Франсуа Лонгшам де Бер'є

Франсуа (Францішек) Лонгшам де Бер'є (фр. François Longchamps de Bérier, пол. Franciszek Longchamps de Bérier; 1710(1710) — 1784) — львівський банкір, бурмистр міста, засновник відомого львівського роду Лонгшам де Бер'є.

Франсуа (Францішек) Лонгшам де Бер'є
фр. François Longchamps de Bérier
Франсуа (Францішек) Лонгшам де Бер'є
Бурмистр Львова
1766, вперше — 1780, востаннє
Райця Львова
1765 — 1781
Народився	1710(1710)
Помер	1784(1784)
Відомий як	військовослужбовець, посадова особа
Країна	Львів Річ Посполита Габсбурзька монархія
Національність	француз
Рід Лонгшам де Бер'є
Батько	Жан Лонгшам де Бер'є
У шлюбі з	Женев'єва Марсеньє
Діти	Женев'єва, Анна, Пелагія, Катерина, Елеонора, Йозеф, Антоній, Ян та Олександр
Професія	банкір, політик
Релігія	протестант; масон

Життєпис

Французькі гугеноти за походженням, родина Лонгшам де Бер'є покинула Францію, щоб уникнути переслідування після скасування Нантського едикту Людовіком XIV. Франсуа Лонгшам де Бер'є служив в королівській гвардії польського короля Августа III. Близько 1745 року переїхав до Львова, де у 1765 році був обраний до міської ради. Бурмистр Львова у 1766, 1774, 1777, 1780 роках.

Мав маєток за містом, звідки пішла назва Лоншанівка (місцевість більш відома сьогодні як Кайзервальд). Очолював першу львівську масонську ложу Трьох Богинь (фр. Des Trois Deesses).

Сім'я

• Дружина: Женев'єва де Мерсеньє, львівська міщанка французького походження (пол. Genowefa de Mercenier), сестра , львівського лікаря та бурмистра.
• Діти: Женев'єва, Анна, Пелагія, Катерина, Елеонора (мати поета і географа Вінцента Поля), ^[be], Антоній, Ян та Олександр.
• далекий нащадок Франсуа Лонгшама де Бер'є,  — професор-правознавець, ректор Львівського університету до окупації Галичини радянськими військами у 1939 році; разом з трьома синами у липні 1941 року був страчений німецькими окупантами в числі сорока шести відомих науковців та членів їх родин на Вулецьких горбах у Львові.

Джерела

• Redzik A. Longchamps de Berier — zarys dziejów rodu / Adam Redzik // Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura. – Kraków, 2005. — T. V. — S. 245–270. (пол.)
• Kapral M. Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku. — Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2008. — S. 420. — (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego. — T. 7: Ziemie Ruskie, zesz. 1: Lwów). (пол.)
• Масонське обличчя Львова // Поступ.
• Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — 816 с. — .
• Михайло Ходоровський Масони у Галичині XVIII ст. // Часопис «Ї». — число 36. — 2004.