кастель-Нуово.

Після цього повертається до Сієни і працює в кафедральному соборі. У 1495–1497 роках Франческо створює для нього бронзові скульптури янголів. З 1498 року і до своєї смерті в 1501 році він служить на посаді Capomaestro («бригадир», «головний майстер»), в його обов'язки входило вирішення всіх мистецьких та архітектурних питань у головному Сієнському соборі.

Творчість

Перші живописні твори Франческо датуються 1458–1460 роками — 3 невеликі панелі з сієнської пінакотеки і таволетта для сієнського казначейства.

Іншим прикладом ранньої творчості Франческо є портативна ікона "Св. Доротея" (бл. 1460, Лондон, Національна галерея). Зворушливий образ святої-мучениці веде за руку немовляти Христа з кошичком квітів, ймовірно, брали з собою в дорогу для здійснення молитов поза домом. До ранніх творів також відносять "Проповідь св. Бернардина" (1462—1463 рр., Галерея Уолкера, Ліверпуль).

До 1460-х років зараховують також невелику «Міфологічну сцену» із зібрання Бернсон (Сеттіньяно, вілла Таті), «Накладення ярма слухняності» (Стара Пінакотека, Мюнхен), панель кассоне «Тріумф Цнотливості» (бл. 1463–1468, Музей Пола Гетті, Лос-Анджелес), маленьке «Різдво» із зібрання Креса (1460–1465, Хай арт мюзеум, Атланта), і мініатюру фронтисписі манускрипту «De animalibus», яку одні дослідники вважають виконаною в 1463 році, інші в 1470.

У 1471 році монастир Монте Оліво Маджоре замовив фреску «Коронація Богородиці», у 1475 році для монастиря Сан-Бенедетто замовили Франческо вівтарну картину «Різдво» (Сієна, Пінакотека). У контракті спеціально обмовлялося, що Франческо ді Джорджо повинен узяти в її створенні безпосередню участь, і картина повинна бути виконана якісно. У сцені Різдва він написав всі основні фігури переднього плану — у них помітна чудова гра світла.

У 1487 році, повернувшись до Сієну, художник працює над замовленнями, які надійшли з сіенского собору. Крім того він отримав велике замовлення на оформлення капели Бики в церкві Сант-Агостіно (1488–1494 рр.) Над цим проектом майстер працював разом Лукою Сіньйореллі, який за кілька років до того сприяв призначенню Франческо керівником будівництва церкви Санта-Марія дель Кальчінайо в Кортоні.

Для капели Бикі Франческо ді Джорджо спроектував і частково написав дві фрески на бічних стінах, але закінчені вони були, ймовірно, його співробітниками. У 1494 році він взяв участь у створенні серії картин із зображенням великих мужів і жінок давнини, більшу частину якої приписують руці Майстра історії Грізельди. Крім цих двох митців у створенні серії відзначилися Маттео ді Джованні, Нероччо де Ланді і П'єтро Оріолі. Ймовірно Франческо брав участь тільки в початковій стадії цієї серії, написавши «Сципіона Африканського» (1494 р., Музей Барджелло, Флоренція).

Останнім його великим твором є створена між 1490 і 1495 роками для церкви Сан-Доменіко в Сієні велика вівтарна картина «Різдво», на якій можна бачити двох ангелів, явно запозичених у Боттічеллі, і пастухів, яких написав вже Бернардіно Фунгаі.

Творчість Франческо ді Джорджо як скульптора перебувала під сильним впливом флорентійця Донателло. Першим твором була дерев'яна статуя Іоанна Хрестителя, яку майстер створив у 1464 році.

Від Франческо ді Джорджо збереглося також декілька бронзових барельєфів: «П'єта» у церкві Карміне у Венеції (1477), «Бичування Христа» у галереї Перуджі (близько 1480), «Святий Ієронім у пустелі» (1485) і «Суд Паріса» (1475—1485) у Національній Галереї мистецтв у Вашингтоні, а також стукковий рельєф «Алегорія незгоди» (близько 1480) з музею Вікторії та Альберта у Лондоні та теракотовий поліхромний рельєф «Мадонна з немовлям і ангелами» з церкви Сан-Себастьяно ін Валлепьятта під Сієною (близько 1474). У рельєфах відчувається вплив Андреа дель Верроккйо. Крім того, він виготовляв бронзові медалі із зображенням різних правителів та святих.

Протягом своєї кар'єри він брав участь в безлічі архітектурних проектів, але не всі результати його праць збереглися. Ймовірно, першим досвідом Франческо як архітектора була участь у будівництві невеликої церкви Санта-Марія делле Неві, розташованої в центральній частині Сієни. Він також брав участь у роботах з розширення базиліки Сан-Франческо в Сієні, що проводилися в 1475–1482 роках. У 1474 році він будував герцогський палац у Меркателло, 1476 року керував спорудженням міської ратуші в Кальї, Палац Старійшин в Анконі у 1484 році, у 1486 будував палац Сеньйорії в Йезі.

Під час служби при дворі герцога Урбіно Федеріго да Монтефельтро Франческо брав участь у реконструкції і внутрішньому оформленні його палацу, побудував в околицях Урбіно собор, монастир та церкву Сан-Бернардіно, а також монастир кларисок та церкву Санта-К'яра (Св. Клари), брав участь у будівництві та оформленні інтер'єру герцогської резиденції в Губбіо.

Справжнім шедевром серед архітектурних творів майстра є церква Санта-Марія дель Кальчінайо (Санта-Марія делле Грація), побудована в Кортоні упродовж 1485—1515 років, вже після смерті Франческо, і вирізняється як ясністю зовнішніх форм, так і гармонією внутрішнього устрою. Будівництво її велося на пересіченій місцевості, на схилі, по якому протікав струмок. Франческо створив інженерний проект, що дозволив вирішити всі проблеми, стежив за будівництвом, але, на жаль, закінчення його дочекатися майстру не вдалося. Згодом будівлю церкви було перебудовано.

1493 року Франческо ді Джорджо взяв участь у проектуванні та будівництві церкви Сан-Себастьяно в Валлепьятта, під Сієною, а в 1489—1495 роках будував Палаццо Канчеллерія у Римі. Однак крім цивільної та церковної архітектури, він займався архітектурою військовою, у проектуванні якої особливо відзначився, і тому був бажаним гостем для багатьох правителів. Він побудував або перебудував безліч фортець. В одній лише провінції Марке таких об'єктів налічують одинадцять. Серед них побудований на скелі укріплений замок Сан-Лео, і фортеця Сассокорваро.

Підсумком його будівельного досвіду та роздумів став трактат «Громадянська і військова архітектура». У цій праці Франческо ді Джорджо спирався як на класичну римську архітектуру — ідеї Вітрувія, так і на тогочасні досягнення. Трактат був створений приблизно в 1482—1486 роках, і забезпечений малюнками, зробленими рукою автора. Вперше опублікований у 1841 році.

Родина

3 листопада 1467 року одружується з представницею роду Компаньятіко, яка померла у 1468 році під час пологів. у 1469 році вдруге одружився з представницею мистецького роду Ланді, заможна родина якої належала партії Новескі. Придане нареченої склало 300 флоринів. Друга дружина Франческо народила 9 дітей, переважно доньок.

Джерела

  • Francesco di Giorgio Martini, Trattati di Architettura, Ingegneria e Arte Militare, a cura di Corrado Maltese (trascrizione di Livia Maltese Degrassi). — Milano, Polifilo: 1967. (італ.)
  • Ralph Toledano Francesco di Giorgio Martini. Pittore e scultore. — Milano, Electa: 1987. — 176 P. — . (італ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо ді Джорджо


Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franchesko Mauricio di Dzhordzho di Martino ital Francesco di Giorgio Martini 1439 29 listopada 1501 italijskij hudozhnik Siyenskoyi shkoli skulptor arhitektor vinahidnik vijskovij inzhener Franchesko di DzhordzhoPsevdoMauricioNarodivsya1439 1439 SiyenaPomer29 listopada 1501 1501 11 29 SiyenaGromadyanstvoSiyenska respublikaNacionalnistitaliyecDiyalnisthudozhnik skulptorVchiteliVekk yettaZnannya movitalijska 1 2 Roki aktivnosti1464 3 1502 3 NapryamokSiyenska shkolaMagnum opusd i dKonfesiyakatolictvoBatkoDzhordzho di Martino del VivaU shlyubi zKristofana di Kristofano di Kompanyatiko Anyeza di Benedetto Landi del PodzhoDiti9 ditej Mediafajli u VikishovishiZhittyepisFranchesko di Dzhordzho narodivsya v Siyeni u 1439 roci zgidno z arhivnimi dokumentami buv hreshenij 23 veresnya 1439 roku v rodini Dzhordzho di Martino del Viva chinovnika yakij obijmav nevilichku posadu v siyenskij miskij administraciyi Na pochatku 1460 h rokiv Franchesko postupiv v majsternyu Lorenco di P yetro del Vekk yetti hudozhnika skulptora i vijskovogo arhitektora U 1463 1464 rokah vin razom zi vchitelem vidvidav Florenciyu ta Rim de oznajmivsya z dosyagnennyami tamteshnih majstriv U 1460 ti rokah Martini vdoskonalyuyetsya v inzhenernij ta budivelnij spravi U kvitni 1469 roku priznachayetsya na posadu operaio dei bottini v obov yazki yakogo vhodila inspekciya sistemi vodopostachannya Siyeni naglyadom za stanom pidzemnih vod krinic vodogoniv mostiv a takozh budivnictvom fontaniv yakimi vin poraduvav meshkanciv Siyeni pid chas miskih festivaliv u 1470 i 1471 rokah Razom z Nerochcho de Landi u 1467 roci organizuvavshi Tovaristvo zhivopisu Yih spilna diyalnist trivala do 1475 roku koli Franchesko di Dzhordzho stav pracyuvati samostijno Franchesko di Dzhordzho i jogo kolezi Paolo di Andrea siyenskij uryad doruchiv protyagom troh rokiv zbilshiti vodni zapasi Siyeni Veliki sumi groshej yaki vin otrimav za diyalnist u comu napryamku u 1469 roci 3200 lir ta u 1472 roci 3200 lir svidchat pro vazhlivist jogo robit dlya siyenskogo uryadu a takozh pro visoke stanovishe Franchesko v suspilstvi Vin odnochasno staye lyudinoyu chiye im ya vidome za mezhami Siyeni U 1477 roci Federigo di Montefeltro gercog Urbino zaproshuye majstra do sebe na sluzhbu Vin stav dlya gercoga dovirenim radnikom i za roki provedeni v Urbino jomu dovelosya vikonuvati sami rizni doruchennya pracyuvav v Domskomu sobori Urbino v gercogskomu palaci buduvav rizni fortifikacijni sporudi vigaduvav rizni vijskovi mashini a takozh vikonuvav diplomatichni misiyi navit zajmavsya shpigunstvom Jogo sluzhba pri dvori trivala do samoyi smerti Federigo da Montefeltro u 1482 roci Same pid chas sluzhbi pri dvori gercoga Urbino pro di Martini pishla slava po vsij Italiyi Jogo stali zaproshuvati zastosuvati svij intelekt gercog Kalabriyi Alfonso pravitel Florenciyi Lorenco Medichi gercog Milanskij Dzhan Galeacco Sforca V cej chas Franchesko di Dzhordzho buv zvinuvachenij u tomu sho vidav vorogam Siyeni sekreti vijskovih sporud jogo vikreslili z reyestru gromadyan a majno konfiskuvali V cej chas Franchesko sluzhiv Dzhovanni della Rovere ta vikonuvav roboti v Kortoni Gubbio Ankoni ta Jyezi Vin povernuvsya do Siyeni naprikinci 1487 roku zavdyaki tomu sho ridnya jogo druzhini prijshla do vladi ale j tomu sho novij uryad Siyenskoyi respubliki priklav nemalo zusil dlya jogo povernennya ta zaproponuvav jomu v yakosti stimulu 1000 floriniv Franchesko z sim yeyu povernuvsya v Siyenu u toj zhe budinok na Pyacca San Dzhovanni de vin uzhe teper znachivsya zhitelem do samoyi svoyeyi smerti u 1501 roci a jogo im ya u 1488 roci znovu z yavlyayetsya v podatkovih reyestrah z poznachkoyu ingegniere tobto inzhener Vin buv dlya siyenskogo uryadu duzhe potribnim fahivcem oskilki buv kuratorom najvazhlivishih miskih ob yektiv fortifikacijnih sporud grebel i mostiv a takozh girnichih robit Z cogo momentu meshkaye u Siyeni de otrimuye zamovlennya vid uryadu yak inzhener zvodit fortifikacijni sporudi grebli i mosti zdijsnyuye girnichi roboti Krim togo vin vikonuvav rizni uryadovi doruchennya yak v oblasti finansiv za dopomogoyu uchasti v riznih spilnih biznes proektah tak i v galuzi diplomatiyi yaka zavzhdi tisno pov yazana z shpigunstvom Z kincya lita 1487 arhivi svidchat pro jogo postijnih poyizdkah z metoyu oglyadu sporud ta inzhenernih konsultacij po vsij Italiyi tak sho v Siyeni vin praktichno ne zhiv Ale cilkom jmovirno jogo konsultaciyi i oglyadi vidbuvalisya ne bez vazhlivih vidomostej otrimanih u rezultati siyenski uryadom U 1490 roci Franchesko vidbuvaye do Milana do gercoga Dzhan Galeacco Sforca Tut brav uchast u budivnictvi soboru davshi cinni poradi stosovno zvedennya kupola Pri dvori Sforca Franchesko poznajomivsya z Leonardo da Vinchi z yakim zatovarishuvav Voni razom yizdili do Paviyi kudi Franchesko buv zaproshenij dlya konsultacij z privodu budivnictva soboru U 1491 roci majstra zaproshuye Alfonso gercog Kalabriyi dlya robit u Neapoli de Martini zajmavsya budivnictoma fortifikacij navkolo Kastel Nuovo Pislya cogo povertayetsya do Siyeni i pracyuye v kafedralnomu sobori U 1495 1497 rokah Franchesko stvoryuye dlya nogo bronzovi skulpturi yangoliv Z 1498 roku i do svoyeyi smerti v 1501 roci vin sluzhit na posadi Capomaestro brigadir golovnij majster v jogo obov yazki vhodilo virishennya vsih misteckih ta arhitekturnih pitan u golovnomu Siyenskomu sobori TvorchistPershi zhivopisni tvori Franchesko datuyutsya 1458 1460 rokami 3 neveliki paneli z siyenskoyi pinakoteki i tavoletta dlya siyenskogo kaznachejstva Inshim prikladom rannoyi tvorchosti Franchesko ye portativna ikona Sv Doroteya bl 1460 London Nacionalna galereya Zvorushlivij obraz svyatoyi muchenici vede za ruku nemovlyati Hrista z koshichkom kvitiv jmovirno brali z soboyu v dorogu dlya zdijsnennya molitov poza domom Do rannih tvoriv takozh vidnosyat Propovid sv Bernardina 1462 1463 rr Galereya Uolkera Liverpul Do 1460 h rokiv zarahovuyut takozh neveliku Mifologichnu scenu iz zibrannya Bernson Settinyano villa Tati Nakladennya yarma sluhnyanosti Stara Pinakoteka Myunhen panel kassone Triumf Cnotlivosti bl 1463 1468 Muzej Pola Getti Los Andzheles malenke Rizdvo iz zibrannya Kresa 1460 1465 Haj art myuzeum Atlanta i miniatyuru frontispisi manuskriptu De animalibus yaku odni doslidniki vvazhayut vikonanoyu v 1463 roci inshi v 1470 U 1471 roci monastir Monte Olivo Madzhore zamoviv fresku Koronaciya Bogorodici u 1475 roci dlya monastirya San Benedetto zamovili Franchesko vivtarnu kartinu Rizdvo Siyena Pinakoteka U kontrakti specialno obmovlyalosya sho Franchesko di Dzhordzho povinen uzyati v yiyi stvorenni bezposerednyu uchast i kartina povinna buti vikonana yakisno U sceni Rizdva vin napisav vsi osnovni figuri perednogo planu u nih pomitna chudova gra svitla U 1487 roci povernuvshis do Siyenu hudozhnik pracyuye nad zamovlennyami yaki nadijshli z sienskogo soboru Krim togo vin otrimav velike zamovlennya na oformlennya kapeli Biki v cerkvi Sant Agostino 1488 1494 rr Nad cim proektom majster pracyuvav razom Lukoyu Sinjorelli yakij za kilka rokiv do togo spriyav priznachennyu Franchesko kerivnikom budivnictva cerkvi Santa Mariya del Kalchinajo v Kortoni Dlya kapeli Biki Franchesko di Dzhordzho sproektuvav i chastkovo napisav dvi freski na bichnih stinah ale zakincheni voni buli jmovirno jogo spivrobitnikami U 1494 roci vin vzyav uchast u stvorenni seriyi kartin iz zobrazhennyam velikih muzhiv i zhinok davnini bilshu chastinu yakoyi pripisuyut ruci Majstra istoriyi Grizeldi Krim cih dvoh mitciv u stvorenni seriyi vidznachilisya Matteo di Dzhovanni Nerochcho de Landi i P yetro Orioli Jmovirno Franchesko brav uchast tilki v pochatkovij stadiyi ciyeyi seriyi napisavshi Scipiona Afrikanskogo 1494 r Muzej Bardzhello Florenciya Ostannim jogo velikim tvorom ye stvorena mizh 1490 i 1495 rokami dlya cerkvi San Domeniko v Siyeni velika vivtarna kartina Rizdvo na yakij mozhna bachiti dvoh angeliv yavno zapozichenih u Bottichelli i pastuhiv yakih napisav vzhe Bernardino Fungai Tvorchist Franchesko di Dzhordzho yak skulptora perebuvala pid silnim vplivom florentijcya Donatello Pershim tvorom bula derev yana statuya Ioanna Hrestitelya yaku majster stvoriv u 1464 roci Vid Franchesko di Dzhordzho zbereglosya takozh dekilka bronzovih barelyefiv P yeta u cerkvi Karmine u Veneciyi 1477 Bichuvannya Hrista u galereyi Perudzhi blizko 1480 Svyatij Iyeronim u pusteli 1485 i Sud Parisa 1475 1485 u Nacionalnij Galereyi mistectv u Vashingtoni a takozh stukkovij relyef Alegoriya nezgodi blizko 1480 z muzeyu Viktoriyi ta Alberta u Londoni ta terakotovij polihromnij relyef Madonna z nemovlyam i angelami z cerkvi San Sebastyano in Vallepyatta pid Siyenoyu blizko 1474 U relyefah vidchuvayetsya vpliv Andrea del Verrokkjo Krim togo vin vigotovlyav bronzovi medali iz zobrazhennyam riznih praviteliv ta svyatih Protyagom svoyeyi kar yeri vin brav uchast v bezlichi arhitekturnih proektiv ale ne vsi rezultati jogo prac zbereglisya Jmovirno pershim dosvidom Franchesko yak arhitektora bula uchast u budivnictvi nevelikoyi cerkvi Santa Mariya delle Nevi roztashovanoyi v centralnij chastini Siyeni Vin takozh brav uchast u robotah z rozshirennya baziliki San Franchesko v Siyeni sho provodilisya v 1475 1482 rokah U 1474 roci vin buduvav gercogskij palac u Merkatello 1476 roku keruvav sporudzhennyam miskoyi ratushi v Kalyi Palac Starijshin v Ankoni u 1484 roci u 1486 buduvav palac Senjoriyi v Jezi Pid chas sluzhbi pri dvori gercoga Urbino Federigo da Montefeltro Franchesko brav uchast u rekonstrukciyi i vnutrishnomu oformlenni jogo palacu pobuduvav v okolicyah Urbino sobor monastir ta cerkvu San Bernardino a takozh monastir klarisok ta cerkvu Santa K yara Sv Klari brav uchast u budivnictvi ta oformlenni inter yeru gercogskoyi rezidenciyi v Gubbio Spravzhnim shedevrom sered arhitekturnih tvoriv majstra ye cerkva Santa Mariya del Kalchinajo Santa Mariya delle Graciya pobudovana v Kortoni uprodovzh 1485 1515 rokiv vzhe pislya smerti Franchesko i viriznyayetsya yak yasnistyu zovnishnih form tak i garmoniyeyu vnutrishnogo ustroyu Budivnictvo yiyi velosya na peresichenij miscevosti na shili po yakomu protikav strumok Franchesko stvoriv inzhenernij proekt sho dozvoliv virishiti vsi problemi stezhiv za budivnictvom ale na zhal zakinchennya jogo dochekatisya majstru ne vdalosya Zgodom budivlyu cerkvi bulo perebudovano 1493 roku Franchesko di Dzhordzho vzyav uchast u proektuvanni ta budivnictvi cerkvi San Sebastyano v Vallepyatta pid Siyenoyu a v 1489 1495 rokah buduvav Palacco Kanchelleriya u Rimi Odnak krim civilnoyi ta cerkovnoyi arhitekturi vin zajmavsya arhitekturoyu vijskovoyu u proektuvanni yakoyi osoblivo vidznachivsya i tomu buv bazhanim gostem dlya bagatoh praviteliv Vin pobuduvav abo perebuduvav bezlich fortec V odnij lishe provinciyi Marke takih ob yektiv nalichuyut odinadcyat Sered nih pobudovanij na skeli ukriplenij zamok San Leo i fortecya Sassokorvaro Pidsumkom jogo budivelnogo dosvidu ta rozdumiv stav traktat Gromadyanska i vijskova arhitektura U cij praci Franchesko di Dzhordzho spiravsya yak na klasichnu rimsku arhitekturu ideyi Vitruviya tak i na togochasni dosyagnennya Traktat buv stvorenij priblizno v 1482 1486 rokah i zabezpechenij malyunkami zroblenimi rukoyu avtora Vpershe opublikovanij u 1841 roci Rodina3 listopada 1467 roku odruzhuyetsya z predstavniceyu rodu Kompanyatiko yaka pomerla u 1468 roci pid chas pologiv u 1469 roci vdruge odruzhivsya z predstavniceyu misteckogo rodu Landi zamozhna rodina yakoyi nalezhala partiyi Noveski Pridane narechenoyi sklalo 300 floriniv Druga druzhina Franchesko narodila 9 ditej perevazhno donok DzherelaFrancesco di Giorgio Martini Trattati di Architettura Ingegneria e Arte Militare a cura di Corrado Maltese trascrizione di Livia Maltese Degrassi Milano Polifilo 1967 ital Ralph Toledano Francesco di Giorgio Martini Pittore e scultore Milano Electa 1987 176 P ISBN 8843522698 ital PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Franchesko di DzhordzhoPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 RKDartists d Track Q17299517

Дата публікації:
Топ