Форт-Релайянс (англ. Fort Reliance) — покинута факторія на території Юкону, Канада. Факторія була заснована у 1874 році і слугувала центром скупівлі пушнини і продажі побутових товарів індіанцям та старателям. Згодом багато населених пунктів та річок на Юконі йменувалися за віддаллю від Форт-Релайянс.
Форт-Релайянс, малюнок Вілліс Еверет, 1884 рік. Праворуч на малюнку — хатинка індіанців Координати H G O
Форт-Релайянс у Вікісховищі |
Фізико-географічний опис
Форт-Релайянс розміщений на східному березі річки Юкон, 10 км вниз за течією від сучасного міста Доусон-Сіті і за 5 км нижче від колишньої резервації індіанців [en].
Історія
Заснування
Задовго до появи перших білих людей на цій місцевості проживали індіанці племені ген, — попередники сучасних [en] (англ. Tr’ondëk Hwëch’in). Їх поселення — Han-Dorf Jutl’à’ K’ät (Nuklako) — розміщувалося на західному березі Юкону.
У 1874 в поселенні Сент-Майкле торговець пушниною Франсуа Мерсьє (Francois Mercier) найняв [en] і Альфреда Мейо (Alfred Mayo) на службу в [en]. Він запропонував їм побудувати факторію вверх по річці Юкон, у малодослідженому на той час районі. Керувати факторією мав МакКуестен. У червні цього ж року на невеличкому пароплаві «Юкон», з трьома баржами на причепі, Мерсье і МакКуестен вирушили вверх по Юкону. Щодня вони витрачали по шість годин, рубаючи дрова для парової машини. На кожній існуючій факторії по дорозі вони залишали одну баржу. З останньою баржою, завантаженою трьома тоннами припасів, вони добралися до найдальшого місця на Юконі.
Проблукавши у заплутаному між островами руслі Юкону, вони врешті вибрали місце для факторії Форт-Релайянс на східному березі Юкону, напроти літнього табору індіанців племені ген. Індіанцям вже не потрібно було долати сотні миль, щоб продати хутра у форті Юкон. Мерсье, допомігши розчистити місце під забудову, через два дні відплив до свого призначення, а у Форт-Релайянс залишилися МакКуестен і 18-річний Франк Бенфілд. Вони найняли індіанців ген для заготівлі колод для зрубів, а також для полювання і заготівлі м'яса на зиму. Цього ж літа були збудовані три однакові зруби, кожен розміром 10×8 м — будинок для проживання, склад і магазин. На зиму МакКуестен і Франк Бонфілд мали тепле житло і достатньо їжі.
Бізнес
Ще до закінчення зими індіанці розкупили, точніше, обміняли на пушнину, всі запаси продуктів і господарських товарів. Факторія виявилися дуже прибутковою. Попри приставку до своєї назви «Форт-», поселення не було фортифіковане і навіть не обгороджене повністю. У наступні роки після реорганізації Комерційної Компанії Аляски справи пішли гірше, підвищилася конкуренція, закупівельні ціни на хутро значно зросли, індіанці навчилися робити вигоду з конкуренції між факторіями і компаніями.
У 1877 році Форт-Релайянс вже перестав бути таким прибутковим. Весною цього року виник перший серйозний конфлікт з місцевими індіанцями. Попереднього року, коли Гарпер і Мейо вирушали за новим товаром вниз по Юкону до Сент-Майкл, вони залишили частину нерозпроданого товару у Форт-Релайянс і індіанці відразу його розібрали, не заплативши. Цього ж року Мейо вирішив забрати нерозпроданий товар з собою, що викликало незадоволення індіанців. При навантаженні баржі один молодий хлопець спробував викрасти пакунок з тютюном, Мейо помітив це і відібрав пакунок назад, що мало не спровокувало бійку. Сяк-так старійшини заспокоїли індіанців і Мейо з Гарпером відплили до Сент-Майкл, але там вони відмовилися повертатися до Форт-Релайянс. Факторія була покинута разом зі всіма товарами, що там ще залишалися.
Але через два роки МакКуестен повернувся до Форт-Релайянс щоб знову продовжити торгівлю. Ще по дорозі до факторії, МакКуестен дізнався, що після залишення Форт-Релайянс індіанці знайшли там борошно з арсеном, яку використовували для боротьби з гризунами. Дві літні індіанки і одна сліпа дівчина, спробувавши цього борошна, померли від отруєння.
Вождь іншого племені застерігав Маккуестена, що той ризикує життям, повертаючись до Форт-Релайянс, але МакКуестен знехтував попередженням. Основна причина — спорудження нової факторії потребувало додаткових коштів і часу. Окрім того, цей вождь мав свій інтерес — він хотів мати факторію поблизу поселення свого народу.
На здивування МакКуестена, індіанці ген зустріли його дуже приязно і радо. Вони заплатили за весь товар, який вони колись розтягнули з факторії, а МакКуестен за смерть дівчини заплатив 6 доларів і віддав пса. Щодо жінок, які померли від отруєння, то всі дійшли згоди, що вони самі винні у цьому і старі жінки не мали цінності у племені. Конфлікт було залагоджено і факторія знову запрацювала.
Станом на 1880 рік у факторії проживали 82 індіанці і 1 білий чоловік. Наступні кілька років прибулі старателі будували свої зруби поблизу Форт-Релайянс. У 1882 році у форті зимували вже 12 білих старателів, які промишляли наступного літа на річках Форті Майл і Сіксті Майл.
Закриття факторії
Наприкінці весни 1886 року, коли було відкрито золото на річці Форті-Майл, торгівля пушниною відразу занепала, факторія втратила своє значення і була покинута і білими, і місцевими індіанцями. Всі перебралися до нового селища Форті-Майл, а колоди з будинків згодом були використані як паливо для пароплавів. 1927 року там залишався лише один зруб, який згодом теж був знищений.
Зараз там залишися лише окремі сліди артефактів.
Примітки
- Prologue. Klondike Gold Rush. Архів оригіналу за 27 січня 2011. Процитовано 29 жовтня 2014. (англ.)
- Webb, MelodyYukon: The Last Frontier UBC Press, 1993. p. 65.
- Gaffin, Jane. (2004) «The Trading Trio of Arthur Harper, Al Mayo, and Jack McQuesten» [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.], Diarmani Website, accessed 30 June 2014
- Webb, Melody. Yukon: The Last Frontier UBC Press, 1993. p. 67.
- Webb, Melody. Yukon: The Last Frontier UBC Press, 1993. p. 66-67.
- Webb, Melody. Yukon: The Last Frontier UBC Press, 1993. p. 102.
- «Leroy Napoleon (Jack) McQuesten» [ 2013-01-03 у Wayback Machine.], Alaska Mining Hall of Fame, accessed 30 June 2014
- Berton, 2005, с. 185.
Література
- McQuinsto, James (2007). Captain Jack: Father of the Yukon. Outskirts Press. ISBN .
- Berton, Laura Beatrice (2005). I Married the Klondike. Madeira Park, BC, Canada: Harbour Publishing. ISBN .
- Webb, Melody (1993). Yukon, the Last Frontier. U.S. Department of the Interior.
- Clark, Donald Woodforde (1995). Fort Reliance, Yukon: an archaeological assessment. Canadian Museum of Civilization. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fort Relajyans angl Fort Reliance pokinuta faktoriya na teritoriyi Yukonu Kanada Faktoriya bula zasnovana u 1874 roci i sluguvala centrom skupivli pushnini i prodazhi pobutovih tovariv indiancyam ta staratelyam Zgodom bagato naselenih punktiv ta richok na Yukoni jmenuvalisya za viddallyu vid Fort Relajyans Fort Relajyans angl Fort Reliance Fort Relajyans malyunok Villis Everet 1884 rik Pravoruch na malyunku hatinka indianciv Koordinati 64 08 56 pn sh 139 28 13 zh d H G O Krayina Kanada KanadaAdminodinicya YukonData zasnuvannya 1874Oficijna mova anglijska mova francuzka mova Yukon Naselennya 0 osib Chasovij poyas UTC 8 vlitku UTC 7GeoNames 5955924OSM 391455 R Yukon Fort RelajyansFort Relajyans Kanada Fort Relajyans u VikishovishiFiziko geografichnij opisFort Relajyans rozmishenij na shidnomu berezi richki Yukon 10 km vniz za techiyeyu vid suchasnogo mista Douson Siti i za 5 km nizhche vid kolishnoyi rezervaciyi indianciv en IstoriyaZasnuvannya Zadovgo do poyavi pershih bilih lyudej na cij miscevosti prozhivali indianci plemeni gen poperedniki suchasnih en angl Tr ondek Hwech in Yih poselennya Han Dorf Jutl a K at Nuklako rozmishuvalosya na zahidnomu berezi Yukonu U 1874 v poselenni Sent Majkle torgovec pushninoyu Fransua Mersye Francois Mercier najnyav en i Alfreda Mejo Alfred Mayo na sluzhbu v en Vin zaproponuvav yim pobuduvati faktoriyu vverh po richci Yukon u malodoslidzhenomu na toj chas rajoni Keruvati faktoriyeyu mav MakKuesten U chervni cogo zh roku na nevelichkomu paroplavi Yukon z troma barzhami na prichepi Merse i MakKuesten virushili vverh po Yukonu Shodnya voni vitrachali po shist godin rubayuchi drova dlya parovoyi mashini Na kozhnij isnuyuchij faktoriyi po dorozi voni zalishali odnu barzhu Z ostannoyu barzhoyu zavantazhenoyu troma tonnami pripasiv voni dobralisya do najdalshogo miscya na Yukoni Problukavshi u zaplutanomu mizh ostrovami rusli Yukonu voni vreshti vibrali misce dlya faktoriyi Fort Relajyans na shidnomu berezi Yukonu naproti litnogo taboru indianciv plemeni gen Indiancyam vzhe ne potribno bulo dolati sotni mil shob prodati hutra u forti Yukon Merse dopomigshi rozchistiti misce pid zabudovu cherez dva dni vidpliv do svogo priznachennya a u Fort Relajyans zalishilisya MakKuesten i 18 richnij Frank Benfild Voni najnyali indianciv gen dlya zagotivli kolod dlya zrubiv a takozh dlya polyuvannya i zagotivli m yasa na zimu Cogo zh lita buli zbudovani tri odnakovi zrubi kozhen rozmirom 10 8 m budinok dlya prozhivannya sklad i magazin Na zimu MakKuesten i Frank Bonfild mali teple zhitlo i dostatno yizhi Biznes She do zakinchennya zimi indianci rozkupili tochnishe obminyali na pushninu vsi zapasi produktiv i gospodarskih tovariv Faktoriya viyavilisya duzhe pributkovoyu Popri pristavku do svoyeyi nazvi Fort poselennya ne bulo fortifikovane i navit ne obgorodzhene povnistyu U nastupni roki pislya reorganizaciyi Komercijnoyi Kompaniyi Alyaski spravi pishli girshe pidvishilasya konkurenciya zakupivelni cini na hutro znachno zrosli indianci navchilisya robiti vigodu z konkurenciyi mizh faktoriyami i kompaniyami U 1877 roci Fort Relajyans vzhe perestav buti takim pributkovim Vesnoyu cogo roku vinik pershij serjoznij konflikt z miscevimi indiancyami Poperednogo roku koli Garper i Mejo virushali za novim tovarom vniz po Yukonu do Sent Majkl voni zalishili chastinu nerozprodanogo tovaru u Fort Relajyans i indianci vidrazu jogo rozibrali ne zaplativshi Cogo zh roku Mejo virishiv zabrati nerozprodanij tovar z soboyu sho viklikalo nezadovolennya indianciv Pri navantazhenni barzhi odin molodij hlopec sprobuvav vikrasti pakunok z tyutyunom Mejo pomitiv ce i vidibrav pakunok nazad sho malo ne sprovokuvalo bijku Syak tak starijshini zaspokoyili indianciv i Mejo z Garperom vidplili do Sent Majkl ale tam voni vidmovilisya povertatisya do Fort Relajyans Faktoriya bula pokinuta razom zi vsima tovarami sho tam she zalishalisya Ale cherez dva roki MakKuesten povernuvsya do Fort Relajyans shob znovu prodovzhiti torgivlyu She po dorozi do faktoriyi MakKuesten diznavsya sho pislya zalishennya Fort Relajyans indianci znajshli tam boroshno z arsenom yaku vikoristovuvali dlya borotbi z grizunami Dvi litni indianki i odna slipa divchina sprobuvavshi cogo boroshna pomerli vid otruyennya Vozhd inshogo plemeni zasterigav Makkuestena sho toj rizikuye zhittyam povertayuchis do Fort Relajyans ale MakKuesten znehtuvav poperedzhennyam Osnovna prichina sporudzhennya novoyi faktoriyi potrebuvalo dodatkovih koshtiv i chasu Okrim togo cej vozhd mav svij interes vin hotiv mati faktoriyu poblizu poselennya svogo narodu Na zdivuvannya MakKuestena indianci gen zustrili jogo duzhe priyazno i rado Voni zaplatili za ves tovar yakij voni kolis roztyagnuli z faktoriyi a MakKuesten za smert divchini zaplativ 6 dolariv i viddav psa Shodo zhinok yaki pomerli vid otruyennya to vsi dijshli zgodi sho voni sami vinni u comu i stari zhinki ne mali cinnosti u plemeni Konflikt bulo zalagodzheno i faktoriya znovu zapracyuvala Stanom na 1880 rik u faktoriyi prozhivali 82 indianci i 1 bilij cholovik Nastupni kilka rokiv pribuli starateli buduvali svoyi zrubi poblizu Fort Relajyans U 1882 roci u forti zimuvali vzhe 12 bilih starateliv yaki promishlyali nastupnogo lita na richkah Forti Majl i Siksti Majl Zakrittya faktoriyi Naprikinci vesni 1886 roku koli bulo vidkrito zoloto na richci Forti Majl torgivlya pushninoyu vidrazu zanepala faktoriya vtratila svoye znachennya i bula pokinuta i bilimi i miscevimi indiancyami Vsi perebralisya do novogo selisha Forti Majl a kolodi z budinkiv zgodom buli vikoristani yak palivo dlya paroplaviv 1927 roku tam zalishavsya lishe odin zrub yakij zgodom tezh buv znishenij Zaraz tam zalishisya lishe okremi slidi artefaktiv PrimitkiPrologue Klondike Gold Rush Arhiv originalu za 27 sichnya 2011 Procitovano 29 zhovtnya 2014 angl Webb MelodyYukon The Last Frontier UBC Press 1993 p 65 Gaffin Jane 2004 The Trading Trio of Arthur Harper Al Mayo and Jack McQuesten 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Diarmani Website accessed 30 June 2014 Webb Melody Yukon The Last Frontier UBC Press 1993 p 67 Webb Melody Yukon The Last Frontier UBC Press 1993 p 66 67 Webb Melody Yukon The Last Frontier UBC Press 1993 p 102 Leroy Napoleon Jack McQuesten 2013 01 03 u Wayback Machine Alaska Mining Hall of Fame accessed 30 June 2014 Berton 2005 s 185 LiteraturaMcQuinsto James 2007 Captain Jack Father of the Yukon Outskirts Press ISBN 978 1432714581 Berton Laura Beatrice 2005 I Married the Klondike Madeira Park BC Canada Harbour Publishing ISBN 1 55017 333 2 Webb Melody 1993 Yukon the Last Frontier U S Department of the Interior Clark Donald Woodforde 1995 Fort Reliance Yukon an archaeological assessment Canadian Museum of Civilization ISBN 9781772821420