Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа де Бонн Ледіг'єр (фр. François de Bonne de Lesdiguières, 1 квітня 1543 — 28 вересня 1626) — французький військовий діяч, маршал, конетабль Франції.
| Франсуа де Бонн Ледіг'єр | |
|---|---|
| фр. François de Bonne de Lesdiguières | |
 | |
| Народився | 1 квітня 1543 Сен-Бонне-ан-Шамсор |
| Помер | 28 вересня 1626 (83 роки) Валанс |
| Підданство | королівство Франція |
| Діяльність | воєначальник |
| Знання мов | французька[1][2] |
| Учасник | Релігійні війни у Франції |
| Титул | герцог |
| Посада | Конетабль Франції |
| Військове звання | маршал |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Жан II де Бонн |
| Мати | Франсуаза Кастеллан |
| У шлюбі з | Клодін Беренджер дю Гуа Марі Вінон |
| Діти | 1 син та 3 доньки |
| Нагороди |   |
 | |
| |
Життєпис
Початок кар'єри
Походив з кальвіністської родини де Бонн. Син Жана II де Бонна, сеньйора Ледіг'єра, королівського нотаріуса. Навчаючись у Наваррському коледжі, у Парижі познайомився та потоваришував з Генріхом Віанським, майбутнім королем Генріхом IV. Після навчання переходить на службу до Бертрана III де Сіміане, генерал-лейтенанта короля в Дофіне. З початком протистояння кальвіністів (гугенотів) з католиками Франсуа де Бонн приєднався до перших. Служив під орудою свого двоюрідного брата Антуана Рамбо. Після смерті останнього призначається головою військ гугенотів в області Шамсо (південний схід Дофіне), де воює з католиками. Незабаром влаштовує різанину ворогів у місті Гап.
Після цього приєднався до Гаспара де Коліньї. Деякий час перебував з ним у Парижі. Втім виїхав напередодні Варфоломіївської ночі, повернувшись до Дофіне. Тут об'єднав навколо себе протестантів. Новий король Генріх III у 1584 році відмовився визнавати владу де Бонна.
На службі Генріха IV
Після вбивства Генріха III активізував боротьбу з католиками. 24 грудня 1590 року після декількох спроб Ледіг'єр захоплює Гренобль. Вслід за цим фактично встановлює свою владу по всьому Дофіне, будуючи низку фортець та укріплень уздовж рік Ізер та Драк. Після цього з успіхом бореться проти військ Карла-Емануела I, герцога Савойського, представника Католицької ліги на півдні Франції. Ледіг'єр перемагає його у битвах при Поншарра 17 вересня 1591 року та біля Сальбертранда 7 червня 1593 року.
За свої заслуги отримав від короля Генріха IV Бурбона призначення губернатором Гренобля у 1591 році, державного радника, очільником військ Провансу у 1595 році, генерал—лейтенант Дофіне у 1597 році. Того ж року на заклик Генріха IV перебирається на північ держави, де командує облогу міста Ам'єна, яке Франсуа де Бонн врешті-решт захоплює. на власні кошти у 1597 році організовує піхотний полк, що дістав назву полк Крекі. У 1598 році повертається до Провансу, де продовжує боротьбу із Савойєю.
Під час франко-савойської війни 1599—1601 років звитяжив при захоплені міст Монмельян, Шамбері, Тарантез, Мар'єнн та Конфлан. У 1605 році за наказом Генріха IV захопив м. Оранж. 27 вересня 1609 року стає маршалом Франції. Після цього вів перемовини щодо укладання союзу з герцогством Савойським. В результаті 25 квітня 1610 року в замку Бруцоло було підписано нову угоду.
На службі Людовика XIII
За часів регентства Марії Медічі він зберіг своє становище. підтримував тогочасний уряд. За це у 1611 році стає герцогом та пером, а у 1612 році — губернатором Дофіне. У 1616 році самочинно втрутився у конфлікт між Савойєю та Мантуєю. Увів війська до П'ємонту, розбивши герцога Мануанського та його союзників іспанців. на той час державний секретар Арман, єпископ Люсонський (майбутній кардинал Рішельє) заявив про непричетність Франції до дій Ледіг'єра, але таємно погодився на досягнуті де Бонном результати.
У 1621 році отримує звання головного маршала Франції, а у 1622 році, після того, як перейшов у католицтво) — звання конетабля. У 1625—1626 роках очолив війська під час війни за Вальтеліну (Швейцарія) на боці грізонів. Розбивши армію Іспанії та папи римського, Ледіг'єр не зміг протидіяти дипломатичним зусиллям імператора Фердинанда II Габсбурга й папи Урбана VIII, у підсумку залишив Вальтеліну.
Повернувшись з цього походу, Франсуа де Бонн помер 28 вересня 1626 року в місті Валанс.
Родина
1. Дружина — Клодін Беренджер дю Гуа (д/н—1608)
Діти:
- Мадалена (1576—1620), дружина Шарля де Крекі, маршала Франції
- Анрі-Емануель, помер дитиною
2. Дружина — Марі Вінон
Діти:
- Франсуаза
- Катерина (д/н—1621)
Джерела
- Michele Ruggiero, Storia della valle di Susa, Alzani Editore, Pinerolo (TO), 1998, .
- Stéphane Gal, Lesdiguières. Prince des Alpes et connétable de France, Presses universitaires de Grenoble (PUG), collection « La pierre et l'écrit », 2007.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франсуа де Бонн Ледіг'єр |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua de Bonn Ledig yer fr Francois de Bonne de Lesdiguieres 1 kvitnya 1543 28 veresnya 1626 francuzkij vijskovij diyach marshal konetabl Franciyi Fransua de Bonn Ledig yerfr Francois de Bonne de LesdiguieresNarodivsya1 kvitnya 1543 1543 04 01 Sen Bonne an ShamsorPomer28 veresnya 1626 1626 09 28 83 roki ValansPiddanstvokorolivstvo FranciyaDiyalnistvoyenachalnikZnannya movfrancuzka 1 2 UchasnikReligijni vijni u FranciyiTitulgercogPosadaKonetabl FranciyiVijskove zvannyamarshalKonfesiyakatolictvoBatkoZhan II de BonnMatiFransuaza KastellanU shlyubi zKlodin Berendzher dyu Gua Mari VinonDiti1 sin ta 3 donkiNagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochatok kar yeri Pohodiv z kalvinistskoyi rodini de Bonn Sin Zhana II de Bonna senjora Ledig yera korolivskogo notariusa Navchayuchis u Navarrskomu koledzhi u Parizhi poznajomivsya ta potovarishuvav z Genrihom Vianskim majbutnim korolem Genrihom IV Pislya navchannya perehodit na sluzhbu do Bertrana III de Simiane general lejtenanta korolya v Dofine Z pochatkom protistoyannya kalvinistiv gugenotiv z katolikami Fransua de Bonn priyednavsya do pershih Sluzhiv pid orudoyu svogo dvoyuridnogo brata Antuana Rambo Pislya smerti ostannogo priznachayetsya golovoyu vijsk gugenotiv v oblasti Shamso pivdennij shid Dofine de voyuye z katolikami Nezabarom vlashtovuye rizaninu vorogiv u misti Gap Pislya cogo priyednavsya do Gaspara de Kolinyi Deyakij chas perebuvav z nim u Parizhi Vtim viyihav naperedodni Varfolomiyivskoyi nochi povernuvshis do Dofine Tut ob yednav navkolo sebe protestantiv Novij korol Genrih III u 1584 roci vidmovivsya viznavati vladu de Bonna Na sluzhbi Genriha IV Pislya vbivstva Genriha III aktivizuvav borotbu z katolikami 24 grudnya 1590 roku pislya dekilkoh sprob Ledig yer zahoplyuye Grenobl Vslid za cim faktichno vstanovlyuye svoyu vladu po vsomu Dofine buduyuchi nizku fortec ta ukriplen uzdovzh rik Izer ta Drak Pislya cogo z uspihom boretsya proti vijsk Karla Emanuela I gercoga Savojskogo predstavnika Katolickoyi ligi na pivdni Franciyi Ledig yer peremagaye jogo u bitvah pri Ponsharra 17 veresnya 1591 roku ta bilya Salbertranda 7 chervnya 1593 roku Za svoyi zaslugi otrimav vid korolya Genriha IV Burbona priznachennya gubernatorom Grenoblya u 1591 roci derzhavnogo radnika ochilnikom vijsk Provansu u 1595 roci general lejtenant Dofine u 1597 roci Togo zh roku na zaklik Genriha IV perebirayetsya na pivnich derzhavi de komanduye oblogu mista Am yena yake Fransua de Bonn vreshti resht zahoplyuye na vlasni koshti u 1597 roci organizovuye pihotnij polk sho distav nazvu polk Kreki U 1598 roci povertayetsya do Provansu de prodovzhuye borotbu iz Savojyeyu Pid chas franko savojskoyi vijni 1599 1601 rokiv zvityazhiv pri zahopleni mist Monmelyan Shamberi Tarantez Mar yenn ta Konflan U 1605 roci za nakazom Genriha IV zahopiv m Oranzh 27 veresnya 1609 roku staye marshalom Franciyi Pislya cogo viv peremovini shodo ukladannya soyuzu z gercogstvom Savojskim V rezultati 25 kvitnya 1610 roku v zamku Brucolo bulo pidpisano novu ugodu Na sluzhbi Lyudovika XIII Za chasiv regentstva Mariyi Medichi vin zberig svoye stanovishe pidtrimuvav togochasnij uryad Za ce u 1611 roci staye gercogom ta perom a u 1612 roci gubernatorom Dofine U 1616 roci samochinno vtrutivsya u konflikt mizh Savojyeyu ta Mantuyeyu Uviv vijska do P yemontu rozbivshi gercoga Manuanskogo ta jogo soyuznikiv ispanciv na toj chas derzhavnij sekretar Arman yepiskop Lyusonskij majbutnij kardinal Rishelye zayaviv pro neprichetnist Franciyi do dij Ledig yera ale tayemno pogodivsya na dosyagnuti de Bonnom rezultati U 1621 roci otrimuye zvannya golovnogo marshala Franciyi a u 1622 roci pislya togo yak perejshov u katolictvo zvannya konetablya U 1625 1626 rokah ocholiv vijska pid chas vijni za Valtelinu Shvejcariya na boci grizoniv Rozbivshi armiyu Ispaniyi ta papi rimskogo Ledig yer ne zmig protidiyati diplomatichnim zusillyam imperatora Ferdinanda II Gabsburga j papi Urbana VIII u pidsumku zalishiv Valtelinu Povernuvshis z cogo pohodu Fransua de Bonn pomer 28 veresnya 1626 roku v misti Valans Rodina1 Druzhina Klodin Berendzher dyu Gua d n 1608 Diti Madalena 1576 1620 druzhina Sharlya de Kreki marshala Franciyi Anri Emanuel pomer ditinoyu 2 Druzhina Mari Vinon Diti Fransuaza Katerina d n 1621 DzherelaMichele Ruggiero Storia della valle di Susa Alzani Editore Pinerolo TO 1998 ISBN 88 8170 040 9 Stephane Gal Lesdiguieres Prince des Alpes et connetable de France Presses universitaires de Grenoble PUG collection La pierre et l ecrit 2007 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fransua de Bonn Ledig yer