Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Катери на Абра мівна Фле йшиць нар 28 січня 1888 пом 30 червня 1968 перша жінка адвокат в Російській імперії радянський

Флейшиць Катерина Абрамівна

Флейшиць Катерина Абрамівна

Катери́на Абра́мівна Фле́йшиць (нар. 28 січня 1888 — пом. 30 червня 1968) — перша, жінка-адвокат в Російській імперії, радянський єврейський правознавець, професор (1940), доктор юридичних наук. Заслужений діяч науки РРФСР.

Флейшиць Катерина Абрамівна
Народилася28 січня 1888(1888-01-28)
Кременчук, Полтавська губернія
Померла30 червня 1968(1968-06-30) (80 років)
Москва, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
Країнаimage Російська імперія
image РРФСР
image СРСР
Національністьєврейка
Діяльністьадвокат
Alma materПаризький університет
Галузьюриспруденція
Закладd
Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступіньдоктор юридичних наук
ВчителіПокровський Йосип Олексійович
Відомі учні,
Аспіранти, докторантиd
Нагороди
image
image

Життєпис

Народилась 28 січня 1888 року в місті Кременчук Полтавської області в єврейській родині. Її батько був юристом.

У 1904 році закінчила гімназію з золотою медаллю. Після закінчення гімназії вирішила продовжити навчання у Франції, в Паризькому університеті на юридичному факультеті. Закінчила його в 1907 р. У 1909 р. склала екстерном іспити за курс юридичного факультету Петербурзького університету.

1909 року стала помічником присяжного повіреного округу Петербурзької судової палати. У цьому ж році стала першою жінкою-адвокатом Російської імперії.

Втім, Катерині Абрамівні не вдалося займатися адвокатурою. Основним завданням присяжних повірених було не надавати консультації своїм клієнтам, а надання їм захисту в суді. Перша спроба 5 листопада 1909 р. К. А. Флейшиць виступити в суді викликала лютий протест прокурора. Отже, як тільки почався процес, прокурор прирівняв випадок видачі ліцензії жінці на звання присяжного повіреного до випадку видачі ліцензії божевільному, неповнолітньому чи іноземному підданому. Зрештою, незважаючи на дозвіл суду, що визнав можливим участь у процесі жінки адвоката, прокурор відмовився від виступу і покинув залу суду.

З цього приводу міністр освіти І. Г. Щегловітов звернувся із запитом до Сенату, який пояснив, що під «особами, що закінчили юридичний факультет одного з університетів мають право бути адвокатами виключно особи чоловічої статі». Проте, дане рішення було досить не простим для Сенату, так як судових статутах 1864 р. нічого не було про заборону жінкам займатися адвокатурою. Однак, в одному зі статутів було знайдено абзац, в якому було зазначено, що «присяжний повірений, виступаючи перед судом, на лацкані свого фрака повинен мати значок університету в якому він отримав диплом». А оскільки жінки ніяким чином не могли носити фрак, то відповідно і присяжними повіреними бути також не могли. Тому К. А. Флейшиць була виключена з адвокатури. Після цього вона почала займатися викладацькою та літературною діяльністю. А також почала готуватися до наукової діяльності під керівництвом відомих російських цивілістів І. А. Покровського та М. Я. Пергамента.

К. А. Флейшиць доводилось ще стикатися з неправомірним ставленням до жінок, згідно законодавством Російської імперії. Вона, як молода заміжня жінка поїхала разом з подругою з Петербургу на нетривалий час на південь на відпочинок. Проте, їй не вдалося здійснити свої наміри, так як її відправили назад до Петербургу разом з поліцією, тому що в неї не було документів, які б засвідчували дозвіл її чоловіка на тимчасову зміну місця проживання його дружиною.

В роки битв за жіночу адвокатуру і під час «боротьби з космополітизмом» державна влада двічі завдавала удару по її долі, персоніфікуючи Флейшиць як саме зло, гідне якщо не знищення, то приниження. Обидві ці кампанії були до того ж замішані в антисемітизмі і остання закінчилась вигнанням Флейшиць з дорогого їй Інституту зовнішньої торгівлі.

Померла 30 червня 1968 року. Похована в Москві.

Творчий шлях

З травня 1917 р. Флейшиць була обрана приват-доцентом кафедри цивільного права і процесу Петроградського університету.

З цього часу розпочалася її багаторічна і плідна педагогічна діяльність.

1921-го стала викладачем господарського права Інституту народного господарства імені Ф. Енгельса в Петрограді. У 1920-ті рр. викладала торгове і цивільне право у Ленінградському політехнічному інституті та Ленінградському ліс. інституті.

В 1921—1929 рр. водночас працювала юристом-консультантом у Ленінградській конторі Держбанку і Ленінградському комунальному банку.

В 1930—1942 рр. була доцентом, а пізніше і професором Ленінградського фінансово-економічного інституту.

Одночасно викладала господарче, адміністративне і цивільне право у Ленінграді у Лісотехнічній академії та Фінансовій академії Наркомфіну РРФСР.

Упродовж 1942—1951 рр. К. А. Флейшиць була завідувачем кафедри цивільного і торгового права Московського інституту зовнішньої торгівлі й одночасно професором юридичного факультету Московського університету.

Потім викладала в Університеті Дружби народів імені Патріса Лумумби, в академії зовнішньої торгівлі, була професором Інституту народного господарства імені Г. В. Плеханова.

Працювала також науковим співробітником Всесоюзного інституту юридичних наук (з 1963-Всесоюзного НДІ рад. законодавства).

На початку 60-х рр. брала участь у кодифікації цивільного законодавства СРСР та союзних республік.

Під її керівництвом більш ніж 20 аспірантів стали науковими робітниками, деякі з них захистили докторські дисертації.

Відомі учні

Праці

Досліджувала проблеми цивільного права.

  • «Торгово-промислове підприємство у праві західноєвропейському та РСФРР» 1936 р.
  • «Особисті права у цивільному праві Союзу РСР і капіталістичних країн» 1941 р.
  • «Зобов'язання із заподіяння шкоди та з підставного збагачення» 1951 р.
  • «Розрахункові та кредитні правовідносини» 1956 р.
  • «Авторське право» 1957 р.
  • «Винахідницьке право» 1960 р.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kateri na Abra mivna Fle jshic nar 28 sichnya 1888 pom 30 chervnya 1968 persha zhinka advokat v Rosijskij imperiyi radyanskij yevrejskij pravoznavec profesor 1940 doktor yuridichnih nauk Zasluzhenij diyach nauki RRFSR Flejshic Katerina AbramivnaNarodilasya28 sichnya 1888 1888 01 28 Kremenchuk Poltavska guberniyaPomerla30 chervnya 1968 1968 06 30 80 rokiv Moskva SRSRPohovannyaVagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya RRFSR SRSRNacionalnistyevrejkaDiyalnistadvokatAlma materParizkij universitetGaluzyurisprudenciyaZakladd Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetNaukovij stupindoktor yuridichnih naukVchiteliPokrovskij Josip OleksijovichVidomi uchni Aspiranti doktorantidNagorodiZhittyepisNarodilas 28 sichnya 1888 roku v misti Kremenchuk Poltavskoyi oblasti v yevrejskij rodini Yiyi batko buv yuristom U 1904 roci zakinchila gimnaziyu z zolotoyu medallyu Pislya zakinchennya gimnaziyi virishila prodovzhiti navchannya u Franciyi v Parizkomu universiteti na yuridichnomu fakulteti Zakinchila jogo v 1907 r U 1909 r sklala eksternom ispiti za kurs yuridichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu 1909 roku stala pomichnikom prisyazhnogo povirenogo okrugu Peterburzkoyi sudovoyi palati U comu zh roci stala pershoyu zhinkoyu advokatom Rosijskoyi imperiyi Vtim Katerini Abramivni ne vdalosya zajmatisya advokaturoyu Osnovnim zavdannyam prisyazhnih povirenih bulo ne nadavati konsultaciyi svoyim kliyentam a nadannya yim zahistu v sudi Persha sproba 5 listopada 1909 r K A Flejshic vistupiti v sudi viklikala lyutij protest prokurora Otzhe yak tilki pochavsya proces prokuror pririvnyav vipadok vidachi licenziyi zhinci na zvannya prisyazhnogo povirenogo do vipadku vidachi licenziyi bozhevilnomu nepovnolitnomu chi inozemnomu piddanomu Zreshtoyu nezvazhayuchi na dozvil sudu sho viznav mozhlivim uchast u procesi zhinki advokata prokuror vidmovivsya vid vistupu i pokinuv zalu sudu Z cogo privodu ministr osviti I G Sheglovitov zvernuvsya iz zapitom do Senatu yakij poyasniv sho pid osobami sho zakinchili yuridichnij fakultet odnogo z universitetiv mayut pravo buti advokatami viklyuchno osobi cholovichoyi stati Prote dane rishennya bulo dosit ne prostim dlya Senatu tak yak sudovih statutah 1864 r nichogo ne bulo pro zaboronu zhinkam zajmatisya advokaturoyu Odnak v odnomu zi statutiv bulo znajdeno abzac v yakomu bulo zaznacheno sho prisyazhnij povirenij vistupayuchi pered sudom na lackani svogo fraka povinen mati znachok universitetu v yakomu vin otrimav diplom A oskilki zhinki niyakim chinom ne mogli nositi frak to vidpovidno i prisyazhnimi povirenimi buti takozh ne mogli Tomu K A Flejshic bula viklyuchena z advokaturi Pislya cogo vona pochala zajmatisya vikladackoyu ta literaturnoyu diyalnistyu A takozh pochala gotuvatisya do naukovoyi diyalnosti pid kerivnictvom vidomih rosijskih civilistiv I A Pokrovskogo ta M Ya Pergamenta K A Flejshic dovodilos she stikatisya z nepravomirnim stavlennyam do zhinok zgidno zakonodavstvom Rosijskoyi imperiyi Vona yak moloda zamizhnya zhinka poyihala razom z podrugoyu z Peterburgu na netrivalij chas na pivden na vidpochinok Prote yij ne vdalosya zdijsniti svoyi namiri tak yak yiyi vidpravili nazad do Peterburgu razom z policiyeyu tomu sho v neyi ne bulo dokumentiv yaki b zasvidchuvali dozvil yiyi cholovika na timchasovu zminu miscya prozhivannya jogo druzhinoyu V roki bitv za zhinochu advokaturu i pid chas borotbi z kosmopolitizmom derzhavna vlada dvichi zavdavala udaru po yiyi doli personifikuyuchi Flejshic yak same zlo gidne yaksho ne znishennya to prinizhennya Obidvi ci kampaniyi buli do togo zh zamishani v antisemitizmi i ostannya zakinchilas vignannyam Flejshic z dorogogo yij Institutu zovnishnoyi torgivli Pomerla 30 chervnya 1968 roku Pohovana v Moskvi Tvorchij shlyahZ travnya 1917 r Flejshic bula obrana privat docentom kafedri civilnogo prava i procesu Petrogradskogo universitetu Z cogo chasu rozpochalasya yiyi bagatorichna i plidna pedagogichna diyalnist 1921 go stala vikladachem gospodarskogo prava Institutu narodnogo gospodarstva imeni F Engelsa v Petrogradi U 1920 ti rr vikladala torgove i civilne pravo u Leningradskomu politehnichnomu instituti ta Leningradskomu lis instituti V 1921 1929 rr vodnochas pracyuvala yuristom konsultantom u Leningradskij kontori Derzhbanku i Leningradskomu komunalnomu banku V 1930 1942 rr bula docentom a piznishe i profesorom Leningradskogo finansovo ekonomichnogo institutu Odnochasno vikladala gospodarche administrativne i civilne pravo u Leningradi u Lisotehnichnij akademiyi ta Finansovij akademiyi Narkomfinu RRFSR Uprodovzh 1942 1951 rr K A Flejshic bula zaviduvachem kafedri civilnogo i torgovogo prava Moskovskogo institutu zovnishnoyi torgivli j odnochasno profesorom yuridichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu Potim vikladala v Universiteti Druzhbi narodiv imeni Patrisa Lumumbi v akademiyi zovnishnoyi torgivli bula profesorom Institutu narodnogo gospodarstva imeni G V Plehanova Pracyuvala takozh naukovim spivrobitnikom Vsesoyuznogo institutu yuridichnih nauk z 1963 Vsesoyuznogo NDI rad zakonodavstva Na pochatku 60 h rr brala uchast u kodifikaciyi civilnogo zakonodavstva SRSR ta soyuznih respublik Pid yiyi kerivnictvom bilsh nizh 20 aspirantiv stali naukovimi robitnikami deyaki z nih zahistili doktorski disertaciyi Vidomi uchniPraciDoslidzhuvala problemi civilnogo prava Torgovo promislove pidpriyemstvo u pravi zahidnoyevropejskomu ta RSFRR 1936 r Osobisti prava u civilnomu pravi Soyuzu RSR i kapitalistichnih krayin 1941 r Zobov yazannya iz zapodiyannya shkodi ta z pidstavnogo zbagachennya 1951 r Rozrahunkovi ta kreditni pravovidnosini 1956 r Avtorske pravo 1957 r Vinahidnicke pravo 1960 r DzherelaYa M Shevchenko Yu Ya Kasyanenko Flejshic K A Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 http sud ua newspaper 2010 04 23 35976 ekaterina flejshits pervaya ledi advokat

Дата публікації:
Топ