Форміга (футболістка)

Міраілдес Масіель Мота або просто Форміга (порт.-браз. Miraildes Maciel Mota / Formiga; нар. 3 березня 1978, Салвадор, Баїя, Бразилія) — бразильська футболістка, півзахисниця клубу «Сан-Паулу» та національної збірної Бразилії. На професіональному рівні виступала за клуби зі Швеції та США. У складі збірної Бразилії рекордсменка за кількістю зіграних матчів, єдина футболістка з Бразилії, яка взяла участь у всіх олімпійських турнірах з періоду появи жіночого футболу на Олімпійських іграх 1996 року. Учасниця 7-ми жіночих чемпіонатів світу з футболу.

Форміга
Форміга
Форміга на жіночому чемпіонаті світу 2011
Особисті дані
Повне ім'я	Міраілдес Масіель Мота
Народження	3 березня 1978(1978-03-03)^[1] (46 років)
	Салвадор, Бразилія
Зріст	162 см
Вага	53 кг
Прізвисько	Formiga
Громадянство	Бразилія
Позиція	півзахисниця
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Сан-Паулу»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1993—1997 «Сан-Паулу» 111 (54) 1998 «Португеза Деспортос» 30 (12) 1999 «Сан-Паулу» 43 (6) 2000—2001 «Сантиа-Ісабел» 21 (0) 2002 «Сантус» 43 (5) 2003 «Індепенденте» 36 (2) 2004—2005 «Мальме» 28 (3) 2006 «Нью-Джерсі Вайлдкетс» 12 (13) 2007 «Джерсі Скай Блю» 6 (1) 2007 «Саад» 27 (0) 2007 «Ботукату» 27 (4) 2009 «Голд Прайд» 16 (0) 2010 «Чикаго Ред Старз» 23 (0) 2011—2017 «Сан-Жозе» 186 (35) 2012 →  «Америка Натал» ? (?) 2017—2021 «Парі Сен-Жермен» 68 (0) 2021—н.ч. «Сан-Паулу» 4 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1995—н.ч.	Бразилія	205 (29)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Народилася в Салвадорі, у період, коли жінкам у Бразилії було заборонено грати у футбол.

Футболом розпочала займатися у 12-річному віці. Вона назвала Дунгу, капітана чоловічої збірної Бразилії, яка виграла чемпіонат світу 1994 року, тим футболістом, який найбільше вплинув на її стиль гри. Вона отримала прізвисько Форміга, що в перекладі з португальської мови означає мураха, отримала ще в підлітковому віці, завдяки своєму безкорисливому стилю гри, який нагадував колегам-гравчиням про те, як мурахи працювали разом у колонії.

Виступала в шведському Дамаллсвенскані за «Мальме», а також на батьківщині за «Сантиа-Ісабел» та «Саад». Виступала під першим порядковим номером на міжнародному драфті WPS 2008 року у нещодавно створеній Лізі професіонального жіночого футболу (WPS) у Сполучених Штатах, де її обрав клуб «Голд Прайд» з Санта-Клари, Каліфорнія. У своєму дебютному в новій команді сезоні 2009 року вийшла у стартовому складі «Голд Прайд» у 15-ти з 16-ти зіграних матчах. Наступного року разом зі співвітчизницею Крістіане виступала за «Чикаго Ред Старз». У 2011 році повернулвся на батьківщину, де уклалал договір з «Сан-Жозе». 3 січня 2012 року її віддали в оренду до «Америки Натал», разом з яким виграла чемпіонат штату Ріо-Гранде-ду-Сул. Після цього повернулася до «Сан-Жозе», разом з яким тричі вигравала жіночий кубок Лібертадорес та двічі кубок Брпазилії.

У 2017 році підписала контракт з клубом Першого дивізіону «Парі Сен-Жермен». Таким чином, вона відкрила Лігу чемпіонів і навіть брала участь з ПСЖ у фіналі вище вказаного турніру 2017 року, програвши в серії післяматчевих пенальті «Олімпіка» (Ліон). У 2018 році разом з ПСЖ виграла кубок Франції.

У 2020 році продовжила контракт ще на один рік, а в сезоні 2020/21 року 43-річна Форміга виграла чемпіонат Франції. Проте після цього повернулася до Бразилії, щоб завершити кар'єру гравчині та розпочати тренерську кар'єру.

8 червня 2021 року вона підписала контракт з «Сан-Паулу», розрахований до грудня 2022 року.

Кар'єра в збірній

Олімпійські ігри

Брала участь в Олімпійських іграх в (Атланті 1996), (Сіднеї 2000), Афінах 2004, Пекіні 2008, Лондоні 2012, Ріо 2016 та Токіо 2020, будучи єдиною футболісткою світу, яка брала участь у шести розіграшах Олімпійських іграх та єдиною, хто брав участь у вище вказаному виді спорту з тих пір, як його включили до олімпійської програми. Форміга досягла рекордної позначки, коли вийшла на поле проти під час дебютного для Бразилії матчу на Олімпійських іграх 2016 року в Ріо. У 2021 році 43-річна гравчиня також побила рекорд як найстарший футболіст (як серед чоловіків, так і серед жінок), які брали участь в Олімпіаді. Поперердній рекорд також належав бразилійці, Мег. В Афінах та Пекіні була частиною команди, яка завоювала дві срібні медалі у жіночій збірній Бразилії.

Пан-Американські ігри

На Панамериканських іграх виграв золото в Санто-Домінго 2003, Ріо 2007 та Торонто 2015, а також срібло в Гвадалахарі 2011.

На Панамериканських іграх 2015 року була прапороносцем збірної Бразилії на церемонії закриття турніру.

Чемпіонат світу

Брала участь у семи чемпіонатах світу: (Швеція 1995), США 1999, (США 2003), Китай 2007, Німеччина 2011, Канада 2015 та Франція 2019. Завдяки цьому вона стала єдиним спортсменому у світі, яка брала участь як спортсменка у 7 чемпіонатах світу (як серед чоловіків, так і серед жінок).

Чемпіонат Південної Америки

Одна з гравчинь, яка виграла чемпіонат Південної Америки 2010 року.

Досягнення

Клубні

«Сан-Паулу»

• Кубок Бразилії
  • Володар (1): 1997

• Ліга Пауліста
  • Чемпіон (1): 1997

«Ботукату»

• Ліга Пауліста
  • Чемпіон (1): 2008

«Сан-Жозе»

• Ліга Пауліста
  • Чемпіон (3): 2012, 2014, 2015

• Кубок Бразилії
  • Володар (2): 2012, 2013

• Кубок Лібертадорес
  • Володар (3): 2011, 2013, 2014

• Клубний чемпіонат світу
  • Володар (1): 2014

«Парі Сен-Жермен»

• Дивізіон 1
  • Чемпіон (1): 2020/21

• Кубок Франції
  • Володар (1): 2017/18

Клубні

• Літні Олімпійські ігри
  • Срібний призер (2): 2004, 2008

• (Кубок Південної Америки)
  • Володар (6): 1995, 1998, 2003, 2010, 2014, 2018

• Панамериканські ігри
  • Чемпіон (3): 2003, 2007, 2015

Індивідуальні

• Жіноча футбольна збірна КОНМЕБОЛ за версією IFFHS 2011—2020 років
• Жіноча збірна сезону Дивізіону 1 за версією ФФФ (1): 2017/18

Примітки

1. Soccerdonna — 2010.
   d:Track:Q41779610
2. Gibbs, Lindsay. . Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
3. (порт.). Universo Online. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 26 липня 2015.
4. Lyall, Sarah. . Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
5. (порт.). Universo Online. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 26 липня 2015.
6. Elliot, Almond (3 лютого 2009). . San Jose Mercury News. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 3 лютого 2009.
7. . Daily Herald. 2 березня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 липня 2015.
8. . América de Natal FC. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 26/07/2012.
9. (порт.). ESPN. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 29 червня 2019.
10. D1 femmes : à 42 ans, Formiga prolonge un an de plus au PSG [ 19 серпня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
11. C'est la dernière saison de Formiga au PSG [ 19 серпня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
12. Transferts: Formiga, qui vient de quitter le PSG, signe à Sao Paulo [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
13. (pt-br) . Globoesporte. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
14. (pt-br) . MdeMulher. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 30 червня 2019.
15. . NBC Sports. 21/07/2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29/07/2021.
16. . Olympedia. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 29/07/2021.
17. . web.archive.org. 1 серпня 2012. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 30 червня 2019.
18. (pt-br) . Campos. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
19. (англ.). A Crítica. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 30 червня 2019.
20. Loyant, Richard (4 червня 2021). Paris SG sacré pour la première fois. оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
21. . IFFHS. 26 січня 2021. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
22. . Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.

Посилання

• Форміга на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль гравчині [ 29 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті soccerdonna.de
• Профіль гравчині [ 18 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравчині [ 2 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль гравчині [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті statsfootofeminin.fr (фр.)
• на офіційному сайті «Голд Прайд» (архівна версія)
• Профіль гравчині [ 18 серпня 2021 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ФК «Саад»