Фе́дорівка (до 1940-х років — Тудорів) — село в Україні, у Гощанській селищній громаді Рівненського району Рівненської області. Населення становить 641 осіб.
село Федорівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський район |
Громада | Гощанська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA56060170370090043 |
Основні дані | |
Засноване | 1546 |
Населення | 641 |
Площа | 3,152 км² |
Густота населення | 203,36 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35450 |
Телефонний код | +380 3650 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°35′10″ пн. ш. 26°47′59″ сх. д. / 50.58611° пн. ш. 26.79972° сх. д.Координати: 50°35′10″ пн. ш. 26°47′59″ сх. д. / 50.58611° пн. ш. 26.79972° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 245 м |
Водойми | річка Рудка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35400, Рівненська обл., Рівненський р-н, селище Гоща, вул. Незалежності, буд. 72 |
Карта | |
Федорівка | |
Федорівка | |
Мапа | |
Федорівка у Вікісховищі |
Ця стаття не містить . (березень 2018) |
Історична довідка
Село до 50-тих років ХХ століття називалося Тудорів. Воно не досліджене ні вченими, ні археологами, хоча в його околиці є кілька напівзруйнованих могильників сивої давнини. Населений пункт Тудорів вперше згадується в історичних джерелах в середині 16 століття. За переказами і лінгвістичними дослідженнями назва села походить слів «тут» «рів». За свідченнями давніх реєстрів про сплату податків у 1577 році село Тудоров Острозького повіту належало пану Роману Гойському, який платив тоді за 37 димів та 13 огорож. Це перша офіційна згадка про село.
Друга яскрава згадка про село датується 1654 роком. Вона пов'язана з Визвольною війною українського народу проти Речі Посполитої 1648—1654 років, а саме приходом Максима Кривоноса із військом в Гощу. Жителі села Тудорів повстали проти пана, забрали панських коней, фураж, продукти і пристали до чисельної армії Богдана Хмельницького.
В 18 столітті село Тудорів відносилося до маєтностей панів Вишпольських. Пізніше село належало графам Стецьким, потім перейшло до панів Ясинських. Вони і були останніми власниками села Тудорів. У 1914 році їм належало в селі 516 десятин землі.
В 1740 році в селі Тудорів на кошти поміщика Вишпольського була побудована церква. Освячення престолу відбулося 21 вересня (за новим стилем) на Різдво Пресвятої Богородиці. Ця церква проіснувала до 1914 року. У 1914 році на місці старої почалося будівництво нової, значно більшої за розмірами. На будівництво церкви власного будівельного матеріалу тудорівці не мали. Тому тодішній власник пан Ясинський звернувся з проханням до графа Стецького, якому перед тим належало село, і він задовольнив прохання своїх селян, виділивши їм під будівництво тисячу сосен. Нині ця церква під впорядкуванні Київського патріархату.
У 1884 році в селі Тудорів була створена перша школа. Вона знаходилася в будинку псаломщика. В 1914-15 роках було побудоване нове приміщення школи, яке проіснувало до 1964 року. Сучасне приміщення школи відкрите в 1964 році. Нині частину приміщення займає дитячий садочок, який розпочав свою діяльність 1984 році.
На території села діють фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, сільська рада, церква Свята Різдва Богородиці Московського Патріархату, Молитовний будинок Євангелістів-пятидесятників, центр народної творчості і дозвіллєвої роботи, публічно-шкільна бібліотека.
Традиції художньої самодіяльності започатковані ще в 20-х роках XX століття були достойно продовжені.
У 1957 році було побудовано клуб на 150 місць. Першим завідувачем був Сінкевич Петро Степанович. При клубі діяв драматичний колектив і хор очолюваний Євчук Раїсою Олександрівною.
У 1986 році був побудований новий будинок культури на 350 місць. Незмінним завідувачем будинку культури є Коробчук Марія Павлівна.
При будинку культури діють творчі колективи з яких на увагу заслуговує ансамбль «Материнка» та театр, заснований у 1991 році. Керівником є Бриковець Марія Михайлівна. Саме вона продовжила давню традицію, бо театр у Федорівці існував ще з часів панської Польщі. За досягнення у розвитку народної аматорської творчості театру було присвоєно звання «народний аматорський». В доробку театру «Наталка — Полтавка» І. Котляревського. «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки — Основяненка «На перші гулі» С.Васильченка, «Кайдашева сім'я» І. Нечуй-Левицького, «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «По ревізії» М. Кропивницького, «За двома зайцями», «Невольник» М. Старицького, «Мати — наймичка» І. Тогобочного.
Творчі колективи Федорівки беруть активну участь у районних театралізованих святах і фестивалях. Завдяки активній участі ансамблю «Материнка» і народного театру Федорівська сільська рада виборола перше місце в другому обласному фестивалі «Красносільські вітряки» (2010 рік).
У селі народився поет-революціонер Сергій Євчук. У своїх віршах він закликав до боротьби проти панської Польщі. За антипольську діяльність Сергій неодноразово був ув'язнений і 5 квітня 1939 року виснажений хворобою і тюремними катуваннями помер у Луцькій тюрмі. Вшановуючи пам'ять про Сергія Євчука в 1968 році споруджено погруддя поету, названо його іменем вулицю на якій він народився та жив.
7 липня 1941 року село було окуповано фашистами, а 13 січня 1944 року бійцями армії генерала М. Г. Пухова було визволено від окупантів. 235 села Федорівка воювали на різних фронтах Великої Вітчизняної війни. 69 з них не повернулися до рідних домівок. В 1967 році вшановуючи пам'ять загиблих було споруджено пам'ятник, до якого щороку покладають квіти односельчани в пам'ять про загиблих земляків.
В історії села були різні періоди, та навіть в найтяжчі із них воно жило, розвивалося… Головним завданням установ та організацій, що знаходяться на території села, а також його жителів є збереження і примноження набутого.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,22% |
російська | 0,47% |
Географія
У селі бере початок річка Рудка. На території колишньої Федорівської сільської ради розташовано один населений пункт: с. Федорівка.
Село Федорівка була до 2020 року адміністративно-територіальним центром сільської ради і знаходиться на відстані 10 км від центру громади смт. Гощі та 35,5 км обласного центру м. Рівне.
Площа населеного пункту становить 315.2 га
Основною структурно-планувальною одиницею населеного пункту є квартали з одно та двосторонньою забудовою. Село забудовано компактно одноповерховими будинками. функціональним призначенням територія села поділяється на виробничу та сельбищну.
В адміністративно-громадському центрі зосереджені сільська рада, будинок культури, магазини, школа, дитячий садок.
Рельєф території села рівнинний, хоча поза межами села поля розчленовані ярами та балками.
Ґрунтові води залягають на глибині більше 3 метрів. Ґрунтоутворюючими породами в населеному пункті є лесовидні суглинки.
Територія села безпечна щодо затоплення повеневими водами. Небезпечні геологічні процеси відсутні. Основу ґрунтового покриву складають сірі опідзолені та темно-сірі опідзолені ґрунти.
Село радіофіковане, електрифіковане, має телефонний зв'язок, Централізоване водопостачання та каналізація відсутні.
Територія населеного пункту розміщується в межах основної тектонічної структури Рівненщини — Волино-Подільської плити, зокрема Рівненське плато. Середня висота над рівнем моря — 245 м.
Клімат території помірно континентальний з м'якою зимою та досить теплим, з достатньою кількістю опадів, літом. Однак останні зими дещо морозні, а літо посушливе.
В цілому клімат території можна вважати комфортним для життя та сприятливим для господарської діяльності, в першу чергу для розвитку сільського господарства.
Сусідні сільські ради:
- Курозванівська сільська рада Гощанського району — село Курозвани.
- Русивельська сільська рада Гощанського району — села Русивель, Пашуки.
- Синівська сільська рада Гощанського району — села Синів, Терентіїв.
- Світанівська сільська рада Корецького району — села Світанок, Бранів, Бокшин.
Перспектива розширення та забудови можлива після розроблення генерального плану забудови села Федорівка.
Природні ресурси
На території сільської ради розміщені ставки загальною площею — 5.85 га.
В околицях населеного пункту є корисні копалини осадового походження: глина, пісок,
Примітки
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1026.
Посилання
- Погода в селі Федорівка
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe dorivka do 1940 h rokiv Tudoriv selo v Ukrayini u Goshanskij selishnij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 641 osib selo Fedorivka Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Goshanska selishna gromada Kod KATOTTG UA56060170370090043 Osnovni dani Zasnovane 1546 Naselennya 641 Plosha 3 152 km Gustota naselennya 203 36 osib km Poshtovij indeks 35450 Telefonnij kod 380 3650 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 35 10 pn sh 26 47 59 sh d 50 58611 pn sh 26 79972 sh d 50 58611 26 79972 Koordinati 50 35 10 pn sh 26 47 59 sh d 50 58611 pn sh 26 79972 sh d 50 58611 26 79972 Serednya visota nad rivnem morya 245 m Vodojmi richka Rudka Misceva vlada Adresa radi 35400 Rivnenska obl Rivnenskij r n selishe Gosha vul Nezalezhnosti bud 72 Karta Fedorivka Fedorivka Mapa Fedorivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Fedorivka Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2018 Istorichna dovidkaPam yatnik voyinam odnoselchanam s Fedorivka jpg Pam yatnik Yevchuku S H s Fedorivka 3 jpg Pam yatnik Yevchuku S H s Fedorivka 2 jpg Selo do 50 tih rokiv HH stolittya nazivalosya Tudoriv Vono ne doslidzhene ni vchenimi ni arheologami hocha v jogo okolici ye kilka napivzrujnovanih mogilnikiv sivoyi davnini Naselenij punkt Tudoriv vpershe zgaduyetsya v istorichnih dzherelah v seredini 16 stolittya Za perekazami i lingvistichnimi doslidzhennyami nazva sela pohodit sliv tut riv Za svidchennyami davnih reyestriv pro splatu podatkiv u 1577 roci selo Tudorov Ostrozkogo povitu nalezhalo panu Romanu Gojskomu yakij plativ todi za 37 dimiv ta 13 ogorozh Ce persha oficijna zgadka pro selo Druga yaskrava zgadka pro selo datuyetsya 1654 rokom Vona pov yazana z Vizvolnoyu vijnoyu ukrayinskogo narodu proti Rechi Pospolitoyi 1648 1654 rokiv a same prihodom Maksima Krivonosa iz vijskom v Goshu Zhiteli sela Tudoriv povstali proti pana zabrali panskih konej furazh produkti i pristali do chiselnoyi armiyi Bogdana Hmelnickogo V 18 stolitti selo Tudoriv vidnosilosya do mayetnostej paniv Vishpolskih Piznishe selo nalezhalo grafam Steckim potim perejshlo do paniv Yasinskih Voni i buli ostannimi vlasnikami sela Tudoriv U 1914 roci yim nalezhalo v seli 516 desyatin zemli V 1740 roci v seli Tudoriv na koshti pomishika Vishpolskogo bula pobudovana cerkva Osvyachennya prestolu vidbulosya 21 veresnya za novim stilem na Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici Cya cerkva proisnuvala do 1914 roku U 1914 roci na misci staroyi pochalosya budivnictvo novoyi znachno bilshoyi za rozmirami Na budivnictvo cerkvi vlasnogo budivelnogo materialu tudorivci ne mali Tomu todishnij vlasnik pan Yasinskij zvernuvsya z prohannyam do grafa Steckogo yakomu pered tim nalezhalo selo i vin zadovolniv prohannya svoyih selyan vidilivshi yim pid budivnictvo tisyachu sosen Nini cya cerkva pid vporyadkuvanni Kiyivskogo patriarhatu U 1884 roci v seli Tudoriv bula stvorena persha shkola Vona znahodilasya v budinku psalomshika V 1914 15 rokah bulo pobudovane nove primishennya shkoli yake proisnuvalo do 1964 roku Suchasne primishennya shkoli vidkrite v 1964 roci Nini chastinu primishennya zajmaye dityachij sadochok yakij rozpochav svoyu diyalnist 1984 roci Na teritoriyi sela diyut feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku silska rada cerkva Svyata Rizdva Bogorodici Moskovskogo Patriarhatu Molitovnij budinok Yevangelistiv pyatidesyatnikiv centr narodnoyi tvorchosti i dozvillyevoyi roboti publichno shkilna biblioteka Tradiciyi hudozhnoyi samodiyalnosti zapochatkovani she v 20 h rokah XX stolittya buli dostojno prodovzheni U 1957 roci bulo pobudovano klub na 150 misc Pershim zaviduvachem buv Sinkevich Petro Stepanovich Pri klubi diyav dramatichnij kolektiv i hor ocholyuvanij Yevchuk Rayisoyu Oleksandrivnoyu U 1986 roci buv pobudovanij novij budinok kulturi na 350 misc Nezminnim zaviduvachem budinku kulturi ye Korobchuk Mariya Pavlivna Pri budinku kulturi diyut tvorchi kolektivi z yakih na uvagu zaslugovuye ansambl Materinka ta teatr zasnovanij u 1991 roci Kerivnikom ye Brikovec Mariya Mihajlivna Same vona prodovzhila davnyu tradiciyu bo teatr u Fedorivci isnuvav she z chasiv panskoyi Polshi Za dosyagnennya u rozvitku narodnoyi amatorskoyi tvorchosti teatru bulo prisvoyeno zvannya narodnij amatorskij V dorobku teatru Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Nazar Stodolya T Shevchenka Svatannya na Goncharivci G Kvitki Osnovyanenka Na pershi guli S Vasilchenka Kajdasheva sim ya I Nechuj Levickogo Beztalanna I Karpenka Karogo Po reviziyi M Kropivnickogo Za dvoma zajcyami Nevolnik M Starickogo Mati najmichka I Togobochnogo Tvorchi kolektivi Fedorivki berut aktivnu uchast u rajonnih teatralizovanih svyatah i festivalyah Zavdyaki aktivnij uchasti ansamblyu Materinka i narodnogo teatru Fedorivska silska rada viborola pershe misce v drugomu oblasnomu festivali Krasnosilski vitryaki 2010 rik U seli narodivsya poet revolyucioner Sergij Yevchuk U svoyih virshah vin zaklikav do borotbi proti panskoyi Polshi Za antipolsku diyalnist Sergij neodnorazovo buv uv yaznenij i 5 kvitnya 1939 roku visnazhenij hvoroboyu i tyuremnimi katuvannyami pomer u Luckij tyurmi Vshanovuyuchi pam yat pro Sergiya Yevchuka v 1968 roci sporudzheno pogruddya poetu nazvano jogo imenem vulicyu na yakij vin narodivsya ta zhiv 7 lipnya 1941 roku selo bulo okupovano fashistami a 13 sichnya 1944 roku bijcyami armiyi generala M G Puhova bulo vizvoleno vid okupantiv 235 sela Fedorivka voyuvali na riznih frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 69 z nih ne povernulisya do ridnih domivok V 1967 roci vshanovuyuchi pam yat zagiblih bulo sporudzheno pam yatnik do yakogo shoroku pokladayut kviti odnoselchani v pam yat pro zagiblih zemlyakiv V istoriyi sela buli rizni periodi ta navit v najtyazhchi iz nih vono zhilo rozvivalosya Golovnim zavdannyam ustanov ta organizacij sho znahodyatsya na teritoriyi sela a takozh jogo zhiteliv ye zberezhennya i primnozhennya nabutogo NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 22 rosijska 0 47 GeografiyaU seli bere pochatok richka Rudka Na teritoriyi kolishnoyi Fedorivskoyi silskoyi radi roztashovano odin naselenij punkt s Fedorivka Selo Fedorivka bula do 2020 roku administrativno teritorialnim centrom silskoyi radi i znahoditsya na vidstani 10 km vid centru gromadi smt Goshi ta 35 5 km oblasnogo centru m Rivne Plosha naselenogo punktu stanovit 315 2 ga Osnovnoyu strukturno planuvalnoyu odiniceyu naselenogo punktu ye kvartali z odno ta dvostoronnoyu zabudovoyu Selo zabudovano kompaktno odnopoverhovimi budinkami funkcionalnim priznachennyam teritoriya sela podilyayetsya na virobnichu ta selbishnu V administrativno gromadskomu centri zoseredzheni silska rada budinok kulturi magazini shkola dityachij sadok Relyef teritoriyi sela rivninnij hocha poza mezhami sela polya rozchlenovani yarami ta balkami Gruntovi vodi zalyagayut na glibini bilshe 3 metriv Gruntoutvoryuyuchimi porodami v naselenomu punkti ye lesovidni suglinki Teritoriya sela bezpechna shodo zatoplennya povenevimi vodami Nebezpechni geologichni procesi vidsutni Osnovu gruntovogo pokrivu skladayut siri opidzoleni ta temno siri opidzoleni grunti Selo radiofikovane elektrifikovane maye telefonnij zv yazok Centralizovane vodopostachannya ta kanalizaciya vidsutni Teritoriya naselenogo punktu rozmishuyetsya v mezhah osnovnoyi tektonichnoyi strukturi Rivnenshini Volino Podilskoyi pliti zokrema Rivnenske plato Serednya visota nad rivnem morya 245 m Klimat teritoriyi pomirno kontinentalnij z m yakoyu zimoyu ta dosit teplim z dostatnoyu kilkistyu opadiv litom Odnak ostanni zimi desho morozni a lito posushlive V cilomu klimat teritoriyi mozhna vvazhati komfortnim dlya zhittya ta spriyatlivim dlya gospodarskoyi diyalnosti v pershu chergu dlya rozvitku silskogo gospodarstva Susidni silski radi Kurozvanivska silska rada Goshanskogo rajonu selo Kurozvani Rusivelska silska rada Goshanskogo rajonu sela Rusivel Pashuki Sinivska silska rada Goshanskogo rajonu sela Siniv Terentiyiv Svitanivska silska rada Koreckogo rajonu sela Svitanok Braniv Bokshin Perspektiva rozshirennya ta zabudovi mozhliva pislya rozroblennya generalnogo planu zabudovi sela Fedorivka Prirodni resursiNa teritoriyi silskoyi radi rozmisheni stavki zagalnoyu plosheyu 5 85 ga V okolicyah naselenogo punktu ye korisni kopalini osadovogo pohodzhennya glina pisok PrimitkiUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 1026 PosilannyaPogoda v seli Fedorivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi