Фе́лікс Ю́зеф Стшеле́цький (пол. Feliks Józef Strzelecki; 1 червня 1823, Ґолешув — 9 вересня 1883, Львів) — польський фізик, професор, ректор Львівської політехніки, громадський діяч.
Фелікс Стшелецький | |
---|---|
Народився | 1 червня 1823[1][2] Ґолешув, Ґміна Ґолешув, Цешинський повіт, Сілезьке воєводство[1] |
Помер | 9 жовтня 1883[1] (60 років) або 9 вересня 1883[2] (60 років) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][2] |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | Республіка Польща Долитавщина |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Галузь | фізика |
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Членство | d[2] |
Рід | Q106580438? |
Фелікс Стшелецький у Вікісховищі |
Фелікс Стшелецький народився 1 червня 1823 року в Ґолешуві (Сілезьке воєводство, Польща) у сім'ї Казимира і Маріанни Стшелецьких.
Освіта й професійна діяльність
1842 року закінчив середню школу в Тарнові. Студіював право у 1842—1843 рр., а згодом у 1843—1848 рр. — фізику та математику у Віденському університеті. 1849 року здобув ступінь доктора філософії з фізики у Львівському університеті.
Працював учителем фізики у ІІ гімназії імені Франца Йосифа І у Львові (1849—1856). Згодом з 1856 року став професором Цісарсько-королівської технічної академії у Львові, де невдовзі очолив кафедру загальної та технічної фізики, читав лекції з експериментальної фізики. У науковій діяльності займався проблемами оптики й основ термодинаміки. У цей час опублікував роботу «Фізичні дослідження» (1861), яка відображала розвиток тодішніх експериментальних досліджень у галузі теплознавства, видав підручник «Лекції з фізики» (1865) і монографію «Теорія кривих коливань на основі двох елементарних коливань» (1867). Також досліджував фізичні властивості повітря у Львівській окрузі та опублікував роботу про чистоту повітря, яка містила елементи науки про охорону навколишнього середовища.
У вересні 1871 р. обійняв посаду директора Цісарсько-королівської технічної академії у Львові. 12 листопада 1871 р. імператор Франц Йосиф І підписав декрет, який дозволив академії обирати ректора. Завдяки цьому нововведенню технічна академія підвищила свій статус — отримала права вищого закладу освіти. Новим статутом визначалося, що академією керує колегія професорів на чолі з ректором. Ректора терміном на один рік обирала зі свого складу колегія професорів, а затверджувало — міністерство освіти. Фелікс Стжелецький був обраний першим ректором Цісарсько-королівської технічної академії у Львові на 1872/73 і 1873/74 н. рр. Як ректор сприяв розвитку та модернізації академії. За період його керівництва в академії було утворено вісім нових кафедр, реалізовано три напрямки навчання (інженерія, архітектура та технічна хімія). Добився зрівняння зарплатні працівників академії із зарплатнею викладачів університету, що сприяло піднесенню престижу закладу освіти.
Після реорганізації академії у Цісарсько-королівську Вищу політехнічну школу упродовж 1878–80 рр. Фелікс Стжелецький був деканом будівельного відділу. З 1867 р. член Наукового товариства у Кракові. З 1873 р. — дійсний член математично-природничого відділу Академії наук в Кракові. Був членом-кореспондентом Академії наук в Парижі.
У зв'язку із хворобою у 1882 р. був змушений залишити працю у вищій технічній школі у Львові та вийти на пенсію. На знак подяки за довголітню працю йому присвоєно довічний професорський оклад і почесне звання придворного радника.
Громадська діяльність
Фелікс Стшелецький брав активну участь у суспільно-політичному житті Львова та Галичини, зокрема був депутатом міської ради Львова, де керував відділом з питань освіти та виховання. Був куратором студентського Товариства братньої допомоги (1867—1882), сприяв викладанню природознавства в галицьких гімназіях та створенню жіночих педагогічних курсів у Львові. Член і діяч Педагогічного товариства у Львові, його віце-голова (1869—1870) і голова (1870—1872). Діяч Галицького господарського товариства.
Родина
Був одружений з Саломеєю з родини Гупків. Мали доньку Станіславу-Стефанію (1858—1909).
Помер 9 вересня 1883 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1048252795 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/strzelecki-feliks/
Джерела
- Stanisław Tadeusz Sroka, Strzelecki (Oksza Strzelecki) Feliks Józef (1823—1883), Polski Słownik Biograficzny t. 44, Warszawa-Kraków 2006—2007, s. 613—614
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe liks Yu zef Stshele ckij pol Feliks Jozef Strzelecki 1 chervnya 1823 Goleshuv 9 veresnya 1883 Lviv polskij fizik profesor rektor Lvivskoyi politehniki gromadskij diyach Feliks StsheleckijNarodivsya1 chervnya 1823 1823 06 01 1 2 Goleshuv Gmina Goleshuv Ceshinskij povit Silezke voyevodstvo 1 Pomer9 zhovtnya 1883 1883 10 09 1 60 rokiv abo 9 veresnya 1883 1883 09 09 2 60 rokiv Lviv Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 2 PohovannyaLichakivskij cvintarKrayina Respublika Polsha DolitavshinaDiyalnistfizik vikladach universitetuAlma materLNU im I FrankaGaluzfizikaZakladLNU im I FrankaNaukovij stupindoktor filosofiyiChlenstvod 2 RidQ106580438 Feliks Stsheleckij u Vikishovishi Feliks Stsheleckij narodivsya 1 chervnya 1823 roku v Goleshuvi Silezke voyevodstvo Polsha u sim yi Kazimira i Marianni Stsheleckih Osvita j profesijna diyalnist1842 roku zakinchiv serednyu shkolu v Tarnovi Studiyuvav pravo u 1842 1843 rr a zgodom u 1843 1848 rr fiziku ta matematiku u Videnskomu universiteti 1849 roku zdobuv stupin doktora filosofiyi z fiziki u Lvivskomu universiteti Pracyuvav uchitelem fiziki u II gimnaziyi imeni Franca Josifa I u Lvovi 1849 1856 Zgodom z 1856 roku stav profesorom Cisarsko korolivskoyi tehnichnoyi akademiyi u Lvovi de nevdovzi ocholiv kafedru zagalnoyi ta tehnichnoyi fiziki chitav lekciyi z eksperimentalnoyi fiziki U naukovij diyalnosti zajmavsya problemami optiki j osnov termodinamiki U cej chas opublikuvav robotu Fizichni doslidzhennya 1861 yaka vidobrazhala rozvitok todishnih eksperimentalnih doslidzhen u galuzi teploznavstva vidav pidruchnik Lekciyi z fiziki 1865 i monografiyu Teoriya krivih kolivan na osnovi dvoh elementarnih kolivan 1867 Takozh doslidzhuvav fizichni vlastivosti povitrya u Lvivskij okruzi ta opublikuvav robotu pro chistotu povitrya yaka mistila elementi nauki pro ohoronu navkolishnogo seredovisha U veresni 1871 r obijnyav posadu direktora Cisarsko korolivskoyi tehnichnoyi akademiyi u Lvovi 12 listopada 1871 r imperator Franc Josif I pidpisav dekret yakij dozvoliv akademiyi obirati rektora Zavdyaki comu novovvedennyu tehnichna akademiya pidvishila svij status otrimala prava vishogo zakladu osviti Novim statutom viznachalosya sho akademiyeyu keruye kolegiya profesoriv na choli z rektorom Rektora terminom na odin rik obirala zi svogo skladu kolegiya profesoriv a zatverdzhuvalo ministerstvo osviti Feliks Stzheleckij buv obranij pershim rektorom Cisarsko korolivskoyi tehnichnoyi akademiyi u Lvovi na 1872 73 i 1873 74 n rr Yak rektor spriyav rozvitku ta modernizaciyi akademiyi Za period jogo kerivnictva v akademiyi bulo utvoreno visim novih kafedr realizovano tri napryamki navchannya inzheneriya arhitektura ta tehnichna himiya Dobivsya zrivnyannya zarplatni pracivnikiv akademiyi iz zarplatneyu vikladachiv universitetu sho spriyalo pidnesennyu prestizhu zakladu osviti Pislya reorganizaciyi akademiyi u Cisarsko korolivsku Vishu politehnichnu shkolu uprodovzh 1878 80 rr Feliks Stzheleckij buv dekanom budivelnogo viddilu Z 1867 r chlen Naukovogo tovaristva u Krakovi Z 1873 r dijsnij chlen matematichno prirodnichogo viddilu Akademiyi nauk v Krakovi Buv chlenom korespondentom Akademiyi nauk v Parizhi Grobivec rodini Stzheleckih i Ramultiv na Lichakivskomu cvintari U zv yazku iz hvoroboyu u 1882 r buv zmushenij zalishiti pracyu u vishij tehnichnij shkoli u Lvovi ta vijti na pensiyu Na znak podyaki za dovgolitnyu pracyu jomu prisvoyeno dovichnij profesorskij oklad i pochesne zvannya pridvornogo radnika Gromadska diyalnistFeliks Stsheleckij brav aktivnu uchast u suspilno politichnomu zhitti Lvova ta Galichini zokrema buv deputatom miskoyi radi Lvova de keruvav viddilom z pitan osviti ta vihovannya Buv kuratorom studentskogo Tovaristva bratnoyi dopomogi 1867 1882 spriyav vikladannyu prirodoznavstva v galickih gimnaziyah ta stvorennyu zhinochih pedagogichnih kursiv u Lvovi Chlen i diyach Pedagogichnogo tovaristva u Lvovi jogo vice golova 1869 1870 i golova 1870 1872 Diyach Galickogo gospodarskogo tovaristva RodinaBuv odruzhenij z Salomeyeyu z rodini Gupkiv Mali donku Stanislavu Stefaniyu 1858 1909 Pomer 9 veresnya 1883 roku u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu cvintari PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1048252795 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http tnk krakow pl czlonkowie strzelecki feliks DzherelaStanislaw Tadeusz Sroka Strzelecki Oksza Strzelecki Feliks Jozef 1823 1883 Polski Slownik Biograficzny t 44 Warszawa Krakow 2006 2007 s 613 614