Фо́дор Степа́н Степа́нович (угор. Fodor István; 2 листопада 1907, с. Нижня Грабівниця (зараз частина Чинадійово) — 23 травня 2000, м. Ужгород) — угорський та український ботанік, доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки Ужгородського університету.
Степан Степанович Фодор | |
---|---|
угор. Fodor István | |
Народився | 2 листопада 1907 с. Нижня Грабівниця (зараз частина Чинадійово) |
Помер | 23 травня 2000 (92 роки) Ужгород, Україна |
Поховання | Радванський цвинтар |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | ботанік |
Alma mater | Карлів університет |
Галузь | ботаніка |
Заклад | УжНУ |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Відомі учні | Чопик Володимир Іванович |
Членство | Українське ботанічне товариство |
Відомий завдяки: | вивчення закарпатської флори |
Життєпис
Народився у селі Нижня Грабівниця, розташованому у мальовничій місцевості біля гори Маковиця і річки Синявка. Батько — Степан Фодор — працював у селі спочатку вчителем, а потім директором початкової школи. Мати, уроджена Ганна Кершбаум, походила з сім'ї німців-переселенців. Подружжя мало п'ятеро дітей, серед них Степан Степанович був другою дитиною.
Свою освіту він розпочав в 1919 році, коли вступив до Мукачівської реальної гімназії ім. Другетів, де викладав відомий ботанік, професор Антоній Маргіттай. Степан Фодор супроводжував професора у його експедиціях з вивчення закарпатської флори, ці дослідження сильно вплинули на його світогляд. В 1928 році Степан Фодор склав вступні іспити до природничого факультету Карлового університету у Празі. Серед його викладачів були геолог Ф. Кеттнер, цитолог Я. Нємец, ботаніки М. Дейл, К. Домін.
В 1934 році, отримавши вищу освіту, Степан Фодор починає викладати географію і природознавство в Ужгородській реальній гімназії. 1942 року призваний до угорської армії, де служив у підрозділі радіозв'язку. Після війни викладав біологію в ужгородській середній школі № 3, але вже 1946 року його запрошують у новостворений Ужгородський університет на посаду наукового співробітника. Трохи згодом він стає директором університетського ботанічного саду, а вже через рік — асистентом кафедри морфології і систематики вищих рослин.
В 1973 році Степан Фодор захистив докторську дисертацію, в 1974 році побачила світ його монументальна праця «Флора Закарпаття» (рос. «Флора Закарпатья»), яка й досі вважається взірцевим описом рослинності цього регіону. У монографії описано 2613 видів рослин, включно з новими таксонами. До кінця життя Степан Фодор залишався куратором Гербарію Ужгородського університету, до поповнення якого він особисто доклав багато зусиль.
Викладачі і студенти згадували його як надзвичайно інтелігентну, толерантну, доброзичливу людину, фахівця високого рівня, що читав захопливі лекції.
Похований Степан Фодор на Радванському цвинтарі в Ужгороді поруч з дружиною.
Наукові інтереси
Флористика, систематика рослин, дослідження рослинного покриву Карпат та Паннонської низовини, дендрологія.
Наукова і викладацька діяльність
Все своє життя Степан Фодор пропрацював в Ужгородському університеті. На кафедрі йому вдалося зібрати творчий колектив захоплених науковців. Сам він багато часу приділяв читанню лекцій, проведенню семінарів, лабораторних робіт, навчально-польових практик. Професор підготував і читав курс «Ботаніка» (вищі рослини), спецкурси «Місцева флора», «Систематика вищих рослин», «Еволюція вищих рослин» та «Великий практикум з ботаніки». На Рівній полонині Степан Фодор заклав дослідні ділянки, на яких вивчав відтворення верхньої межі лісу за допомогою штучних насаджень.
Творчий доробок науковця нараховує понад 100 публікацій. Серед монографій і написаних у співавторстві книг найбільш вагомі «Рослинність Закарпатської області СРСР» (1954), «Флора Закарпаття» (1974), «Екзоти Карпат» (1985), «Ботанічні скарбниці Карпат» (1990), «Гербарії України» (1995).
Громадська діяльність
Крім викладацької роботи Степан Фодор активно займався громадською діяльністю: був членом Українського ботанічного товариства, Закарпатського Угорського товариства, редколегії видавництва «Тисция», керував секцією «Пам'ятки природи» Закарпатської обласної організації Українського товариства охорони природи (УТОП) і Ужгородським відділенням Московського товариства дослідників природи (МОИП).
Вибрані праці
- Фодор С. С. Растительный покров Закарпатской области // Научные записки УжГУ. Ботаника.- 1956.- Т. 17.- С. 116–141.
- Фодор С. С. Доповнення до флори Закарпаття, що підлягає охороні // Про охорону природи Карпат.- Ужгород: Карпати, 1973.- С. 98-114.
- Фодор С. С. Флора Закарпаття.- Львів, 1974.
- Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Екзоти Карпат.- Ужгород: Карпати, 1982.- 120 с.
- Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат, 1985.
Визнання
Іменем ученого названо Природознавчий Наукового-дослідницький інститут Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II у місті Берегово.
Література
- A Kárpátok buvoletében élt. Fodor István botanikus centenáriumi emlékkonyve.- Ungvár-Budapest: Intermix kiado, 2007 pdf [1]
Джерела
- Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) / М. Чубірко // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 736–740. PDF
Посилання
- За своє життя професор УжНУ Степан Фодор виховав кілька генерацій ботаніків-науковців
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fo dor Stepa n Stepa novich ugor Fodor Istvan 2 listopada 1907 s Nizhnya Grabivnicya zaraz chastina Chinadijovo 23 travnya 2000 m Uzhgorod ugorskij ta ukrayinskij botanik doktor biologichnih nauk profesor kafedri botaniki Uzhgorodskogo universitetu Stepan Stepanovich Fodorugor Fodor IstvanNarodivsya2 listopada 1907 1907 11 02 s Nizhnya Grabivnicya zaraz chastina Chinadijovo Pomer23 travnya 2000 2000 05 23 92 roki Uzhgorod UkrayinaPohovannyaRadvanskij cvintarKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistbotanikAlma materKarliv universitetGaluzbotanikaZakladUzhNUVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukVidomi uchniChopik Volodimir IvanovichChlenstvoUkrayinske botanichne tovaristvoVidomij zavdyaki vivchennya zakarpatskoyi floriZhittyepisNarodivsya u seli Nizhnya Grabivnicya roztashovanomu u malovnichij miscevosti bilya gori Makovicya i richki Sinyavka Batko Stepan Fodor pracyuvav u seli spochatku vchitelem a potim direktorom pochatkovoyi shkoli Mati urodzhena Ganna Kershbaum pohodila z sim yi nimciv pereselenciv Podruzhzhya malo p yatero ditej sered nih Stepan Stepanovich buv drugoyu ditinoyu Svoyu osvitu vin rozpochav v 1919 roci koli vstupiv do Mukachivskoyi realnoyi gimnaziyi im Drugetiv de vikladav vidomij botanik profesor Antonij Margittaj Stepan Fodor suprovodzhuvav profesora u jogo ekspediciyah z vivchennya zakarpatskoyi flori ci doslidzhennya silno vplinuli na jogo svitoglyad V 1928 roci Stepan Fodor sklav vstupni ispiti do prirodnichogo fakultetu Karlovogo universitetu u Prazi Sered jogo vikladachiv buli geolog F Kettner citolog Ya Nyemec botaniki M Dejl K Domin V 1934 roci otrimavshi vishu osvitu Stepan Fodor pochinaye vikladati geografiyu i prirodoznavstvo v Uzhgorodskij realnij gimnaziyi 1942 roku prizvanij do ugorskoyi armiyi de sluzhiv u pidrozdili radiozv yazku Pislya vijni vikladav biologiyu v uzhgorodskij serednij shkoli 3 ale vzhe 1946 roku jogo zaproshuyut u novostvorenij Uzhgorodskij universitet na posadu naukovogo spivrobitnika Trohi zgodom vin staye direktorom universitetskogo botanichnogo sadu a vzhe cherez rik asistentom kafedri morfologiyi i sistematiki vishih roslin V 1973 roci Stepan Fodor zahistiv doktorsku disertaciyu v 1974 roci pobachila svit jogo monumentalna pracya Flora Zakarpattya ros Flora Zakarpatya yaka j dosi vvazhayetsya vzircevim opisom roslinnosti cogo regionu U monografiyi opisano 2613 vidiv roslin vklyuchno z novimi taksonami Do kincya zhittya Stepan Fodor zalishavsya kuratorom Gerbariyu Uzhgorodskogo universitetu do popovnennya yakogo vin osobisto doklav bagato zusil Vikladachi i studenti zgaduvali jogo yak nadzvichajno inteligentnu tolerantnu dobrozichlivu lyudinu fahivcya visokogo rivnya sho chitav zahoplivi lekciyi Pohovanij Stepan Fodor na Radvanskomu cvintari v Uzhgorodi poruch z druzhinoyu Naukovi interesiFloristika sistematika roslin doslidzhennya roslinnogo pokrivu Karpat ta Pannonskoyi nizovini dendrologiya Naukova i vikladacka diyalnistVse svoye zhittya Stepan Fodor propracyuvav v Uzhgorodskomu universiteti Na kafedri jomu vdalosya zibrati tvorchij kolektiv zahoplenih naukovciv Sam vin bagato chasu pridilyav chitannyu lekcij provedennyu seminariv laboratornih robit navchalno polovih praktik Profesor pidgotuvav i chitav kurs Botanika vishi roslini speckursi Misceva flora Sistematika vishih roslin Evolyuciya vishih roslin ta Velikij praktikum z botaniki Na Rivnij polonini Stepan Fodor zaklav doslidni dilyanki na yakih vivchav vidtvorennya verhnoyi mezhi lisu za dopomogoyu shtuchnih nasadzhen Tvorchij dorobok naukovcya narahovuye ponad 100 publikacij Sered monografij i napisanih u spivavtorstvi knig najbilsh vagomi Roslinnist Zakarpatskoyi oblasti SRSR 1954 Flora Zakarpattya 1974 Ekzoti Karpat 1985 Botanichni skarbnici Karpat 1990 Gerbariyi Ukrayini 1995 Gromadska diyalnistKrim vikladackoyi roboti Stepan Fodor aktivno zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu buv chlenom Ukrayinskogo botanichnogo tovaristva Zakarpatskogo Ugorskogo tovaristva redkolegiyi vidavnictva Tisciya keruvav sekciyeyu Pam yatki prirodi Zakarpatskoyi oblasnoyi organizaciyi Ukrayinskogo tovaristva ohoroni prirodi UTOP i Uzhgorodskim viddilennyam Moskovskogo tovaristva doslidnikiv prirodi MOIP Vibrani praciFodor S S Rastitelnyj pokrov Zakarpatskoj oblasti Nauchnye zapiski UzhGU Botanika 1956 T 17 S 116 141 Fodor S S Dopovnennya do flori Zakarpattya sho pidlyagaye ohoroni Pro ohoronu prirodi Karpat Uzhgorod Karpati 1973 S 98 114 Fodor S S Flora Zakarpattya Lviv 1974 Fodor S S Terleckij V K Gladun Ya D Ekzoti Karpat Uzhgorod Karpati 1982 120 s Fodor S S Terleckij V K Gladun Ya D Botanichni skarbnici Karpat 1985 ViznannyaImenem uchenogo nazvano Prirodoznavchij Naukovogo doslidnickij institut Zakarpatskogo ugorskogo institutu imeni Ferenca Rakoci II u misti Beregovo LiteraturaA Karpatok buvoleteben elt Fodor Istvan botanikus centenariumi emlekkonyve Ungvar Budapest Intermix kiado 2007 pdf 1 DzherelaPatriarh Zakarpatskoyi floristiki 100 rokiv vid dnya narodzhennya Stepana Fodora M Chubirko Ukr botan zhurn 2007 T 64 5 S 736 740 PDFPosilannyaZa svoye zhittya profesor UzhNU Stepan Fodor vihovav kilka generacij botanikiv naukovciv