Франц Пауль Лахнер (нім. Franz Paul Lachner, 2 квітня 1803 — 20 січня 1890) — німецький композитор і капельмейстер.
Франц Лахнер | |
---|---|
нім. Franz Lachner | |
Основна інформація | |
Дата народження | 2 квітня 1803 |
Місце народження | Райн, Королівство Баварія |
Дата смерті | 20 січня 1890 (86 років) |
Місце смерті | Мюнхен |
Поховання | Старий південний цвинтар |
Роки активності | 1822—1874 |
Громадянство | Німеччина |
Професія | композитор, диригент, педагог |
Вчителі | Симон Зехтер і d |
Відомі учні | d, Енгельберт Гумпердінк і d |
Інструменти | орган[d] |
Жанри | опера і симфонія |
Колективи | Баварська державна опера |
Заклад | Баварська державна опера |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
З 7-річного віку навчався музиці у свого батька, церковного органіста; у 1810—1816 роках навчався в гімназіях Нойбурга і Мюнхена. З 1822 року працював учителем музики в Мюнхені. В 1823—1827 роках служив органістом протестантської церкви у Відні. З 1827 року — віце-капельмейстер, з 1829-го — перший капельмейстер віденського . Живучи у Відні, товаришував з Ф. Шубертом, зустрічався з Бетховеном, Зехтером.. У 1834—1836 роках — придворний капельмейстер в Мангаймі.
З 1836 року жив у Мюнхені. У 1836—1867 роках — головний диригент Баварської опери; диригував також концертами в Академії музики і придворній капелі.
Очолював музичні фестивалі в Мюнхені (1855, 1863), Зальцбурзі (1855), Ахені (1861—1870). У 1868 році пішов у відставку.
Серед його учнів — композитори Лео Грілль, Іржі Геролд, Йозеф Райнбергер, Франц Вюлнер і багато інших.
Роботи
Франц Лахнер є автором більш ніж 200 творів. В оркестрових творах він виявив себе майстром контрапункту. У симфонічній та камерній музиці вважається послідовником Баха, Генделя, Шуберта.. Один із засновників жанру оркестрової сюїти.
У 1854 році поклав на музику розмовні діалоги в опері Луїджі Керубіні «Медея», що додало їй більшої єдності та сили..
Вибрані твори
Опери
- «Порука» (Die Bürgschaft; 1828, Будапешт)
- «Алідіа» (Alidia; 1839, Мюнхен)
- «Катаріна Корнаро» (Catarina Cornaro; 1841, Мюнхен)
- «Бенвенуто Челліні» (Benvenuto Cellini; 1849, Мюнхен)
Для хору
- дві ораторії
- реквієм
- меси
Симфонічна музика
- сім симфоній (1828, 1833, 1834, 1834, 1837, 1839, 1851)
- «Sinfonia passionata» (1835)
- вісім сюїт (1861, 1862, 1864, 1865, 1868, 1871, 1881, 1874)
- увертюри
Камерна музика
- сім струнних квартетів (1843, 1843, 1843, 1849, 1849, 1850, ?)
- Для органа
- сонати
- фуги
- Для фортепіано
- п'єси
- сонати (у тому числі для фортепіано в 4 руки)
- скерцо
Концерти
- два — для арфи з оркестром (1828, 1833)
- для флейти з оркестром (1832).
Нагороди та визнання
- Орден Максиміліана «За досягнення в науці і мистецтві» (1853)
- почесний доктор філософії Мюнхенського університету (1863)
- почесний громадянин Мюнхена
Примітки
- Г. Риман Диц // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 472–473.
- Лахнер Франц. Электронная библиотека «Люди и Книги». Процитовано 12 лютого 2014.
- Яковлев М. М.
- Музыка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Маркези Г. Опера Керубини «Медея». Belcanto.ru. Процитовано 12 лютого 2014.
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Paul Lahner nim Franz Paul Lachner 2 kvitnya 1803 20 sichnya 1890 nimeckij kompozitor i kapelmejster Franc Lahnernim Franz LachnerZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya2 kvitnya 1803 1803 04 02 Misce narodzhennyaRajn Korolivstvo BavariyaData smerti20 sichnya 1890 1890 01 20 86 rokiv Misce smertiMyunhenPohovannyaStarij pivdennij cvintarRoki aktivnosti1822 1874Gromadyanstvo NimechchinaProfesiyakompozitor dirigent pedagogVchiteliSimon Zehter i dVidomi uchnid Engelbert Gumperdink i dInstrumentiorgan d Zhanriopera i simfoniyaKolektiviBavarska derzhavna operaZakladBavarska derzhavna operaNagorodid Fajli u VikishovishiBiografiyaZ 7 richnogo viku navchavsya muzici u svogo batka cerkovnogo organista u 1810 1816 rokah navchavsya v gimnaziyah Nojburga i Myunhena Z 1822 roku pracyuvav uchitelem muziki v Myunheni V 1823 1827 rokah sluzhiv organistom protestantskoyi cerkvi u Vidni Z 1827 roku vice kapelmejster z 1829 go pershij kapelmejster videnskogo Zhivuchi u Vidni tovarishuvav z F Shubertom zustrichavsya z Bethovenom Zehterom U 1834 1836 rokah pridvornij kapelmejster v Mangajmi Z 1836 roku zhiv u Myunheni U 1836 1867 rokah golovnij dirigent Bavarskoyi operi diriguvav takozh koncertami v Akademiyi muziki i pridvornij kapeli Ocholyuvav muzichni festivali v Myunheni 1855 1863 Zalcburzi 1855 Aheni 1861 1870 U 1868 roci pishov u vidstavku Sered jogo uchniv kompozitori Leo Grill Irzhi Gerold Jozef Rajnberger Franc Vyulner i bagato inshih RobotiByust Lahnera na Staromu Pivdennomu kladovishi u Myunheni Franc Lahner ye avtorom bilsh nizh 200 tvoriv V orkestrovih tvorah vin viyaviv sebe majstrom kontrapunktu U simfonichnij ta kamernij muzici vvazhayetsya poslidovnikom Baha Gendelya Shuberta Odin iz zasnovnikiv zhanru orkestrovoyi syuyiti U 1854 roci poklav na muziku rozmovni dialogi v operi Luyidzhi Kerubini Medeya sho dodalo yij bilshoyi yednosti ta sili Vibrani tvori Operi Poruka Die Burgschaft 1828 Budapesht Alidia Alidia 1839 Myunhen Katarina Kornaro Catarina Cornaro 1841 Myunhen Benvenuto Chellini Benvenuto Cellini 1849 Myunhen Dlya horu dvi oratoriyi rekviyem mesi Simfonichna muzika sim simfonij 1828 1833 1834 1834 1837 1839 1851 Sinfonia passionata 1835 visim syuyit 1861 1862 1864 1865 1868 1871 1881 1874 uvertyuri Kamerna muzika sim strunnih kvartetiv 1843 1843 1843 1849 1849 1850 Dlya organa sonati fugi Dlya fortepiano p yesi sonati u tomu chisli dlya fortepiano v 4 ruki skerco Koncerti dva dlya arfi z orkestrom 1828 1833 dlya flejti z orkestrom 1832 Nagorodi ta viznannyaOrden Maksimiliana Za dosyagnennya v nauci i mistectvi 1853 pochesnij doktor filosofiyi Myunhenskogo universitetu 1863 pochesnij gromadyanin MyunhenaPrimitkiG Riman Dic Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 472 473 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q27775550d Track Q2910129d Track Q7117345 Lahner Franc Elektronnaya biblioteka Lyudi i Knigi Procitovano 12 lyutogo 2014 Yakovlev M M Muzyka Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Markezi G Opera Kerubini Medeya Belcanto ru Procitovano 12 lyutogo 2014 Ce nezavershena stattya pro muzikanta abo muzikantku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi