Фелікс Шемла Ламек (1894, Туніс — 1962) — французький метеоролог і астроном, дослідник Місяця. Організатор Астрономічного товариства Корфу та першої астрономічної обсерваторії на острові Керкіра. На його честь 1935 року названий кратер [en] на Місяці.
Фелікс Ламек | |
---|---|
фр. Félix Chemla Lamèch | |
Фелікс Ламек на Керкірі між 1923 і 1929 роками | |
Народився | 11 січня 1894[1] Ар'яна |
Помер | 14 травня 1962[1] (68 років) |
Країна | Франція |
Діяльність | астроном, метеоролог, selenographer |
Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії |
Знання мов | новогрецька |
Magnum opus | d |
|
Ламек був одним з останніх селенографів, які користувалися не фотографіями, а кресленнями для побудови місячних мап. Деякі запропоновані ним топоніми на Місяці ввійшли у вжиток.
Біографія
Фелікс Шемла Ламек походить з тунісько-французької родини. Про ранній період його життя практично нічого невідомо.
Грецький період
Будівництво обсерваторії
На початку 1923 року Ламек приїхав на Керкіру, щоб побудувати тут обсерваторію. Обсерваторія була розташована на пагорбі Когевіна, у 1 км на захід від центру міста Керкіра, на південний захід від порту, у районі [sv]. Офіційно її було відкрито 24 травня 1924 року. Перший телескоп Ламек привіз із собою, а на місці спроєктував та побудував обертальний купол. Серед обладнання були меридіанний 110-мм бінокуляр, встановлений у 2,5-метровому куполі, 160-мм екваторіальний телескоп у 4,5-метровому куполі. Також були два навчальні бінокуляри: 61-мм і 81 мм. Ними користувалися учні. Серед додаткового обладнання була метеорологічна камера, а також подарований Теодором Стефанідесом улітку 1930 року спектроскоп. 1933 року Астрономічне товариство викупило в Йоанніса Когевіни землю та будинок, щоб подубувати ще один купол. Обсерваторія працювала 16 років, до 1940 року. Одна з будівель обсерваторії існувала до квітня 1989 року, коли була знесена.
Астрономічне товариство
4 грудня 1926 року Ламек організував збори, на яких запропонував створити Астрономічне товариство. 13 лютого 1927 року в приміщенні Другої гімназії відбулися установчі збори, на яких було затверджено статут «Астрономічного товариства Греції» та обрано тимчасове керівництво. 10 квітня товариство обрало перше правління в складі 5 осіб. Почесним президентом обрали директора Афінської національної обсерваторії [el], а почесним членом став митрополіт Керкіри Афінагор.
9 липня на сцені літнього кінотеатру «Фенікс» у Керкірі Фелікс Ламек прочитав науково-популярну лекцію на тему «Комети, їхні закони та походження».
Товариство видавало журнал «Уранія» грецькою й французькою мовами, а також іноді німецькою й англійською. Помічником Ламека в спостереженнях був майбутній грецький астроном [en]
1932 року товариство отримало премію від Академії наук Греції.
Переслідування й від'їзд
У вересні 1927 року в газеті «Керкірська Надія» (грец. Κερκυραικα Ελπις) вийшла стаття інженера й теолога П. Кокколіса, де автор розкритикував Ламека за називання Моїсея брехуном у іншій публікації. У липні 1928 року вийшла стаття з критикою Ламека в журналі «Святий Спірідон», що його редагував архімандрит [el]. Клерикальні кола були невдоволені його науково-популярними лекціями, в яких Ламек спростовував богословську картину походження світу. На захист астронома встали газета «Корфу», яка тривалий час публікувала новини Астрономічного товариства та обсерваторії, та інші видання.
Утім суттєво вражений критикою та незгідний з нею, на наступний день після публікації Ламек подав у відставку з посади члена правління Астрономічного товариства. 19 липня 1928 року відбулося надзвичайне засідання правління товариства вдома в його президента Ахіллеса Фредеріка, де після тривалої дискусії було одноголосно вирішено відставку не приймати.
На початку 1929 року Ламек раптово залишив Керкиру та подався до Франції. Він забрав з собою телескопи та інше обладнання, чим підірвав матеріальну базу Астрономічного товариства. Утім невдовзі він повернувся на Корфу на деякий час та відновив співпрацю з товариством.
Подальший життєпис
Після повернення до Франції Ламек переїхав до Тулузи. У Тулузі він став директором метеорологічної служби та продовжив астрономічні спостереження.
Після вступу Франції у Другу світову війну, Ламек пішов добровольцем на фронт. Після розгрому Франції він брав участь у складі військових з'єднань Вільної Франції у Північній Африці. Ламек повернувся до наукової діяльності по завершенню війни та опублікував низку наукових праць у 1950-х роках. Останні роки страждав на серцеву хворобу та жив відлюдником у своїй віллі на околицях поселення Ольне-су-Буа неподалік Парижу.
Був обраний членом Астрономічного товариства Франції та Місячного комітету Бельгійського астрономічного товариства.
Дослідження Місяця
Ламек був автором численних карт Місяця, опублікованих з 1930-х до 1950-х років. Почав він цю працю на Корфу, продовжив у Тулузі, де перше видання місячної мапи вийшло в липні 1934 року зі вступом французького астронома [fr]. Повний варіант мапи опублікований 1955 року.
Фелікс Ламек запропонував низку топонімів на Місяці, які не були затверджені Міжнародним астрономічним союзом. Зокрема 5 топонімів присвячені мешканцям Корфу, серед яких Теодор Стефанідес.
Пам'ять
- На початку XXI століття головна вулиця на пагорбі Когевіна в Керкірі, де колись була розташована обсерваторія, названа на честь Фелікса Ламека.
- На його честь 1935 року названий кратер [en] на Місяці.
Примітки
- https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-0-387-30400-7_271
- Chinnici, Ileana; Lattis, James M.; Pietroluongo, Mariafortuna; Torretti, Roberto та ін. (2007). Chemla‐Lameche, Felix: 227—227. doi:10.1007/978-0-387-30400-7_271.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|last5=
()(англ.) - Astronomical Society of Corfu. terrabook(англ.)
- Το αστεροσκοπείο της Κέρκυρας (1924-1940) – CorfuHistory(гр.)(англ.)
- The Observatory of Corfu (1924-1940), Astronomical Society of Corfu, Corfu, 2003, a book by George Zoumpos. Urania's Gardens(англ.)
- Lagrange, E. “Ourania, Société astronomique de Grèce, Bulletin”. Ciel et Terre, vol. 44, p. 336, 1928(фр.)
- Astronomical Society. TerraKerkyra(англ.)
- Lamech, Felix, astronomia.gr(гр.)
- Ewen A. Whitaker (11 грудня 2003). Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. Cambridge University Press. с. 167—168. ISBN .
Джерела
- Το αστεροσκοπείο της Κέρκυρας (1924-1940) – CorfuHistory(гр.)(англ.)
- Список публікацій Ламека
Посилання
- Felix Chemla Lamèch // The Moon(англ.)
- Ιστορικό Αρχείο. Αστρονομική Εταιρεία Κέρκυρας(гр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feliks Shemla Lamek 1894 Tunis 1962 francuzkij meteorolog i astronom doslidnik Misyacya Organizator Astronomichnogo tovaristva Korfu ta pershoyi astronomichnoyi observatoriyi na ostrovi Kerkira Na jogo chest 1935 roku nazvanij krater Lamek en na Misyaci Feliks Lamekfr Felix Chemla LamechFeliks Lamek na Kerkiri mizh 1923 i 1929 rokamiNarodivsya11 sichnya 1894 1894 01 11 1 Ar yanaPomer14 travnya 1962 1962 05 14 1 68 rokiv Krayina FranciyaDiyalnistastronom meteorolog selenographerAlma materAfinskij nacionalnij universitet imeni KapodistriyiZnannya movnovogreckaMagnum opusCorfu Observatoryd Mediafajli u Vikishovishi Lamek buv odnim z ostannih selenografiv yaki koristuvalisya ne fotografiyami a kreslennyami dlya pobudovi misyachnih map Deyaki zaproponovani nim toponimi na Misyaci vvijshli u vzhitok 2 Zmist 1 Biografiya 1 1 Greckij period 1 1 1 Budivnictvo observatoriyi 1 1 2 Astronomichne tovaristvo 1 1 3 Peresliduvannya j vid yizd 1 2 Podalshij zhittyepis 2 Doslidzhennya Misyacya 3 Pam yat 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiyared Feliks Shemla Lamek pohodit z tunisko francuzkoyi rodini Pro rannij period jogo zhittya praktichno nichogo nevidomo Greckij periodred Budivnictvo observatoriyired Na pochatku 1923 roku Lamek priyihav na Kerkiru shob pobuduvati tut observatoriyu Observatoriya bula roztashovana na pagorbi Kogevina u 1 km na zahid vid centru mista Kerkira na pivdennij zahid vid portu u rajoni Alepou sv 3 Oficijno yiyi bulo vidkrito 24 travnya 1924 roku Pershij teleskop Lamek priviz iz soboyu a na misci sproyektuvav ta pobuduvav obertalnij kupol Sered obladnannya buli meridiannij 110 mm binokulyar vstanovlenij u 2 5 metrovomu kupoli 160 mm ekvatorialnij teleskop u 4 5 metrovomu kupoli Takozh buli dva navchalni binokulyari 61 mm i 81 mm Nimi koristuvalisya uchni Sered dodatkovogo obladnannya bula meteorologichna kamera a takozh podarovanij Teodorom Stefanidesom ulitku 1930 roku spektroskop 1933 roku Astronomichne tovaristvo vikupilo v Joannisa Kogevini zemlyu ta budinok shob podubuvati she odin kupol 4 Observatoriya pracyuvala 16 rokiv do 1940 roku Odna z budivel observatoriyi isnuvala do kvitnya 1989 roku koli bula znesena 5 Astronomichne tovaristvored 4 grudnya 1926 roku Lamek organizuvav zbori na yakih zaproponuvav stvoriti Astronomichne tovaristvo 13 lyutogo 1927 roku v primishenni Drugoyi gimnaziyi vidbulisya ustanovchi zbori na yakih bulo zatverdzheno statut Astronomichnogo tovaristva Greciyi ta obrano timchasove kerivnictvo 10 kvitnya tovaristvo obralo pershe pravlinnya v skladi 5 osib Pochesnim prezidentom obrali direktora Afinskoyi nacionalnoyi observatoriyi Dimitriosa Ayiginitisa el a pochesnim chlenom stav mitropolit Kerkiri Afinagor 4 9 lipnya na sceni litnogo kinoteatru Feniks u Kerkiri Feliks Lamek prochitav naukovo populyarnu lekciyu na temu Kometi yihni zakoni ta pohodzhennya 4 Tovaristvo vidavalo zhurnal Uraniya 6 greckoyu j francuzkoyu movami a takozh inodi nimeckoyu j anglijskoyu Pomichnikom Lameka v sposterezhennyah buv majbutnij greckij astronom Joannis Fokas en 7 1932 roku tovaristvo otrimalo premiyu vid Akademiyi nauk Greciyi Peresliduvannya j vid yizdred U veresni 1927 roku v gazeti Kerkirska Nadiya grec Kerkyraika Elpis vijshla stattya inzhenera j teologa P Kokkolisa de avtor rozkritikuvav Lameka za nazivannya Moyiseya brehunom u inshij publikaciyi U lipni 1928 roku vijshla stattya z kritikoyu Lameka v zhurnali Svyatij Spiridon sho jogo redaguvav arhimandrit Partenios Polakis el Klerikalni kola buli nevdovoleni jogo naukovo populyarnimi lekciyami v yakih Lamek sprostovuvav bogoslovsku kartinu pohodzhennya svitu Na zahist astronoma vstali gazeta Korfu yaka trivalij chas publikuvala novini Astronomichnogo tovaristva ta observatoriyi ta inshi vidannya 4 Utim suttyevo vrazhenij kritikoyu ta nezgidnij z neyu na nastupnij den pislya publikaciyi Lamek podav u vidstavku z posadi chlena pravlinnya Astronomichnogo tovaristva 19 lipnya 1928 roku vidbulosya nadzvichajne zasidannya pravlinnya tovaristva vdoma v jogo prezidenta Ahillesa Frederika de pislya trivaloyi diskusiyi bulo odnogolosno virisheno vidstavku ne prijmati 4 Na pochatku 1929 roku Lamek raptovo zalishiv Kerkiru ta podavsya do Franciyi Vin zabrav z soboyu teleskopi ta inshe obladnannya chim pidirvav materialnu bazu Astronomichnogo tovaristva Utim nevdovzi vin povernuvsya na Korfu na deyakij chas ta vidnoviv spivpracyu z tovaristvom 4 Podalshij zhittyepisred Pislya povernennya do Franciyi Lamek pereyihav do Tuluzi U Tuluzi vin stav direktorom meteorologichnoyi sluzhbi ta prodovzhiv astronomichni sposterezhennya 4 Pislya vstupu Franciyi u Drugu svitovu vijnu Lamek pishov dobrovolcem na front Pislya rozgromu Franciyi vin brav uchast u skladi vijskovih z yednan Vilnoyi Franciyi u Pivnichnij Africi Lamek povernuvsya do naukovoyi diyalnosti po zavershennyu vijni ta opublikuvav nizku naukovih prac u 1950 h rokah Ostanni roki strazhdav na sercevu hvorobu ta zhiv vidlyudnikom u svoyij villi na okolicyah poselennya Olne su Bua nepodalik Parizhu 4 Buv obranij chlenom Astronomichnogo tovaristva Franciyi ta Misyachnogo komitetu Belgijskogo astronomichnogo tovaristva 8 Doslidzhennya Misyacyared Lamek buv avtorom chislennih kart Misyacya opublikovanih z 1930 h do 1950 h rokiv 9 Pochav vin cyu pracyu na Korfu prodovzhiv u Tuluzi de pershe vidannya misyachnoyi mapi vijshlo v lipni 1934 roku zi vstupom francuzkogo astronoma Morisa Darne fr Povnij variant mapi opublikovanij 1955 roku Feliks Lamek zaproponuvav nizku toponimiv na Misyaci yaki ne buli zatverdzheni Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom Zokrema 5 toponimiv prisvyacheni meshkancyam Korfu sered yakih Teodor Stefanides 4 Pam yatred Na pochatku XXI stolittya golovna vulicya na pagorbi Kogevina v Kerkiri de kolis bula roztashovana observatoriya nazvana na chest Feliksa Lameka Na jogo chest 1935 roku nazvanij krater Lamek en na Misyaci Primitkired a b v https link springer com referenceworkentry 10 1007 978 0 387 30400 7 271 Chinnici Ileana Lattis James M Pietroluongo Mariafortuna Torretti Roberto ta in 2007 Chemla Lameche Felix 227 227 doi 10 1007 978 0 387 30400 7 271 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u last5 dovidka angl Astronomical Society of Corfu terrabook angl a b v g d e zh i k To asteroskopeio ths Kerkyras 1924 1940 CorfuHistory gr angl The Observatory of Corfu 1924 1940 Astronomical Society of Corfu Corfu 2003 a book by George Zoumpos Urania s Gardens angl Lagrange E Ourania Societe astronomique de Grece Bulletin Ciel et Terre vol 44 p 336 1928 fr Astronomical Society TerraKerkyra angl Lamech Felix astronomia gr gr Ewen A Whitaker 11 grudnya 2003 Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press s 167 168 ISBN 978 0 521 54414 6 Dzherelared To asteroskopeio ths Kerkyras 1924 1940 CorfuHistory gr angl Spisok publikacij LamekaPosilannyared Felix Chemla Lamech The Moon angl Istoriko Arxeio Astronomikh Etaireia Kerkyras gr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Feliks Lamek amp oldid 43803102