Фредерік I (італ. Federico I; 19 квітня 1452 —9 листопада 1504) — король Неаполя у 1496-1501 роках. Деякі дослідники нумерують його як Фредеріка IV, продовжуючи номерування королів Сицилії.
Фредерік I | ||
| ||
---|---|---|
1496 — 1501 | ||
Попередник: | Фердинанд II | |
Наступник: | Людовик ІІІ і Фердинанд | |
| ||
1496 — 1501 | ||
Попередник: | Фердинанд II | |
Наступник: | Людовик ІІІ і Фердинанд | |
| ||
1496 — 1501 | ||
Коронація: | Титулярний | |
Попередник: | Фердинанд II | |
Наступник: | Людовик і Фердинанд | |
Народження: | 19 квітня 1452 Неаполь | |
Смерть: | 9 листопада 1504 м. Тур | |
Поховання: | d | |
Країна: | Неаполітанське королівство | |
Релігія: | католицька церква | |
Рід: | Трастамара | |
Батько: | Фердинанд I | |
Мати: | Ізабелла де Клермон | |
Шлюб: | d і d | |
Діти: | d, d і d | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Жмттєпис
Молоді роки
Походив з династії Трастамара. Син Ферранте I, короля Неаполя і Єрусалиму, та Ізабелли де Клермон. Народився у 1452 році у Неаполі. Його хрещеним був імператор Фрідрих III Габсбург. Здобув гарну освіту під орудою Андреа да Кастельфорте, Джованні Елізіо Каленціо, Бальдассаре Офферіано і Джіроламо Форті.
У 1464 році йому доручено привести наречену старшого брата Альфонсо — Іпполіту Марію Сфорцу. По дорозі отримав від папи римського Павла II золоту троянду, що було знаком високої прихильності. У 1465 році повернувся додому. Того ж року призначається лейтенантом (представником) короля в Капітанаті, Барі і Отранто, де відповідав за збирання податків і дотримання торгових угод з Венеціанською республікою. У 1470 році розпочалися перемовини щодо шлюбу Фредеріка з донькою Карла Сміливого, герцога Бургундії.
У 1471 році відбулися попередні домовленості. У 1473 році виконував дипломатичні доручення стосовно папи римського та його союзників. Того ж року проект шлюб Фредеріка з Марією Бургундською припинив своє існування. Втім у 1474 році відправлений батьком на чолі значного посольства до Діжону, намагаючись поновити перемовини щодо цього шлюбу. Фредерік прямуючи до двору Карла Сміливого побував у Римі, Урбіно, Феррарі, Венеції, Мілані, Турині, де вів перемовини з місцевими володарями намагаючись налагодити їх стосунки з Неаполітанським королівством. наприкінці січні 1475 році прибув до Безансону, володіння Бургундії.
У 1477 році перебрався до Парижу, де у 1478 році оженився на доньці герцога Савойського. Фредерік перебував при дворі Людовіка XI, короля Франції. Після смерті дружини у 1480 році повернувся до Неаполя. У 1485 році отримав титул князя Свілачче.
1494—1496 роки
Після смерті батька у 1494 році отримав від брата Альфонсо II титул герцог Калабрії. У 1495 році очолив неаполітанський флот, який повинен був завадити просуванню генуезькому флоту, союзнику Карла VIII, короля Франції, що сунув до Неаполя.
Королювання
Після раптової смерті свого небожа Фердинанда II у 1496 році Фредерік став новим королем. Коронація відбулася 26 червня 1497 року.
Перш за все намагався забезпечити спокій й внутрішній мир в державі. Він оголосив загальну амністію і отримав інвеституру від папа римського Олександра VI. Він дбав про розвиток ремесел, торгівлі і про загальне процвітання країни.
У 1500 році французький король Людовик XII уклав з королем Фердинандом II, королем Кастилії і Арагону, Гранадський договір щодо завоювання і розподілу південної Італії. Фредерік I знав про підготовку до війни. Він звик бачити у французів своїх ворогів, але ніяк не очікував віроломства з боку свого родича Фердинанда II.Останній підступно обіцяв королю Неаполя свою допомогу проти Людовіка XII, а сам готував флот і військо для його повалення з престолу.
Влітку 1501 року Фредерік I рушив назустріч французам, але тут дізнався про секретну домовленість з іспанським королем. Після цього він впав духом і більше не думав про опір. Він врятувався втечею на Іскію і згодом здався у замку Кастель Нуово в полон Людовіку XII. Король спочатку прийняв його погано, але потім зробив намісником Анжу і Мена та надав 30 тис. ліврів ренти. Помер у Турі у 1504 році.
Родина
1. Дружина — Ганна, донька Амадея IX, герцога Савойського
Діти:
- Шарлота (1480—1506), дружина Гая XVI, графа де Лаваль
2. Дружина — , донька Пірро дель Бальцо, 4-го герцог Андрія
Діти:
- (1488—1550), герцог Калабрії
- Джулія (1492—1542), дружина Джованні Джорджіо, маркіза Монферратського
- Альфонсо (1499—1515)
- Ізабелла (1500—1550)
- Чезаре (1501—1501/1503)
Примітки
- (обидва одночасно заявили свої претензії на цей титул)
Джерела
- Claudia Vultaggio: Friedrich I. von Aragón. // Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 4, Artemis & Winkler, München/Zürich 1989, , Sp. 944. (нім.)
- Aparici Martí, Joaquín (2011). «De domo dicti domini comitis: Aproximación a la corte señorialde don Federico de Aragón, conde de Luna (1420—1425)». Aragón en la Edad Media 22: 19-48. ISSN 0213-2486. (ісп.)
- Federico d'Aragona, Re di Napoli, di Gino Benzoni, Dizionario Biografico degli Italiani[недоступне посилання з липня 2019](італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frederik I ital Federico I 19 kvitnya 1452 9 listopada 1504 korol Neapolya u 1496 1501 rokah Deyaki doslidniki numeruyut jogo yak Frederika IV prodovzhuyuchi nomeruvannya koroliv Siciliyi Frederik IFrederik IKorol Neapolya1496 1501Poperednik Ferdinand IINastupnik Lyudovik III i FerdinandKorol Siciliyi1496 1501Poperednik Ferdinand IINastupnik Lyudovik III i FerdinandKorol Yerusalimu1496 1501Koronaciya TitulyarnijPoperednik Ferdinand IINastupnik Lyudovik i Ferdinand Narodzhennya 19 kvitnya 1452 14520419 NeapolSmert 9 listopada 1504 m TurPohovannya dKrayina Neapolitanske korolivstvoReligiya katolicka cerkvaRid TrastamaraBatko Ferdinand IMati Izabella de KlermonShlyub d i dDiti d d i dNagorodi Zolota troyanda Mediafajli b u VikishovishiZhmttyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Trastamara Sin Ferrante I korolya Neapolya i Yerusalimu ta Izabelli de Klermon Narodivsya u 1452 roci u Neapoli Jogo hreshenim buv imperator Fridrih III Gabsburg Zdobuv garnu osvitu pid orudoyu Andrea da Kastelforte Dzhovanni Elizio Kalencio Baldassare Offeriano i Dzhirolamo Forti U 1464 roci jomu dorucheno privesti narechenu starshogo brata Alfonso Ippolitu Mariyu Sforcu Po dorozi otrimav vid papi rimskogo Pavla II zolotu troyandu sho bulo znakom visokoyi prihilnosti U 1465 roci povernuvsya dodomu Togo zh roku priznachayetsya lejtenantom predstavnikom korolya v Kapitanati Bari i Otranto de vidpovidav za zbirannya podatkiv i dotrimannya torgovih ugod z Venecianskoyu respublikoyu U 1470 roci rozpochalisya peremovini shodo shlyubu Frederika z donkoyu Karla Smilivogo gercoga Burgundiyi U 1471 roci vidbulisya poperedni domovlenosti U 1473 roci vikonuvav diplomatichni doruchennya stosovno papi rimskogo ta jogo soyuznikiv Togo zh roku proekt shlyub Frederika z Mariyeyu Burgundskoyu pripiniv svoye isnuvannya Vtim u 1474 roci vidpravlenij batkom na choli znachnogo posolstva do Dizhonu namagayuchis ponoviti peremovini shodo cogo shlyubu Frederik pryamuyuchi do dvoru Karla Smilivogo pobuvav u Rimi Urbino Ferrari Veneciyi Milani Turini de viv peremovini z miscevimi volodaryami namagayuchis nalagoditi yih stosunki z Neapolitanskim korolivstvom naprikinci sichni 1475 roci pribuv do Bezansonu volodinnya Burgundiyi U 1477 roci perebravsya do Parizhu de u 1478 roci ozhenivsya na donci gercoga Savojskogo Frederik perebuvav pri dvori Lyudovika XI korolya Franciyi Pislya smerti druzhini u 1480 roci povernuvsya do Neapolya U 1485 roci otrimav titul knyazya Svilachche 1494 1496 roki Pislya smerti batka u 1494 roci otrimav vid brata Alfonso II titul gercog Kalabriyi U 1495 roci ocholiv neapolitanskij flot yakij povinen buv zavaditi prosuvannyu genuezkomu flotu soyuzniku Karla VIII korolya Franciyi sho sunuv do Neapolya Korolyuvannya Pislya raptovoyi smerti svogo nebozha Ferdinanda II u 1496 roci Frederik stav novim korolem Koronaciya vidbulasya 26 chervnya 1497 roku Persh za vse namagavsya zabezpechiti spokij j vnutrishnij mir v derzhavi Vin ogolosiv zagalnu amnistiyu i otrimav investituru vid papa rimskogo Oleksandra VI Vin dbav pro rozvitok remesel torgivli i pro zagalne procvitannya krayini U 1500 roci francuzkij korol Lyudovik XII uklav z korolem Ferdinandom II korolem Kastiliyi i Aragonu Granadskij dogovir shodo zavoyuvannya i rozpodilu pivdennoyi Italiyi Frederik I znav pro pidgotovku do vijni Vin zvik bachiti u francuziv svoyih vorogiv ale niyak ne ochikuvav virolomstva z boku svogo rodicha Ferdinanda II Ostannij pidstupno obicyav korolyu Neapolya svoyu dopomogu proti Lyudovika XII a sam gotuvav flot i vijsko dlya jogo povalennya z prestolu Vlitku 1501 roku Frederik I rushiv nazustrich francuzam ale tut diznavsya pro sekretnu domovlenist z ispanskim korolem Pislya cogo vin vpav duhom i bilshe ne dumav pro opir Vin vryatuvavsya vtecheyu na Iskiyu i zgodom zdavsya u zamku Kastel Nuovo v polon Lyudoviku XII Korol spochatku prijnyav jogo pogano ale potim zrobiv namisnikom Anzhu i Mena ta nadav 30 tis livriv renti Pomer u Turi u 1504 roci Rodina1 Druzhina Ganna donka Amadeya IX gercoga Savojskogo Diti Sharlota 1480 1506 druzhina Gaya XVI grafa de Laval 2 Druzhina donka Pirro del Balco 4 go gercog Andriya Diti 1488 1550 gercog Kalabriyi Dzhuliya 1492 1542 druzhina Dzhovanni Dzhordzhio markiza Monferratskogo Alfonso 1499 1515 Izabella 1500 1550 Chezare 1501 1501 1503 Primitki obidva odnochasno zayavili svoyi pretenziyi na cej titul DzherelaClaudia Vultaggio Friedrich I von Aragon Lexikon des Mittelalters LexMA Band 4 Artemis amp Winkler Munchen Zurich 1989 ISBN 3 7608 8904 2 Sp 944 nim Aparici Marti Joaquin 2011 De domo dicti domini comitis Aproximacion a la corte senorialde don Federico de Aragon conde de Luna 1420 1425 Aragon en la Edad Media 22 19 48 ISSN 0213 2486 isp Federico d Aragona Re di Napoli di Gino Benzoni Dizionario Biografico degli Italiani nedostupne posilannya z lipnya 2019 ital