Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа де Бассомп'єр (фр. François de Bassompierre, 12 квітня 1579 — 12 жовтня 1646 — французький державний та військовий діяч, дипломат, маршал Франції.
| Франсуа де Бассомп'єр | |
|---|---|
| фр. François de Bassompierre | |
 | |
| Народився | 12 квітня 1579 Замок д'Аруе |
| Помер | 12 жовтня 1646 (67 років) Тільєр |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Знання мов | французька |
| Посада | посол і d |
| Військове звання | маршал |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Кристофер Бассомп'єр |
| Мати | d |
| У шлюбі з | Марія-Луїза Лотаринзька |
| Діти | d |
| Нагороди | |
 | |
| |
Життєпис
Походив з лотаринзької аристократії, навчався в Італії. У 1598 році був представлений Генріху IV, який наблизив його до себе. У 1600 році брав участь у Савойській кампанії. У 1603 році — проти Османської імперії в Угорщині. У 1610 році король Генріх IV призначив Бассомп'єра членом державної ради та полковником.
Після вбивства короля Бассомп'єр зміг домогтися підтримки королеви-регентки Марії Медичі, яка в 1614 році зробила його командиром швейцарських найманців. У 1617 році стає комендантом Бастилії. У 1621 році був посланцем в Іспанії. Під час протистояння між Марією Медичі та її сином, він став на бік короля Людовика XIII і чимало сприяв поваленню королеви. У нагороду за це він у 1622 році стає маршалом. У наступні роки Бассомп'єр значну частину життя був посланцем — з 1625 року — в Швейцарії, 1626 року — в Англії. На цих посадах проявив себе вмілим та спритним дипломатом.
У 1628 році очолював армію, яка здійснювала (облогу) міста Ла-Рошель. У 1629 році придушив повстання гугенотів у Лангедоку, розбив змовника Генріха де Монморансі. Втім, після Дня обдурених 1630 року, коли владу перебрав кардинал Рішельє, Бассомп'єра було заарештовано й запроторено до Бастилії. Тут він перебував до смерті кардинала у 1642 році. Останні роки провів у маєтку Тільєр (Нормандія), де й помер 12 жовтня 1646 року.
Літературна діяльність
Під час перебування у в'язниці Бассомп'єр займався написанням своїх мемуарів. Їх відзначає об'ємність та розтягнутість. Втім ці мемуари надають цікавий фактологічний матеріал щодо французької історії початку XVII ст.
Дотеп
Крім того, Бассомп'єр був відомий як дотепник. Так, він, повертаючись після виконання дипломатичного доручення у Мадриді, сказав королю Людовику XIII, що король Іспанії подарував чудового мула, на якому Бассомп'єр виїхав з Мадрида. Король сказав: «Цікаво було побачити вісля верхом на мулі!» Бассомп'єр відповів: «Саме так. Адже я тоді представляв Вашу величність».
Джерела
- Mathieu Lemoine, La Faveur et la Gloire. Le maréchal de Bassompierre mémorialiste (1579–1646), Pups, 2012.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франсуа де Бассомп'єр |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua de Bassomp yer fr Francois de Bassompierre 12 kvitnya 1579 12 zhovtnya 1646 francuzkij derzhavnij ta vijskovij diyach diplomat marshal Franciyi Fransua de Bassomp yerfr Francois de BassompierreNarodivsya12 kvitnya 1579 1579 04 12 Zamok d AruePomer12 zhovtnya 1646 1646 10 12 67 rokiv TilyerKrayina FranciyaDiyalnistpolitik vijskovij ochilnikZnannya movfrancuzkaPosadaposol i dVijskove zvannyamarshalKonfesiyakatolictvoBatkoKristofer Bassomp yerMatidU shlyubi zMariya Luyiza LotarinzkaDitidNagorodimarshal FranciyiGerbRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z lotarinzkoyi aristokratiyi navchavsya v Italiyi U 1598 roci buv predstavlenij Genrihu IV yakij nabliziv jogo do sebe U 1600 roci brav uchast u Savojskij kampaniyi U 1603 roci proti Osmanskoyi imperiyi v Ugorshini U 1610 roci korol Genrih IV priznachiv Bassomp yera chlenom derzhavnoyi radi ta polkovnikom Pislya vbivstva korolya Bassomp yer zmig domogtisya pidtrimki korolevi regentki Mariyi Medichi yaka v 1614 roci zrobila jogo komandirom shvejcarskih najmanciv U 1617 roci staye komendantom Bastiliyi U 1621 roci buv poslancem v Ispaniyi Pid chas protistoyannya mizh Mariyeyu Medichi ta yiyi sinom vin stav na bik korolya Lyudovika XIII i chimalo spriyav povalennyu korolevi U nagorodu za ce vin u 1622 roci staye marshalom U nastupni roki Bassomp yer znachnu chastinu zhittya buv poslancem z 1625 roku v Shvejcariyi 1626 roku v Angliyi Na cih posadah proyaviv sebe vmilim ta spritnim diplomatom U 1628 roci ocholyuvav armiyu yaka zdijsnyuvala oblogu mista La Roshel U 1629 roci pridushiv povstannya gugenotiv u Langedoku rozbiv zmovnika Genriha de Monmoransi Vtim pislya Dnya obdurenih 1630 roku koli vladu perebrav kardinal Rishelye Bassomp yera bulo zaareshtovano j zaprotoreno do Bastiliyi Tut vin perebuvav do smerti kardinala u 1642 roci Ostanni roki proviv u mayetku Tilyer Normandiya de j pomer 12 zhovtnya 1646 roku Literaturna diyalnistPid chas perebuvannya u v yaznici Bassomp yer zajmavsya napisannyam svoyih memuariv Yih vidznachaye ob yemnist ta roztyagnutist Vtim ci memuari nadayut cikavij faktologichnij material shodo francuzkoyi istoriyi pochatku XVII st DotepKrim togo Bassomp yer buv vidomij yak dotepnik Tak vin povertayuchis pislya vikonannya diplomatichnogo doruchennya u Madridi skazav korolyu Lyudoviku XIII sho korol Ispaniyi podaruvav chudovogo mula na yakomu Bassomp yer viyihav z Madrida Korol skazav Cikavo bulo pobachiti vislya verhom na muli Bassomp yer vidpoviv Same tak Adzhe ya todi predstavlyav Vashu velichnist DzherelaMathieu Lemoine La Faveur et la Gloire Le marechal de Bassompierre memorialiste 1579 1646 Pups 2012 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fransua de Bassomp yer