Франц Вюльнер (нім. Franz Wüllner 28 січня 1832, Мюнстер — 7 вересня 1902, Браунфельс) — німецький композитор камерних та хорових творів, а також видатний диригент. Зокрема, диригував першими виставами опер Ріхарда Вагнера «Золото Рейну» (1869) і «Валькірія» (1870).
Франц Вюльнер | |
---|---|
нім. Franz Wüllner | |
Основна інформація | |
Дата народження | 28 січня 1832[2][…] |
Місце народження | Мюнстер, Королівство Пруссія, Німецький союз[4] |
Дата смерті | 7 вересня 1902[4][2][…] (70 років) |
Місце смерті | Браунфельс, Лан-Дилль, Гіссен, Гессен, Німеччина[4] |
Громадянство | Королівство Пруссія |
Професії | диригент, композитор, піаніст, музичний педагог, викладач університету |
Вчителі | d |
Відомі учні | d |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | класична музика |
Заклад | Дрезденська Вища школа музики і Кельнська вища школа музики |
Діти | d |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
У підлітковому віці вчився грі на скрипці і фортепіано в Дюссельдорфі, займаючись, в тому числі, у Антона Шиндлера. У 1850 — 1854 Вюльнер багато концертував Європою, виконуючи, насамперед, сонати Бетховена; одночасно брав уроки, де тільки це було можливо, — в тому числі у Йозефа Йоахіма, Ігнаца Мошелеса, Фердинанда Давида і Йоганнеса Брамса, з яким здружився на довгі роки.
У 1858 — 1865 Вюльнер був музичним директором в Аахені, потім працював у Мюнхені, де, зокрема, диригував першими виставами опер Вагнера «Золото Рейну» (22 вересня 1869) і «Валькірія» (26 червня 1870); вважається, що Вагнер залишився незадоволений прем'єрами і для перших постановок обох опер на Байройтському фестивалі залучив іншого диригента. Потім, в кінці 1870-х, Вюльнер викладав в Дрезденській консерваторії, і, нарешті, з 1884 влаштувався в Кельні, де керував Гюрценіх-оркестром. Серед учнів Вюльнера в кельнський період були, зокрема, Фолькмар Андрее, Віллем Менгельберг, Еллі Ней, Фредерік Сток, Дірк Шефер та ін. Вюльнер протегував ряду молодих композиторів, серед яких був Ріхард Штраус; ще в Дрездені 27 листопада 1882 під керуванням Вюльнера була зіграна прем'єра Серенади для духових Op. 7, а Гюрценіх-оркестр вперше виконав симфонічні поеми Штрауса «Веселі витівки Тіля Уленшпіґеля» (5 листопада 1895) і «Дон Кіхот» ( 8 березня 1898).
У композиторській спадщині Вюльнера виділяється хорова музика, в тому числі «Miserere» (op. 26) і «Stabat Mater» (op. 45), а також низка камерних творів.
Іменем Вюльнера названа вулиця в Мюнхені ( нім. Franz-Wüllner-Str).
Примітки
- Г. Риман Вюльнер // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 269.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11877137X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Вюльнер // Высшее — Гейлинкс — 1929. — Т. 14.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Vyulner nim Franz Wullner 28 sichnya 1832 18320128 Myunster 7 veresnya 1902 Braunfels nimeckij kompozitor kamernih ta horovih tvoriv a takozh vidatnij dirigent Zokrema diriguvav pershimi vistavami oper Riharda Vagnera Zoloto Rejnu 1869 i Valkiriya 1870 Franc Vyulnernim Franz WullnerOsnovna informaciyaData narodzhennya28 sichnya 1832 1832 01 28 2 Misce narodzhennyaMyunster Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuz 4 Data smerti7 veresnya 1902 1902 09 07 4 2 70 rokiv Misce smertiBraunfels Lan Dill Gissen Gessen Nimechchina 4 GromadyanstvoKorolivstvo PrussiyaProfesiyidirigent kompozitor pianist muzichnij pedagog vikladach universitetuVchitelidVidomi uchnidInstrumentifortepianoZhanriklasichna muzikaZakladDrezdenska Visha shkola muziki i Kelnska visha shkola muzikiDitid Fajli u VikishovishiZhittyepisU pidlitkovomu vici vchivsya gri na skripci i fortepiano v Dyusseldorfi zajmayuchis v tomu chisli u Antona Shindlera U 1850 1854 Vyulner bagato koncertuvav Yevropoyu vikonuyuchi nasampered sonati Bethovena odnochasno brav uroki de tilki ce bulo mozhlivo v tomu chisli u Jozefa Joahima Ignaca Moshelesa Ferdinanda Davida i Jogannesa Bramsa z yakim zdruzhivsya na dovgi roki U 1858 1865 Vyulner buv muzichnim direktorom v Aaheni potim pracyuvav u Myunheni de zokrema diriguvav pershimi vistavami oper Vagnera Zoloto Rejnu 22 veresnya 1869 i Valkiriya 26 chervnya 1870 vvazhayetsya sho Vagner zalishivsya nezadovolenij prem yerami i dlya pershih postanovok oboh oper na Bajrojtskomu festivali zaluchiv inshogo dirigenta Potim v kinci 1870 h Vyulner vikladav v Drezdenskij konservatoriyi i nareshti z 1884 vlashtuvavsya v Kelni de keruvav Gyurcenih orkestrom Sered uchniv Vyulnera v kelnskij period buli zokrema Folkmar Andree Villem Mengelberg Elli Nej Frederik Stok Dirk Shefer ta in Vyulner proteguvav ryadu molodih kompozitoriv sered yakih buv Rihard Shtraus she v Drezdeni 27 listopada 1882 pid keruvannyam Vyulnera bula zigrana prem yera Serenadi dlya duhovih Op 7 a Gyurcenih orkestr vpershe vikonav simfonichni poemi Shtrausa Veseli vitivki Tilya Ulenshpigelya 5 listopada 1895 i Don Kihot 8 bereznya 1898 U kompozitorskij spadshini Vyulnera vidilyayetsya horova muzika v tomu chisli Miserere op 26 i Stabat Mater op 45 a takozh nizka kamernih tvoriv Imenem Vyulnera nazvana vulicya v Myunheni nim Franz Wullner Str PrimitkiG Riman Vyulner Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 269 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q27773651d Track Q7117345 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 11877137X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Vyulner Vysshee Gejlinks 1929 T 14 d Track Q104527688d Track Q20078554d Track Q43200260Posilannya