Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсіско Хав'єр Венегас де Саведра-і-Родрігес де Аренсана, маркіз де ла Реюньйон і де ла Нуева Іспанія (ісп. Francisco Xavier Venegas de Savedra y Rodríguez de Arenzana; 2 грудня 1754 — 18 лютого 1838) — іспанський генерал і колоніальний чиновник, віце-король Нової Іспанії в 1810—1813 роках та Нової Гранади 1810 року.
| Франсіско Хав'єр Венегас | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1810 | |||
| Попередник: | Антоніо Хосе Амар-і-Борбон | ||
| Наступник: | Беніто Перес Бріто | ||
| Народження: | 2 грудня 1754[1][2][…] Сафра, Бадахос, Естремадура, Іспанія | ||
| Смерть: | 18 лютого 1838[1][2][…] (83 роки) Мадрид, Іспанія | ||
| Країна: | Іспанія | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |     | ||
| | |||
Біографія
Служив у королівській армії, отримавши звання підполковника. Перед самим початком війни проти Наполеона вийшов у відставку, але знову був призваний до лав збройних сил. Брав участь у багатьох битвах і невдовзі очолив Ламанчську армію. Втім після нищівної поразки влітку 1809 року був усунутий від командування та призначений на посаду військового губернатора Кадіса. На початку 1810 року туди ж відступив Хосе Марія де ла Куева з рештками іспанського війська, що призвело до суперечок між двома генералами в питаннях старшинства. Щоб розв'язати проблему, Кадісська хунта призначила де ла Куеву командувачем у Кадісі, а Венегас став віце-королем Нової Іспанії. Одночасно він мав узяти під своє керівництво й Нову Гранаду, в якій саме почались революційні виступи, втім до Санта-Фе Венегас так і не потрапив.
28 серпня 1810 року новий віце-король прибув до Веракруса й 13 вересня офіційно вступив на посаду в Мехіко. Одним з перших своїх указів він призупинив стягнення податків з індіанців і мулатів. Лише за кілька днів Мігель Ідальго підбурив у Мексиці антиіспанське повстання. Венегас одразу ж висунув на придушення заворушень усю армію, в тому числі й столичний гарнізон. До літа 1811 року Венегасу вдалось розбити основні сили повстанців і схопити їхніх лідерів, але невдовзі виступи охопили всю Нову Іспанію, й боротьба отримала нових вождів.
18 березня 1812 року Кадіські кортеси ухвалили конституцію, наказавши оприлюднити її у всіх іспанських володіннях. Будучи прибічником абсолютизму, Венегас затримав її публікацію в Новій Іспанії на 24 дні, а потім запровадив стан облоги в Мехіко, заборонивши свободу друку та зборів.
Кадіська хунта вважала, що дії Венегаса перешкоджають умиротворенню країни, натомість проіспанська партія в Новій Іспанії вважала, що віце-король надто м'який відносно заколотників. Зрештою 16 вересня 1812 року Венегас був усунутий від посади віце-короля, однак те рішення було впроваджено лише 4 березня 1813 року, коли новим віце-королем став генерал Кальєха.
Після того Венегас негайно повернувся до Іспанії, де король Фернандо VII надав йому титули маркіза де ла Реюньйон і де Ла Нуева Іспанія. 1818 року він отримав пост генерал-капітана Галісії. В 1834—1836 роках Венегас був членом верхньої палати іспанського парламенту.
Помер 1838 року в Мадриді.
Примітки
- Swartz A. Open Library — 2007.
- SNAC — 2010.
- Faceted Application of Subject Terminology
Література
- "Venegas de Saavedra, Francisco Javier, " Enciclopedia de México, v. 14. Mexico City: 1988
- García Puron, Manuel, México y sus gobernantes, v. 1. Mexico City: Joaquín Porrua, 1984
- Orozco L., Fernando, Fechas Históricas de México. Mexico City: Panorama Editorial, 1988,
- Orozco Linares, Fernando, Gobernantes de México. Mexico City: Panorama Editorial, 1985,
- Anna, Timothy E. (1978). The Fall of Royal Government in Mexico City. Lincoln: University of Nebraska Press. ISBN .
- Archer, Christon I. (1989). La Causa Buena: The Counterinsurgency Army of New Spain and the Ten Years' War. У Jaime E. Rodríguez O (ред.). The Independence of Mexico and the Creation of the New Nation. UCLA Latin American Studies. Los Angeles: UCLA Latin American Center Publications. ISBN .
- Archer, Christon I. (2003). Years of Decision: Félix Calleja and the Strategy to End the Revolution of New Spain. The Birth of Modern Mexico. Willmington, Delaware: SR Books. ISBN .
- Hamill, Hugh M. (1966). The Hidalgo Revolt: Prelude to Mexican Independence. Gainesville: University of Florida Press.
- Hamnett, Brian R. (1986). Roots of Insurgency: Mexican Regions, 1750–1824. Cambridge University Press. ISBN .
- Timmons, Wilbert H. (1963). Morelos: Priest, Soldier, Statesman of Mexico. El Paso: Texas Western College Press.
Посилання
- Коротка біографія
- Франсіско Хав'єр Венегас: лист до доктора Хуана Ансісето де Сільвестре-і-Олівареса. 1811
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Venegas Fransisko Hav yer Venegas de Savedra i Rodriges de Arensana markiz de la Reyunjon i de la Nueva Ispaniya isp Francisco Xavier Venegas de Savedra y Rodriguez de Arenzana 2 grudnya 1754 18 lyutogo 1838 ispanskij general i kolonialnij chinovnik vice korol Novoyi Ispaniyi v 1810 1813 rokah ta Novoyi Granadi 1810 roku Fransisko Hav yer Venegas Prapor 15 j Vice korol Novoyi Granadi 1810 Poperednik Antonio Hose Amar i Borbon Nastupnik Benito Peres Brito Narodzhennya 2 grudnya 1754 1754 12 02 1 2 Safra Badahos Estremadura IspaniyaSmert 18 lyutogo 1838 1838 02 18 1 2 83 roki Madrid IspaniyaKrayina Ispaniya Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaSluzhiv u korolivskij armiyi otrimavshi zvannya pidpolkovnika Pered samim pochatkom vijni proti Napoleona vijshov u vidstavku ale znovu buv prizvanij do lav zbrojnih sil Brav uchast u bagatoh bitvah i nevdovzi ocholiv Lamanchsku armiyu Vtim pislya nishivnoyi porazki vlitku 1809 roku buv usunutij vid komanduvannya ta priznachenij na posadu vijskovogo gubernatora Kadisa Na pochatku 1810 roku tudi zh vidstupiv Hose Mariya de la Kueva z reshtkami ispanskogo vijska sho prizvelo do superechok mizh dvoma generalami v pitannyah starshinstva Shob rozv yazati problemu Kadisska hunta priznachila de la Kuevu komanduvachem u Kadisi a Venegas stav vice korolem Novoyi Ispaniyi Odnochasno vin mav uzyati pid svoye kerivnictvo j Novu Granadu v yakij same pochalis revolyucijni vistupi vtim do Santa Fe Venegas tak i ne potrapiv 28 serpnya 1810 roku novij vice korol pribuv do Verakrusa j 13 veresnya oficijno vstupiv na posadu v Mehiko Odnim z pershih svoyih ukaziv vin prizupiniv styagnennya podatkiv z indianciv i mulativ Lishe za kilka dniv Migel Idalgo pidburiv u Meksici antiispanske povstannya Venegas odrazu zh visunuv na pridushennya zavorushen usyu armiyu v tomu chisli j stolichnij garnizon Do lita 1811 roku Venegasu vdalos rozbiti osnovni sili povstanciv i shopiti yihnih lideriv ale nevdovzi vistupi ohopili vsyu Novu Ispaniyu j borotba otrimala novih vozhdiv 18 bereznya 1812 roku Kadiski kortesi uhvalili konstituciyu nakazavshi oprilyudniti yiyi u vsih ispanskih volodinnyah Buduchi pribichnikom absolyutizmu Venegas zatrimav yiyi publikaciyu v Novij Ispaniyi na 24 dni a potim zaprovadiv stan oblogi v Mehiko zaboronivshi svobodu druku ta zboriv Kadiska hunta vvazhala sho diyi Venegasa pereshkodzhayut umirotvorennyu krayini natomist proispanska partiya v Novij Ispaniyi vvazhala sho vice korol nadto m yakij vidnosno zakolotnikiv Zreshtoyu 16 veresnya 1812 roku Venegas buv usunutij vid posadi vice korolya odnak te rishennya bulo vprovadzheno lishe 4 bereznya 1813 roku koli novim vice korolem stav general Kalyeha Pislya togo Venegas negajno povernuvsya do Ispaniyi de korol Fernando VII nadav jomu tituli markiza de la Reyunjon i de La Nueva Ispaniya 1818 roku vin otrimav post general kapitana Galisiyi V 1834 1836 rokah Venegas buv chlenom verhnoyi palati ispanskogo parlamentu Pomer 1838 roku v Madridi PrimitkiSwartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 SNAC 2010 d Track Q29861311 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596Literatura Venegas de Saavedra Francisco Javier Enciclopedia de Mexico v 14 Mexico City 1988 Garcia Puron Manuel Mexico y sus gobernantes v 1 Mexico City Joaquin Porrua 1984 Orozco L Fernando Fechas Historicas de Mexico Mexico City Panorama Editorial 1988 ISBN 968 38 0046 7 Orozco Linares Fernando Gobernantes de Mexico Mexico City Panorama Editorial 1985 ISBN 968 38 0260 5 Anna Timothy E 1978 The Fall of Royal Government in Mexico City Lincoln University of Nebraska Press ISBN 0 8032 0957 6 Archer Christon I 1989 La Causa Buena The Counterinsurgency Army of New Spain and the Ten Years War U Jaime E Rodriguez O red The Independence of Mexico and the Creation of the New Nation UCLA Latin American Studies Los Angeles UCLA Latin American Center Publications ISBN 978 0 87903 070 4 Archer Christon I 2003 Years of Decision Felix Calleja and the Strategy to End the Revolution of New Spain The Birth of Modern Mexico Willmington Delaware SR Books ISBN 0 8420 5126 0 Hamill Hugh M 1966 The Hidalgo Revolt Prelude to Mexican Independence Gainesville University of Florida Press Hamnett Brian R 1986 Roots of Insurgency Mexican Regions 1750 1824 Cambridge University Press ISBN 978 0521 32148 8 Timmons Wilbert H 1963 Morelos Priest Soldier Statesman of Mexico El Paso Texas Western College Press PosilannyaKorotka biografiya Fransisko Hav yer Venegas list do doktora Huana Ansiseto de Silvestre i Olivaresa 1811