Фернандо Франческо д'Авалос, 5-й маркіз Пескари (11 листопада 1489 – 3 грудня 1525) був італійським кондотьєром арагонського походження. Важливий діяч італійських воєн: у битві під Равенною 1512 р. потрапив у полон до французів, але був звільнений після закінчення війни Камбрейської ліги, був головним командувачем армій Габсбургів Карла V в Італії. під час воєн Габсбургів і Валуа і розгромив французів при Бікокці та Павії.
Фернандо д'Авалос | |
---|---|
Ім'я при народженні | ісп. Fernando Francisco de Ávalos Aquino y Cardona |
Народження | 1489 або 1490[1] Неаполь, Неаполітанське королівство |
Смерть | грудень 1525 або 1525[1] Мілан, Міланське герцогство |
Поховання | d |
Країна | Неаполітанське королівство |
Звання | генерал |
Війни / битви | d |
Рід | d |
Фернандо д'Авалос у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Неаполі в сім'ї арагонського походження. У віці шести років хлопчика заручили з Вітторією Колонною, дочкою генерала Фабріціо Колонни, а шлюб відбувся в 1509 році.
Його становище як дворянина арагонця в Неаполі змусило його підтримувати Фернандо II (король Арагону) під час італійських війн. У 1512 році він командував легкою кавалерією в битві під Равенною, де був поранений і потрапив у полон до французів. Завдяки втручанню одного з найвидатніших французьких генералів, італійця Джана Джакомо Тривульціо, який був його другом, йому було дозволено викупити себе за 6000 дукатів. Він командував іспанською піхотою в битві під Ла-Моттою 7 жовтня 1513 року.
Коли Франциск I вторгся в Італію в 1524 році, д'Авалос мав відбити вторгнення. Його становище було вкрай важке, бо в армії, були проблеми з виплатами, було масове невдоволення. Наполегливість і терпіння д'Авалоса перемогли всі перешкоди. Його авторитет для ветеранів іспанських військ і німецьких найманців підтримував їх вірність під час тривалої облоги Павії.
24 лютого 1525 року він блискучим нападом розбив і взяв у полон Франциска I. План Д'Авалоса був чудовий своєю зухвалістю та майстерністю, яку він показав у знищенні вищої французької важкої кавалерії, атакуючи її з флангу змішаними силами аркебузьєрів і легкої кавалерії. Вважалося, що він був незадоволений імператором, і Джироламо Мороне, секретар Франческо II Сфорца, герцога Міланського, звернувся до нього зі планом вигнати французів, іспанців і німців з Італії, а також щоб трон зайняв. Але д'Авалос повідомив про пропозицію Карлу V і посадив Морона у в'язницю.
Наприкінці листопада його здоров’я почало погіршуватися під впливом ран, і Фернандо д'Авалос помер у Мілані 3 грудня 1525 року.
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/p/pescara.htm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fernando Franchesko d Avalos 5 j markiz Peskari 11 listopada 1489 3 grudnya 1525 buv italijskim kondotyerom aragonskogo pohodzhennya Vazhlivij diyach italijskih voyen u bitvi pid Ravennoyu 1512 r potrapiv u polon do francuziv ale buv zvilnenij pislya zakinchennya vijni Kambrejskoyi ligi buv golovnim komanduvachem armij Gabsburgiv Karla V v Italiyi pid chas voyen Gabsburgiv i Valua i rozgromiv francuziv pri Bikokci ta Paviyi Fernando d AvalosIm ya pri narodzhenni isp Fernando Francisco de Avalos Aquino y CardonaNarodzhennya 1489 abo 1490 1 Neapol Neapolitanske korolivstvoSmert gruden 1525 abo 1525 1 Milan Milanske gercogstvoPohovannya dKrayina Neapolitanske korolivstvoZvannya generalVijni bitvi dRid d Fernando d Avalos u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Neapoli v sim yi aragonskogo pohodzhennya U vici shesti rokiv hlopchika zaruchili z Vittoriyeyu Kolonnoyu dochkoyu generala Fabricio Kolonni a shlyub vidbuvsya v 1509 roci Jogo stanovishe yak dvoryanina aragoncya v Neapoli zmusilo jogo pidtrimuvati Fernando II korol Aragonu pid chas italijskih vijn U 1512 roci vin komanduvav legkoyu kavaleriyeyu v bitvi pid Ravennoyu de buv poranenij i potrapiv u polon do francuziv Zavdyaki vtruchannyu odnogo z najvidatnishih francuzkih generaliv italijcya Dzhana Dzhakomo Trivulcio yakij buv jogo drugom jomu bulo dozvoleno vikupiti sebe za 6000 dukativ Vin komanduvav ispanskoyu pihotoyu v bitvi pid La Mottoyu 7 zhovtnya 1513 roku Koli Francisk I vtorgsya v Italiyu v 1524 roci d Avalos mav vidbiti vtorgnennya Jogo stanovishe bulo vkraj vazhke bo v armiyi buli problemi z viplatami bulo masove nevdovolennya Napoleglivist i terpinnya d Avalosa peremogli vsi pereshkodi Jogo avtoritet dlya veteraniv ispanskih vijsk i nimeckih najmanciv pidtrimuvav yih virnist pid chas trivaloyi oblogi Paviyi 24 lyutogo 1525 roku vin bliskuchim napadom rozbiv i vzyav u polon Franciska I Plan D Avalosa buv chudovij svoyeyu zuhvalistyu ta majsternistyu yaku vin pokazav u znishenni vishoyi francuzkoyi vazhkoyi kavaleriyi atakuyuchi yiyi z flangu zmishanimi silami arkebuzyeriv i legkoyi kavaleriyi Vvazhalosya sho vin buv nezadovolenij imperatorom i Dzhirolamo Morone sekretar Franchesko II Sforca gercoga Milanskogo zvernuvsya do nogo zi planom vignati francuziv ispanciv i nimciv z Italiyi a takozh shob tron zajnyav Ale d Avalos povidomiv pro propoziciyu Karlu V i posadiv Morona u v yaznicyu Naprikinci listopada jogo zdorov ya pochalo pogirshuvatisya pid vplivom ran i Fernando d Avalos pomer u Milani 3 grudnya 1525 roku https www biografiasyvidas com biografia p pescara htm