Франческо Актон

Франческо Актон (італ. Francesco Acton, 24 серпня 1910, Кастелламмаре-ді-Стабія — 12 листопада 1997, Неаполь) — італійський військовик та історик італійського мистецтва. Син адмірала Альфредо Актона.

Франческо Актон
Народження	24 серпня 1910(1910-08-24)^[1] Кастелламмаре-ді-Стабія, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія
Смерть	12 листопада 1997(1997-11-12) (87 років) Неаполь, Італія
Країна	Італія  Королівство Італія
Звання	Капітан I рангу^[d]
Війни / битви	Друга італо-ефіопська війна Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна
Діти	^d^[1]
Нагороди	Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія) Хрест «За військову доблесть» (Італія) Хрест «За військову доблесть» (Італія) Хрест «За військову доблесть» (Італія) Кавалер ордена Корони Італії Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії Медаль «За Іспанську кампанію»

Біографія

Франческо Актон народився 24 серпня 1910 року в Кастелламмаре-ді-Стабія. У 1926 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1931 році в званні гардемарина. Ніс службу на декількох надводних кораблях. У 1934 році отримав звання молодшого лейтенанта та був призначений на підводні човни, де ніс службу до 1939 року. Брав участь в італо-ефіопській війні та громадянській війні в Іспанії.

У серпні 1940 року був призначений на есмінець «Антоніо да Нолі», у вересні 1941 року призначений капітаном міноносця . Основним завданням корабля був супровід конвоїв в Північну Африку. У березні 1942 року отримав звання капітана III рангу.

14 квітня 1942 року міноносець «Пегасо» потопив британський підводний човен «Апхолдер», пізніше взяв участь у Битві в середині червня.

У липні 1942 року Франческо Актон був переведений у штам військово-морського командування в Неаполі, де ніс службу до моменту капітуляції Італії 8 серпня 1943 року. 4 жовтня того ж року, після звільнення Неаполя продовжив службу. З серпня 1944 року ніс службу при британському командуванні західного Середземномор'я. Після закінчення війни до липня 1946 року командував міноносцем .

У січні 1947 року Франческо Актон залишив військову службу. У 1955 році йому було присвоєне звання капітана II рангу, у 1981 році - капітана I рангу.

Після виходу у відставку Франческо Актон багато років був директором Музею Філанг'єрі (італ. Museo civico Gaetano Filangieri) в Неаполі.

Помер 12 листопада 1997 року в Неаполі.

Звання

• Молодший лейтенант (1934)
• Капітан 3 рангу (березень 1942)
• Капітан 2 рангу (1955)
• Капітан 1 рангу (1981)

Нагороди

Італійські

• Срібна медаль «За військову доблесть»
• Бронзова медаль «За військову доблесть» (4 рази)
• Хрест «За військову доблесть» (тричі)
• Кавалер Ордена Корони Італії
• Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії
• Кавалер Священного військового Костянтинівського ордена Святого Георгія (Неаполь)

Іноземні

• Кавалер Залізного Хреста 2-го класу (Німеччина)
• Почесний кавалер Мальтійського ордена
• Медаль «За Іспанську кампанію» (Іспанія)

Примітки

1. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

• Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .