Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Феліція Борткевічене (лит. Felicija Bortkevičienė; 1 вересня 1873 — 21 жовтня 1945) — литовська політична діячка і видавниця газет та . Після переїзду до Вільнюса в 1900 році стала відомою як організатор, менеджер, секретар і скарбник політичних партій, в тому числі [en], [en] та Литовського союзу селян-народників. Була делегатом на Великому Вільнюському Сеймі (1905) і обиралася до [en] (1920), а також її кандидатуру розглядали на посаду Міністра забезпечення і громадських робіт (1918) і Президента Литви (1926). Організувала кілька благодійних організацій, в тому числі організації з підтримки обдарованих студентів, політичних в'язнів царського режиму й депортованих прусських литовців. Також була учасницею жіночого руху в Литві, а саме учасницею [en] та головою Литовського союзу жінок. За цю діяльність Борткевічене неодноразово підлягала арешту й потрапляла в тюрму, в тому числі в царській Росії, в незалежній Литві і в Радянській Литві.
| Феліція Бортскевічене | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Felicija Bortkevičienė[1] |
| Народилася | 1 вересня 1873[3] d, d, Паневежиський район, Литва[1] |
| Померла | 21 жовтня 1945 (72 роки) або 1945[1][2] Каунас, Литва[1] |
| Країна |  Литва[1] |
| Діяльність | політична діячка, редакторка |
| Посада | головний редактор |
| У шлюбі з | d |
| |
Життєпис
Бортскевічене народилася в маєтку Лінкаучяй біля міста [en] (Krekenava, Паневезький район на півночі Литви, який потім увійшов до складу Російської імперії) в родині Юозаса Повіскаса (Juozas Povickas) і Антоніни Они Люткявічюте (Antanina Ona Liutkevičiūtė) — дрібних . Їх сімейний маєток конфіскували за участь рідних у Січневому повстанні 1863 року, і родина переїхала в Антакальніс (Antakalnis) — село на південний схід від міста Укмерге. Кілька її родичів з боку матері загинули під час повстання або були депортовані до Сибіру. Феліція трохи говорила литовською, якої вона навчилася від своєї матері. Її батько говорив польською, але вважав себе литовцем. За її власним визнанням, вона нічого не знала про до 1889 року.
Бортскевічене навчалася вдома до відвідування жіночої гімназії в Каунасі в 1885—1889 роках. Її виключили зі школи за нацьковування п'яти інших дівчат не послухатися новій вимозі молитися в православній церкві, але потім з великими труднощами вдалося отримати дозвіл продовжити освіту у Вільнюській жіночій гімназії й закінчити її 1890 року. Упродовж року вивчала історію Польщі й французьку мову в підпільному [en] у Варшаві. Після навчання вона працювала в банку в Укмерге (Ukmergė) зі своїм батьком до самої його смерті в 1898 році. Досвід цієї роботи став у нагоді їй згодом, коли вона організувала фінансування різних організацій. 1899 року вона вийшла заміж за інженера і друга дитинства Йонаса Борткевічюса (Bortkevičius) (1871—1909). Чоловік не мав знатного походження, тому рідні Феліції не схвалювали цей шлюб. Після весілля молодята переїхали до Вільнюса, де брали участь у громадському житті міста. Феліція вивчала й стала палкою прихильницею її відродження.
Перед Першою світовою війною
У Вільнюсі Бортскевічене приєдналася до товариства, пізніше відомого як «Дванадцять апостолів Вільнюса». Вона отримала доступ до нелегальним Литовських газет Варпас, , Naujienos. Від 1902 року розпочала займатися контрабандою книг і публікаціями в нелегальних газетах. Деякі з нелегальних видань вона ховала в . Потім стала членом ЦК Литовської Демократичної партії (ЛДП), створеної в жовтні 1902 року, і членом правління Литовської жіночої Асоціації, заснованої у вересні 1905 року. Її будинок став місцем зустрічей інтелектуалів. Збори партії ЛДП проходили в її будинку.
Бортскевічене підтримала революцію 1905 року, постачала організаторам гроші, матеріали, зброю. Вона також була членом організаційного комітету і делегатом Великого Вільнюського сейму. За спогадами сучасників, вона говорила мало, але була залучена майже в усі області діяльності Сейму.
У вересні 1907 року Бортскевічене взяла участь у першому жіночому Конгресі, де намагалася запобігти розколу всередині жіночого руху на католицьку та ліберальну гілки. Також брала участь у благодійній діяльності, в тому числі в товаристві Žiburėlis, яке підтримувало обдарованих студентів. 1906 року її чоловік потрапив у і просидів там упродовж трьох місяців; це позначилося його здоров'ї й після довгого лікування він помер у січні 1909 року.
Під час війни
Під час Першої світової війни Бортскевічене була евакуйована в Росію й продовжила свою активну громадську діяльність. Вона взялася організувати допомогу прусським литовцям, депортованим з Малої Литви. Організувала підтримку близько 4000 литовців, а також роботу шести початкових шкіл і чотирьох притулків для людей похилого віку. У квітні 1917 року литовці вирішили організувати Литовську конференцію в Санкт-Петербурзі. Борткевічене була членом її оргкомітету і членом комісії з питань освіти. На конференції вона виступила проти повної незалежності Литви, але за її автономію в складі Російської Імперії. У жовтні 1917 року вона була делегатом [en]. Після конференції вона проживала в Копенгагені й працювала в русі Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Навесні 1918 року вона повернулася до Вільнюса й відновила політичну діяльність. На початку 1919 року її заарештували. Потім провела шість місяців у в'язницях Вільнюса, Даугавпілса і Смоленська.
Після Першої світової війни
У липні 1919 року Бортскевічене повернулася до Каунаса. У квітні 1920 року, як кандидатку від селянського Союзу, її обрали в Установчі збори Литви, але через зайнятість вона відмовилася від мандата. У січні 1921 року стала членом Установчих зборів, замінивши загиблого Юозаса Люкошявічюса (Lukoševičius). 1926 року перемогла на як кандидатка від литовського Союзу селян-народників. Хоча її не обрали в третій Сейм Литви, але висунули на посаду президента Литви. Вона отримала один голос.
У 1922 році вона допомогла відновити литовський Союз жінок, який очолювала до 1928 року. Була також учасницею інших жіночих організацій, в тому числі литовських жінок, Комітету підтримки і Асоціації литовських жінок з вищою освітою, 1928 року брала участь у створенні литовської Ради жінок.
Коли 1940 року Литву окупував Радянський Союз, то її видання були націоналізовані. Феліцію позбавили власності. 1945 року її заарештували й допитали в НКВД. Втрата власності та арешт негативно позначилися на її здоров'ї. Вона померла в жовтні 1945 року в Каунасі. Її похорон проходив під наглядом НКВД; її тіло перевезли до Трошкуная й поховали поруч з могилою сестри.
Література
- LNB-Rankraščių sk.-F.68-(Борткевічус Феліція)
- Būtėnas J. Felicijos Bortkevičienės pasakojimai // Istoriografo užrašai.-V., 1974
- Trumpos Steigiamojo Seimo narių biografijos su atvaizdais.-Klaipėda, 1924
- Lietuvos albumas. K., 1921
- Bortkevičienė Felicija, Lietuvių enciklopedija, Boston, 1954, t. 3, p. 149.
- Stakeliūnaitė D., Bortkevičienė Felicija, Lietuvos Steigiamojo Seimo (1920—1922 metų) narių biografinis žodynas, sud. A. Ragauskas, M. Tamošaitis, Vilnius, 2006, p. 105—108.
Примітки
- WeChangEd
- MAK
- FemBio database
- Subačius, Liudas (2011).
- Jurėnienė, Virginija (2006).
- Lukšas, Aras (2013-09-06).
- Jurėnienė, Virginija (2003).
- Subačius, Liudas (2006).
- Stakeliūnaitė, Danutė (2006).
- Blažytė-Baužienė, Danutė (2015-02-16).
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feliciya Bortkevichene lit Felicija Bortkeviciene 1 veresnya 1873 21 zhovtnya 1945 litovska politichna diyachka i vidavnicya gazet ta Pislya pereyizdu do Vilnyusa v 1900 roci stala vidomoyu yak organizator menedzher sekretar i skarbnik politichnih partij v tomu chisli en en ta Litovskogo soyuzu selyan narodnikiv Bula delegatom na Velikomu Vilnyuskomu Sejmi 1905 i obiralasya do en 1920 a takozh yiyi kandidaturu rozglyadali na posadu Ministra zabezpechennya i gromadskih robit 1918 i Prezidenta Litvi 1926 Organizuvala kilka blagodijnih organizacij v tomu chisli organizaciyi z pidtrimki obdarovanih studentiv politichnih v yazniv carskogo rezhimu j deportovanih prusskih litovciv Takozh bula uchasniceyu zhinochogo ruhu v Litvi a same uchasniceyu en ta golovoyu Litovskogo soyuzu zhinok Za cyu diyalnist Bortkevichene neodnorazovo pidlyagala areshtu j potraplyala v tyurmu v tomu chisli v carskij Rosiyi v nezalezhnij Litvi i v Radyanskij Litvi Feliciya BortskevichenePsevdoFelicija Bortkeviciene 1 Narodilasya1 veresnya 1873 1873 09 01 3 d d Panevezhiskij rajon Litva 1 Pomerla21 zhovtnya 1945 1945 10 21 72 roki abo 1945 1 2 Kaunas Litva 1 Krayina Litva 1 Diyalnistpolitichna diyachka redaktorkaPosadagolovnij redaktorU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBortskevichene narodilasya v mayetku Linkauchyaj bilya mista en Krekenava Panevezkij rajon na pivnochi Litvi yakij potim uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi v rodini Yuozasa Poviskasa Juozas Povickas i Antonini Oni Lyutkyavichyute Antanina Ona Liutkeviciute dribnih Yih simejnij mayetok konfiskuvali za uchast ridnih u Sichnevomu povstanni 1863 roku i rodina pereyihala v Antakalnis Antakalnis selo na pivdennij shid vid mista Ukmerge Kilka yiyi rodichiv z boku materi zaginuli pid chas povstannya abo buli deportovani do Sibiru Feliciya trohi govorila litovskoyu yakoyi vona navchilasya vid svoyeyi materi Yiyi batko govoriv polskoyu ale vvazhav sebe litovcem Za yiyi vlasnim viznannyam vona nichogo ne znala pro do 1889 roku Bortskevichene navchalasya vdoma do vidviduvannya zhinochoyi gimnaziyi v Kaunasi v 1885 1889 rokah Yiyi viklyuchili zi shkoli za nackovuvannya p yati inshih divchat ne posluhatisya novij vimozi molitisya v pravoslavnij cerkvi ale potim z velikimi trudnoshami vdalosya otrimati dozvil prodovzhiti osvitu u Vilnyuskij zhinochij gimnaziyi j zakinchiti yiyi 1890 roku Uprodovzh roku vivchala istoriyu Polshi j francuzku movu v pidpilnomu en u Varshavi Pislya navchannya vona pracyuvala v banku v Ukmerge Ukmerge zi svoyim batkom do samoyi jogo smerti v 1898 roci Dosvid ciyeyi roboti stav u nagodi yij zgodom koli vona organizuvala finansuvannya riznih organizacij 1899 roku vona vijshla zamizh za inzhenera i druga ditinstva Jonasa Bortkevichyusa Bortkevicius 1871 1909 Cholovik ne mav znatnogo pohodzhennya tomu ridni Feliciyi ne shvalyuvali cej shlyub Pislya vesillya molodyata pereyihali do Vilnyusa de brali uchast u gromadskomu zhitti mista Feliciya vivchala j stala palkoyu prihilniceyu yiyi vidrodzhennya Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu U Vilnyusi Bortskevichene priyednalasya do tovaristva piznishe vidomogo yak Dvanadcyat apostoliv Vilnyusa Vona otrimala dostup do nelegalnim Litovskih gazet Varpas Naujienos Vid 1902 roku rozpochala zajmatisya kontrabandoyu knig i publikaciyami v nelegalnih gazetah Deyaki z nelegalnih vidan vona hovala v Potim stala chlenom CK Litovskoyi Demokratichnoyi partiyi LDP stvorenoyi v zhovtni 1902 roku i chlenom pravlinnya Litovskoyi zhinochoyi Asociaciyi zasnovanoyi u veresni 1905 roku Yiyi budinok stav miscem zustrichej intelektualiv Zbori partiyi LDP prohodili v yiyi budinku Bortskevichene pidtrimala revolyuciyu 1905 roku postachala organizatoram groshi materiali zbroyu Vona takozh bula chlenom organizacijnogo komitetu i delegatom Velikogo Vilnyuskogo sejmu Za spogadami suchasnikiv vona govorila malo ale bula zaluchena majzhe v usi oblasti diyalnosti Sejmu U veresni 1907 roku Bortskevichene vzyala uchast u pershomu zhinochomu Kongresi de namagalasya zapobigti rozkolu vseredini zhinochogo ruhu na katolicku ta liberalnu gilki Takozh brala uchast u blagodijnij diyalnosti v tomu chisli v tovaristvi Ziburelis yake pidtrimuvalo obdarovanih studentiv 1906 roku yiyi cholovik potrapiv u i prosidiv tam uprodovzh troh misyaciv ce poznachilosya jogo zdorov yi j pislya dovgogo likuvannya vin pomer u sichni 1909 roku Pid chas vijni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Bortskevichene bula evakujovana v Rosiyu j prodovzhila svoyu aktivnu gromadsku diyalnist Vona vzyalasya organizuvati dopomogu prusskim litovcyam deportovanim z Maloyi Litvi Organizuvala pidtrimku blizko 4000 litovciv a takozh robotu shesti pochatkovih shkil i chotiroh pritulkiv dlya lyudej pohilogo viku U kvitni 1917 roku litovci virishili organizuvati Litovsku konferenciyu v Sankt Peterburzi Bortkevichene bula chlenom yiyi orgkomitetu i chlenom komisiyi z pitan osviti Na konferenciyi vona vistupila proti povnoyi nezalezhnosti Litvi ale za yiyi avtonomiyu v skladi Rosijskoyi Imperiyi U zhovtni 1917 roku vona bula delegatom en Pislya konferenciyi vona prozhivala v Kopengageni j pracyuvala v rusi Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya Navesni 1918 roku vona povernulasya do Vilnyusa j vidnovila politichnu diyalnist Na pochatku 1919 roku yiyi zaareshtuvali Potim provela shist misyaciv u v yaznicyah Vilnyusa Daugavpilsa i Smolenska Pislya Pershoyi svitovoyi vijni U lipni 1919 roku Bortskevichene povernulasya do Kaunasa U kvitni 1920 roku yak kandidatku vid selyanskogo Soyuzu yiyi obrali v Ustanovchi zbori Litvi ale cherez zajnyatist vona vidmovilasya vid mandata U sichni 1921 roku stala chlenom Ustanovchih zboriv zaminivshi zagiblogo Yuozasa Lyukoshyavichyusa Lukosevicius 1926 roku peremogla na yak kandidatka vid litovskogo Soyuzu selyan narodnikiv Hocha yiyi ne obrali v tretij Sejm Litvi ale visunuli na posadu prezidenta Litvi Vona otrimala odin golos U 1922 roci vona dopomogla vidnoviti litovskij Soyuz zhinok yakij ocholyuvala do 1928 roku Bula takozh uchasniceyu inshih zhinochih organizacij v tomu chisli litovskih zhinok Komitetu pidtrimki i Asociaciyi litovskih zhinok z vishoyu osvitoyu 1928 roku brala uchast u stvorenni litovskoyi Radi zhinok Koli 1940 roku Litvu okupuvav Radyanskij Soyuz to yiyi vidannya buli nacionalizovani Feliciyu pozbavili vlasnosti 1945 roku yiyi zaareshtuvali j dopitali v NKVD Vtrata vlasnosti ta aresht negativno poznachilisya na yiyi zdorov yi Vona pomerla v zhovtni 1945 roku v Kaunasi Yiyi pohoron prohodiv pid naglyadom NKVD yiyi tilo perevezli do Troshkunaya j pohovali poruch z mogiloyu sestri LiteraturaLNB Rankrasciu sk F 68 Bortkevichus Feliciya Butenas J Felicijos Bortkevicienes pasakojimai Istoriografo uzrasai V 1974 Trumpos Steigiamojo Seimo nariu biografijos su atvaizdais Klaipeda 1924 Lietuvos albumas K 1921 Bortkeviciene Felicija Lietuviu enciklopedija Boston 1954 t 3 p 149 Stakeliunaite D Bortkeviciene Felicija Lietuvos Steigiamojo Seimo 1920 1922 metu nariu biografinis zodynas sud A Ragauskas M Tamosaitis Vilnius 2006 p 105 108 PrimitkiWeChangEd d Track Q86999151 MAK d Track Q105192847 FemBio database d Track Q61356138 Subacius Liudas 2011 Jureniene Virginija 2006 Luksas Aras 2013 09 06 Jureniene Virginija 2003 Subacius Liudas 2006 Stakeliunaite Danute 2006 Blazyte Bauziene Danute 2015 02 16 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij