Франц Ніссль (9 вересня 1860, Франкенталь — 11 серпня 1919, Мюнхен) — німецький невропатолог і психіатр XIX сторіччя.
Франц Нісль | |
---|---|
нім. Franz Nissl | |
Народився | 9 вересня 1860[1][2][3] Франкенталь, Баварія[1] |
Помер | 11 серпня 1919[1][2][3] (58 років) Мюнхен, Баварія[1] |
Поховання | Вальдфрідгоф |
Країна | Німеччина |
Діяльність | невролог, нейронауковець, психіатр, викладач університету |
Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
Галузь | психіатрія |
Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Науковий ступінь | професор Гейдельберзького університету |
Вчителі | d і Алоїз Альцгеймер |
Відомі учні | d Карл Ясперс |
Членство | Гайдельберзька академія наук (1918) Гайдельберзька академія наук |
Батько | d |
Автограф | |
Франц Ніссль у Вікісховищі |
Відомий своїм методом забарвлення (), винайдений ним іще у студентські роки, та відкритою ним хроматофільною субстанцією в тілі та дендритах нейронів (хроматофільна субстанція).
Здобув відомість вивченням мозкової речовини, будови нейронів, змін глії, елементів крові та кровоносних судин. Головна заслуга Ф. Ніссля — співвідношення фактів будови та морфологічних змін із нервовою та психіатричною патологією.
Ввів люмбальну пункцію спинного мозку, винайдену Генріхом Квінке, в широке застосування в неврології, за що отримав прізвисько «Великий пунктатор» (лат. Punctator Maximus).
Наприкінці XIX сторіччя був особистим лікарем баварського короля Оттона. З 1904 року — професор Гейдельберзького університету і завідувач кафедри. У роки Першої світової війни начальник великого військового шпиталю. З 1918 року працював у Мюнхені.
Найближчий друг та співавтор Алоїза Альцгеймера.
Франць Ніссль мав почуття гумору. Дуже любив сучасну йому музику.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франц Ніссль |
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117023159 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Who Named It?
- Енциклопедія Брокгауз
Джерела
- August W. Holldorf. Nissl, Franz. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1999, Band 19, S. 290 f. (Digitalisat).
- Karl Jaspers: Philosophische Autobiographie. Erweiterte Neuausgabe. (Serie Piper; Bd. 150). Piper, München 1977, 2. Auflage 1984, , S. 17-31.
Це незавершена стаття про психіатра. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Nissl 9 veresnya 1860 Frankental 11 serpnya 1919 Myunhen nimeckij nevropatolog i psihiatr XIX storichchya Franc Nislnim Franz NisslNarodivsya9 veresnya 1860 1860 09 09 1 2 3 Frankental Bavariya 1 Pomer11 serpnya 1919 1919 08 11 1 2 3 58 rokiv Myunhen Bavariya 1 PohovannyaValdfridgofKrayina NimechchinaDiyalnistnevrolog nejronaukovec psihiatr vikladach universitetuAlma materMyunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaGaluzpsihiatriyaZakladGajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaNaukovij stupinprofesor Gejdelberzkogo universitetuVchitelid i Aloyiz AlcgejmerVidomi uchnid Karl YaspersChlenstvoGajdelberzka akademiya nauk 1918 Gajdelberzka akademiya naukBatkodAvtograf Franc Nissl u Vikishovishi Vidomij svoyim metodom zabarvlennya vinajdenij nim ishe u studentski roki ta vidkritoyu nim hromatofilnoyu substanciyeyu v tili ta dendritah nejroniv hromatofilna substanciya Zdobuv vidomist vivchennyam mozkovoyi rechovini budovi nejroniv zmin gliyi elementiv krovi ta krovonosnih sudin Golovna zasluga F Nisslya spivvidnoshennya faktiv budovi ta morfologichnih zmin iz nervovoyu ta psihiatrichnoyu patologiyeyu Vviv lyumbalnu punkciyu spinnogo mozku vinajdenu Genrihom Kvinke v shiroke zastosuvannya v nevrologiyi za sho otrimav prizvisko Velikij punktator lat Punctator Maximus Naprikinci XIX storichchya buv osobistim likarem bavarskogo korolya Ottona Z 1904 roku profesor Gejdelberzkogo universitetu i zaviduvach kafedri U roki Pershoyi svitovoyi vijni nachalnik velikogo vijskovogo shpitalyu Z 1918 roku pracyuvav u Myunheni Najblizhchij drug ta spivavtor Aloyiza Alcgejmera Franc Nissl mav pochuttya gumoru Duzhe lyubiv suchasnu jomu muziku Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Franc NisslPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117023159 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Who Named It d Track Q66683 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227DzherelaAugust W Holldorf Nissl Franz Neue Deutsche Biographie Berlin 1999 Band 19 S 290 f Digitalisat Karl Jaspers Philosophische Autobiographie Erweiterte Neuausgabe Serie Piper Bd 150 Piper Munchen 1977 2 Auflage 1984 ISBN 3 492 00450 4 S 17 31 Ce nezavershena stattya pro psihiatra Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi