Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федеріка Мунцень-і-Мане (кат. Federica Montseny i Mañé; нар. 12 лютого 1905, Мадрид, Іспанія — 14 січня 1994, Тулуза, Франція) — іспанська анархістка (просувала ідеї анархо-фемінізму та анархо-натуризму), письменниця (поетеса, прозаїкиня, есеїстка і дитяча письменниця), .
| Федеріка Мунцень-і-Мане | |
|---|---|
| кат. Frederica Montseny i Mañé | |
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Federica Montseny Mañé |
| Народилася | 12 лютого 1905[1][2][…] Мадрид, Іспанія |
| Померла | 14 січня 1994[1][2][…] (88 років) Тулуза |
| Поховання | d |
| Країна |  Іспанія |
| Діяльність | анархістка |
| Галузь | поезія і есей |
| Знання мов | каталанська і іспанська[2] |
| Членство | CNT |
| Жанр | роман |
| Посада | Q88220771? |
| Партія | CNT |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | d |
| IMDb | ID 0600314 |
| |
Міністерка охорони здоров'я в ході соціальної революції (перша жінка-міністр в Іспанії), займала цю посаду паралельно з громадянською війною.
Удостоєна місця на «Поверсі спадщини» Джуді Чикаго.
Життєпис
Народилася в Мадриді 12 лютого 1905 року в сім'ї співредакторів анархістського журналу «La Revista Blanca» (1898-1905): антиавторитарного письменника і пропагандиста Жуана Мунценя і анархістської активістки . Федеріка була, за власними словами, дочкою сімейства старих анархістів.
У 1912 році сім'я повернулася в Каталонію, де пізніше заснувала видавництво.
Вивчала філософію в Університеті Барселони.
У 1930 році зустрілася з анархістом Germinal Esgleas Jaume, в шлюбі з яким до його смерті в 1981 році в Тулузі народила трьох дітей.
Як вигнанка, переїхала до Франції в 1939 році, де написала багато книг, здебільшого не стосовних до політики.
Померла 14 лютого 1994 в Тулузі і похована на місцевому кладовищі Cementiri de Rapas.
Діяльність
У Каталонії, після 1912 року, Мунцень-і-Мане приєдналася до анархістської профспілки Національна корфедерація праці (Confederación Nacional del Trabajo) і писала статті для анархістських журналів, таких як «Solidaridad Obrera», «Tierra y Libertad» і «Nueva Senda». У 1927 році приєдналася до Федерації анархістів Іберії.
Під час громадянської війни в Іспанії Мунцень-і-Мане підтримала республіканський уряд. Вона відкинула насильство на республіканській території, і в листопаді 1936 Франциско Ларго Кабальєро призначив її на посаду міністерки охорони здоров'я. Мунцень-і-Мане стала першою жінкою-членкинею кабінету міністрів в історії Іспанії і однією з перших жінок-міністрів у Західній Європі, і як міністерка спрямовувалася на трансформацію суспільного здоров'я для задоволення потреб бідних верств населення і робочого класу. З цією метою Мунцень-і-Мане підтримує децентралізовані швидкі профілактичні програми в галузі охорони здоров'я, що мобілізують весь робочий клас для військових потреб.
Враховуючи лібертаріанські традиції її родини, рішення увійти в уряд Народного фронту було особливо важким, хоча і заохочувалося анархо-синдикалістською спілкою НКТ як співпраця з урядом з метою виступу єдиним фронтом проти фашистської загрози, що надходила від повстанських військ Франсіско Франко.
Публікації
- Horas trágicas (1921)
- La Victoria. Novela en la que se narran los problemas de orden moral que se le presentan a una mujer de ideas modernas (Barcelona: 1925)
- El hijo de Clara. Segunda parte de «La Victòria» (Barcelona: Impresos Costa, 1927)
- La Indomable (1928)
- La mujer, problema del hombre (1932)
- El anarquismo militante y la realidad española, conferència al Coliseum, Barcelona (Barcelona: Oficina de propaganda, 1937, extracte també publicat a Boletín de Información C.N.T. i F.A.I. del 4 de març 1937, fulls 4-6.)
- Anselmo Lorenzo (1938)
- International Antifascist Solidarity: An Appeal to the Women in America, un fullet de propaganda (Nova York: I.A.S., 1938)
- Cien días de la vida d’una mujer (1949)
- El problema de los sexos (1951)
- El éxodo. Pasión y muerte de los españoles en el exilio (Tolosa de Llenguadoc: Edicions Espoir, 1969)
- Crónicas de la C.N.T. (1974)
- El anarquismo (1974)
- El éxodo anarquista (1977)
- Mis primeros cuarenta años (Esplugues de Llobregat: Plaza & Janés, 1987)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118837486 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- Fallece la líder libertaria Federica Montseny (ісп.). Газета El País. 16 січня 1994. Процитовано 21 березня 2014.
- (ісп.). Diccionari Biogràfic de Dones. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 21 березня 2014.
- Thomas, Hugh (2001). The Spanish Civil War. London: Penguin Books. с. 458. ISBN .
Література
- Beevor, Antony. The Battle for Spain: The Spanish Civil War, 1936—1939. London. Penguin Books. 2006
- Nash, Mary (1995). Defying Male Civilization: Women in the Spanish Civil War. Denver, Colo.: Arden Press. ISBN .
- Thomas, Hugh. The Spanish Civil War. Penguin Books. 2003. London. .
Посилання
- Federica Montseny's works and biography (англ.). Процитовано 21 березня 2014.
- FEDERICA MONTSENY BIOGRAPHY (англ.). Процитовано 21 березня 2014.
- Centre Federica Montseny (англ.). Процитовано 21 березня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Federika Muncen i Mane kat Federica Montseny i Mane nar 12 lyutogo 1905 19050212 Madrid Ispaniya 14 sichnya 1994 Tuluza Franciya ispanska anarhistka prosuvala ideyi anarho feminizmu ta anarho naturizmu pismennicya poetesa prozayikinya eseyistka i dityacha pismennicya Federika Muncen i Manekat Frederica Montseny i ManeIm ya pri narodzhenniisp Federica Montseny ManeNarodilasya12 lyutogo 1905 1905 02 12 1 2 Madrid IspaniyaPomerla14 sichnya 1994 1994 01 14 1 2 88 rokiv TuluzaPohovannyadKrayina IspaniyaDiyalnistanarhistkaGaluzpoeziya i esejZnannya movkatalanska i ispanska 2 ChlenstvoCNTZhanrromanPosadaQ88220771 PartiyaCNTBatkodMatidU shlyubi zdIMDbID 0600314Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Ministerka ohoroni zdorov ya v hodi socialnoyi revolyuciyi persha zhinka ministr v Ispaniyi zajmala cyu posadu paralelno z gromadyanskoyu vijnoyu Udostoyena miscya na Poversi spadshini Dzhudi Chikago ZhittyepisNarodilasya v Madridi 12 lyutogo 1905 roku v sim yi spivredaktoriv anarhistskogo zhurnalu La Revista Blanca 1898 1905 antiavtoritarnogo pismennika i propagandista Zhuana Muncenya i anarhistskoyi aktivistki Federika bula za vlasnimi slovami dochkoyu simejstva starih anarhistiv U 1912 roci sim ya povernulasya v Kataloniyu de piznishe zasnuvala vidavnictvo Vivchala filosofiyu v Universiteti Barseloni U 1930 roci zustrilasya z anarhistom Germinal Esgleas Jaume v shlyubi z yakim do jogo smerti v 1981 roci v Tuluzi narodila troh ditej Yak vignanka pereyihala do Franciyi v 1939 roci de napisala bagato knig zdebilshogo ne stosovnih do politiki Pomerla 14 lyutogo 1994 v Tuluzi i pohovana na miscevomu kladovishi Cementiri de Rapas DiyalnistU Kataloniyi pislya 1912 roku Muncen i Mane priyednalasya do anarhistskoyi profspilki Nacionalna korfederaciya praci Confederacion Nacional del Trabajo i pisala statti dlya anarhistskih zhurnaliv takih yak Solidaridad Obrera Tierra y Libertad i Nueva Senda U 1927 roci priyednalasya do Federaciyi anarhistiv Iberiyi Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Muncen i Mane pidtrimala respublikanskij uryad Vona vidkinula nasilstvo na respublikanskij teritoriyi i v listopadi 1936 Francisko Largo Kabalyero priznachiv yiyi na posadu ministerki ohoroni zdorov ya Muncen i Mane stala pershoyu zhinkoyu chlenkineyu kabinetu ministriv v istoriyi Ispaniyi i odniyeyu z pershih zhinok ministriv u Zahidnij Yevropi i yak ministerka spryamovuvalasya na transformaciyu suspilnogo zdorov ya dlya zadovolennya potreb bidnih verstv naselennya i robochogo klasu Z ciyeyu metoyu Muncen i Mane pidtrimuye decentralizovani shvidki profilaktichni programi v galuzi ohoroni zdorov ya sho mobilizuyut ves robochij klas dlya vijskovih potreb Vrahovuyuchi libertarianski tradiciyi yiyi rodini rishennya uvijti v uryad Narodnogo frontu bulo osoblivo vazhkim hocha i zaohochuvalosya anarho sindikalistskoyu spilkoyu NKT yak spivpracya z uryadom z metoyu vistupu yedinim frontom proti fashistskoyi zagrozi sho nadhodila vid povstanskih vijsk Fransisko Franko PublikaciyiHoras tragicas 1921 La Victoria Novela en la que se narran los problemas de orden moral que se le presentan a una mujer de ideas modernas Barcelona 1925 El hijo de Clara Segunda parte de La Victoria Barcelona Impresos Costa 1927 La Indomable 1928 La mujer problema del hombre 1932 El anarquismo militante y la realidad espanola conferencia al Coliseum Barcelona Barcelona Oficina de propaganda 1937 extracte tambe publicat a Boletin de Informacion C N T i F A I del 4 de marc 1937 fulls 4 6 Anselmo Lorenzo 1938 International Antifascist Solidarity An Appeal to the Women in America un fullet de propaganda Nova York I A S 1938 Cien dias de la vida d una mujer 1949 El problema de los sexos 1951 El exodo Pasion y muerte de los espanoles en el exilio Tolosa de Llenguadoc Edicions Espoir 1969 Cronicas de la C N T 1974 El anarquismo 1974 El exodo anarquista 1977 Mis primeros cuarenta anos Esplugues de Llobregat Plaza amp Janes 1987 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118837486 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Fallece la lider libertaria Federica Montseny isp Gazeta El Pais 16 sichnya 1994 Procitovano 21 bereznya 2014 isp Diccionari Biografic de Dones Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 21 bereznya 2014 Thomas Hugh 2001 The Spanish Civil War London Penguin Books s 458 ISBN 978 0 14 101161 5 LiteraturaBeevor Antony The Battle for Spain The Spanish Civil War 1936 1939 London Penguin Books 2006 ISBN 0 14 303765 X Nash Mary 1995 Defying Male Civilization Women in the Spanish Civil War Denver Colo Arden Press ISBN 0 912869 15 1 Thomas Hugh The Spanish Civil War Penguin Books 2003 London ISBN 978 0 14 101161 5 PosilannyaFederica Montseny s works and biography angl Procitovano 21 bereznya 2014 FEDERICA MONTSENY BIOGRAPHY angl Procitovano 21 bereznya 2014 Centre Federica Montseny angl Procitovano 21 bereznya 2014