Фольксгартен (Відень)

Фольксгартен — це громадський парк на Рінгштрассе в 1-му, центральному районі Відня.

Фольксгартен
нім. Volksgarten
48°12′29″ пн. ш. 16°21′42″ сх. д. / 48.20806° пн. ш. 16.36167° сх. д. / 48.20806; 16.36167Координати: 48°12′29″ пн. ш. 16°21′42″ сх. д. / 48.20806° пн. ш. 16.36167° сх. д. / 48.20806; 16.36167
Тип	Міський парк
Статус	пам'ятка культурної спадщини^[d]^[1]
Відкрито	1817
Архітектор	^d і ^d
Країна	Австрія^[1]^[2]
Розташування	Австрія
Адреса	Volksgarten^[1]
Фольксгартен Фольксгартен (Австрія)
Фольксгартен у Вікісховищі

Історія

Центральна частина Фольксгартена з фонтаном

Фольксгартен розташований на місцині, яку раніше займала фортеця. У 1596—1597 роках була побудована стіна фортеці на східній стороні нинішнього парку. У 1639 році на південній стороні були додатково зведені фортифікаційні споруди. У 1809 році укріплення були підірвані військами Наполеона і пізніше розібрані.

У 1817—1821 роках тут було створено парк, який спочатку призначався для приватного користування династією ерцгерцогів, але адміністрація саду запропонувала перетворити його на перший у місті громадський парк, і 1 березня 1823 року він був відкритий для публіки. З 1825 року вживається назва Фольксгартен (Народний Сад). Людвіг фон Ремі розробив концепцію саду, озелененням займався придворний садівник .

Близько 1860 року був засипаний рів із системи міських укріплень. Парк був розширений Францом Антуаном Молодшим до сьогоденної Рінгштрассе.

У 1883—1884 роках Фольксгартен був розширений, реконструкцію знову провів Франц Антуан Молодший, на цей раз з іншого боку. Ця частина комплексу була перероблена Фрідріхом Оманом у 1903—1907 роках.

З 2001 року Фольксгартен входить до переліку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО як складова частина Віденського історичного центру.

Садова ділянка

Французький бароковий розарій з фонтаном Фольксгартен, платаном та Бурґтеатром на задньому плані.

Садова архітектура

Фольксгартен розпланований у вигляді англійського парку з алеями. Паралельно Рінгштрассе влаштований французький бароковий сад-розарій.

• Англійський сад і храм Тесея
• Частина комплексу перед пам'ятником імператриці Єлизаветі
• Французький сад поруч із Рінгштрассе
• Деталь саду в стилі бароко (вид згори)

Дерева

Платан східний у центрі саду — унікальне дерево. Його висота і діаметр крони сягають 20 м, а окружність стовбуру 3,6 м.

• Східний платан узимку
• Стовбур платану

Троянди і квіткові композиції

Між входом у Бурґтеатр та пам'ятником Францу Ґрільпарцеру розміщений розарій, в якому висаджено понад 3000 кущів троянд понад 200 різновидів. Посеред розарію розташовані групи троянд, обрамлені живоплотами із самшиту вічнозеленого.

• Масове цвітіння троянд
• Вид на фонтан Фольксгартен
• Вази та квітник біля пам'ятника імператриці Єлизаветі

Будівництво

Будівлі

• Храм Тесея був побудований П'єтро Нобіле у 1819—1823 роках. Ця зменшена копія афінського Тесейона була використана для зберігання скульптури Тесея, створеної Антоніо Кановою. Канова також брав участь у будівництві храму. Саму скульптуру було передано до Музею історії мистецтв у 1890 році.

• Кафе Корті також було побудоване П'єтро Нобіле у 1820—1823 роках. Тут виступали Йоганн Штраус (батько) та Йозеф Ланнер. 10 березня 1867 року Йоганн Штраус (син) уперше виконав тут «Дунайський вальс» в його інструментальній версії, в основному відомій нині.

• Молочний павільйон побудований у 1951 році Освальдом Гардтлом.

• Кафе-молочна. Спочатку ця будівля була споруджена як резервуар для води у 1890 році та перетворена на зал для пиття молока у 1924 році.

• Громадський туалет був побудований у 1884 році за храмом Тесея і є однією із найстаріших споруд цього типу у Відні.

• Храм Тесея, 1823 рік
• Кафе Корті, 1823
• Кафе-молочна, 1890 рік
• Громадський туалет, 1884

Пам'ятники

• Пам'ятник Францу Ґрільпарцеру роботи скульптора Карла Кундмана, створений у 1889 році. Мармурова фігура встановлена в центрі напівкруглої стіни архітектора Карла фон Хасенауера з рельєфами Рудольфа Вейра.
• Пам'ятник імператриці Єлизаветі — це масштабний, характерний для Віденської сецесії комплекс архітектора Фрідріха Омана. У центрі — сидяча статуя імператриці Єлизавети, скульптор Ганс Біттерліх. Фігура імператриці була створена з мармурового блоку вагою 8000 кг і заввишки 2,50 м. Статуя, встановлена перед напівкруглою стіною, дивиться на ставок з двома фонтанами. Церемонія відкриття відбулася 4 червня 1907 року в присутності імператора Франца Йосифа I.
• Пам'ятник Юліусу Раабу роботи скульптора Тоні Шнайдер-Манзеля, створений у 1967 році. Архітектор Клеменс Гольцмайстер.
• Юнак-спортсмен — бронзова скульптура Йозефа Мюлнера (1921).

• Імператриця Єлизавета, 1907 рік
• Франц Ґрільпарцер, 1889 рік
• Юліус Рааб, 1967 рік
• Юнак-спортсмен, 1921 рік

Фонтани

• Фонтан «Тритон і німфи» побудований у 1880 році Віктором Тільгнером.
• Фонтан «Фольксгартен» побудований у 1866 році по моделі Антона Домініка Фернкорна.

• Тритон і німфи, 1880 рік
• Фонтан Фольксгартен, 1866 рік

Огорожа

• Вхідна брама з кам'яними стовпами зі сторони Бурґтеатру датується 1883 роком.

• Вхідна брама зі сторони Бурґтеатру
• Огорожа зі сторони Рінгштрассе
• Вид на храм Тесея
• Деталь огорожі

Джерела

• Народний Сад Відня — Фольксгартен (Volksgarten)

Посилання

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
2. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
3. Volksgarten, viennatouristguide.at
4. Peter Payer: Unentbehrliche Requisiten der Grossstadt: eine Kulturgeschichte der öffentlichen Bedürfnisanstalten von Wien. Löcker, 2000, , S. 68.