Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Санчес Флоре нсіо Са нчес ісп Florencio Sánchez 17 січня 1875 7 листоп

Флоренсіо Санчес

Флоренсіо Санчес
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Санчес.

Флоре́нсіо Са́нчес (ісп. Florencio Sánchez, 17 січня 1875 — 7 листопада 1910) — уругвайський драматург, журналіст і політичний діяч. Його вважають одним із батьків-засновників театру в регіоні Ла- Плата в Аргентині та Уругваї.

Флоренсіо Санчес
image
Ім'я при народженніісп. Florencio Antonio Sánchez Mussante[1]
Народився17 січня 1875(1875-01-17)[2][3][…]
Монтевідео, Уругвай[1]
Помер7 листопада 1910(1910-11-07)[2][3][…] (35 років)
Мілан, Королівство Італія[1]
·туберкульоз
Похованняd
Країнаimage Уругвай
Діяльністьписьменник, журналіст, драматург, драматург, політик
Галузьхудожній вимисел, драма[5], журналістика[5] і політика[5]
Знання мовіспанська[2][5][6]
Жанрдраматургія
Magnum opusd, d і d

Життєпис

Батьки Флоренсіо Санчеса перевезли його та його одинадцятеро братів і сестер до Трейнта-і-Треса, а згодом до Мінаса, де Санчес відвідував початкову школу.

У дуже молодому віці він опублікував кілька сатиричних статей у газеті та брав участь у ролі актора та автора у деяких сімейних мюзиклах (із постановками).

Покинувши середню школу, Санчес чергував своє життя між Монтевідео, Буенос-Айресом і Росаріо. У цих містах тривала його напружена журналістська і театральна робота. У Монтевідео Санчес приєднався до Міжнародного центру соціальних досліджень (літературна організація). У Росаріо він був секретарем видання «La República» («Республіка») під керівництвом Лісандро де ла Торре. Перші праці Санчеса соціально-політичного характеру були опубліковані в «Республіці». В його літературній роботі для газети виявився критичний і різкий реалізм; цей стиль письма згодом характеризуватиме його театральні постановки.

Санчес переїхав до Буенос-Айреса (Аргентина) в 1892, провівши деякий час у Росаріо, Санта-Фе (Аргентина). Там він пробув два роки. Після повернення до Монтевідео в 1894 Санчес почав працювати журналістом у газетах «El Nacional», «La Razón» і «El Siglo». Він публікував інтерв'ю та писав політичні статті, в які включав діалоги дійових осіб. У Буенос-Айресі Санчес почав створювати собі ім'я журналіста. Він брав участь в інтелектуальних колах та нічному житті Буенос-Айреса.

У 1897, коли в Уругваї спалахнула громадянська війна, Санчес повернувся у свою країну і воював під владою Апарісіо Саравії, продовжуючи тим самим традицію участі свого роду в історичних, політичних подіях. На цьому етапі він контактував з інтелектуалами, такими як Едуардо Асеведо Діас. Незабаром після військової служби Санчес визначив свою політичну приналежність до анархії. Він писав статті для «La Protesta» та журналу «El Sol», останнім керував Альберто Гіральдо. П'єси Санчеса «Ladrones» («Злодії») та «Puertas adentro» («Двері всередині») написані за анархістською моделлю.

13 серпня 1903 в театрі комедії Буенос-Айреса відбулася прем'єра вистави за його першою п'єсою «M'hijo el dotor» («Мій син — лікар»). Постановка вдалася, і він продовжив короткий, але напружений період драматургії, з однаковим успіхом як в Буенос-Айресі, так і в Монтевідео. Нові п'єси включали фарс під назвою «La gente honesta» («Чесні люди») і, можливо, його найвідомішу п'єсу «Canillita» («Продавець газет»), обидві також написані в 1903. «Canillita» була інтерпретована іспанською оперною компанією.

Після успіху «M'hijo el dotor» Санчес одружився з Каталіною Равентос 25 вересня 1903, після того, як був у стосунках з нею з 1897. Неорганізоване економічне життя змусило його продати свої вистави кільком антрепренерам і театральним акторам за дуже невеликі гроші, коли він потребував їх найбільше. Санчес часто приймав аванси за п'єси, які він ще не закінчив і не починав писати, тому іноді писав п'єси поспіхом, віддаючи їх без остаточного перегляду.

У 1906 Санчес оселився в Ла-Платі, де працював в Управлінні антропометричної ідентифікації, яке фінансував Хуан Вучетич.

Флоренсіо Санчес захворів на туберкульоз, який швидко поширювався наприкінці 1880-х — на початку 1900-х.

Протягом багатьох років він мав намір поїхати до Європи, щоб створити соціально та економічно успішну виставу. У 1909 Санчес таки знайшов можливість здійснити свою мрію і сів на італійський корабель «Principe di Udine» 25 вересня, прибувши до Генуї 13 жовтня.

В Італії він присвятив свій час пошуку способу зв'язку з театральними трупами, щоб показати свої вистави, створені в Іспанії та Франції. Отримавши в 1910 гонорар у розмірі 3000 франків за свою п'єсу «Los muertos» («Мертві»), Санчес витратив усі свої гроші всього за кілька днів у Ніцці на жінок та азартні ігри в казино.

Подорожуючи значною частиною Італії та південної Франції, він вирушив до Мілана, важливого театрального центру, щоб зв'язатися з деякими театральними імпресаріо.

Однак хвороба впливала на здоров'я Санчеса і йому було наказано поїхати до Швейцарії, оскільки вважалося, що чисте альпійське повітря допоможе йому. Після прибуття поїздом до Швейцарії йому відмовили у обслуговуванні в готелі та лікарні через заразну хворобу. Санчес повернувся до Мілана і 2 листопада потрапив до місцевої лікарні та помер 7 листопада. Йому було тридцять п'ять років.

Пристрасними спостерігачами, прихильниками Санчеса на його виставах були члени його родини та іммігранти. Він також зобразив соціальні класи по обидва боки річки Ріо-де-ла-Плата, у їхньому повсякденному житті, а також нещастя та надію робітничого класу в діалогах своїх героїв.

П'єси

Санчес вважається провідним драматургом Уругваю. Серед його драматичних п'єс:

  • La gente honesta [Чесні люди] Фарс; прем'єра — 26 червня 1903. Перейменована на «Los curdas».
  • «M'hijo el dotor» [Мій син — лікар] Комедія у трьох діях; прем'єра — 13 серпня 1903
  • «Canillita» [Продавець газет] Фарс; прем'єра — 2 жовтня 1903
  • Cédulas de San Juan [Ордер Сан-Хуана] Фарс у двох діях; прем'єра — 7 серпня 1904
  • La pobre gente [Бідні люди] Комедія у двох діях; прем'єра — жовтень 1904
  • La gringa [Іноземка] Комедія у чотирьох діях; прем'єра — 21 листопада 1904
  • Barranca abajo [Донизу Галлі] Трагедія у трьох діях; прем'єра — 26 квітня 1905
  • Mano santa [Свята рука] Фарс; прем'єра — 9 червня 1905
  • En familia [У сім'ї] Комедія у трьох діях; прем'єра — 6 жовтня 1905
  • Los muertos [Мертві] Комедія у трьох діях; прем'єра — 23 жовтня 1905
  • El Conventiontillo [Домівка] Традиційна іспанська оперета в одному акті; прем'єра — 22 червня 1906
  • El desalojo [Вакансія] Фарс; прем'єра — 16 липня 1906
  • El pasado [Минуле] комедія у трьох діях; прем'єра — 22 жовтня 1906
  • Los curdas [Курди] фарс; прем'єра — 2 січня 1907
  • La tigra [Тигриця] Farce; прем'єра — 2 січня 1907
  • Moneda falsa [Фальшива монета] Фарс; 8 січня 1907
  • El cacique Pichuelo [Вождь Пічуело] Традиційна іспанська оперета; прем'єра — 9 січня 1907
  • Los derechos de la salud [Право на охорону здоров'я] Комедія у трьох діях; прем'єра — 4 грудня 1907
  • Nuestros hijos [Наші діти] Комедія у трьох діях; прем'єра — червень 1908
  • Marta Gruni; Фарс; прем'єра — липень 1908. Використовується як текст для опери, написаної Хуаресом Ламарком Понсом у 1967
  • Un buen negocio Комедія у двох діях; прем'єра — 2 травня 1909

Політична діяльність

Санчес був прихильником консервативного лідера націоналістів Апарісіо Саравії. Він став на бік Саравії в Уругвайській громадянській війні 1897, але розчарований її наслідками, пізніше став анархістом і писав для анархістського періодичного видання «La Protesta».

Джерела

Примітки

  1. Authority file of the National Library of Uruguay
    d:Track:Q126919021
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. todotango.com
    d:Track:Q11251191
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. Roberto González Echevarría, Enrique Pupo-Walker (1996). The Cambridge History of Latin American Literature. Cambridge University Press. с. 551. ISBN . The giant of all is the Uruguayan Florencio Sánchez (1875-1910). Disillusioned by the revolution of 1897, he abandoned traditional politics for anarchism.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sanches Flore nsio Sa nches isp Florencio Sanchez 17 sichnya 1875 7 listopada 1910 urugvajskij dramaturg zhurnalist i politichnij diyach Jogo vvazhayut odnim iz batkiv zasnovnikiv teatru v regioni La Plata v Argentini ta Urugvayi Florensio SanchesIm ya pri narodzhenniisp Florencio Antonio Sanchez Mussante 1 Narodivsya17 sichnya 1875 1875 01 17 2 3 Montevideo Urugvaj 1 Pomer7 listopada 1910 1910 11 07 2 3 35 rokiv Milan Korolivstvo Italiya 1 tuberkulozPohovannyadKrayina UrugvajDiyalnistpismennik zhurnalist dramaturg dramaturg politikGaluzhudozhnij vimisel drama 5 zhurnalistika 5 i politika 5 Znannya movispanska 2 5 6 ZhanrdramaturgiyaMagnum opusd d i dRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBatki Florensio Sanchesa perevezli jogo ta jogo odinadcyatero brativ i sester do Trejnta i Tresa a zgodom do Minasa de Sanches vidviduvav pochatkovu shkolu U duzhe molodomu vici vin opublikuvav kilka satirichnih statej u gazeti ta brav uchast u roli aktora ta avtora u deyakih simejnih myuziklah iz postanovkami Pokinuvshi serednyu shkolu Sanches cherguvav svoye zhittya mizh Montevideo Buenos Ajresom i Rosario U cih mistah trivala jogo napruzhena zhurnalistska i teatralna robota U Montevideo Sanches priyednavsya do Mizhnarodnogo centru socialnih doslidzhen literaturna organizaciya U Rosario vin buv sekretarem vidannya La Republica Respublika pid kerivnictvom Lisandro de la Torre Pershi praci Sanchesa socialno politichnogo harakteru buli opublikovani v Respublici V jogo literaturnij roboti dlya gazeti viyavivsya kritichnij i rizkij realizm cej stil pisma zgodom harakterizuvatime jogo teatralni postanovki Sanches pereyihav do Buenos Ajresa Argentina v 1892 provivshi deyakij chas u Rosario Santa Fe Argentina Tam vin probuv dva roki Pislya povernennya do Montevideo v 1894 Sanches pochav pracyuvati zhurnalistom u gazetah El Nacional La Razon i El Siglo Vin publikuvav interv yu ta pisav politichni statti v yaki vklyuchav dialogi dijovih osib U Buenos Ajresi Sanches pochav stvoryuvati sobi im ya zhurnalista Vin brav uchast v intelektualnih kolah ta nichnomu zhitti Buenos Ajresa U 1897 koli v Urugvayi spalahnula gromadyanska vijna Sanches povernuvsya u svoyu krayinu i voyuvav pid vladoyu Aparisio Saraviyi prodovzhuyuchi tim samim tradiciyu uchasti svogo rodu v istorichnih politichnih podiyah Na comu etapi vin kontaktuvav z intelektualami takimi yak Eduardo Asevedo Dias Nezabarom pislya vijskovoyi sluzhbi Sanches viznachiv svoyu politichnu prinalezhnist do anarhiyi Vin pisav statti dlya La Protesta ta zhurnalu El Sol ostannim keruvav Alberto Giraldo P yesi Sanchesa Ladrones Zlodiyi ta Puertas adentro Dveri vseredini napisani za anarhistskoyu modellyu 13 serpnya 1903 v teatri komediyi Buenos Ajresa vidbulasya prem yera vistavi za jogo pershoyu p yesoyu M hijo el dotor Mij sin likar Postanovka vdalasya i vin prodovzhiv korotkij ale napruzhenij period dramaturgiyi z odnakovim uspihom yak v Buenos Ajresi tak i v Montevideo Novi p yesi vklyuchali fars pid nazvoyu La gente honesta Chesni lyudi i mozhlivo jogo najvidomishu p yesu Canillita Prodavec gazet obidvi takozh napisani v 1903 Canillita bula interpretovana ispanskoyu opernoyu kompaniyeyu Pislya uspihu M hijo el dotor Sanches odruzhivsya z Katalinoyu Raventos 25 veresnya 1903 pislya togo yak buv u stosunkah z neyu z 1897 Neorganizovane ekonomichne zhittya zmusilo jogo prodati svoyi vistavi kilkom antrepreneram i teatralnim aktoram za duzhe neveliki groshi koli vin potrebuvav yih najbilshe Sanches chasto prijmav avansi za p yesi yaki vin she ne zakinchiv i ne pochinav pisati tomu inodi pisav p yesi pospihom viddayuchi yih bez ostatochnogo pereglyadu U 1906 Sanches oselivsya v La Plati de pracyuvav v Upravlinni antropometrichnoyi identifikaciyi yake finansuvav Huan Vuchetich Florensio Sanches zahvoriv na tuberkuloz yakij shvidko poshiryuvavsya naprikinci 1880 h na pochatku 1900 h Protyagom bagatoh rokiv vin mav namir poyihati do Yevropi shob stvoriti socialno ta ekonomichno uspishnu vistavu U 1909 Sanches taki znajshov mozhlivist zdijsniti svoyu mriyu i siv na italijskij korabel Principe di Udine 25 veresnya pribuvshi do Genuyi 13 zhovtnya V Italiyi vin prisvyativ svij chas poshuku sposobu zv yazku z teatralnimi trupami shob pokazati svoyi vistavi stvoreni v Ispaniyi ta Franciyi Otrimavshi v 1910 gonorar u rozmiri 3000 frankiv za svoyu p yesu Los muertos Mertvi Sanches vitrativ usi svoyi groshi vsogo za kilka dniv u Nicci na zhinok ta azartni igri v kazino Podorozhuyuchi znachnoyu chastinoyu Italiyi ta pivdennoyi Franciyi vin virushiv do Milana vazhlivogo teatralnogo centru shob zv yazatisya z deyakimi teatralnimi impresario Odnak hvoroba vplivala na zdorov ya Sanchesa i jomu bulo nakazano poyihati do Shvejcariyi oskilki vvazhalosya sho chiste alpijske povitrya dopomozhe jomu Pislya pributtya poyizdom do Shvejcariyi jomu vidmovili u obslugovuvanni v goteli ta likarni cherez zaraznu hvorobu Sanches povernuvsya do Milana i 2 listopada potrapiv do miscevoyi likarni ta pomer 7 listopada Jomu bulo tridcyat p yat rokiv Pristrasnimi sposterigachami prihilnikami Sanchesa na jogo vistavah buli chleni jogo rodini ta immigranti Vin takozh zobraziv socialni klasi po obidva boki richki Rio de la Plata u yihnomu povsyakdennomu zhitti a takozh neshastya ta nadiyu robitnichogo klasu v dialogah svoyih geroyiv P yesiSanches vvazhayetsya providnim dramaturgom Urugvayu Sered jogo dramatichnih p yes La gente honesta Chesni lyudi Fars prem yera 26 chervnya 1903 Perejmenovana na Los curdas M hijo el dotor Mij sin likar Komediya u troh diyah prem yera 13 serpnya 1903 Canillita Prodavec gazet Fars prem yera 2 zhovtnya 1903 Cedulas de San Juan Order San Huana Fars u dvoh diyah prem yera 7 serpnya 1904 La pobre gente Bidni lyudi Komediya u dvoh diyah prem yera zhovten 1904 La gringa Inozemka Komediya u chotiroh diyah prem yera 21 listopada 1904 Barranca abajo Donizu Galli Tragediya u troh diyah prem yera 26 kvitnya 1905 Mano santa Svyata ruka Fars prem yera 9 chervnya 1905 En familia U sim yi Komediya u troh diyah prem yera 6 zhovtnya 1905 Los muertos Mertvi Komediya u troh diyah prem yera 23 zhovtnya 1905 El Conventiontillo Domivka Tradicijna ispanska opereta v odnomu akti prem yera 22 chervnya 1906 El desalojo Vakansiya Fars prem yera 16 lipnya 1906 El pasado Minule komediya u troh diyah prem yera 22 zhovtnya 1906 Los curdas Kurdi fars prem yera 2 sichnya 1907 La tigra Tigricya Farce prem yera 2 sichnya 1907 Moneda falsa Falshiva moneta Fars 8 sichnya 1907 El cacique Pichuelo Vozhd Pichuelo Tradicijna ispanska opereta prem yera 9 sichnya 1907 Los derechos de la salud Pravo na ohoronu zdorov ya Komediya u troh diyah prem yera 4 grudnya 1907 Nuestros hijos Nashi diti Komediya u troh diyah prem yera cherven 1908 Marta Gruni Fars prem yera lipen 1908 Vikoristovuyetsya yak tekst dlya operi napisanoyi Huaresom Lamarkom Ponsom u 1967 Un buen negocio Komediya u dvoh diyah prem yera 2 travnya 1909Politichna diyalnistSanches buv prihilnikom konservativnogo lidera nacionalistiv Aparisio Saraviyi Vin stav na bik Saraviyi v Urugvajskij gromadyanskij vijni 1897 ale rozcharovanij yiyi naslidkami piznishe stav anarhistom i pisav dlya anarhistskogo periodichnogo vidannya La Protesta DzherelaFlorencio Sanchez Vida y obra La Escuela Digital lt http www escueladigital com uy biografias f sanchez htm gt Roberto Gonzalez Echevarria Enrique Pupo Walker 1996 The Cambridge History of Latin American Literature Cambridge University Press p 551 ISBN 978 0 521 34069 4PrimitkiAuthority file of the National Library of Uruguay d Track Q126919021 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 todotango com d Track Q11251191 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Roberto Gonzalez Echevarria Enrique Pupo Walker 1996 The Cambridge History of Latin American Literature Cambridge University Press s 551 ISBN 978 0 521 34069 4 The giant of all is the Uruguayan Florencio Sanchez 1875 1910 Disillusioned by the revolution of 1897 he abandoned traditional politics for anarchism

Дата публікації:
Топ