Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франці́шек Сіко́рський (пол. Franciszek Sikorski; нар. 4 жовтня 1889, Львів — пом. навесні 1940, Харків) — польський інженер, бригадний генерал Війська Польського, жертва Катинської розправи.
| Францішек Сікорський | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Franciszek Sikorski | |||||||
 | |||||||
| Народження | 4 жовтня 1889 Австро-Угорщина, Львів | ||||||
| Смерть | весна 1940 СРСР, УСРР,Харків розстріл | ||||||
| Країна |  Австро-Угорщина → Друга Річ Посполита | ||||||
| Приналежність |  Сухопутні війська Австро-Угорщини Польські легіони Польська армія у Франції Військо Польське | ||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | ||||||
| Рід військ | піхота | ||||||
| Роки служби | 1914—1933 1939—1940 | ||||||
| Звання |  генерал бригади | ||||||
| Формування | 13-й полк польських стрільців 28-й піхотний полк 19-та піхотна бригада 20-та піхотна бригада 9-та піхотна дивізія | ||||||
| Командування | комбат комполку комбриг комдив | ||||||
| Війни / битви | Перша світова війна, польсько-радянська війна, Друга світова війна: вереснева кампанія, оборона Львова | ||||||
| Діти | d | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Францішек Сікорський у Вікісховищі | |||||||
Життєпис
Народився в сім'ї ветеринара Нарциза Сікорського та Адели з роду Малушинських. Родина проживала в садибі на вул. Зелена, 82.
У Львові закінчив гімназію, після чого навчався у Львівській політехніці, а також вивчав філологію в Ягеллонському університеті. Перед Першою світовою війною належав до польських військово-незалежницьких організацій: Союзі активної боротьби (з травня 1909 р.) та Стрілецького союзу (з 1910). Закінчив сержантську стрілецьку школу та вищі офіцерські курси 1912 року.
Під час Першої світової війни з 16 серпня 1914 р. до липня 1917 р. служив у Легіонах Польських як командир батальйону 3-го, а потім 4-го піхотного полку (поручник із вересня 1914 р., капітан з січня 1915). Після «кризи присяги» його ув'язнили у Перемишлі, а потім у листопаді 1917 р. він вступив до лав Австро-Угорської армії. З січня 1918 р. командував Львівським округом Польської військової організації. З жовтня 1918 р. вже у відродженому Війську Польському у лавах 4-ї дивізії польських стрільців. У грудні 1918 р. став командиром 13-го полку польських стрільців польської армії у Франції, на чолі якого повернувся через Буковину на батьківщину.
У липні 1919 р. прийняв командування 28 піхотного полку канівських стрільців. У жовтні 1919 — грудні 1920 обіймав посаду командира 19-ї, а потім 20-ї піхотної бригади. З травня по листопад 1920 р. воював із більшовиками спочатку на Північному фронті, далі у Варшавській битві на Радзимінських полях, а згодом у переслідуванні в Західній Галичині. З грудня 1920 по квітень 1921 року був слухачем розвідувальних курсів для старших командирів у Вищій воєнній школі. У період з квітня 1921 по січень 1922 р. був командиром 19-ї піхотної бригади і виконувачем обов'язків командира 10-ї піхотної дивізії.
Особливо відзначився у боях «у червні під час боїв на Дісні особисто командуючи бригадою, кількаразово відбиваючи ворожі атаки та прикриваючи відхід польських військ». За цю звитяжність був удостоєний орденом Virtuti Militari.
3 травня 1922 підтверджений у званні полковника зі стажем з 1 червня 1919 р. і 53 місцем у корпусі офіцерів піхоти. У 1923 — липні 1926 був «командиром дивізійної піхоти» 9-ї піхотної дивізії у Седльцях. Під час травневого перевороту 1926 року виступив на боці Юзефа Пілсудського. На чолі 22-го піхотного полку вирушив на підмогу Варшаві. З липня 1926 р. по березень 1932 р. був командиром 9-ї піхотної дивізії.
16 березня 1927 року підвищений до звання генерала бригади. З березня 1932 р. по червень 1933 р. перебував у розпорядженні командувача Командування корпусу округу №9 у Бересті. 30 червня 1933 переведений у запас. Оселився у Варшаві (за твердженням Поляка — у Львові), брав участь у діяльності Спілки птахівників і писав щоденник, який згорів у вересні 1939 року.
Після нацистської Німеччини на Польщу 5 вересня евакуювався до Берестя, де мав перебрати на себе командування фортецею. Потім виїхав у Львів, де надійшов у розпорядженні командування Південного фронту. 12 вересня прийняв командування обороною Львова, де воював з німецькими військами. Після радянського вторгнення у Польщу і капітуляції Львова перед Червоною Армією його, всупереч умовам капітуляції міста, взяли в радянський полон і перевезли у Старобільський табір. Навесні 1940 р. страчений органами НКВС у Харкові й похований у П'ятихатках.
Із 17 червня 2000 похований на кладовищі жертв тоталітаризму в Харкові. 5 жовтня 2007 року президент Лех Качинський посмертно підвищив його до звання дивізійного генерала.
Сім'я
Сікорський був одружений і мав трьох дочок: Кристину (1924 р. н.), Аделу на ім'я Ада (1928-1996) та Марію (1931 р. н.). Ада, Марія та їхня мати були серед сотень тисяч поляків, депортованих Радянським Союзом у табори примусової праці в Сибіру. Всіх трьох у 1940 році вивезли на примусові роботи у поселення Западний Архангельської області. 1942 року їм удалося переїхати з СРСР разом із новоствореною польською Армією Андерса в Іран. Адела та Марія були серед тих багатьох тисяч польських дітей, що навчалися в 1942-45 роках у польських школах, створених у Ісфагані.
Ставши дорослою, була провідною есперантисткою і редакторкою «Heraldo de Esperanto».
Див. також
Примітки
- Polak, 1991, с. 131.
- Szymon Nowak (2020). Franciszek Sikorski. Warszawa: IPN. с. 5—6.
{{}}: Пропущений або порожній|url=() - Zaborowski, 1928, с. 3.
- Lista starszeństwa, 1922, с. 20.
- Rocznik Oficerski, 1923, с. 111, 227, 395.
- Ciesielski та ін., 2003, с. 483.
- (пол.). indeksrepresjonowanych.pl. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 16 грудня 2021. Пошук: "Sikorska" в полі "Nazwisko", "Adela" в полі "Imię" і "1929» в полі "rok urodzenia". Паралельно дані Марії.
Джерела
- Lista starszeństwa oficerów zawodowych. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1922.
- Rocznik Oficerski (1923). Rocznik Oficerski 1923. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych.
- Ciesielski, Jerzy; Gajowniczek, Zuzanna; Przytulska, Grażyna; Roman, Wanda Krystyna; Sawicki, Zdzisław; Szczerkowski, Robert; Szumińska, Wanda (2003). Charków. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego. Jędrzej Tucholski (red.). Warszawa: Oficyna Wydawnicza RYTM. ISBN .
- Leinwand, Artur (1995). Generał Franciszek Sikorski Dowódca Grupy Obrony Lwowa w 1939 roku (PDF). 3 (4) (вид. Niepodległość i Pamięć). Warszawa. ISSN 1427-1443.
- Generałowie Polski niepodległej. Warszawa: Editions Spotkania, 1991.
- Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918-1939. Warszawa: Wydawnictwo Bellona, 1994. .
- Zaborowski, Wacław (1928). Zarys historii wojennej 28-go Pułku Strzelców Kaniowskich. Zarys historii wojennej pułków polskich 1918-1920. Warszawa: Zakłady Graficzne „Polska Zjednoczona”.
- Polak, Bogusław (1991). Kawalerowie Virtuti Militari 1792 – 1945. Т. 2/1. Koszalin: Wydawnictwo Uczelniane Wyższej Szkoły Inżynierskiej w Koszalinie. ISBN .
- Szymon Nowak, Franciszek Sikorski, Wyd. Instytut Pamięci Narodowej, Warszawa 2020, , wersja zdigitalizowana.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franci shek Siko rskij pol Franciszek Sikorski nar 4 zhovtnya 1889 Lviv pom navesni 1940 Harkiv polskij inzhener brigadnij general Vijska Polskogo zhertva Katinskoyi rozpravi Francishek SikorskijFranciszek SikorskiNarodzhennya4 zhovtnya 1889 1889 10 04 Avstro Ugorshina LvivSmertvesna 1940 SRSR USRR Harkiv rozstrilKrayina Avstro Ugorshina Druga Rich PospolitaPrinalezhnistSuhoputni vijska Avstro Ugorshini Polski legioni Polska armiya u Franciyi Vijsko PolskeVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1914 1933 1939 1940Zvannyageneral brigadiFormuvannya13 j polk polskih strilciv 28 j pihotnij polk 19 ta pihotna brigada 20 ta pihotna brigada 9 ta pihotna diviziyaKomanduvannyakombat kompolku kombrig komdivVijni bitviPersha svitova vijna polsko radyanska vijna Druga svitova vijna veresneva kampaniya oborona LvovaDitidNagorodiVirtuti Militari Sribnij Hrest Hrest NezalezhnostiHrest Horobrih Polsha Hrest Zaslugi Polsha Pam yatna medal za vijnu 1918 1921Medal Peremogi Velikobritaniya Francishek Sikorskij u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi veterinara Narciza Sikorskogo ta Adeli z rodu Malushinskih Rodina prozhivala v sadibi na vul Zelena 82 U Lvovi zakinchiv gimnaziyu pislya chogo navchavsya u Lvivskij politehnici a takozh vivchav filologiyu v Yagellonskomu universiteti Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu nalezhav do polskih vijskovo nezalezhnickih organizacij Soyuzi aktivnoyi borotbi z travnya 1909 r ta Strileckogo soyuzu z 1910 Zakinchiv serzhantsku strilecku shkolu ta vishi oficerski kursi 1912 roku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni z 16 serpnya 1914 r do lipnya 1917 r sluzhiv u Legionah Polskih yak komandir bataljonu 3 go a potim 4 go pihotnogo polku poruchnik iz veresnya 1914 r kapitan z sichnya 1915 Pislya krizi prisyagi jogo uv yaznili u Peremishli a potim u listopadi 1917 r vin vstupiv do lav Avstro Ugorskoyi armiyi Z sichnya 1918 r komanduvav Lvivskim okrugom Polskoyi vijskovoyi organizaciyi Z zhovtnya 1918 r vzhe u vidrodzhenomu Vijsku Polskomu u lavah 4 yi diviziyi polskih strilciv U grudni 1918 r stav komandirom 13 go polku polskih strilciv polskoyi armiyi u Franciyi na choli yakogo povernuvsya cherez Bukovinu na batkivshinu U lipni 1919 r prijnyav komanduvannya 28 pihotnogo polku kanivskih strilciv U zhovtni 1919 grudni 1920 obijmav posadu komandira 19 yi a potim 20 yi pihotnoyi brigadi Z travnya po listopad 1920 r voyuvav iz bilshovikami spochatku na Pivnichnomu fronti dali u Varshavskij bitvi na Radziminskih polyah a zgodom u peresliduvanni v Zahidnij Galichini Z grudnya 1920 po kviten 1921 roku buv sluhachem rozviduvalnih kursiv dlya starshih komandiriv u Vishij voyennij shkoli U period z kvitnya 1921 po sichen 1922 r buv komandirom 19 yi pihotnoyi brigadi i vikonuvachem obov yazkiv komandira 10 yi pihotnoyi diviziyi Osoblivo vidznachivsya u boyah u chervni pid chas boyiv na Disni osobisto komanduyuchi brigadoyu kilkarazovo vidbivayuchi vorozhi ataki ta prikrivayuchi vidhid polskih vijsk Za cyu zvityazhnist buv udostoyenij ordenom Virtuti Militari 3 travnya 1922 pidtverdzhenij u zvanni polkovnika zi stazhem z 1 chervnya 1919 r i 53 miscem u korpusi oficeriv pihoti U 1923 lipni 1926 buv komandirom divizijnoyi pihoti 9 yi pihotnoyi diviziyi u Sedlcyah Pid chas travnevogo perevorotu 1926 roku vistupiv na boci Yuzefa Pilsudskogo Na choli 22 go pihotnogo polku virushiv na pidmogu Varshavi Z lipnya 1926 r po berezen 1932 r buv komandirom 9 yi pihotnoyi diviziyi 16 bereznya 1927 roku pidvishenij do zvannya generala brigadi Z bereznya 1932 r po cherven 1933 r perebuvav u rozporyadzhenni komanduvacha Komanduvannya korpusu okrugu 9 u Beresti 30 chervnya 1933 perevedenij u zapas Oselivsya u Varshavi za tverdzhennyam Polyaka u Lvovi brav uchast u diyalnosti Spilki ptahivnikiv i pisav shodennik yakij zgoriv u veresni 1939 roku Pislya nacistskoyi Nimechchini na Polshu 5 veresnya evakuyuvavsya do Berestya de mav perebrati na sebe komanduvannya forteceyu Potim viyihav u Lviv de nadijshov u rozporyadzhenni komanduvannya Pivdennogo frontu 12 veresnya prijnyav komanduvannya oboronoyu Lvova de voyuvav z nimeckimi vijskami Pislya radyanskogo vtorgnennya u Polshu i kapitulyaciyi Lvova pered Chervonoyu Armiyeyu jogo vsuperech umovam kapitulyaciyi mista vzyali v radyanskij polon i perevezli u Starobilskij tabir Navesni 1940 r strachenij organami NKVS u Harkovi j pohovanij u P yatihatkah Iz 17 chervnya 2000 pohovanij na kladovishi zhertv totalitarizmu v Harkovi 5 zhovtnya 2007 roku prezident Leh Kachinskij posmertno pidvishiv jogo do zvannya divizijnogo generala Sim yaSikorskij buv odruzhenij i mav troh dochok Kristinu 1924 r n Adelu na im ya Ada 1928 1996 ta Mariyu 1931 r n Ada Mariya ta yihnya mati buli sered soten tisyach polyakiv deportovanih Radyanskim Soyuzom u tabori primusovoyi praci v Sibiru Vsih troh u 1940 roci vivezli na primusovi roboti u poselennya Zapadnij Arhangelskoyi oblasti 1942 roku yim udalosya pereyihati z SRSR razom iz novostvorenoyu polskoyu Armiyeyu Andersa v Iran Adela ta Mariya buli sered tih bagatoh tisyach polskih ditej sho navchalisya v 1942 45 rokah u polskih shkolah stvorenih u Isfagani Stavshi dorosloyu bula providnoyu esperantistkoyu i redaktorkoyu Heraldo de Esperanto Div takozhTabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenihPrimitkiPolak 1991 s 131 Szymon Nowak 2020 Franciszek Sikorski Warszawa IPN s 5 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Zaborowski 1928 s 3 Lista starszenstwa 1922 s 20 Rocznik Oficerski 1923 s 111 227 395 Ciesielski ta in 2003 s 483 pol indeksrepresjonowanych pl Arhiv originalu za 19 kvitnya 2019 Procitovano 16 grudnya 2021 Poshuk Sikorska v poli Nazwisko Adela v poli Imie i 1929 v poli rok urodzenia Paralelno dani Mariyi DzherelaLista starszenstwa oficerow zawodowych Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych 1922 Rocznik Oficerski 1923 Rocznik Oficerski 1923 Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych Ciesielski Jerzy Gajowniczek Zuzanna Przytulska Grazyna Roman Wanda Krystyna Sawicki Zdzislaw Szczerkowski Robert Szuminska Wanda 2003 Charkow Ksiega Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego Jedrzej Tucholski red Warszawa Oficyna Wydawnicza RYTM ISBN 8391666352 Leinwand Artur 1995 General Franciszek Sikorski Dowodca Grupy Obrony Lwowa w 1939 roku PDF 3 4 vid Niepodleglosc i Pamiec Warszawa ISSN 1427 1443 Generalowie Polski niepodleglej Warszawa Editions Spotkania 1991 Slownik biograficzny generalow Wojska Polskiego 1918 1939 Warszawa Wydawnictwo Bellona 1994 ISBN 8311082626 Zaborowski Waclaw 1928 Zarys historii wojennej 28 go Pulku Strzelcow Kaniowskich Zarys historii wojennej pulkow polskich 1918 1920 Warszawa Zaklady Graficzne Polska Zjednoczona Polak Boguslaw 1991 Kawalerowie Virtuti Militari 1792 1945 T 2 1 Koszalin Wydawnictwo Uczelniane Wyzszej Szkoly Inzynierskiej w Koszalinie ISBN 8390051001 Szymon Nowak Franciszek Sikorski Wyd Instytut Pamieci Narodowej Warszawa 2020 ISBN 978 83 8098 846 0 wersja zdigitalizowana