Фортеця Джаваншира азерб Cavanşir qalası оборонна фортеця розташована за 4 км на північ від села Талістан і за 7 км від

Фортеця Джаваншира (азерб. Cavanşir qalası ) — оборонна фортеця, розташована за 4 км на північ від села Талістан і за 7 км від міста Ісмаїли, на правому березі річки Агджачай. Фортеця названа на честь князя Кавказької Албанії з династії Міхранідів Джаваншира . Передбачається, що фортеця використовувалася як адміністративний центр.


Фортеця Джаваншира азерб. Cavanşir qalası
40°48′07″ пн. ш. 48°11′59″ сх. д. / 40.80194° пн. ш. 48.19972° сх. д. / 40.80194; 48.19972
Країна	Азербайджан
Місто	Лагіч
Розташування	Ісмаїллинський район
Тип	будівля
Стиль	Архітектурна школа Кавказької Албанії
Засновник	Джеваншир
Побудовано	VII ст.




Фортеця Джаваншира Фортеця Джаваншира (Азербайджан)

Історія

Фортеця була побудована у вигляді нерівномірного багатокутника з вапна і річкового каміння. Площа комплексу становить близько 1,5 — 2 гектара. Фортеця складається з двох частин: внутрішня — Ічгала і зовнішня частини . Внутрішня частина — Ічгала — знаходиться у північній частині фортеці і розташована на найвищій точці гори.

Велика частина стін Ічгали в руїнах, проте в деяких місцях зберігся фундамент. Товщина південної стіни основної частини фортеці становить 2 метри, а її висота — більше 10 метрів. Західні стіни були повністю зруйновані обвалами. Оборонна споруда включає в себе шість циліндричних веж, висота яких досягає 8 метрів. Вежі були побудовані для зміцнення стін замку. У верхній частині стіни знаходилися мерлони на відстані близько 0,5 метра один від одного.

Вхід до фортеці був тільки з південної сторони. Ширина воріт становила 2,5 метра.

Передбачається, що від цього оборонного оплоту йшла підземна дорога, вирита від фортеці до розташованої за 7 кілометрів Дівочої вежі, розташованої в Ісмаїли .

Точна схема його була вперше складена професором, доктором географічних наук, Рамазаном Тарвердієвим у 1963 році .

Примітки

. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
(азерб.). azpress.az. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 19 лютого 2018.

[1] . Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.

[автоссылка1-2] . Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.

[3] . Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.

[azpress-4] (азерб.). azpress.az. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 19 лютого 2018.