Франсіско Праділья-і-Ортіс (ісп. Francisco Pradilla y Ortiz; 24 липня 1848, Вільянуева-де-Гальєго, Арагон — 1 листопада 1921, Мадрид) — іспанський історичний живописець, директор Музею Прадо в 1896—1898 роках.
Франсіско Праділья | |
---|---|
ісп. Francisco Pradilla y Ortiz | |
Народився | 24 липня 1848[3][4][5] Вільянуева-де-Гальєго, Сарагоса, Арагон, Іспанія |
Помер | 1 листопада 1921[1][2][…] (73 роки) Мадрид, Іспанія |
Поховання | d |
Країна | Іспанія[6] |
Діяльність | художник, ілюстратор |
Alma mater | Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо і d |
Відомі учні | Хоакін Соролья і Бастіда і d |
Знання мов | іспанська |
Членство | d і d |
Напрямок | реалізм |
Жанр | малярство |
Посада | d |
Конфесія | католицтво[7] |
Нагороди | |
|
Життя і творчість
Спочатку вивчав малюнок в Сарагосі, у двох театральних художників, що створювали ескізи костюмів і декорації.
У 1863 році приїхав в Мадрид, де вивчав роботи старих майстрів.
У 1874 році став одним з перших студентів в новій Іспанській Академії в Римі (Academia de España en Roma), будучи обраний разом з [es], і під керівництвом Альфредо Серрі.
Першою значною роботою була картина «Викрадення сабінянок». У 1877 році написав картину «Донья Хуана Божевільна» (Музей Прадо, Мадрид), за яку удостоївся почесної медалі на Національній експозиції витончених мистецтв (1878) і почесною медалі на Паризькій Всесвітній виставці 1878.
На замовлення міської ради Сарагоси в 1879 році написав дві картини: «Альфонсо I Воїн» (Alfonso el Batallador) і «Альфонсо X Мудрий» (Alfonso X el Sabio). Найвдалішим є великоформатне полотно «[es]», написане в 1882 році й нагороджене першою медаллю на мюнхенській Міжнародній художній виставці (1883). Ця робота відрізняється особливою тонкістю виконання і жвавістю зображених на ній характерів.
Крім таких великих масштабних історичних полотен часто звертався до жанрового живопису малих форм, на яких можна побачити мальовничі сценки з іспанського народного побуту. У Музеї Кармен Тіссен знаходиться картина «Галісійські прачки» (1887), де художник зображує повсякденне сцену групи жінок, зайнятих пранням білизни в полі.
Також був директором Королівської Академії Іспанії в Римі, однак незабаром відмовився від цієї посади, будучи розчарований величезною бюрократією, яка заважала його керівництву, а також неможливістю присвятити себе живопису. Проте, 3 лютого 1896 року прийняв пропозицію стати [es], пробувши на цій посаді до 1898 року.
Галерея
- Здача Гранади Їх іспанським Величностям Ізабеллі та Фердинанду / La Rendición de Granada (1882)
- Альфонсо, I Воїн / Alfonso I el Batallador (1879)
- Хлопчик, який грає на флейті (1880)
- Жінка з Монтевідео
- «Донья Хуана Божевільна», 1877, Музей Прадо, Мадрид
- Римський карнавал
- Ранок
- Селянка
- Хрестильний кортеж принца Дона Хуана, сина Католицьких королів, на вулицях Севільї / Cortejo del bautizo del príncipe don Juan, hijo de los Reyes Católicos, por las calles de Sevilla (1910)
- Страсті любові (1912)
Примітки
- RKDartists
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Find a Grave — 1996.
- Енциклопедія Брокгауз
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
- https://alfayomega.es/el-celebre-pintor-de-juana-la-loca-fue-un-hombre-de-fe/
- Правильніше: Високість. Так титулувалися іспанські королі аж до Карла I.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransisko Pradilya i Ortis isp Francisco Pradilla y Ortiz 24 lipnya 1848 Vilyanueva de Galyego Aragon 1 listopada 1921 Madrid ispanskij istorichnij zhivopisec direktor Muzeyu Prado v 1896 1898 rokah Fransisko Pradilyaisp Francisco Pradilla y OrtizNarodivsya24 lipnya 1848 1848 07 24 3 4 5 Vilyanueva de Galyego Saragosa Aragon IspaniyaPomer1 listopada 1921 1921 11 01 1 2 73 roki Madrid IspaniyaPohovannyaKladovishe San HustodKrayina Ispaniya 6 Diyalnisthudozhnik ilyustratorAlma materKorolivska akademiya vitonchenih mistectv San Fernando i Real Academia de Espana en RomadVidomi uchniHoakin Sorolya i Bastida i Luis Menendez PidaldZnannya movispanskaChlenstvoReal Academia de Nobles y Bellas Artes de San Luisd i Academia Espanola de Bellas Artes de RomadNapryamokrealizmZhanrmalyarstvoPosadadirector of Museo del PradodKonfesiyakatolictvo 7 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittya i tvorchistred Spochatku vivchav malyunok v Saragosi u dvoh teatralnih hudozhnikiv sho stvoryuvali eskizi kostyumiv i dekoraciyi U 1863 roci priyihav v Madrid de vivchav roboti starih majstriv U 1874 roci stav odnim z pershih studentiv v novij Ispanskij Akademiyi v Rimi Academia de Espana en Roma buduchi obranij razom z Kastro Plasensiya es Alehandro Ferrant i Fishermansom i pid kerivnictvom Alfredo Serri Pershoyu znachnoyu robotoyu bula kartina Vikradennya sabinyanok U 1877 roci napisav kartinu Donya Huana Bozhevilna Muzej Prado Madrid za yaku udostoyivsya pochesnoyi medali na Nacionalnij ekspoziciyi vitonchenih mistectv 1878 i pochesnoyu medali na Parizkij Vsesvitnij vistavci 1878 Na zamovlennya miskoyi radi Saragosi v 1879 roci napisav dvi kartini Alfonso I Voyin Alfonso el Batallador i Alfonso X Mudrij Alfonso X el Sabio Najvdalishim ye velikoformatne polotno Zdacha Granadi Yih ispanskim Velichnostyam Izabelli ta Ferdinandu es napisane v 1882 roci j nagorodzhene pershoyu medallyu na myunhenskij Mizhnarodnij hudozhnij vistavci 1883 Cya robota vidriznyayetsya osoblivoyu tonkistyu vikonannya i zhvavistyu zobrazhenih na nij harakteriv Krim takih velikih masshtabnih istorichnih poloten chasto zvertavsya do zhanrovogo zhivopisu malih form na yakih mozhna pobachiti malovnichi scenki z ispanskogo narodnogo pobutu U Muzeyi Karmen Tissen znahoditsya kartina Galisijski prachki 1887 de hudozhnik zobrazhuye povsyakdenne scenu grupi zhinok zajnyatih prannyam bilizni v poli Takozh buv direktorom Korolivskoyi Akademiyi Ispaniyi v Rimi odnak nezabarom vidmovivsya vid ciyeyi posadi buduchi rozcharovanij velicheznoyu byurokratiyeyu yaka zavazhala jogo kerivnictvu a takozh nemozhlivistyu prisvyatiti sebe zhivopisu Prote 3 lyutogo 1896 roku prijnyav propoziciyu stati direktorom Muzeyu Prado es probuvshi na cij posadi do 1898 roku Galereyared nbsp Zdacha Granadi Yih ispanskim Velichnostyam 8 Izabelli ta Ferdinandu La Rendicion de Granada 1882 nbsp Alfonso I Voyin Alfonso I el Batallador 1879 nbsp Hlopchik yakij graye na flejti 1880 nbsp Zhinka z Montevideo nbsp Donya Huana Bozhevilna 1877 Muzej Prado Madrid nbsp Rimskij karnaval nbsp Ranok nbsp Selyanka nbsp Hrestilnij kortezh princa Dona Huana sina Katolickih koroliv na vulicyah Sevilyi Cortejo del bautizo del principe don Juan hijo de los Reyes Catolicos por las calles de Sevilla 1910 nbsp Strasti lyubovi 1912 Primitkired a b RKDartists d Track Q17299517 a b Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 a b v Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 https datos gob es es catalogo e00123904 autores espanoles en dominio publico fallecidos desde 1900 https alfayomega es el celebre pintor de juana la loca fue un hombre de fe Pravilnishe Visokist Tak tituluvalisya ispanski koroli azh do Karla I Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fransisko Pradilya amp oldid 34931084