Федір Виговський

Федір (Теодор) Виговський (до 1610 — після 1665) — український суддя, дипломат доби Гетьманщини. Походив із Виговських — старовинного роду української православної шляхти. Брат Гетьмана України Івана Виговського. Вихованець Києво-Могилянської академії. Один із авторів Гадяцького договору 1658 з Річчю Посполитою.

Федір Виговський
Країна:	Річ Посполита і Гетьманщина
Освіта:	Києво-Могилянська академія
Рід:	Виговські
Батько:	Остап Виговський
Мати:	^d

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Виговський.

Біографія

Разом з батьком Остапом Виговським, єпископом Луцьким і Острозьким Ісакієм Борискевичем, єпископом Турівським і Пінським , іншими українськими шляхтичами та церковними діячами 30 або 31 грудня 1631 від імені Київського братства підписав угоду з архімандритом Києво-Печерської Лаври Петром (Могилою) про об'єднання шкіл Києво-Печерської Лаври та Київського братства (як Остап Виговський, так і Федір підписали документ не польською, а українською мовою).

Освіту, як і його брати, здобув у Києво-Могилянській Академії.

Під час Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 виконував важливі дипломатичні доручення гетьманського уряду. Зокрема, в середині 1657 за дорученням Богдана Хмельницького разом з Павлом Тетерею відвідав Московію. Після 1657 входив до близького оточення Гетьмана Івана Виговського, виконуючи переважно завдання, пов'язані з дипломатичною діяльністю.

Брав активну участь у розробці й прийнятті Гадяцького договору 1658 з Річчю Посполитою. За дорученням Гетьмана кілька разів відвідав Варшаву, в тому числі під час ратифікації угоди польським сеймом (квітень 1659).

Згідно Гадяцької угоди, від польського короля Яна II Казимира отримав підтвердження шляхетських прав і маєток у Стеблеві, що негативно сприйняли рядові козаки.

1664 року обраний шляхетським зібранням Київщини на посаду київського гродського чи земського судді. Пожертвував Хрестовоздвиженській церкві в Вигові 2000 злотих

|- |style="text-align: left;"|Умовні позначення:

позначені гетьмани								Пов'язані родини: Іскоростинські гербу Божаволя, Ласки гербу Леліва, Яблонські гербу Ясенчик, Стеткевичі гербу Костеша, Хмельницькі, Боклевські, Мещерини/Мещерські, Чолганські гербу Сас, Гедзінські гербу Правдич, Завадські гербу Лис, Друцькі-Любецькі, Чернявські, Ржевуські, Курдвановські, Ледоховські гербу Шалава, Радецькі гербу Годземба, Поляновські гербу Побуг, Войнаровські гербу Стремено Єловицькі герб Брама, Яворські

|- |style="text-align: left;"|Джерела:

1. Сенютович-Бережний В. Рід і родина Виговських (Історично родовідна розвідка) // Український історик. — 1970. — № 3. — С. 149—167.
2. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. — 452 с. — ISBN 978-966-02-4850. з джерела 27 вересня 2011
3. Мицик Ю. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави : історичні портрети / авт. передм. В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 191—235. — .

|}

Примітки

1. . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
2. Мицик, 1994.

Джерела

• Юрій Мицик. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети. — К : Варта, 1994. — С. 192—235. — .
• Грушевський М. Історія України-Руси, т. 10. — К, 1998.
• Липинський В. К. Твори, т. 2. Участь шляхти. — Філадельфія, 1980.
• Volumina Legum. — Petersburg, 1859. — T. 4.

Посилання

• Іван Виговський — від особистого писаря до гетьмана [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]