Фло́рине — село в Україні, у Бершадській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. Передмістя Бершаді. До 2020 р. — центр Флоринської сільської ради.
село Флорине | |
---|---|
Церква Покрова Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Гайсинський район |
Громада | Бершадська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA05040010240050718 |
Облікова картка | Флорине |
Основні дані | |
Засноване | 1697 |
Населення | 4571 |
Площа | 50,694 км² |
Густота населення | 90,17 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24405 |
Телефонний код | +380 4352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°20′38″ пн. ш. 29°31′17″ сх. д. / 48.34389° пн. ш. 29.52139° сх. д.Координати: 48°20′38″ пн. ш. 29°31′17″ сх. д. / 48.34389° пн. ш. 29.52139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 221 м |
Водойми | р. Дохна |
Найближча залізнична станція | станція Бершадь |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24400, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23 |
Карта | |
Флорине | |
Флорине | |
Мапа | |
Флорине у Вікісховищі |
Географія
Розташоване на правому березі р. Дохна, за 2 км від центру громади. На території села розташована залізнична станція Бершадь.
Історія
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (липень 2018) |
Село засноване на території Правобережного Гетьманату, включеного до Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Після 2-го поділу земель Речі Посполитої, у складі Російської імперії.
1917 встановлено владу Української Народної Республіки. 1920 окуповано військами комуністичної Росії. Село постраждало від акції геноциду українського народу, проведеного владою СРСР 1932-33. Частина уродженців села брала участь у війні СРСР з Фінляндією (1939-40, зокрема Савелій Бойко).
У роки Другої Світової війни село входило до складу СРСР та Румунії. За непервіреними даними, тут діяла підпільна партійна група К. Пустовойтова, а також диверсійна група агента НКВС Краснощоки.
У селі містилася центральна садиба колгоспу ім. Димитрова, який користувався 4219 га землі, в тому числі орної 2840 га. Основний напрям виробництва — вирощування зернових та технічних культур, м'ясо-молочне тваринництво.
Один з жителів села загинув під час радянської інтервенції в Афганістан[].
На мальовничому березі тихоплинної річки Дохно, правої притоки південного Бугу, за 2 км від райцентру, розташоване одне з найбільших сіл Бершадського району — Флорино.
Згідно з писемними джерелами, село Флорино засноване італійцем на прізвище Флоринг, якого на роботу прийняв німець Бернш, який започаткував Бершадь у другій половині XV століття. Флоринг був архітектором, брав участь у забудові міста, а сам згодом поселився на окраїні лісу. Після нього стали будуватися інші, і ліс поступово відступав від села.
Хоч офіційно періодом заснування села вважається друга половина XV століття (одночасно з Бершаддю), люди проживали тут давно. Про це свідчать знайдені тут кам"яні молотки, скребки, зернотертки. Серед цікавих знахідок — скелет оленя, а також монети Давньої Греції і Давнього Риму.
Поскільки село розмістилося біля самого міста Бершадь, то його не минали під час воєн татари, турки, поляки. Найбільше село потерпіло у 1769 році від польських конфедератів, які запропонували селянам прийняти унію. Але селяни відмовилися. Чимало їх було посічено і закопано в одній могилі, яка розміщалася біля старої школи. На могилі стояв хрест із написом, що це братська могила. Але в період боротьби з релігією хрест знищили як пережиток минулого.
За часів козаччини та гайдамаччини село оточували ліси і було притулком гайдамаків. А при монастирі, неподалік села, був козацький штаб із скарбницею. У різні часи власниками села були польські поміщики Потоцькі, Калиновські, Браницькі .Серед пам"яток минувшини на території сільської ради руїни Бершадського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, заснованого 1616 року. Монастир був тричі зруйнований, останній раз у 1948 році, коли активізувалася боротьба з релігією. Нині вживаються заходи для відновлення цієї святині. Тут діє парафія Української Православної Церкви Київського Патріархату. Час від часу відбуваються Богослужіння в руїнах головної церкви монастиря. Не одного спасає зимою в хуртовину білий стовп, побудований при дорозі на Ольгопіль, Балту і Яланець, коли людина заблудить і не знає шляху.
Понад двісті років тому цей стовп був споруджений на місці колишньої каплиці, що вказувала шлях до монастиря. Каплицю побудували ченці монастиря за часів козаччини. У каплиці стояв вартовий козак у чернечому одязі, стомленому і голодному давав допомогу, направляв до монастиря. 1775 р. коли знищили монастир, то знищили і каплицю.
З відбудовою монастиря спорудили і стовп, який називають білим. З 1890 року в селі почала працювати церковно-приходська школа, в якій навчалося 110 учнів. У 1914 році на кошти земства, на так званому вигоні, було збудовано двокласну земську школу. Всього на території села було 4 шкільних приміщення. Радянську владу остаточно було встановлено в 1920 році, але ще тривалий час існувати протестні озброєні групи, які шкодили заходам комуністичних перетворень. Сільську раду було створено в 1924 році. Не обминули село колективізація, розкуркулення, голодомори, репресії. Під час Великої вітчизняної війни у селі діяла підпільна партизанська група на чолі з К. С. Пустовойтовим та Г. К. Краснощоки. Уродженцем села Герой Радянського Союзу Савелій Іванович Бойко, ім"ям якого вирішено перейменувати вулицю та провулок Каліна.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Бершадської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бершадського району, село увійшло до складу Гайсинського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4481 | 98.03% |
російська | 63 | 1.38% |
румунська | 10 | 0.22% |
ромська | 9 | 0.20% |
білоруська | 3 | 0.07% |
вірменська | 1 | 0.02% |
болгарська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 3 | 0.06% |
Усього | 4571 | 100% |
Соціальна мережа
Флоринський ЗЗСО І-ІІІ ступенів, дитячий дошкільний заклад « Колосок », бібліотека, будинок культури та амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
Відомі уродженці
- Бойко Савелій Іванович (1917—1998), Герой Радянського Союзу (1945).
- Герасименко Андрій Олександрович (26.06.1983 — 13.11.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Гончаров Олександр Анатолійович (03.03.1994 — 27.04.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Дробик Петро Федорович (08.06.1965 — 24.08.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Калінін Сергій Іванович (09.06.1985 — 25.03.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Мураховський Ярослав Олексійович (06.01.1983 — 25.06.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Савчук Олег Олексійович (26.10.1981 — 13.03.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Сиротін Юрій Вікторович — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Стецький Микола Миколайович (літературний псевдонім «Скеля», 1921—2002) — український поет і публіцист.
- Шелист Олександр Олександрович — український військовик, учасник російсько-української війни.
Проживали
(02.03.1965 — 22.11.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
(10.03.1973 — 22.08.2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.
Коваленко Юрій Вікторович (16.07.1977 — 15.07.2014) — український військовик, учасник російсько-української війни
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Герасименко Андрій Олександрович (26.06.1983 – 13.11.2023) с. Флорине. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Гончаров Олександр Анатолійович (03.03.1994 - 27.04.2023) с. Флорине. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Дробик Петро Федорович (08.06.1965 - 24.08.2023) с. Флорине. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Калінін Сергій Іванович (09.06.1985 - 25.03.2023) с. Флорине. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Мураховський Ярослав Олексійович (06.01.1983 – 25.06.2023) с. Флорине. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Савчук Олег Олексійович (26.10.1981 - 13.03.2023) с. Флорине. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Церемонія прощання із загиблим Героєм, жителем с. Флорине – Сиротіним Юрієм Вікторовичем. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Церемонія прощання з загиблим Героєм - Шелистом Олександром. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Швидкий Ігор Павлович (02.03.1965 - 22.11.2023) с. Флорино. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Денисюк Василь Іванович (10.03.1973 - 22.08.2022) с. Флорине. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 13 березня 2024.
- Коваленко Юрій Вікторович (16.07.1977 - 15.07.2014) с. Флорине. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 13 березня 2024.
Література
- Фло́рине // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.168
Посилання
- Floryna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 395. (пол.)
- Бершадська громада
- Україна інкогніта
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Flo rine selo v Ukrayini u Bershadskij miskij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Peredmistya Bershadi Do 2020 r centr Florinskoyi silskoyi radi selo Florine Cerkva Pokrova BogorodiciCerkva Pokrova Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Gajsinskij rajon Gromada Bershadska miska gromada Kod KATOTTG UA05040010240050718 Oblikova kartka Florine Osnovni dani Zasnovane 1697 Naselennya 4571 Plosha 50 694 km Gustota naselennya 90 17 osib km Poshtovij indeks 24405 Telefonnij kod 380 4352 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 20 38 pn sh 29 31 17 sh d 48 34389 pn sh 29 52139 sh d 48 34389 29 52139 Koordinati 48 20 38 pn sh 29 31 17 sh d 48 34389 pn sh 29 52139 sh d 48 34389 29 52139 Serednya visota nad rivnem morya 221 m Vodojmi r Dohna Najblizhcha zaliznichna stanciya stanciya Bershad Misceva vlada Adresa radi 24400 Vinnicka obl Gajsinskij r n m Bershad vul Geroyiv Ukrayini 23 Karta Florine Florine Mapa Florine u VikishovishiGeografiyaRoztashovane na pravomu berezi r Dohna za 2 km vid centru gromadi Na teritoriyi sela roztashovana zaliznichna stanciya Bershad IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2018 Selo zasnovane na teritoriyi Pravoberezhnogo Getmanatu vklyuchenogo do Braclavskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Pislya 2 go podilu zemel Rechi Pospolitoyi u skladi Rosijskoyi imperiyi 1917 vstanovleno vladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1920 okupovano vijskami komunistichnoyi Rosiyi Selo postrazhdalo vid akciyi genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo vladoyu SRSR 1932 33 Chastina urodzhenciv sela brala uchast u vijni SRSR z Finlyandiyeyu 1939 40 zokrema Savelij Bojko U roki Drugoyi Svitovoyi vijni selo vhodilo do skladu SRSR ta Rumuniyi Za nepervirenimi danimi tut diyala pidpilna partijna grupa K Pustovojtova a takozh diversijna grupa agenta NKVS Krasnoshoki U seli mistilasya centralna sadiba kolgospu im Dimitrova yakij koristuvavsya 4219 ga zemli v tomu chisli ornoyi 2840 ga Osnovnij napryam virobnictva viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur m yaso molochne tvarinnictvo Odin z zhiteliv sela zaginuv pid chas radyanskoyi intervenciyi v Afganistan dzherelo Na malovnichomu berezi tihoplinnoyi richki Dohno pravoyi pritoki pivdennogo Bugu za 2 km vid rajcentru roztashovane odne z najbilshih sil Bershadskogo rajonu Florino Zgidno z pisemnimi dzherelami selo Florino zasnovane italijcem na prizvishe Floring yakogo na robotu prijnyav nimec Bernsh yakij zapochatkuvav Bershad u drugij polovini XV stolittya Floring buv arhitektorom brav uchast u zabudovi mista a sam zgodom poselivsya na okrayini lisu Pislya nogo stali buduvatisya inshi i lis postupovo vidstupav vid sela Hoch oficijno periodom zasnuvannya sela vvazhayetsya druga polovina XV stolittya odnochasno z Bershaddyu lyudi prozhivali tut davno Pro ce svidchat znajdeni tut kam yani molotki skrebki zernotertki Sered cikavih znahidok skelet olenya a takozh moneti Davnoyi Greciyi i Davnogo Rimu Poskilki selo rozmistilosya bilya samogo mista Bershad to jogo ne minali pid chas voyen tatari turki polyaki Najbilshe selo poterpilo u 1769 roci vid polskih konfederativ yaki zaproponuvali selyanam prijnyati uniyu Ale selyani vidmovilisya Chimalo yih bulo posicheno i zakopano v odnij mogili yaka rozmishalasya bilya staroyi shkoli Na mogili stoyav hrest iz napisom sho ce bratska mogila Ale v period borotbi z religiyeyu hrest znishili yak perezhitok minulogo Za chasiv kozachchini ta gajdamachchini selo otochuvali lisi i bulo pritulkom gajdamakiv A pri monastiri nepodalik sela buv kozackij shtab iz skarbniceyu U rizni chasi vlasnikami sela buli polski pomishiki Potocki Kalinovski Branicki Sered pam yatok minuvshini na teritoriyi silskoyi radi ruyini Bershadskogo Spaso Preobrazhenskogo cholovichogo monastirya zasnovanogo 1616 roku Monastir buv trichi zrujnovanij ostannij raz u 1948 roci koli aktivizuvalasya borotba z religiyeyu Nini vzhivayutsya zahodi dlya vidnovlennya ciyeyi svyatini Tut diye parafiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu Chas vid chasu vidbuvayutsya Bogosluzhinnya v ruyinah golovnoyi cerkvi monastirya Ne odnogo spasaye zimoyu v hurtovinu bilij stovp pobudovanij pri dorozi na Olgopil Baltu i Yalanec koli lyudina zabludit i ne znaye shlyahu Ponad dvisti rokiv tomu cej stovp buv sporudzhenij na misci kolishnoyi kaplici sho vkazuvala shlyah do monastirya Kaplicyu pobuduvali chenci monastirya za chasiv kozachchini U kaplici stoyav vartovij kozak u chernechomu odyazi stomlenomu i golodnomu davav dopomogu napravlyav do monastirya 1775 r koli znishili monastir to znishili i kaplicyu Z vidbudovoyu monastirya sporudili i stovp yakij nazivayut bilim Z 1890 roku v seli pochala pracyuvati cerkovno prihodska shkola v yakij navchalosya 110 uchniv U 1914 roci na koshti zemstva na tak zvanomu vigoni bulo zbudovano dvoklasnu zemsku shkolu Vsogo na teritoriyi sela bulo 4 shkilnih primishennya Radyansku vladu ostatochno bulo vstanovleno v 1920 roci ale she trivalij chas isnuvati protestni ozbroyeni grupi yaki shkodili zahodam komunistichnih peretvoren Silsku radu bulo stvoreno v 1924 roci Ne obminuli selo kolektivizaciya rozkurkulennya golodomori represiyi Pid chas Velikoyi vitchiznyanoyi vijni u seli diyala pidpilna partizanska grupa na choli z K S Pustovojtovim ta G K Krasnoshoki Urodzhencem sela Geroj Radyanskogo Soyuzu Savelij Ivanovich Bojko im yam yakogo virisheno perejmenuvati vulicyu ta provulok Kalina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Bershadskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bershadskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Gajsinskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 4481 98 03 rosijska 63 1 38 rumunska 10 0 22 romska 9 0 20 biloruska 3 0 07 virmenska 1 0 02 bolgarska 1 0 02 inshi ne vkazali 3 0 06 Usogo 4571 100 Socialna merezhaFlorinskij ZZSO I III stupeniv dityachij doshkilnij zaklad Kolosok biblioteka budinok kulturi ta ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Vidomi urodzhenciBojko Savelij Ivanovich 1917 1998 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Gerasimenko Andrij Oleksandrovich 26 06 1983 13 11 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Goncharov Oleksandr Anatolijovich 03 03 1994 27 04 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Drobik Petro Fedorovich 08 06 1965 24 08 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kalinin Sergij Ivanovich 09 06 1985 25 03 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Murahovskij Yaroslav Oleksijovich 06 01 1983 25 06 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Savchuk Oleg Oleksijovich 26 10 1981 13 03 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sirotin Yurij Viktorovich ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Steckij Mikola Mikolajovich literaturnij psevdonim Skelya 1921 2002 ukrayinskij poet i publicist Shelist Oleksandr Oleksandrovich ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Prozhivali 02 03 1965 22 11 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 10 03 1973 22 08 2022 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kovalenko Yurij Viktorovich 16 07 1977 15 07 2014 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijniPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Gerasimenko Andrij Oleksandrovich 26 06 1983 13 11 2023 s Florine Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Goncharov Oleksandr Anatolijovich 03 03 1994 27 04 2023 s Florine Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Drobik Petro Fedorovich 08 06 1965 24 08 2023 s Florine Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Kalinin Sergij Ivanovich 09 06 1985 25 03 2023 s Florine Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Murahovskij Yaroslav Oleksijovich 06 01 1983 25 06 2023 s Florine Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Savchuk Oleg Oleksijovich 26 10 1981 13 03 2023 s Florine Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Ceremoniya proshannya iz zagiblim Geroyem zhitelem s Florine Sirotinim Yuriyem Viktorovichem Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Ceremoniya proshannya z zagiblim Geroyem Shelistom Oleksandrom Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Shvidkij Igor Pavlovich 02 03 1965 22 11 2023 s Florino Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Denisyuk Vasil Ivanovich 10 03 1973 22 08 2022 s Florine Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 13 bereznya 2024 Kovalenko Yurij Viktorovich 16 07 1977 15 07 2014 s Florine Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 13 bereznya 2024 LiteraturaFlo rine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 168PosilannyaFloryna Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 395 pol Bershadska gromada Ukrayina inkognita