Феліпе Гонсалес Маркес (ісп. Felipe González Márquez; нар. 5 березня 1942, Севілья, Андалусія, Іспанія) — іспанський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Іспанії з 1982 по 1996.
Феліпе Гонсалес ісп. Felipe González Márquez | |
---|---|
ісп. Felipe González Márquez | |
Гонсалес у 1991 році | |
Голова уряду Іспанії | |
2 грудня 1982 — 5 травня 1996 | |
Попередник | Леопольдо Кальво-Сотело і Бустело |
Наступник | Хосе Марія Аснар |
Народився | 5 березня 1942[1][2][…] (82 роки) Севілья, Іспанія |
Відомий як | політик, labor law specialist, письменник, підприємець, правник, викладач університету |
Громадянство | Іспанія |
Національність | Іспанець |
Освіта | Севільський університет |
Alma mater | Севільський університет (1965), d[4] і d |
Політична партія | ІСРП |
У шлюбі з | d і d |
Професія | юрист |
Релігія | Католицтво |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в Севільї в родині з середнім достатком.
У 1965 здобув освіту в Севільському університеті, в якому закінчив юридичний факультет.
Довгий час працював адвокатом, захищаючи права робітників. На одному з процесів йому довелося захищати Ніколаса Редондо (ісп. Nicolás Redondo), який згодом відмовився балотуватися на пост генсека ІСРП, на користь Гонсалеса і присвятив себе профспілковій роботі, ставши президентом найбільшого профспілкового об'єднання Іспанії — Загального союзу трудящих. Вже після приходу соціалістів до влади ці тісні стосунки будуть зіпсовані першими загальними страйками у демократичній Іспанії.
У 1964 вступає в ІСРП, яка перебувала в той час в підпіллі, і швидко починає виходити на провідні позиції в партії.
У 1970 на конгресі в Тулузі він обирається членом виконкому партії, але через три роки подає у відставку з цієї посади через розбіжності з генеральним секретарем Родольфо Льопісом (ісп. Rodolfo Llopis).
На партійному конгресі в 1974 у французькому місті Сюрен стає генеральним секретарем партії, замінивши на цьому посту Льопіса. Став представником нового покоління політиків-реформаторів серед іспанських соціалістів. Відома його фраза у вигляді ультиматуму своєї партії: «марксизм або я».
У 1979 році ІСРП під його тиском остаточно відмовилася від марксистської ідеології.
У 1977 році на перших демократичних виборах в країні отримує мандат депутата Конгресу і стає лідером основної опозиційної партії, привівши її до перемоги на виборах в 1982 з абсолютною більшістю голосів.
Стає головою Уряду Іспанії, і займає цю посаду з 2 грудня 1982 з 5 травня 1996. На виборах в 1986 році ІСРП, повторила свій успіх, а в 1989 році соціалістам не вистачило одного депутата, щоб домогтися третьої перемоги поспіль з абсолютною більшістю голосів на загальних виборах.
За 14 років, протягом яких очолював уряд, в Іспанії були проведені реформи, що дозволили їй стати високорозвиненою країною. Однак багато рішень були досить спірними. Перебуваючи в опозиції, він виступав проти участі Іспанії у НАТО, але потім сприяв її вступу в цю організацію в 1986 році. Він підтримав війну в Перській затоці в 1991 році, відправивши туди контингент іспанських військовослужбовців і надавши іспанські аеродроми для американських бомбардувальників, що бомбили Ірак. Експропріація великого промислового холдингу «Rumasa» також є одним із найбільш критикованих рішень Гонсалеса.
В той же період Іспанія вступила в ЄС (1986), провела Олімпійські ігри в Барселоні (1992), Всесвітню виставку в Севільї (1992), що підняло її авторитет на міжнародній арені. В країні значно підвищився рівень життя. У той же час скандали, пов'язані з корупцією, підірвали популярність Гонсалеса та його партії серед населення. У 1993 році ІСРП знову перемогла на виборах, хоча вже не отримала абсолютної більшості. Вирішальним ударом по престижу соціалістів, що призвів їх до поразки на виборах у 1996 році, стала поява на світ інформації про боротьбу держави, таємну і поза рамками закону, проти тероризму баскських сепаратистів. Через рік після поразки соціалістів на виборах, 20 червня 1997 Феліпе Гонсалес залишив посаду голови партії.
14 грудня 2007 глави держав та урядів країн ЄС на форумі у Брюсселі вибрали Феліпе Гонсалеса головою групи реагування, або «Комітету мудреців».
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Енциклопедія Брокгауз
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- https://sevilla.abc.es/sevilla/sevi-casi-siglos-formacion-cientifica-y-humanistica-instituto-san-isidoro-sevilla-201805130843_noticia.html
Література
- Р. А. Кривонос. Гонсалес Філіпе Маркес // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- Ґонсалес Маркес // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Felipe González Márquez
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gonsales Felipe Gonsales Markes isp Felipe Gonzalez Marquez nar 5 bereznya 1942 19420305 Sevilya Andalusiya Ispaniya ispanskij derzhavnij i politichnij diyach prem yer ministr Ispaniyi z 1982 po 1996 Felipe Gonsales isp Felipe Gonzalez Marquezisp Felipe Gonzalez MarquezFelipe Gonsales isp Felipe Gonzalez MarquezGonsales u 1991 rociGolova uryadu Ispaniyi2 grudnya 1982 5 travnya 1996PoperednikLeopoldo Kalvo Sotelo i BusteloNastupnikHose Mariya AsnarNarodivsya5 bereznya 1942 1942 03 05 1 2 82 roki Sevilya IspaniyaVidomij yakpolitik labor law specialist pismennik pidpriyemec pravnik vikladach universitetuGromadyanstvo IspaniyaNacionalnistIspanecOsvitaSevilskij universitetAlma materSevilskij universitet 1965 d 4 i dPolitichna partiyaISRPU shlyubi zd i dProfesiyayuristReligiyaKatolictvoNagorodiKavaler Velikogo hresta ordena Hrista Orden Hose Marti Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Sevilyi v rodini z serednim dostatkom U 1965 zdobuv osvitu v Sevilskomu universiteti v yakomu zakinchiv yuridichnij fakultet Dovgij chas pracyuvav advokatom zahishayuchi prava robitnikiv Na odnomu z procesiv jomu dovelosya zahishati Nikolasa Redondo isp Nicolas Redondo yakij zgodom vidmovivsya balotuvatisya na post genseka ISRP na korist Gonsalesa i prisvyativ sebe profspilkovij roboti stavshi prezidentom najbilshogo profspilkovogo ob yednannya Ispaniyi Zagalnogo soyuzu trudyashih Vzhe pislya prihodu socialistiv do vladi ci tisni stosunki budut zipsovani pershimi zagalnimi strajkami u demokratichnij Ispaniyi U 1964 vstupaye v ISRP yaka perebuvala v toj chas v pidpilli i shvidko pochinaye vihoditi na providni poziciyi v partiyi U 1970 na kongresi v Tuluzi vin obirayetsya chlenom vikonkomu partiyi ale cherez tri roki podaye u vidstavku z ciyeyi posadi cherez rozbizhnosti z generalnim sekretarem Rodolfo Lopisom isp Rodolfo Llopis Na partijnomu kongresi v 1974 u francuzkomu misti Syuren staye generalnim sekretarem partiyi zaminivshi na comu postu Lopisa Stav predstavnikom novogo pokolinnya politikiv reformatoriv sered ispanskih socialistiv Vidoma jogo fraza u viglyadi ultimatumu svoyeyi partiyi marksizm abo ya U 1979 roci ISRP pid jogo tiskom ostatochno vidmovilasya vid marksistskoyi ideologiyi U 1977 roci na pershih demokratichnih viborah v krayini otrimuye mandat deputata Kongresu i staye liderom osnovnoyi opozicijnoyi partiyi privivshi yiyi do peremogi na viborah v 1982 z absolyutnoyu bilshistyu golosiv Staye golovoyu Uryadu Ispaniyi i zajmaye cyu posadu z 2 grudnya 1982 z 5 travnya 1996 Na viborah v 1986 roci ISRP povtorila svij uspih a v 1989 roci socialistam ne vistachilo odnogo deputata shob domogtisya tretoyi peremogi pospil z absolyutnoyu bilshistyu golosiv na zagalnih viborah Za 14 rokiv protyagom yakih ocholyuvav uryad v Ispaniyi buli provedeni reformi sho dozvolili yij stati visokorozvinenoyu krayinoyu Odnak bagato rishen buli dosit spirnimi Perebuvayuchi v opoziciyi vin vistupav proti uchasti Ispaniyi u NATO ale potim spriyav yiyi vstupu v cyu organizaciyu v 1986 roci Vin pidtrimav vijnu v Perskij zatoci v 1991 roci vidpravivshi tudi kontingent ispanskih vijskovosluzhbovciv i nadavshi ispanski aerodromi dlya amerikanskih bombarduvalnikiv sho bombili Irak Ekspropriaciya velikogo promislovogo holdingu Rumasa takozh ye odnim iz najbilsh kritikovanih rishen Gonsalesa V toj zhe period Ispaniya vstupila v YeS 1986 provela Olimpijski igri v Barseloni 1992 Vsesvitnyu vistavku v Sevilyi 1992 sho pidnyalo yiyi avtoritet na mizhnarodnij areni V krayini znachno pidvishivsya riven zhittya U toj zhe chas skandali pov yazani z korupciyeyu pidirvali populyarnist Gonsalesa ta jogo partiyi sered naselennya U 1993 roci ISRP znovu peremogla na viborah hocha vzhe ne otrimala absolyutnoyi bilshosti Virishalnim udarom po prestizhu socialistiv sho prizviv yih do porazki na viborah u 1996 roci stala poyava na svit informaciyi pro borotbu derzhavi tayemnu i poza ramkami zakonu proti terorizmu baskskih separatistiv Cherez rik pislya porazki socialistiv na viborah 20 chervnya 1997 Felipe Gonsales zalishiv posadu golovi partiyi 14 grudnya 2007 glavi derzhav ta uryadiv krayin YeS na forumi u Bryusseli vibrali Felipe Gonsalesa golovoyu grupi reaguvannya abo Komitetu mudreciv PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 https sevilla abc es sevilla sevi casi siglos formacion cientifica y humanistica instituto san isidoro sevilla 201805130843 noticia htmlLiteraturaR A Krivonos Gonsales Filipe Markes Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaGonsales Markes Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Felipe Gonzalez Marquez