Станом на 2000 рік відомо близько 9300 видів рослин, які можна знайти на території Туреччини. Значення цього числа стає очевидним, якщо порівняти його з Європою в цілому, де знаходять лише на 24% більше видів рослин (близько 11500).
Найважливішою причинами великого біорізноманіття рослин в Туреччині вважають відносно велику частку ендеміків у поєднанні з великою кліматичною та ґрунтовою різноманітністю.
Енедеміки
.
Девіс та ін. (1988) підрахували, що майже третина турецьких видів рослин (30,6%) є ендемічними у Туреччині та прилеглих островах Егейського моря. Для порівняння в Австрії відповідний показник лише 1,56%, а на Британських островах він ще нижчий.
Одна з причин ендемізму в турецькій флорі є гірський і в той же час досить сильно фрагментований рельєф Анатолії. Насправді анатолійські гори нагадують архіпелаги, такі як знамениті Галапагоські острови. З часів Дарвіна ми знаємо, що географічна ізоляція між островами або територіями, розділених горами є важливим чинником видоутворення, що призводить до великої різноманітності. Для Анатолії це припущення пояснює концентрації ендеміків на вельми ізольованих і відносно старих масивах, як Улудаг або , в той час як молоді вулканічні конуси, як або бідні на ендеміки.
Клімат
Клімат Туреччини надзвичайно різноманітний. Центральна Туреччина має континентальний клімат з холодною сніжною зимою і спекою влітку. На західному і південному узбережжі країни майже весь час тепло — там субтропічний, середземноморський клімат. На північному узбережжі країни морський клімат вологий і помірний. У західній половині випадає більше 1000 мм опадів на рік, в східній половині в середньому 2500 мм опадів на рік.
Найважливіші представники флори
Враховуючи чисельності видів роду Астрагал (Astragalus) на сьогоднішній день це найважливіший рід турецької флори. Це можна пояснити його схильністю до безлісих та сухих територій. Поширення представників цього роду різко збільшилося в результаті діяльності людини в історичні часи. Пластичність цього роду є досить високою. В залежності від умов навколишнього середовища маємо велику різноманітність форм: від крихітних однорічних рослин до невеликих колючих чагарників. Одним з найуспішніших форм турецького астрагала є колючі форми, що вкривають поверхню гір у вигляді колючої подушки. Є дуже характерною для сухих гір внутрішньої Анатолії. Такі колючки подушки є не лише астрагалові. Справді яскравий приклад конвергентної еволюції є вражаючі колючі подушки сформовані з , що належить до бобових. Але є багато колючих подушок з Acantholimon (Plumbaginaceae). Навіть деякі Asteraceae (наприклад, в Туреччині Centaurea urvillei, C. Iberica) і гвоздикових (наприклад, Minuartia juniperina) розвивалася в цьому напрямку.
Другий за важливістю йде рід Verbascum (Коровяк) (ранникові) і третій рід Centaurea (айстрові). Для Verbascum Туреччина, очевидно, є центром поширення. З приблизно 360 видів в усьому світі не менше 232 знаходят в Туреччині, 79,4% з яких є анатолійськими ендеміками. Більшість видів Verbascum захищені від втрати води та голодної худоби щільною шаром деревоподібних мікро волосинок.
Флора за регіонами
Понтійські гори
На північних, більш вологих схилах (кількість опадів в Лазістані досягає 2 — 3 тис. мм на рік) широколистяні ліси з дуба, бука, змінюються з висотою змішаними та хвойними лісами та луками; в західній частині Понтійських гір представлена рослинність типу маквіс. На південних схилах гірські степи та напівпустелі чергуються з заростями колючих чагарників та змішаними лісами.
Тавр
Південні, круті урвисті схили сильно зволожені (1000 — 3000 мм опадів на рік, максимум спостерігається взимку). До 800–1000 м вони покриті переважно маквіс (суничник, лавр, мирт, еріка деревоподібна, чист тощо.); вище — ліси з дуба, кипариса, а у верхньому поясі (до 2200–2400 м) — з сосни, ялиці, ліванського кедра. У верхньої межі лісу — зарості ялівцю, луки. На відносно пологих північних схилах, де випадає 300–400 мм опадів на рік, — степова рослинність, у східній частині Тавра — гірські степи та напівпустелі з колючими подушкоподібними чагарниками.
Західний Тавр
Для звернених до узбережжя схилів передових хребтів Західного Тавра характерні хвойні, переважно, соснові ліси. Ближче до Анатолійського плоскогір'я поширені степові та напівпустельні ландшафти. З хвойних тут трапляються кущики арчи, нижче попадаються зарості барбарису. У посушливих місцях широко поширені акантолімони — низькорослі колючі рослини, які ростуть спільнотами подушкоподібної форми, та інші ксерофіти.
До висоти 2000 м схили гір Центрального Тавра покривають протяжні хвойні ліси. Породи дуже різноманітні: сосна, ялина, модрина, декілька видів арчи. Вище межі лісу у вологих лощинах трапляються альпійські луки, а в більш посушливих місцях виростають рослини азійських високогірних пустель та напівпустель — полин, ксерофіти тощо.
Література
Further basic literature about Turkish Flora and Vegetation:
- ed. 1965–1988: Flora of Turkey and the East Aegean Islands, 10 vols.− Edinburgh: University Press.
- GÜNER, A. & al. 2000: Flora of Turkey Supplement 2 [= vol 11].− Edinburgh: University Press.
- KREUTZ, D.A.J. 1998: Die Orchideen der Türkei[недоступне посилання з травня 2019], 766 pp.− Landgraaf (NL): Selbstverlag.
- MAYER, H. & AKSOY, H. 1986: Wälder der Türkei.- Stuttgart & New York: G. Fischer Verlag. Contents as pdf
- KÜRSCHNER, H., RAUS, T. & VENTER, J. 1995: Pflanzen der Türkei. Ägäis — Taurus — Inneranatolien.− Wiesbaden: Quelle & Meyer. Contents as pdf
- SORGER, F. 1994: Blumen der Türkei.− Stapfia (Linz) 34. [pdf, 21,54Mb]
Джерела
Flowers of Turkey — a photo guide.- 448 pp.- Eigenverlag [de] (2006).
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanom na 2000 rik vidomo blizko 9300 vidiv roslin yaki mozhna znajti na teritoriyi Turechchini Znachennya cogo chisla staye ochevidnim yaksho porivnyati jogo z Yevropoyu v cilomu de znahodyat lishe na 24 bilshe vidiv roslin blizko 11500 tipovij predstavnik centralnoantatolijskogo stepu Yak i bilshist tureckih predstavnikiv rodu Verbascum endemik Anatoliyi Najvazhlivishoyu prichinami velikogo bioriznomanittya roslin v Turechchini vvazhayut vidnosno veliku chastku endemikiv u poyednanni z velikoyu klimatichnoyu ta gruntovoyu riznomanitnistyu Enedemiki O Varol Parolly amp Eren Cej endemik gir poblizu Mugla buv vpershe opisanij 1995 roku Gipsovi pagorbi na pivden vid Sivasu ci rajoni vidriznyayutsya velikoyu kilkistyu endemikiv Devis ta in 1988 pidrahuvali sho majzhe tretina tureckih vidiv roslin 30 6 ye endemichnimi u Turechchini ta prileglih ostrovah Egejskogo morya Dlya porivnyannya v Avstriyi vidpovidnij pokaznik lishe 1 56 a na Britanskih ostrovah vin she nizhchij Odna z prichin endemizmu v tureckij flori ye girskij i v toj zhe chas dosit silno fragmentovanij relyef Anatoliyi Naspravdi anatolijski gori nagaduyut arhipelagi taki yak znameniti Galapagoski ostrovi Z chasiv Darvina mi znayemo sho geografichna izolyaciya mizh ostrovami abo teritoriyami rozdilenih gorami ye vazhlivim chinnikom vidoutvorennya sho prizvodit do velikoyi riznomanitnosti Dlya Anatoliyi ce pripushennya poyasnyuye koncentraciyi endemikiv na velmi izolovanih i vidnosno starih masivah yak Uludag abo v toj chas yak molodi vulkanichni konusi yak abo bidni na endemiki KlimatKlimat Turechchini nadzvichajno riznomanitnij Centralna Turechchina maye kontinentalnij klimat z holodnoyu snizhnoyu zimoyu i spekoyu vlitku Na zahidnomu i pivdennomu uzberezhzhi krayini majzhe ves chas teplo tam subtropichnij seredzemnomorskij klimat Na pivnichnomu uzberezhzhi krayini morskij klimat vologij i pomirnij U zahidnij polovini vipadaye bilshe 1000 mm opadiv na rik v shidnij polovini v serednomu 2500 mm opadiv na rik Najvazhlivishi predstavniki floriPasovisha z kolyuchim podushkopodibnim chagarnikom sho skladayetsya perevazhno z Melendiz Dag 2000 m nad r m Vrahovuyuchi chiselnosti vidiv rodu Astragal Astragalus na sogodnishnij den ce najvazhlivishij rid tureckoyi flori Ce mozhna poyasniti jogo shilnistyu do bezlisih ta suhih teritorij Poshirennya predstavnikiv cogo rodu rizko zbilshilosya v rezultati diyalnosti lyudini v istorichni chasi Plastichnist cogo rodu ye dosit visokoyu V zalezhnosti vid umov navkolishnogo seredovisha mayemo veliku riznomanitnist form vid krihitnih odnorichnih roslin do nevelikih kolyuchih chagarnikiv Odnim z najuspishnishih form tureckogo astragala ye kolyuchi formi sho vkrivayut poverhnyu gir u viglyadi kolyuchoyi podushki Ye duzhe harakternoyu dlya suhih gir vnutrishnoyi Anatoliyi Taki kolyuchki podushki ye ne lishe astragalovi Spravdi yaskravij priklad konvergentnoyi evolyuciyi ye vrazhayuchi kolyuchi podushki sformovani z sho nalezhit do bobovih Ale ye bagato kolyuchih podushok z Acantholimon Plumbaginaceae Navit deyaki Asteraceae napriklad v Turechchini Centaurea urvillei C Iberica i gvozdikovih napriklad Minuartia juniperina rozvivalasya v comu napryamku Drugij za vazhlivistyu jde rid Verbascum Korovyak rannikovi i tretij rid Centaurea ajstrovi Dlya Verbascum Turechchina ochevidno ye centrom poshirennya Z priblizno 360 vidiv v usomu sviti ne menshe 232 znahodyat v Turechchini 79 4 z yakih ye anatolijskimi endemikami Bilshist vidiv Verbascum zahisheni vid vtrati vodi ta golodnoyi hudobi shilnoyu sharom derevopodibnih mikro volosinok Flora za regionamiPontijski gori Na pivnichnih bilsh vologih shilah kilkist opadiv v Lazistani dosyagaye 2 3 tis mm na rik shirokolistyani lisi z duba buka zminyuyutsya z visotoyu zmishanimi ta hvojnimi lisami ta lukami v zahidnij chastini Pontijskih gir predstavlena roslinnist tipu makvis Na pivdennih shilah girski stepi ta napivpusteli cherguyutsya z zarostyami kolyuchih chagarnikiv ta zmishanimi lisami Tavr Pivdenni kruti urvisti shili silno zvolozheni 1000 3000 mm opadiv na rik maksimum sposterigayetsya vzimku Do 800 1000 m voni pokriti perevazhno makvis sunichnik lavr mirt erika derevopodibna chist tosho vishe lisi z duba kiparisa a u verhnomu poyasi do 2200 2400 m z sosni yalici livanskogo kedra U verhnoyi mezhi lisu zarosti yalivcyu luki Na vidnosno pologih pivnichnih shilah de vipadaye 300 400 mm opadiv na rik stepova roslinnist u shidnij chastini Tavra girski stepi ta napivpusteli z kolyuchimi podushkopodibnimi chagarnikami Zahidnij Tavr Dlya zvernenih do uzberezhzhya shiliv peredovih hrebtiv Zahidnogo Tavra harakterni hvojni perevazhno sosnovi lisi Blizhche do Anatolijskogo ploskogir ya poshireni stepovi ta napivpustelni landshafti Z hvojnih tut traplyayutsya kushiki archi nizhche popadayutsya zarosti barbarisu U posushlivih miscyah shiroko poshireni akantolimoni nizkorosli kolyuchi roslini yaki rostut spilnotami podushkopodibnoyi formi ta inshi kserofiti Centralnij Tavr Do visoti 2000 m shili gir Centralnogo Tavra pokrivayut protyazhni hvojni lisi Porodi duzhe riznomanitni sosna yalina modrina dekilka vidiv archi Vishe mezhi lisu u vologih loshinah traplyayutsya alpijski luki a v bilsh posushlivih miscyah virostayut roslini azijskih visokogirnih pustel ta napivpustel polin kserofiti tosho LiteraturaFurther basic literature about Turkish Flora and Vegetation ed 1965 1988 Flora of Turkey and the East Aegean Islands 10 vols Edinburgh University Press GUNER A amp al 2000 Flora of Turkey Supplement 2 vol 11 Edinburgh University Press KREUTZ D A J 1998 Die Orchideen der Turkei nedostupne posilannya z travnya 2019 766 pp Landgraaf NL Selbstverlag MAYER H amp AKSOY H 1986 Walder der Turkei Stuttgart amp New York G Fischer Verlag Contents as pdf KURSCHNER H RAUS T amp VENTER J 1995 Pflanzen der Turkei Agais Taurus Inneranatolien Wiesbaden Quelle amp Meyer Contents as pdf SORGER F 1994 Blumen der Turkei Stapfia Linz 34 pdf 21 54Mb DzherelaFlowers of Turkey a photo guide 448 pp Eigenverlag de 2006 Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi