Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фанчиково — село в Виноградівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. У селі налічується 750 дворів з кількістю населення 2350 осіб. Склад населення досить неоднорідний, хоча значну частину становлять українці та угорці.
| село Фанчиково | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Громада | Виноградівська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1300 |
| Населення | 2059 |
| Площа | 3208 км² |
| Густота населення | 0,64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90352 |
| Телефонний код | +380 3143 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°06′50″ пн. ш. 22°56′37″ сх. д. / 48.11389° пн. ш. 22.94361° сх. д.Координати: 48°06′50″ пн. ш. 22°56′37″ сх. д. / 48.11389° пн. ш. 22.94361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 124 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90352, с. Фанчиково, вул. Головна, 2 |
| Карта | |
  Фанчиково | |
 Фанчиково | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Фанчиково — типове притисянське село на Виноградівщині, розташоване в басейні річки Тиси, за 8 км на південний захід від районного центру. У селі є залізнична станція, яка має залізничний зв'язок з Ужгородом та, у зворотному напрямку, із селами та містами. Через Фанчиково проходять шосейні автотраси на м. Ужгород, а у зворотному напрямку до м. Рахова. Фанчиківській сільській раді підпорядковані населені пункти с. Тросник і Притисянське.
Походження назви
Існує чимало версій щодо походження назви села. Одна з них, нібито назва походить від прізвища. Звідкіля дійсно з'явилася назва невідомо, але легенду про дівчину Фанчікі, від імені якої пішла назва, знає майже кожен фанчиківець. У селі жив багатий і знатний володар. У нього була красива дівчина. Вона мала довгу чорну косу. Про її красу розповідали легенди. І на честь своєї дочки батько назвав село. Більше про неї ніхто і нічого не чув. Що сталося з нею, ніхто не знав. Про неї передавали з уст в уста різні здогадки. Одного разу на спіритичному сеансі вирішили викликати дух цієї дівчини. Згасло світло в кімнаті, всі почули, що хтось знаходиться в кімнаті. Почали розмову з духом дівчини. І тоді вони почули історію, яку розповів дух.
Коли до села приближалася орда ворогів, батько вирішив сховати свою дочку в потаємній кімнаті, в церкві. Про розташування цієї кімнати ніхто не знав. Дівчину сховали в ній. Вороги вдерлися в село, вбили батька дівчини, пограбували село, забрали людей в полон. Село залишилося розореним. І ніхто не знав, що під землею в кімнаті живе ця дівчина. Пройшов деякий час, дівчина померла. І зараз дух цієї дівчини просив, щоб поховали її по-християнськи. І на другий день вони пішли до церкви і підняли масивні двері, побачили східці. Люди спустилися по них і потрапили в кімнату. В ній побачили останки людини. Це була дівчина Фанчікі. Вони зібрали і переховали останки по-християнському обрядові.
Історія
Фанчиково відоме з 1376 року. Територія села заселена у період неоліту.
Назва села вперше згадується у грамоті в 1303 році, а потім у 1356 році у формі Fanchika.
Свою назву село, імовірно, отримало від прізвища ішпана Famcsika — Фончіко (Фончко) із роду Гунт-Пазманів, якому землеволодіння із селом, дісталося від брата Мігая, в свою чергу, в 1303 році він відпустив його іншому братові Мартону. Нащадки Мартона були фанчиківськими дворянами.
Село протягом століть багато разів знищувалося, а потім знову відбудовувалося. Ще на початку ХХ століття його згадували, як «обрубаний населений пункт». В 1717 році татари взяли в полон 50 шляхтичів та простолюдинів, із яких лише 26 повернулися додому. В селі постійно йшла міграція, про що свідчать нові прізвища кріпаків. Із 1632 по 1695 рік тут були такі прізвища: Мігай, Онтол, Валла, Кочіш, Локотош, Коста, Сас, Чутко, Біко, Ийлеш; 1695 рік — Баторі, Чепері, Кейс, Кезеш, Нірі, Помар, Сенєш, Кота, Петайт; 1715—1775 роки: Фанта, Куруц, Санісло, Каньо, Мийгеш, Білей, Дочейніч, Кушінскі, Лущак, Макар, Шіпош, Тарішка, Борбей, Густі, Газдик, Котлан, Кутнич, Лемак, Сербак, Русолович, Корпош, Орос, Пушкаш, Товт, Урбан.
За Першим Віденським арбітражем південь Закарпаття віддано Угорщині, Фанчиково стало прикордонним, а чехословацька армія, втекла 15 березня 1939 року при наближенні угорських військ.
Значна кількість переселенців була із Боржавського. Сталося так, що в 1945 році, коли ділили землю, згідно земельної реформи в Закарпатській Україні, в Боржавському, де мало землі, її не вистачило для всіх. А у Фанчікові, звідки вивезли багато євреїв, на хуторах Фріда і Вейса були, навіть, житлові приміщення для наймитів і велика кількість землі. Цим скористалися чингавчани (більше 20 сімей), які переїхали сюди, поступово будуючи собі хати в самому Фанчікові. В часи, коли колгосп очолював В. Ю. Костак, з різних причин в село емігрувала друга хвиля з Боржавського.
У зв'язку з будівництвом Теребле-Ріцької ГЕС, майже вся територія села Вільшани в Хустському районі була затоплена. Біля 100 жителів села в другій половині 1950-х років переселилося до Фанчікова.
У 1965 році установлений пам'ятник на честь загиблих воїнів визволителів у Великій Вічизняній війні — «Спасибі земляче, за серце гаряче, що людям віддав». У 1967 році встановлений обеліск — композиція «Бандурист» . У 2008 р. встановлено статую «Божа Матір», у 2009 р. — пам'ятник просвітителям «Кирилу та Мефодію»
Суміжні поселення що зникли
Ухачова Тоня
Ухачова Тоня - обєднане з селом Фанчиково рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967
Перша згадка у ХІХ столітті
Фрідова Тоня
Фрідова Тоня - обєднане з селом Фанчиково рішенням облвиконкому Закарпатської області №431 від 30.07.1962
Перша згадка у ХІХ столітті
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2015 осіб, з яких 933 чоловіки та 1082 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2037 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 62,26 % |
| угорська | 37,06 % |
| російська | 0,68 % |
Соціальна інфраструктура
Зараз у селі функціонують такі громадські заклади:
- Фанчиківська ЗОШ I—III ст.;
- амбулаторія сімейної медицини;
- бібліотека;
- будинок культури;
- дитсадок;
- дитячий садок римо-католицької громади.
Релігія
У с. Фанчикове знаходяться Православна церква, Римо-католицька, Греко-католицька та Реформатська церкви.
Сільський реформатський храм побудований в 14 столітті в готичному стилі. У 1560 році він перейшов у власність реформаторів, але з контрреформацією повернувся до католиків. Пізніше він був знищений . Своїм відновленням, яке сталося у 1756 році, парохія завдячує самовідданій роботі єгерського каноніка Яноша Комаромі. Про піднесення парохії свідчить той факт, що певний час (1774—1863) її філією був Севлюш.
Великий ремонт костьолу, (в якому 120 сидячих місць та два дзвони), останній раз проводився у 1992 році. В 1996 році блискавка спричинила незначні пошкодження будови, які були виправлені ще того року. Фісгармонія костьолу встановлена у 1870 році. Початок метричних записів — 1756 рік, мова літургії — угорська. Церква освячена на честь Найсвятішого Імені Ісуса. Обслуговує громаду о. Маріо.
Реформатська громада у Фанчикові одна із найдревніших у Угочанському комітаті. Перші письмові відомості про общину згадуються в 1598 році. Тоді пастором був Фанчікі Іштван. В 1759 році, в роки тихої контрреформації, під час пасторства Уйвароші Мігая реформатів вигнали з храму католики, які до цього часу його і використовують. Під час цього процесу прийняли смерть три вірники реформати: Чебі Поган Янош, Гулачі Ласло і Поп Іштван. У ХУІІІ столітті замість відібраної церкви на пожертви вірян-реформатів побудували новий храм. Його востаннє ремонтували в 1990 році, в 1997 році — перефарбували вежу. В цьому ж році на боковій стінці встановлена меморіальна дошка на честь загиблих вірників в 1759 році. Церква Вознесіння Господнього. 1902.
храм Вознесіння Господнього. 1902.
У 1751 р. згадують дерев'яну церкву Вознесіння в доброму стані, вкриту соломою, посередньо забезпечену образами, з двома дзвонами. У 1775 р. вказано дату будівництва церкви та заснування парохії — 1688 p., але церква вже від старості розвалювалася. У 1847 р. знову згадують дерев'яну церкву. Востаннє про дерев'яну церкву йшлося в 1915 p., але датою спорудження вказано 1693 р.
Теперішню муровану церкву добрих пропорцій збудовано в типовому базилічному стилі зусиллями священика Андрія Сабова та кураторів Георгія Пораски і Андрія Неймета, а посвятив її єпископ Юлій Фірцак 26 жовтня 1902 р.
За СРСР церква діяла як православна, а в 1992 р. повернута греко-католикам. У церкві зберігається книга «Міней» (Почаїв, 1761 p.) з дарчим написом 1849 р. від священика Андрія Грабара.
Нижній ярус іконостаса був, імовірно, в попередній церкві, принаймні виглядає давнішим за верхні яруси. Ікони перемалювали в 1975 р., коли священиком був В. Ортутуай, кураторами Михайло Шекето та Михайло Леврінц, а художники з Мукачева залишили лише свої ініціали. У наві в заскленій рамці зберігається друкований список пожертвувачів у 1938 р. на картини «Хресної дороги».
У 1936 р. біля церкви освячено хрест, замовлений за 5200 корон Андрієм Оросом з дружиною Марією Чонкою ужгородському майстру Єндрику.
У 1949 р. священика Івана Карпинця було засуджено на 25 років каторги. У 1956 р. він повернувся додому. Церква св. Трійці. 1993.
храм св. Трійці. 1993.
При спорудженні мурованого храму, збудованого за неповний рік, не стояли осторонь вірники греко-католицької та римо-католицької конфесій. Матеріалами допомогли сільська та районна ради, колгосп «Іскра». Очолив роботи тоді вісімдесятирічний С. Ю. Візантій. Іконостас у 1994 р. вирізьбив Михайло Росада. Дзвони єпархія замовила у Воронежі.
Туристичні місця
- еформатський храм побудований в 14 столітті в готичному стил
- храм Вознесіння Господнього. 1902.
- храм св. Трійці. 1993.
- канали
Відомі люди
- Леврінц Олександр Юрійович (1978—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Совлич Роман Йосипович (1993—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Кутлан С. В. — відомий художник, вчитель, автор угорського букваря, відмінник народної освіти;
- Феннич В. П. — герой соціалістичної праці, колишній голова колгоспу;
- Костак В. М. — кавалер двох Орденів Леніна та Ордена Трудового Червоного Прапора, понад 30 років очолював колгосп «Іскра»;
- Ярема В. — відомий вчений, професор, декан УжНУ.
- Рац Василь Карлович — заслужений майстер спорту з футболу.
Примітки
- М. Андрусяк З БОЇВ ЗА КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ. [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.] — «Галичина», 22.02.2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Леврінц Олександр Юрійович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
Посилання
- Бібліотека-філія с. Фанчиково [ 10 вересня 2013 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fanchikovo selo v Vinogradivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini U seli nalichuyetsya 750 dvoriv z kilkistyu naselennya 2350 osib Sklad naselennya dosit neodnoridnij hocha znachnu chastinu stanovlyat ukrayinci ta ugorci selo Fanchikovo Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Vinogradivska gromada Osnovni dani Zasnovane 1300 Naselennya 2059 Plosha 3208 km Gustota naselennya 0 64 osib km Poshtovij indeks 90352 Telefonnij kod 380 3143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 06 50 pn sh 22 56 37 sh d 48 11389 pn sh 22 94361 sh d 48 11389 22 94361 Koordinati 48 06 50 pn sh 22 56 37 sh d 48 11389 pn sh 22 94361 sh d 48 11389 22 94361 Serednya visota nad rivnem morya 124 m Misceva vlada Adresa radi 90352 s Fanchikovo vul Golovna 2 Karta Fanchikovo Fanchikovo Mapa Fanchikovo u VikishovishiGeografiyaFanchikovo tipove pritisyanske selo na Vinogradivshini roztashovane v basejni richki Tisi za 8 km na pivdennij zahid vid rajonnogo centru U seli ye zaliznichna stanciya yaka maye zaliznichnij zv yazok z Uzhgorodom ta u zvorotnomu napryamku iz selami ta mistami Cherez Fanchikovo prohodyat shosejni avtotrasi na m Uzhgorod a u zvorotnomu napryamku do m Rahova Fanchikivskij silskij radi pidporyadkovani naseleni punkti s Trosnik i Pritisyanske Pohodzhennya nazviIsnuye chimalo versij shodo pohodzhennya nazvi sela Odna z nih nibito nazva pohodit vid prizvisha Zvidkilya dijsno z yavilasya nazva nevidomo ale legendu pro divchinu Fanchiki vid imeni yakoyi pishla nazva znaye majzhe kozhen fanchikivec U seli zhiv bagatij i znatnij volodar U nogo bula krasiva divchina Vona mala dovgu chornu kosu Pro yiyi krasu rozpovidali legendi I na chest svoyeyi dochki batko nazvav selo Bilshe pro neyi nihto i nichogo ne chuv Sho stalosya z neyu nihto ne znav Pro neyi peredavali z ust v usta rizni zdogadki Odnogo razu na spiritichnomu seansi virishili viklikati duh ciyeyi divchini Zgaslo svitlo v kimnati vsi pochuli sho htos znahoditsya v kimnati Pochali rozmovu z duhom divchini I todi voni pochuli istoriyu yaku rozpoviv duh Koli do sela priblizhalasya orda vorogiv batko virishiv shovati svoyu dochku v potayemnij kimnati v cerkvi Pro roztashuvannya ciyeyi kimnati nihto ne znav Divchinu shovali v nij Vorogi vderlisya v selo vbili batka divchini pograbuvali selo zabrali lyudej v polon Selo zalishilosya rozorenim I nihto ne znav sho pid zemleyu v kimnati zhive cya divchina Projshov deyakij chas divchina pomerla I zaraz duh ciyeyi divchini prosiv shob pohovali yiyi po hristiyanski I na drugij den voni pishli do cerkvi i pidnyali masivni dveri pobachili shidci Lyudi spustilisya po nih i potrapili v kimnatu V nij pobachili ostanki lyudini Ce bula divchina Fanchiki Voni zibrali i perehovali ostanki po hristiyanskomu obryadovi IstoriyaFanchikovo vidome z 1376 roku Teritoriya sela zaselena u period neolitu Nazva sela vpershe zgaduyetsya u gramoti v 1303 roci a potim u 1356 roci u formi Fanchika Svoyu nazvu selo imovirno otrimalo vid prizvisha ishpana Famcsika Fonchiko Fonchko iz rodu Gunt Pazmaniv yakomu zemlevolodinnya iz selom distalosya vid brata Migaya v svoyu chergu v 1303 roci vin vidpustiv jogo inshomu bratovi Martonu Nashadki Martona buli fanchikivskimi dvoryanami Selo protyagom stolit bagato raziv znishuvalosya a potim znovu vidbudovuvalosya She na pochatku HH stolittya jogo zgaduvali yak obrubanij naselenij punkt V 1717 roci tatari vzyali v polon 50 shlyahtichiv ta prostolyudiniv iz yakih lishe 26 povernulisya dodomu V seli postijno jshla migraciya pro sho svidchat novi prizvisha kripakiv Iz 1632 po 1695 rik tut buli taki prizvisha Migaj Ontol Valla Kochish Lokotosh Kosta Sas Chutko Biko Ijlesh 1695 rik Batori Cheperi Kejs Kezesh Niri Pomar Senyesh Kota Petajt 1715 1775 roki Fanta Kuruc Sanislo Kano Mijgesh Bilej Dochejnich Kushinski Lushak Makar Shiposh Tarishka Borbej Gusti Gazdik Kotlan Kutnich Lemak Serbak Rusolovich Korposh Oros Pushkash Tovt Urban Za Pershim Videnskim arbitrazhem pivden Zakarpattya viddano Ugorshini Fanchikovo stalo prikordonnim a chehoslovacka armiya vtekla 15 bereznya 1939 roku pri nablizhenni ugorskih vijsk Znachna kilkist pereselenciv bula iz Borzhavskogo Stalosya tak sho v 1945 roci koli dilili zemlyu zgidno zemelnoyi reformi v Zakarpatskij Ukrayini v Borzhavskomu de malo zemli yiyi ne vistachilo dlya vsih A u Fanchikovi zvidki vivezli bagato yevreyiv na hutorah Frida i Vejsa buli navit zhitlovi primishennya dlya najmitiv i velika kilkist zemli Cim skoristalisya chingavchani bilshe 20 simej yaki pereyihali syudi postupovo buduyuchi sobi hati v samomu Fanchikovi V chasi koli kolgosp ocholyuvav V Yu Kostak z riznih prichin v selo emigruvala druga hvilya z Borzhavskogo U zv yazku z budivnictvom Tereble Rickoyi GES majzhe vsya teritoriya sela Vilshani v Hustskomu rajoni bula zatoplena Bilya 100 zhiteliv sela v drugij polovini 1950 h rokiv pereselilosya do Fanchikova U 1965 roci ustanovlenij pam yatnik na chest zagiblih voyiniv vizvoliteliv u Velikij Vichiznyanij vijni Spasibi zemlyache za serce garyache sho lyudyam viddav U 1967 roci vstanovlenij obelisk kompoziciya Bandurist U 2008 r vstanovleno statuyu Bozha Matir u 2009 r pam yatnik prosvititelyam Kirilu ta Mefodiyu Sumizhni poselennya sho znikli Uhachova Tonya Uhachova Tonya obyednane z selom Fanchikovo rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u HIH stolitti Fridova Tonya Fridova Tonya obyednane z selom Fanchikovo rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 431 vid 30 07 1962 Persha zgadka u HIH stolittiNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2015 osib z yakih 933 choloviki ta 1082 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2037 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 62 26 ugorska 37 06 rosijska 0 68 Socialna infrastrukturaZaraz u seli funkcionuyut taki gromadski zakladi Fanchikivska ZOSh I III st ambulatoriya simejnoyi medicini biblioteka budinok kulturi ditsadok dityachij sadok rimo katolickoyi gromadi ReligiyaU s Fanchikove znahodyatsya Pravoslavna cerkva Rimo katolicka Greko katolicka ta Reformatska cerkvi Silskij reformatskij hram pobudovanij v 14 stolitti v gotichnomu stili U 1560 roci vin perejshov u vlasnist reformatoriv ale z kontrreformaciyeyu povernuvsya do katolikiv Piznishe vin buv znishenij Svoyim vidnovlennyam yake stalosya u 1756 roci parohiya zavdyachuye samoviddanij roboti yegerskogo kanonika Yanosha Komaromi Pro pidnesennya parohiyi svidchit toj fakt sho pevnij chas 1774 1863 yiyi filiyeyu buv Sevlyush Velikij remont kostolu v yakomu 120 sidyachih misc ta dva dzvoni ostannij raz provodivsya u 1992 roci V 1996 roci bliskavka sprichinila neznachni poshkodzhennya budovi yaki buli vipravleni she togo roku Fisgarmoniya kostolu vstanovlena u 1870 roci Pochatok metrichnih zapisiv 1756 rik mova liturgiyi ugorska Cerkva osvyachena na chest Najsvyatishogo Imeni Isusa Obslugovuye gromadu o Mario Reformatska gromada u Fanchikovi odna iz najdrevnishih u Ugochanskomu komitati Pershi pismovi vidomosti pro obshinu zgaduyutsya v 1598 roci Todi pastorom buv Fanchiki Ishtvan V 1759 roci v roki tihoyi kontrreformaciyi pid chas pastorstva Ujvaroshi Migaya reformativ vignali z hramu katoliki yaki do cogo chasu jogo i vikoristovuyut Pid chas cogo procesu prijnyali smert tri virniki reformati Chebi Pogan Yanosh Gulachi Laslo i Pop Ishtvan U HUIII stolitti zamist vidibranoyi cerkvi na pozhertvi viryan reformativ pobuduvali novij hram Jogo vostannye remontuvali v 1990 roci v 1997 roci perefarbuvali vezhu V comu zh roci na bokovij stinci vstanovlena memorialna doshka na chest zagiblih virnikiv v 1759 roci Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1902 hram Voznesinnya Gospodnogo 1902 U 1751 r zgaduyut derev yanu cerkvu Voznesinnya v dobromu stani vkritu solomoyu poseredno zabezpechenu obrazami z dvoma dzvonami U 1775 r vkazano datu budivnictva cerkvi ta zasnuvannya parohiyi 1688 p ale cerkva vzhe vid starosti rozvalyuvalasya U 1847 r znovu zgaduyut derev yanu cerkvu Vostannye pro derev yanu cerkvu jshlosya v 1915 p ale datoyu sporudzhennya vkazano 1693 r Teperishnyu murovanu cerkvu dobrih proporcij zbudovano v tipovomu bazilichnomu stili zusillyami svyashenika Andriya Sabova ta kuratoriv Georgiya Poraski i Andriya Nejmeta a posvyativ yiyi yepiskop Yulij Fircak 26 zhovtnya 1902 r Za SRSR cerkva diyala yak pravoslavna a v 1992 r povernuta greko katolikam U cerkvi zberigayetsya kniga Minej Pochayiv 1761 p z darchim napisom 1849 r vid svyashenika Andriya Grabara Nizhnij yarus ikonostasa buv imovirno v poperednij cerkvi prinajmni viglyadaye davnishim za verhni yarusi Ikoni peremalyuvali v 1975 r koli svyashenikom buv V Ortutuaj kuratorami Mihajlo Sheketo ta Mihajlo Levrinc a hudozhniki z Mukacheva zalishili lishe svoyi iniciali U navi v zasklenij ramci zberigayetsya drukovanij spisok pozhertvuvachiv u 1938 r na kartini Hresnoyi dorogi U 1936 r bilya cerkvi osvyacheno hrest zamovlenij za 5200 koron Andriyem Orosom z druzhinoyu Mariyeyu Chonkoyu uzhgorodskomu majstru Yendriku U 1949 r svyashenika Ivana Karpincya bulo zasudzheno na 25 rokiv katorgi U 1956 r vin povernuvsya dodomu Cerkva sv Trijci 1993 hram sv Trijci 1993 Pri sporudzhenni murovanogo hramu zbudovanogo za nepovnij rik ne stoyali ostoron virniki greko katolickoyi ta rimo katolickoyi konfesij Materialami dopomogli silska ta rajonna radi kolgosp Iskra Ocholiv roboti todi visimdesyatirichnij S Yu Vizantij Ikonostas u 1994 r virizbiv Mihajlo Rosada Dzvoni yeparhiya zamovila u Voronezhi Turistichni miscya eformatskij hram pobudovanij v 14 stolitti v gotichnomu stil hram Voznesinnya Gospodnogo 1902 hram sv Trijci 1993 kanaliVidomi lyudiLevrinc Oleksandr Yurijovich 1978 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sovlich Roman Josipovich 1993 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kutlan S V vidomij hudozhnik vchitel avtor ugorskogo bukvarya vidminnik narodnoyi osviti Fennich V P geroj socialistichnoyi praci kolishnij golova kolgospu Kostak V M kavaler dvoh Ordeniv Lenina ta Ordena Trudovogo Chervonogo Prapora ponad 30 rokiv ocholyuvav kolgosp Iskra Yarema V vidomij vchenij profesor dekan UzhNU Rac Vasil Karlovich zasluzhenij majster sportu z futbolu PrimitkiM Andrusyak Z BOYiV ZA KARPATSKU UKRAYiNU 2 bereznya 2019 u Wayback Machine Galichina 22 02 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Levrinc Oleksandr Yurijovich Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 14 kvitnya 2024 PosilannyaBiblioteka filiya s Fanchikovo 10 veresnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi